Постанова

від 17.12.2015 по справі 925/1137/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2015 р. Справа№ 925/1137/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Михальської Ю.Б.

За участю представників сторін:

від позивача: Толюпа В.М. - представник

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт"

на рішення

Господарського суду Черкаської області

від 22.09.2015р.

у справі № 925/1137/15 (суддя Потапенко В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродспілка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт"

про стягнення 896 790, 54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродспілка" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" з позовом про стягнення 896 790 грн. 54 коп. заборгованості, з яких 782 334 грн. 00 коп. боргу по договору купівлі-продажу №09/04 від 06 квітня 2015 року та 114 456 грн. 54 коп. пені, а також просить стягнути з відповідача 10 000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

Рішенням Господарського суду Черкаської області № 925/1137/15 від 22.09.2015 в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 500 грн. у позові відмовлено; провадження у справі в частині стягнення 780 834 грн. основного боргу припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору; провадження у справі в частині стягнення 114 456 грн. 54 коп. пені та 10 000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову.

На підставі рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродспілка" 15 616 грн. 68 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, просить рішення скасувати в частині стягнення з відповідача судового збору в розмірі 15 616, 98 грн. та відмовити у стягненні судового збору за наслідками припинення провадження у справі, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги скаржник звертає увагу суду на те, що з рішенням господарського суду від 22.09.2015 р. відповідач категорично не погоджується в частині стягнення з нього судового збору, вважає судове рішення про стягнення судового збору із ТОВ «Агросвіт» необгрунтованим та прийнятим з порушенням норм процесуального права.

На думку апелянта, висновки місцевого господарського суду в мотивувальній частині рішення є суперечливими та не доведені фактичними обставинами, не містять належного правового обґрунтування щодо підстав покладення на відповідача обов'язку зі сплати судового збору.

При прийнятті оскаржувального судового рішення місцевий господарський суд виходив з того, що задоволеними вимогами, з розміру яких рахувалася сума судового збору, є сума боргу 780834,00 грн. за договором купівлі-продажу товариу від 06.04.2015 р. №09/04.

Як слідує з тексту оскаржувального рішення судом першої інстанції не було задоволено до стягнення на користь позивача жодної суми заборгованості за договором купівлі-продажу товару від 06.04.2015 р. №09/04 - натомість у зв'язку зі сплатою відповідачем грошової суми за поставлений товар провадження в господарській справі припинено на підставі ст. 80 ГПК України.

Слід вказати, що підставами для припинення провадження у господарській справі № 925/1137/15 стали не документи чи письмові заяви відповідача про визнання ним суми заборгованості, а як слідує із мотивувальної частини судового рішення, бухгалтерські відомості позивача (оборотно-сальдова відомість по розрахунку №361 від 11.09.2015 року та довідка позивача від 11.09.2015 року № 32) щодо сплати ТОА "Агросвіт" на рахунок ТОА "Агропродспілки" грошових коштів за відвантажену пшеницю. Причому вказані документи надавались до суду виключно представником позивача. Про поданння відповідачем до суду письмового відзиву проти позову нічого не зазначено.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовано ч. 2 ст. 49 ГПК України, згідно якої - якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Разом з тим, в даному випадку господарський спір виник не з вини відповідача, оскільки останній авансом сплатив ціну реалізованої позивачем пшениці за договором від 06.04.2015 р. № 94.

Ухвалою від 21.10.2015року порушено апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду, викликано повноважних представників сторін в судове засідання.

Ухвалою від 01.12.2015 року розгляд справи відкладено у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника позивача.

16.12.2015 року через відділ документального забезпечення суду від відповідача на дійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки повноважний представник знаходиться на лікарняному.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника позивача, судова колегія, порадившись на місці, оголосила ухвалу, якою відмовлено в задоволенні клопотання у зв'язку зі спливом двохмісячного строку вирішення спору.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати необхідних заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи, колегія встановила наступне:

06.04.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропродспілка" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросвіт"(покупець) укладено договір №09/04 купівлі-продажу.

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність покупця товар (пшеницю 2-го класу), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах договору.

Загальна кількість товару 300 тон з опціоном + 10,0% / - 10,0% за вибором покупця (п. 2.2. договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна за одиницю товару: 4 300 грн./т., в т.ч. ПДВ 20% - 716 грн.67 коп.

Відповідно до п. 3.2. загальна сума договору складає - 1 290 000 грн. 00 коп. + 10,0% / - 10,0% згідно п. 2.2, в т.ч. ПДВ - 215 000 грн. 00 коп.

Термін оплати - по факту поставки (п.3.3).

Згідно з частиною першою ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, позивачем заявлено позов, відповідно до якого останній просив стягнути із відповідача 896 790 грн. 54 коп. заборгованості, з яких: 782 334 грн. 00 коп. боргу по договору купівлі-продажу №09/04 від 06 квітня 2015 року та 114 456 грн. 54 коп. пені, а також просив стягнути з відповідача 10 000 грн. 00 коп. витрати на послуги адвоката.

14.09.2015 року представником позивача подано заяву, відповідно до якої він просить припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю на день розгляду справи предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України. Представником позивача у заяві вказано, що станом на 11.09.2015 року ТОВ "Агросвіт" повністю розрахувалось за отриману пшеницю, про що свідчить оборотно-сальдова відомість по рахунку №361 за 11.09.2015 року та довідка позивача від 11.09.2015 року №32, а також просить зменшити позовні вимоги в частині пені та витрат на правову допомогу.

21.09.2015 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог в частині зменшення пені та витрат на правову допомогу адвоката і повідомив, що даною заявою він фактично відмовляється від стягнення з ТОВ "Агросвіт" 114 456 грн. 54 коп. пені та 10 000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу адвоката. Представник позивача надав суду банківські виписки про сплату відповідачем заборгованості по договору купівлі-продажу №09/04 від 06.04.2015 року в розмірі 782 334 грн. 00 коп. та довідку про відсутність заборгованості станом на 21.09.2015 року.

Представник позивача підтримав заяву від 14.09.2015 року, якою просить припинити провадження у справі та заяву від 21.09.2015 року, якою відмовляється від стягнення з відповідача пені та витрат на послуги адвоката.

Згідно довідки позивача про відсутність заборгованості від 21.09.2015 року №33, оборотно-сальдової відомості по рахунку №361 за період з 07.04.2015 року по 21.09.2015 року, картки рахунку 361 за 07.04.2015 року - 21.09.2015 року відповідач розрахувався з позивачем у повному обсязі. Так, згідно даних рахунку 361 відповідач розрахувався з позивачем в період з 08.07.2015 року по 17.09.2015 року.

Згідно пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Позивач з даним позовом звернувся до суду 09 липня 2015 року.

Згідно даних рахунку 361 08 липня 2015 року відповідач сплатив позивачу 1 500 грн. боргу, тобто до порушення провадження у справі. Таким чином, в частині стягнення боргу в розмірі 1 500 грн. необхідно відмовити. Відповідно в частині стягнення боргу в розмірі 780 834 грн. провадження у справі необхідно припинити.

Відповідно до частини 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом, суд припиняє провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відмова позивача від позову не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд приймає відмову від позову і вважає необхідним в частині стягнення 114 456 грн. 54 коп. пені та 10 000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката провадження у справі припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

На підставі положень ст.49 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищезазначене, слід зазначити, що відповідач отримавши від позивача 245,25 тонн пшениці, проігнорував її оплату; проігнорував претензію, надіслану на свою адресу, та жодного разу не з'явився в судове засідання, проте з його вини виник даний спір.

З іншого боку, позивач у даній справі, діючи добросовісно, до винесення судового рішення відмовився від стягнення з відповідача - 114 456,54 грн. пені та 10 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Вимоги були реальними і тому такі дії позивача слід вважати фактичним прощенням відповідачу відповідальності у вигляді пені за прострочку оплати товару. Також, слід враховувати, що позивач тим самим в цій частині позовних вимог щодо пені взяв (поклав) на себе судові витрати.

Статтею 509 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не підтверджені відповідними доказами, не спростовують правильності висновків місцевого суду та не можуть бути підставами для скасування рішення суду.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищеперелічене на підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог з урахуванням часткової відмови позивача від позову та часткової сплати боргу до звернення позивача до суду підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме сплачений позивачем судовий збір в сумі 15 616 грн. 68 коп.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Черкаської області обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105- 106 Господарського процесуального Кодексу України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.09.2015р. у справі № 925/1137/15 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 22.09.2015р. у справі № 925/1137/15 залишити без змін.

Матеріали справи № 925/1137/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Б.В. Отрюх

Ю.Б. Михальська