Ухвала

від 09.12.2015 по справі 804/8856/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2015 рокусправа № 804/8856/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року у справі № 804/8856/15 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермі-Газ» про застосування заходів реагування ,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось із позовом до суду, в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи АГЗП Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермі-Газ» за адресою: вул. ОСОБА_1 б/н у Солом'янському районі в м. Києві.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року у задоволені даного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішення суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, а відтак підлягає скасуванню.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги вважає, що останню необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що посадовою особою позивача у період з 23 по 25 червня 2015 року на підставі наказу від 19.05.2015 року №100 про проведення планових перевірок об'єктів підвищеної небезпеки та підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, щодо дотримання ними законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, у тому числі суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик», проведено перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту відповідача.

Результати такої перевірки зафіксовані у акті від 25.06.2015 року №168, яким встановлено 35 порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей на об'єкті АГЗП, орендарем якого є відповідач.

За результатами такої перевірки відповідачу надано припис від 01 липня 2015 р. про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту із встановленим строком усунення порушень до 15 липня 2015 року (а.с. 53).

Вважаючи вказані порушення такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з цим позовом у порядку, передбаченому пунктом 5 частини першої статті 183-2 КАС України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені позивачем під час проведення планової перевірки порушення не створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а тому не можуть бути підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єктів. Крім того суд вказав, що спірна перевірка мала бути проведена стосовно іншої юридичної особи.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такі висновки суду обґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно статті 47 Кодексу цивільного захисту, державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з преамбулою до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Статтею 8 цього Закону визначені повноваження органу державного нагляду (контролю). Так, орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені підстави для зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів. Так, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Таким чином, позивач за наявності законних підстав за результатами здійснення державного нагляду (контролю) з питань цивільного захисту наділений правом на звернення до адміністративного суду із позовом про застосування такого заходу реагування, як зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, але в порядку, визначеному Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Крім того, колегія суддів зазначає, що з аналізу правових норм, які містяться у пункті 12 частини першої статті 67, частині другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, вбачається, що передумовою звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування або підтвердження обґрунтованості застосування заходів реагування є встановлення такого порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей.

Так, судами встановлено, що позивачем не доведено того, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей (персоналу підприємства і особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі), а усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування у вигляді саме повного зупинення роботи АГЗП. При цьому, виявлені порушення часткового усунуті відповідачем.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, яким відповідача зобов'язано усунути виявлені за результатами перевірки порушення та надано строк до 15 липня 2015 року.

Згідно з вимогами частини 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось з цим позовом до суду 09.07.2015 року (згідно штампу на конверті), тобто до спливу терміну, наданого позивачу для усунення порушень вимог законодавства.

Разом з тим, судом першої інстанції вірно встановлено, що наказ та направлення на проведення перевірки винесені у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик», у якого позивач відповідно до договору від 01 квітня 2015 року прийняв у строкове користування рухоме майно, що в комплексі становить автомобільний газозаправний пункт (далі АГЗП). (а.с.30). Тобто, спірна перевірка мала бути проведена стосовно іншої юридичної особи.

Комплекс вищенаведеного вказує на обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосовувати до позивача такого заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю), як повного зупинення роботи АГЗП за адресою: вул. ОСОБА_1 б/н у Солом'янському районі в м. Києві.

А відтак, оскільки всі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судом першої інстанції на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, і цим обставинам дана правильна юридична оцінка, колегія суддів вважає, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення в мажах доводів апеляційної скарги не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року у справі № 804/8856/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: І.В. Юрко