Ухвала

від 22.10.2015 по справі 804/6667/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2015 рокусправа № 804/6667/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О.

суддів: Чередниченко В.Є. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2015р. у справі №804/6667/15 за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія СонаР» до: треті особи: про:Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Товариство з обмеженою відповідальністю «Лесото», фізична особа-підприємець ОСОБА_1, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

26.05.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія СонаР» (далі - ТОВ «Компанія СонаР») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень /а.с. 4-13 т. 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2015р. відкрито провадження в адміністративній справі №804/6667/15 за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду /а.с. 1 т. 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2015р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Лесото», ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 /а.с. 93 т. 4/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної відповідачем планової виїзної перевірки ТОВ «Компанія СонаР» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. податковим органом було зроблено висновок про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства по взаємовідносинам позивача з його контрагентами ТОВ «Лесото», ПП «Радіобудзв'язку», ФОП ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, що призвело до порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства в частині заниження підприємством суми об'єкта оподаткування за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. на 436467,00 грн., та заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 12894,00грн., в тому числі: січень 2013р. - 1964,00грн., лютий 2013р. - 3840,00грн., березень 2013р. - 1964,00грн., квітень 2013р. - 3294,00грн., травень 2013р.- 1832грн., що було відображено у акті № 185/22-02/3219694 від 24.02.2015р., на підставі якого за результатами перевірки податковим органом (відповідачем у справі) було прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» №0001132201, НОМЕР_1 від 12.03.2015р., позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки та прийняті за результатами перевірки рішення безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що у позивача наявні усі первинні документи, які підтверджують факт виконання позивачем та його контрагентами ТОВ «Лесото», ПП «Радіобудзв'язку», ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3 своїх зобов'язань за договорами, що свідчить про те, що ці угоди були укладені свідомо з метою настання певних наслідків, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність, визначено розмір валових витрат підприємства, об'єкт оподаткування податком на прибуток та сформовано податковий кредит, тому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача форми «Р» №0001132201, НОМЕР_1 від 12.03.2015р..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2015р. у справі №804/6667/15 адміністративний позов задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення №0001132201, НОМЕР_1 від 12.03.2015р., прийняті ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (суддя - Кучма К.С.) /а.с. 119-122 т. 4/.

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2015р. у даній справі, подала апеляційну скаргу /а.с. 126-127 т. 4/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 25.06.2015р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу /а.с. 138-140 т. 4/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було об'єктивно та повно з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та постановлено рішення у справі без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову сулу першої інстанції від 25.06.2014р. у даній справі залишити без змін.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились, про день, годину та місце розгляду даної справи повідомлені судом належним чином, про поважність причин не явки своїх представників у судове засідання або про можливість розгляду справи у відсутність їх представників, суд в установленому законом порядку не повідомили. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представників третіх осіб.

Заслухавши у судовому засіданні:

- представника відповідача, який підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 25.06.2015р. у даній справі скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі;

- представників позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримали доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та просили суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 25.06.2015р. у даній справі залишити без змін;

перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у справі було проведено планової виїзної перевірки ТОВ «Компанія СонаР» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., за результатами якої складено акт № 185/22-02/3219694 від 24.02.2015р. (далі - акт перевірки).

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки /а.с. 25-44 т. 1/ податковим органом було зроблено висновок про те, що позивачем порушено:

- пп. 14.1.36, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013р. на загальну суму 439467,00грн.;

- п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 12894,00грн., в тому числі: січень 2013р. - 1964,00грн., лютий 2013р. - 3840,00грн., березень 2013р. - 1964,00грн., квітень 2013р. - 3294,00грн., травень 2013р.- 1832грн..

За результатами перевірки на підставі акту № 185/22-02/3219694 від 24.02.2015р. податковим органом 12.03.2015р. було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001132201, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на загальну суму 659200,50грн., з яких 439467,00грн. - за основним платежем та 219733,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с. 56 т. 1/;

- №0001152201, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ на 19341,00грн., у тому числі основний платіж (збільшення) - 12894,00грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 6447,00 грн. /а.с. 57 т.1/.

Під час розгляду справи судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., контрагентами позивача:

ПП «Радіобудзв'язок» на підставі договорів №01/13 від 03.01.2013р. та № 2/13 від 18.02.2013р. здійснювало послуги з моніторингу супутникового віщання 30-ти телеканалів права на розповсюдження яких належить Замовнику (ТОВ «Компанія СонаР»), а також моніторингу інтернет сайтів, засобів масової інформації, рішень ОСОБА_4 України з питань телебачення та радіомовлення; інших джерел.

ТОВ «Лесото» відповідно до договору №01И/13 від 03.01.2013р. здійснювало комплекс послуг, пов'язаних з конвертацією аудіовізуального матеріалу із цифрових стандартів «Quick Time DV25 PAL», «DV PAL AVI», «DVC PRO HD 1080i» в цифрові формати стандартів «DV PAL AVI», «MPEG 2 DVD»В» , «h 264 1080і» з наступним записом конвертованих аудіовізуальних матеріалів, та передачу їх замовнику (ТОВ «Компанія СонаР»).

ФОП ОСОБА_5 відповідно до низки договорів здійснював прийом за допомогою FTP-сервісу (аудіовізуальних творів) в цифровому форматі, найменування яких перелічені у додатках до договорів, та подальший перенос отриманої інформації на відеоносії - лазерні компакт-диски DVD та здійснення комплексу робіт з конвертації наданого замовником аудіовізуального матеріалу із форматів D1DVPAL в аналоговий формат Betacam-SP стандарта PAL з подальшим записом аудіовізуальних матеріалів на відеоносії замовника (ТОВ «Компанія СонаР»).

ФОП ОСОБА_6 відповідно до низки договорів про надання юридичних послуг надавав ТОВ «Компанія СонаР» послуги з розробки проектів субліцензійних договорів на надання прав субліцензіатам на використання програм; адаптовував надані контрагентами проекти договорів до вимог клієнта згідно Міжнародних угод та специфіки роботи субліцензіаторів, інші роботи із укладанні та супроводження договорів; здійснював юридичне обслуговування господарської діяльності клієнта.

ФОП ОСОБА_2 відповідно до низки договорів здійснював для ТОВ «Компанія СонаР» інформаційне обслуговування: надавав повний перелік іноземних програм (телеканалів), присутніх в багатоканальних телемережах провайдерів програмної послуги України, надавав комплекс послуг в сфері розповсюдження телевізійного програмного продукту замовника на території АР Крим, надавав послуги, пов'язані з використанням телевізійного програмного продукту (контенту) замовника, встановлював перелік закордонних супутникових каналів, які ретранслюють закритими кабельними мережами в готелях на відповідній території телевізійні програмні продукти право на розповсюдження яких в Україні належить замовникові, надавав інші послуги сфері отримання та реалізації телевізійного програмного продукту замовника, а також проводив роботи по відновлювальному ремонту та технічному обслуговуванню легкових автомобілів замовника.

Необхідність укладення вищевказаних договорів викликана тим, що основним видом господарської діяльності позивача - є діяльність у сфері дистрибуції телевізійного контенту, яка полягає у наданні телерадіоорганізаціям, провайдерам програмної послуги та іншим суб'єктам мовлення, доступу до телевізійного контенту (телеканалів, фільмів, серіалів, пізнавальних передач і т.ін.), та надання прав на використання контенту - об'єктів права інтелектуальної власності.

Контрагенти позивача на момент укладення договорів та виконання сторонами своїх зобов'язань за договорами були у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстровані у якості юридичної особи та платника податків, у тому числі ПДВ, сторонами за договором свої зобов'язання виконано у повному обсязі, при цьому позивачем було надано податковому органу під час проведення перевірки та суду під час судового розгляду даної адміністративної справи усі первинні документи за цими правочинами, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, та які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань за цими договорами,і які, у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», є підставою для здійснення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, і на підставі яких у відповідні звітні періоди позивачем формувались валові витрати підприємства та визначались податкові зобов'язання та податковий кредит /а.с.126-166 т. 1, 167-189 т. 1, 209-235 т.1, 236-248 т. 1, 249-254 т. 1, 1-14 т. 2, 15-28 т.2, 29-42 т. 2, 43-56 т. 2, 57-59, 60-73 т. 2, 74-78 т. 2, 79-88 т. 2, 89-99 т. 2, 100-105 т. 2, 106-114 т. 2, 115-117 т. 2, 118-128 т. 2, 129-146 т. 2, 147-155 т. 2, 156-164 т. 2, 165-172 т. 2, 173-180 т.2, 181-190 т. 2, 191-198 т. 2. 199-209 т. 2, 210-220 т. 2, 221-232 т. 2, 233-242 т. 2, 243-250 т.2, 1-8 т. 3, 9-16 т. 3, 17-21 т.3, 22-26 т. 3, 27-31 т. 3, 32-36 т. 3, 37-69 т.3, 70-77 т.3, 78-108 т.3, 109-182 т. 3, 183-215 т. 3, 216-223 т. 3, 224-236 т. 3, 237-246 т. 3, 247-250 т. 3, 1-11 т. 4, 12-22 т. 4, 23-32 т. 4, 33-34 т. 4, 35-36 т. 4, 37 т. 4, 38-48 т. 4, 49-65 т. 4, 66-74, 75-84 т. 4, 84-89 т.4 /, а тому колегія суддів вважає, що податковим органом зроблено неправомірний висновок щодо нереальності проведених позивачем господарських операцій .

Колегія суддів вважає за необхідне зазначати, що посилання податкового органу під час проведення перевірки та під час розгляду даної справи судом на відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для здійснення господарських операцій, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки така діяльність може здійснюватись не лише за рахунок власних ресурсів, але й за рахунок ресурсів, що належать іншим особам (найманих ресурсів).

Також судом не приймається до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на економічну недоцільність господарських операцій позивача з його контрагентами, оскільки відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов'язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов'язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару (послуг) покупець зобов'язаний сплатити вартість товару (послуг) продавцю, до складу якої входить ПДВ, а продавець зобов'язаний внести цю суму ПДВ до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару (послуг) цього обов'язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару (послуг), який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару (послуг) ПДВ до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійним податкового повідомлення-рішення (реєстраційний номер в ЄДРСР - 14222198), яке відповідно до ст.. 244-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.

Так, у вищезазначеній постанові Верховний суд України зазначив, що у разі коли контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така правова позиція, щодо розв'язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «БУЛВЕС» АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та приймаючи до уваги положення чинного податкового законодавства, зокрема положення пп. 14.1.36, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139,п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, колегія суддів вважає, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави визначення об'єкту оподаткування ПДВ та для формування податкового кредиту з урахуванням сум ПДВ, який ним було сплачено у вартості отриманих від його контрагентів послуг, оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум ПДВ сплаченого у вартості товарів, які позивачем було отримано від цього, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань з ПДВ та з податку на прибуток не відповідають вимогам Податкового кодексу України, і висновок податкового органу про заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток і як наслідок заниження податку на прибуток, заниження ПДВ у перевіряємому періоді по операціям з контрагентами - ТОВ «Лесото», ПП «Радіобудзв'язку», ФОП ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, є безпідставним, а суд першої інстанції зробив правильний висновок про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №№0001132201, НОМЕР_1 від 12.03.2015р. та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 25.06.2015р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2015р. у справі №804/6667/15 - залишити без змін .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено - 22.12.2015р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: О.М. Панченко