Ухвала

від 15.12.2015 по справі 442/3556/15-а 2-а/442/117/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2015 р. Справа № 876/7241/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Довгої О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради Львівської області, третя особа: ОСОБА_4 Зеновієвич, відділ Держземагентства у м. Дрогобичі Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3 міської ради Львівської області, третя особа: ОСОБА_4 Зеновієвич, відділ Держземагентства у м. Дрогобичі Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_3 міської ради Львівської області.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 26.02.2014р., індексний номер витягу 18256708, за нею зареєстроване право оренди земельної ділянки площею 31 кв. м. на вул. Дрогобицька у місті Стебник для обслуговування торгового кіоску, кадастровий номер земельної ділянки 4610670500:01:001:0041.

Це право зареєстровано згідно договору оренди землі від 30.04.2013р. та додаткової угоди від 19.02.2014р. згідно рішень орендодавця - ОСОБА_3 міської ради.

Вона орендує земельну ділянку площею 31 м.кв. на вул. Дрогобицька у м. Стебнику після смерті чоловіка ОСОБА_5, згідно рішення ОСОБА_3 міської ради від 06.10.2009р. за № 403.

Первинним рішенням від 08.04.2004 р. за № 77, земельна ділянка площею 31 м. кв. надавалася в оренду ОСОБА_5 і посвідчувалась укладеними договорами оренди від 04.11.2004 року і від 27.01.2009 року. Згодом, згідно рішення ОСОБА_3 міської ради від 06.10.2009 року за № 403, договір оренди переоформлено на ОСОБА_2.

Згідно ст.7 Закону України "Про оренду землі", право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

На підставі оскаржуваного рішення ОСОБА_3 міської ради, земельну ділянку без проведення земельних торгів та за наявності підстав, передбачених ч.2 ст. 127 і статті 134 ЗК України, як таку що не підлягає продажу, відповідач відчужив ОСОБА_4

Предметом оскарження за цим позовом є Акт державного органу - юридична форма рішення цього органу, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом її інтересів, а тому вона змушена звернутися з вимогою про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень - ОСОБА_3 міської ради №353 від 05.06.2004 р. «Про внесення доповнень до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що знаходяться під приватизованими об'єктами пропонуються для продажу у 2003-2005 p.p.», оскільки її право та законний інтерес порушені, як спадкоємиці речового права.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 червня 2015 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення ОСОБА_3 міської ради № 353 від 05 червня 2004 року «Про внесення доповнень до Переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що знаходяться під приватизованими об'єктами і пропонуються для продажу у 2003-2005 р.р».

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Під час підготовки справи до судового розгляду, 14.12.2015 року на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_6 представника ОСОБА_2 про відмову від адміністративного позову і закриття провадження відповідно до ч.2 ст.194 КАС України.

Сторони в судове засідання не прибули, хоч про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне заяву позивача задоволити, а постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити, мотивуючи це наступним.

Як встановлено та підтверджується матеріалами справи, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27 грудня 2004 р. за №1660, посвідченого державним нотаріусом ОСОБА_3 державної нотаріальної контори ОСОБА_7, ОСОБА_1 придбав у громадянина ОСОБА_4 частину спірної земельної ділянки площею 0,0535га, за що оплатив продавцю 7455 гривень 00 копійок. У подальшому ним було виготовлену технічну документацію по інвентаризації земельної ділянки (вторинний ринок), а цю частину придбаної земельної ділянки, у процесі виготовлення технічної документації проведено встановлення та узгодження меж придбаної земельної ділянки, про що 30 грудня 2004 р. складено акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки, а також виготовлено новий кадастровий план цієї частини придбаної земельної ділянки. На підставі згаданої технічної документації та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27 грудня 2004р. за №1660, виконаного на бланку у нотаріуса ВВТ №544228, 15 вересня 2006 р. ОСОБА_1 отримано державний акт серії ЯГ №045533 на право власності на земельну ділянку площею 0,0535га по вулиці Дрогобицькій у місті Стебнику (кадастровий №4610670500:01:001:0040), який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №02064400027.

Вищезазначені обставини свідчать про те, що під час розгляду справи суд першої інстанції порушив ряд процесуальних прав та інтересів апелянта у зв'язку із незалученням його до участі у даному адміністративному процесі, що свідчить про неповне з'ясування усіх істотних обставин цієї адміністративної справи, що і призвело до прийняття помилкового рішення по справі.

Єдиною підставою визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення ОСОБА_3 міської ради Львівської області за №353 від 05 червня 2004р. для суду першої інстанції стало те, що відповідач у справі подав неправдиві відомості щодо стану земельної ділянки, як забудованої з можливістю її викупу власником нерухомого майна без проведення аукціону чи конкурсу.

Однак, такий висновок суду є помилковим та не ґрунтується на нормах матеріального закону, що діяв на момент прийняття оскаржуваного рішення ОСОБА_3 міською радою Львівської області. При цьому, жодної порушеної відповідачем норми матеріального закону у цій частині судом не зазначено. Більше того, згідно діючого законодавства у сфері земельних відносин, жодним нормативним чи іншим підзаконним актом не передбачалось проведення прилюдних торгів, аукціонів чи конкурсів під час продажу органом місцевого самоврядування земельних ділянок несільськогосподарського призначення, на яких розміщений об'єкт нерухомості, який є власником покупця, у даному випадку третьої особи у справі ОСОБА_8 Такі торги та аукціони були розпочаті лише у 2008р.,Є після прийнятих відповідних змін до Земельного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 127 Земельного кодексу України, продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих земельних ділянок.

Жодного належного та допустимого доказу про те, що ОСОБА_4 не був належним власником нерухомого майна (торгового кіоску) на момент прийняття оскаржуваного рішення ОСОБА_3 міської ради судом першої інстанції за час розгляду справи здобуто не було.

Більше того, у даному адміністративному процесі позивачем оскаржується рішення ОСОБА_3 міської ради за №353 від 05 червня 2004р., яке стосується лише переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які підлягали до продажу (відчуження) відповідачем у справі ОСОБА_3 міською радою у 2003-2005р., і жодним чином не регламентує порядок та процедуру їх продажу. При цьому, спірна земельна ділянка була відчужена відповідачем третій особі у справі ОСОБА_4 на підставі укладеного між ними у передбаченому законом поряду договору купівлі-продажу земельної ділянки за №1177 від 25.10.2004р., виконаного на бланку серії ВВМ №599005, що вбачається із копії державного акту на право власності на спірну земельну ділянку, виданого ОСОБА_4. Згаданий договір купівлі-продажу земельної ділянки не був предметом оскарження згідно поданої гр.ОСОБА_2 позовної заяви у даній справі, є чинним та ніким не оскаржувався у передбаченому законом порядку до цього часу, а тому суд першої інстанції помилково та передчасно дійшов висновку щодо незаконності відчуження ОСОБА_3 міською радою земельної ділянки без проведення аукціону чи конкурсу.

З матеріалів справи та із самої оскаржуваної постанови вбачається, що на момент постановлення відповідачем ОСОБА_3 міською радою оскаржуваного рішення ні позивач ОСОБА_2, ні її покійний чоловік не були належними користувачами (орендарями) чи власниками земельної ділянки для обслуговування торгового кіоску кадастровий №4610670500:01:001:0041. Крім цього, згадана земельна ділянка жодним чином не межує із спірною земельною ділянкою, що була відчужена відповідачем у справі третій особі ОСОБА_4, частиною якої на даний час володіє на праві приватної власності ОСОБА_1, що підтверджується вищезгаданими документами.

Такі факти та обставини свідчать, що оскаржуване позивачем у справі рішення, про скасування якого прийнято судом першої інстанції оскаржувану постанову, жодним чином не порушує законні права та інтереси ОСОБА_2, що також вбачається із самої оскаржуваної постанови, в якій судом не зазначено, які саме права та інтереси позивача порушено ОСОБА_3 міською радою внаслідок прийняття оскаржуваного рішення №353 від 05 червня 2015 р..

Враховуючи наведене, колегія суддів констатує, що Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області постановлено оскаржувану постанову з порушенням ряду норм процесуального закону, а відтак така підлягає безумовному скасуванню.

Крім цього, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

В силу ч.1 ст.203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157цього Кодексу.

Колегія суддів апеляційного суду приймає відмову ОСОБА_2 від адміністративного позову по справі, оскільки вважає, що така не перечить будь-чиїм правам та обов'язкам, а постановлене рішення по справі підлягає обов'язковому скасуванню з огляду на порушення діючого законодавства під час його винесення з закриттям провадження по справі № 442/3556/15-а за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради Львівської області, третя особа: ОСОБА_4 Зеновієвич, відділ Держземагентства у м.Дрогобичі Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_3 міської ради Львівської області.

Керуючись ст.160, ст.ст. 157, 194, 197, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково, а постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 червня 2015 року у справі № 442/3556/15-а - скасувати.

Заяву ОСОБА_6 представника ОСОБА_2 про закриття провадження у справі № 442/3556/15-а - задоволити.

Провадження у справі № 442/3556/15-а за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради Львівської області, третя особа: ОСОБА_4 Зеновієвич, відділ Держземагентства у м. Дрогобичі Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_3 міської ради Львівської області - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

ОСОБА_9