Постанова

від 14.12.2015 по справі 815/5935/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5935/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року 11 год. 19 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря Слободянюка К.С.,

За участю сторін:

представника Позивача ОСОБА_1

представники Відповідачів не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «ПЕТРОЛ» Приватного малого підприємства «ПЕТРОЛ-ФОРВАРДІНГ» до Березівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства «ПЕТРОЛ» Приватного малого підприємства «ПЕТРОЛ-ФОРВАРДІНГ» до Березівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Ухвалою від 05.10.2015р. Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених в позовній заяві, зазначив, що первинними документами, які були досліджені під час перевірки підтверджується здійснення господарських операцій з контрагентами, їх реальність, а тому висновки податкового органу в акті перевірки не відповідають дійсності, податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно, відтак, представник позивача просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.09.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. У судовому засідання 03.11.2015 року до матеріалів справи були залучені письмові заперечення по справі (а.с. 168-176), зазначаючи, що перевірку було проведено з дотриманням вимог чинного законодавства України, перевіркою було встановлено, що операції позивача з його контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому оскаржувані рішення винесено правомірно.

03.11.2015 року до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача (а.с. 167).

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надані докази по справі під час розгляду справи, судом встановлені наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що на підставі направлень, відповідно до п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України та наказу по Березівській МДПІ №217 06.08.2015 року та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 3 квартал 2015 року проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ДП «Петрол» ПМП «Петрол-Форвардінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.13 по 31.12.14. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.14 по 31.12.14 відповідно до затвердженого плану перевірки, у зв'язку з отриманням та відпрацюванням податкової інформації від ДПІ в Печерському районі м. Києва, акту від 07.04.2014р. за № 1087/26-55-22-13/38809821.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт №431/22-00/22484671 від 11.09.2015 р. (а.с. 14-45), згідно якого, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у загальній сумі 88 343, 00 грн. в т.ч.: за червень 2014 року в сумі 21 456,00 грн.; за лютий 2014 року в сумі 66 887,00 грн.; п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 139.1 ст. 139 ПКУ, що призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 175723, 00 грн., в т.ч. 2014 рік - 175 723,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, Березівською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.09.2015 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість - за основним платежем - 88 343, 00 грн.; за штрафними санкціями - 44 171,5 грн. (а.с. 46) та від 22.09.2015 р. № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств - за основним платежем - 175 723, 00 грн.; за штрафними санкціями - 87861, 5 грн.(а.с. 47).

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, Дочірнього підприємства «ПЕТРОЛ» Приватного малого підприємства «ПЕТРОЛ-ФОРВАРДІНГ» оскаржило їх в судовому порядку, вимагаючи визнання їх протиправними та скасування.

Згідно акту перевірки позивача, перевіркою встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05 Декларації у загальній сумі 976 240, 00 грн. Під час перевірки встановлено, що відповідно до регістрів бухгалтерського обліку підприємства по Кт рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та Дт рахунку 281 «Товари на складі» рахується 976 240, 00 грн. по взаємовідносинах з: ТОВ «ТД «ВЕТЕК», код за ЄДРПОУ 38809821 на суму 534 525, 00 грн.; ТОВ «Бізнес лев», код за ЄДРПОУ 39087513 на суму 107 280, 00 грн.; ТОВ «Змитниця», код за ЄДРПОУ 38442505 на суму 334 435, 00 грн.

Так, відповідно до акту перевірки, перевіряючи ми встановлено, що контрагентом позивача - ТОВ ТД «ВЕТЕК» проведено фінансові потоки, спрямованих на здійснення операцій переважно з надання податкової вигоди третім особам (покупці), з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, тобто операцій, які не мають реального товарного характеру та якими не підтверджується реальність здійснення фінансово-господарської діяльності у січні-лютому 2014 року. Також, вказано, що усі операції купівлі - продажу ТОВ ТД «ВЕТЕК» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу постачання до «вигодонабувача», а також відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємства - постачальника та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям ДП «Петрол» ПМП «Петрол - Форвардінг» за період 2014 р. в розумінні п. 138.1 ст. 138, п. 139.1.9. ст. 139 ПК України. Отже, відповідачем зроблено висновок на порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 139.1 ст. 139 ПК України позивачем завищено витрати на загальну суму 534 525, 00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ ТД «ВЕТЕК».

Вищенаведений висновок Березівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області ґрунтується на даних, викладених в акті ДПІ в Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів від 07.04.2014 року № 1087/26-55-22-13/38809821 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ТД «ВЕТЕК», код за ЄДРПОУ 38809821 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у січні, лютому 2014 року.

Так, відповідно до акту перевірки, перевіряючи ми встановлено, що Світловодською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області у відповідності до пункту 74.2 ст. 74 ПК України зібрано податкову інформацію щодо неможливості проведення перевірки ТОВ «ЗМИТНИЦЯ» (код ЄДРПОУ 38442505) по взаємовідносинам із ТОВ «ОМО» (код за ЄДРПОУ 32720119) за листопад 2014 року - ПОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ № 69/2200/38442505 від 18.05.2015 р„ за висновком якої паливо, придбане у постачальника ТОВ «ОМО» у листопаді 2014 року, було реалізовано покупцю - ДП «Петрол» ПМП «Петрол - Форвардінг» та виписано (оформлено) видаткову та податкову накладні. Під час проведення перевірки дійшов висновку, що проведення ТОВ «ЗМИТНИЦЯ» транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру. Проведеним аналізом не підтверджується походження товару саме від ТОВ «ОМО», тому підтвердити взаємовідносини з контрагентами щодо придбання та продажу товару немає можливості.

Відтак, на думку перевіряючих, суму в розмірі 334 435,00 грн. у податковому обліку позивача віднесено до складу витрат неправомірно.

Такі висновки зроблено на підставі даних акту ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 18.03.2015 року №65/14-05-22- 00/32720119, та результату аналізу копій документів, наданих до відповіді ТОВ «ЗМИТНИЦЯ», згідно яких не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю.

Окрім того, відповідно до акту перевірки, перевіряючи ми встановлено,, що з огляду на ненадання ТОВ «Бізнес Лев» до перевірки сертифікатів якості та відповідності, неможливо встановити фактичного виробника товару, а також фактичне походження товару. Враховуючи відсутність чітких даних в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних щодо пункту навантаження, розвантаження продукції та відсутність номерів дорожніх листів вантажних автомобілів, неможливо підтвердити факт придбання та передачі товару від Постачальника до Покупця. На підставі вищевикладеного, перевіряючі дійшли висновку про те, що ТОВ «Бізнес Лев» здійснило видимість придбання товарів від ТОВ «Дніпронафта-Сервіс», які в дійсності ним не реалізувалися, а лише полягали в документальному їх оформленні (шляхом складання рахунків-фактур, податкових накладних та інших документів), з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів, а тому позивачем неправомірно віднесено суму в розмірі 107 280, 00 грн. до складу витрат.

Вищенаведені висновки зроблені на підставі акту перевірки від 28.08.2014 № 2095/16-03-22-01-08/39087513 Кременчуцької ОДПІ «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Бізнес Лев» (Покупець) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період квітень-червень 2014 р.

Окрім того, відповідачем було встановлено завищення позивачем податкового кредиту за період з 01.03.2014 р по 31.12.2014 всього у сумі 88 343, 00 грн., в т.ч.: за червень 2014 року в сумі 21 456, 00 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ «Бізнес Лев»; за лютий 2014 року в сумі 66 887, 00 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ «ЗМИТНИЦЯ»).

Окрім того, перевіркою встановлено, що ДП «Петрол» ПМП «Петрол-Форвардінг» включено до складу податкового кредиту за документами, отриманими від ТОВ «Бізнес Лев», 21 456, 42 грн., в т.ч. червень 2014 - 21 456, 42 грн.

Посилаючись на вищевикладені висновки акту перевірки від 28.08.2014 № 2095/16- 03-22-01-08/39087513 Кременчуцької ОДПІ «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Бізнес Лев» (Покупець) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період квітень-червень 2014 р., щодо здійснення ТОВ «Бізнес Лев» видимості придбання товарів від ТОВ «Дніпронафта- Сервіс» які в дійсності ним не реалізувалися, а лише полягали в документальному їх оформленні (шляхом складання рахунків-фактур, податкових накладних та інших документів), з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів, перевіряючі зазначили, що позивачем завищено податковий кредит на суму 21 456, 42 грн.

Згідно акту перевірки позивача, перевіряючи дійшли висновку, що на підставі даних наведеного вище акту ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 18.03.2015 року №65/14-05-22-00/32720119, та результату аналізу копій документів, наданих до відповіді ТОВ «ЗМИТНИЦЯ», не виявлено факту передачі товарів від продавця (TOB «ОМО») до покупця (ТОВ «ЗМИТНИЦЯ»), в зв'язку з його відсутністю, та зроблено висновок про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ЗМИТНИЦЯ» з контрагентами - постачальниками - ТОВ «ОМО» та наступними покупцями - ДП «Петрол» ПМП «Петрол-Форвардінг».

Вислухавши пояснення сторін у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулося раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» від 16.07.99р. №996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п. 201.10, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України).

Зі змісту наведених норм вбачається, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Позивачем під час проведення перевірки було надано перевіряючим, а також суду, відповідну первинну документацію на підтвердження вищезазначених господарських операцій з контрагентами, а саме: відповідні договори, відповідні податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, які стверджують факт реальних господарських відносин з контрагентами.

Під час розгляду адміністративної справи судом було встановлено, що 03 жовтня 2013 року між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК» (Постачальник) та Дочірнім підприємством «Петрол» Приватного малого підприємства «Петрол- Форвардінг» (Покупець) укладено Договір №125-03/10/13 поставки нафтопродуктів, відповідно до п. 1.1. якого Покупець зобов'язується оплачувати та приймати нафтопродукти, що узгоджені Сторонами до постачання відповідно до Специфікацій до даного Договору (а.с. 48-57).

На виконання умов вказаного Договору №125-03/10/13 ТОВ «ТД ВЕТЕК» у періоді, що перевірявся, здійснено поставку нафтопродуктів позивачу, на підтвердження чого ТОВ «ТД ВЕТЕК» було надано наступні видаткові накладні: ВН № 16 від 04.01.2014 р. на суму 43 156, 52 грн. з ПДВ; ВН № 14 від 05.01.2014 р. на суму 43 243, 41 грн. з ПДВ; ВН № 63 від 09.01.2014 р. на суму 87 095, 33 грн. з ПДВ; ВН № 113 від 10.01.2014 р. на суму 86958,00 грн. з ПДВ; ВН № 225 від 15.01.2014 р. на суму 43342,70 грн. з ПДВ;ВН № 487 від 23.01.2014р. на суму 40235,65 грн. з ПДВ; ВН № 517 від 24.01.2014р. на суму 83992,38 грн. з ПДВ; ВН № 599 від 28.01.2014 р. на суму 85 960, 27 грн. з ПДВ; ВН № 731 від 31.01.2014 р. на суму 43926,07 грн. з ПДВ; ВН № 791 від 03.02.2014 р. на суму 43022, 88 грн. з ПДВ; ВН № 891 від 04.02.2014 р. на суму 40639,76 грн. з ПДВ (а.с. 58-68).

Відповідно до п. 5.1. Договору №125-03/10/13, поставка Товару автомобільним транспортом здійснюється на умовах FCA (продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця) франко-перевізник на естакаді наливу Постачальника, розташованої за адресою: 65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1, якщо інші умови поставки не були узгоджені Сторонами в Специфікації на поставку певної партії товару або Додатковій угоді до даного Договору. Вибір естакади наливу здійснює Постачальник.

На виконання зазначених положень Договору №125-03/10/13, автомобільним транспортом товар було доставлено позивачу, що підтверджується товарно-транспортними накладними серії ЯНВ № 71 від 04.01.2014 p., серії ЯНВ № 74 від 05.01.2014 p., серії ЯНВ № 200 від 09.01.2014 p., серії ЯНВ № 176 від 09.01.2014 р„ серії ЯНВ № 245 від 10.01.2014 p., серії ЯНВ № 266 від 10.01.2014 p., серії ЯНВ № 433 від 15.01.2014 p., серії ЯНВ № 760 від 23.01.2014 p., серії ЯНВ № 781 від 24.01.2014, серії ЯНВ № 782 від 24.01.2014 р„ серії ЯНВ № 898 від 28.01.2014 p., серії ЯНВ № 899 від 28.01.2014 p., серії ЯНВ № 1065 від 31.01.2014 p., серії ФЕВ № 1111 від 03.02.2014 p., серії ФЕВ № 1162 від 04.02.2014 р. (а.с. 69-83).

Крім того, на виконання умов п.п. 3.4., 3.5. Договору №125-03/10/13 позивачем було в повному обсязі здійснено оплату отриманого від ТОВ «ТД ВЕТЕК» товару, що підтверджується платіжними дорученнями №1090 від 03.01.2014 р.. №1091 від 08.01.2014 р.. №1092 від 09.01.2014 р., №1093 від 13.01.2014 р., №1100 від 22.01.2014 р„ №1101 від 23.01.2014 р„ №1102 від 24.01.2014 р., №1106 від 30.01.2014 р„ №1108 від 03.02.2014 р. (а.с. 84-92).

Окрім того, під час розгляду адміністративної справи судом було встановлено, що 19 листопада 2014 року між ТОВ «ЗМИТНИЦЯ» (Продавець) та Дочірнім підприємством «Петрол» приватного малого підприємства «Петрол-Форвардінг» (Покупець) укладено Договір №2014-11/6 купівлі-продажу нафтопродуктів, відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити нафтопродукти, що узгоджені Сторонами до постачання відповідно до Специфікацій до даного Договору, іменовані надалі - Товар, відповідно до умов цього Договору й Додатків до нього (а.с. 93-96).

На виконання умов вказаного Договору №2014-11/6 ТОВ «ЗМИТНИЦЯ» у періоді, що перевірявся, здійснено поставку нафтопродуктів позивачу, на підтвердження чого було оформлено наступні видаткові та податкові накладні: ВН № 23 від 20.11.2014 р. на суму 248 821, 25 грн. з ПДВ; ПН №5 від 20.11.2014 р.; ВН № 24 від 24.11.2014 р. на суму 152 500, 00 грн. з ПДВ; ПН №7 від 24.11.2014 р. (а.с. 97-100).

На виконання умов Договору №2014-11/6, автомобільним транспортом товар було доставлено позивачу, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 4/11 від 20.11.2014 р., № 5/11 від 24.11.2014 р. (а.с. 101-102).

Також, на виконання умов п.п. 4.2, 4.3, Договору №2014-11/6 позивачем було в повному обсязі здійснено оплату отриманого від ТОВ «ЗМИТНИЦЯ» товару, що підтверджується платіжними дорученнями №1468 від 20.11.2014 р., №1471 від 25.11.2014р. (а.с. 103-104).

Як було встановлено судом під час розгляду справи, 03 червня 2014 року між ТОВ «Бізнес Лев» (Продавець) та Дочірнім підприємством «Петрол» приватного малого підприємства «Петрол-Форвардінг» (Покупець) укладено Договір №2014-06/2 купівлі-продажу нафтопродуктів, відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому- Товар, відповідно до умов цього Договору та додатків до нього (а.с. 105-107).

На виконання умов вказаного Договору №2014-06/2 Продавцем у періоді, що перевірявся, здійснено поставку нафтопродуктів позивачу, на підтвердження чого було оформлено видаткову накладну № 23 від 05.06.2014 р. на суму 128 738, 50 грн. з ПДВ та податкову накладну №1 від 05.06.2014 р. (а.с. 108, 109).

На виконання умов Договору №2014-06/2, автомобільним транспортом товар було доставлено позивачу, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 16 від 05.06.2014р. (а.с. 110)

Крім того, на виконання умов п. 4.3. Договору №2014-06/2 позивачем було в повному обсязі здійснено оплату отриманого від Продавця товару, що підтверджується платіжним дорученням №11 від 05.06.2014 р. (а.с. 111).

Окрім того, суд зазначає, що висновки акту перевірки щодо завищення задекларованих позивачем показників у рядку 05 Декларації у загальній сумі 976 240, 00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «ТД «ВЕТЕК» - на суму 534525, 00 грн., ТОВ «Бізнес лев» - на суму 107280,00 грн., ТОВ «ЗМИТНИЦЯ» - на суму 334435,00 грн. ДП «Петрол» ПМП «Петрол-Форвардінг» ґрунтуються лише на даних, викладених в акті ДПІ в Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів від 07.04.2014 року № 1087/26-55-22-13/38809821 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ТД «ВЕТЕК», код за ЄДРПОУ 38809821 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у січні, лютому 2014 року, даних акту ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ТУ Міндоходів у Миколаївській області від 18.03.2015 року №65/14-05-22-00/32720119, та результату аналізу копій документів, наданих до відповіді ТОВ «ЗМИТНИЦЯ», згідно яких не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю та висновків зроблених на підставі акту перевірки від 28.08.2014 № 2095/16-03-22-01-08/39087513 Кременчуцької ОДПІ «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Бізнес Лев» (Покупець) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період квітень-червень 2014 р.

Суд зазначає, що Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ В«Мукачівський лісокомбінатВ» до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ В«ФірмаВ» ВІКВ» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень) зазначено, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Суд звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України В«Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до КонвенціїВ» , ст. 17 Закону України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі В«БУЛВЕСВ» АД проти БолгаріїВ» (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року (п.57 Рішення) зазначив, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі.

Також, Судом вказано, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Необхідно зазначити, що податковий орган, не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом -Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Окрім того, відповідачем не було надано доказів визнання первинної документації позивача недійсною.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що позивачем були надані належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентами, відтак суд дійшов висновку, що твердження викладені в Акті перевірки щодо непідтвердження господарських операцій із контрагентами позивача є безпідставними та такими що не відповідають дійсності.

Суд зазначає, що відповідачем під час проведення перевірки не було надано оцінки фактам, що понесені позивачем витрати обумовлені виробничою необхідністю, а також направлені на організацію виробничого процесу та мали реальний характер; докази того, що дані, наведені в документах, не відповідають дійсності та послуги не придбавались в ході перевірки не встановлені. При цьому відповідачем не надано оцінки первинним документам, що підтверджують фактичність господарських операцій, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Дослідивши первинну документацію надану позивачем та інші докази надані на підтвердження господарських операцій судом встановлено, що договори укладені між позивачем та його контрагентами мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки послуги були надані, а договори виконано сторонами в повному обсязі, а зміст господарських операцій вбачається з актів надання послуг, звітів тощо.

Відтак, зважаючи на встановлені судом обставини, з урахуванням положень діючого законодавства, суд дійшов висновку, що доводи відповідача щодо встановлених порушень позивачем податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки факти здійснення господарських операцій підтверджені достатніми та належними доказами.

Встановивши реальність операцій між позивачем та його контрагентами, дотримання позивачем вимог Податкового кодексу України, пред'явлення ним контролюючому органу первинної документації, відсутність будь-якої шкоди інтересам держави тощо, суд дійшов висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що застосовані до позивача фінансові санкції згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не відповідають діючому законодавству України, є безпідставними і суперечать фактичним обставинам та спростовуються наданими первинними документами, відтак такі рішення підлягають скасуванню.

Відтак, позивачем доведено належними та допустимими доказами реальність господарських правовідносин, натомість, відповідач не надав доказів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, обов'язкові реквізити. Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав вимоги законодавства України щодо документального оформлення операцій і податкового обліку та у підтвердження правомірності господарських операцій надав документи, що проаналізовано під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Види перевірок, порядок їх проведення, умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок, строки проведення виїзних перевірок, перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, порядок оформлення результатів перевірок тощо визначені в главі 8 Податкового кодексу України (статті від 75 до 86 включно).

Так, згідно ст. 75 цього Кодексу встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства зазначає, що факти виявлених порушень викладаються з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд не може визнати акт перевірки позивача як достатній, належний та незаперечний доказ допущених позивачем порушень вимог податкового законодавства, оскільки в даних спірних правовідносинах, у тому числі, доказуванню підлягають правомірність та обґрунтованість висновків за даним актом перевірки, які покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені представником відповідача у запереченнях до позову, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника позивача, а останнім доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відтак, такі позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 08.12.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства «ПЕТРОЛ» Приватного малого підприємства «ПЕТРОЛ-ФОРВАРДІНГ» до Березівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2015 року № НОМЕР_1, № 0000142200- задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Березівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 22.09.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «ПЕТРОЛ» Приватного малого підприємства «ПЕТРОЛ-ФОРВАРДІНГ» (код ЄДРПОУ 22484671) судові витрати у розмірі 5941, 48 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот сорок одна грн. 48 коп).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України.

Повний текст постанови підписано суддею 14.12.2015 року.

Суддя О.М. Тарасишина

.