Ухвала

від 17.12.2015 по справі 365/525/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/525/13-ц Головуючий у І інстанції Хижний Р. В. Провадження № 22-ц/780/6639/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 17.12.2015

УХВАЛА

Іменем України

17 грудня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кулішенка Ю.М.,

суддів: Лащенка В.Д., Сушко Л.П.,

при секретарі: Волинець Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Гарант" на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 21 жовтня 2015 року за скаргою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Гарант" на протиправну бездіяльність, дії та рішення державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року ТОВ «Гарант» звернулось до суду із вказаною скаргою. Свої вимоги обгрунтовувало тим, що на виконанні у відділі ДВС Згурівського РУЮ перебуває виконавчий лист № 365/525/13-ц про стягнення з ТОВ «Гарант» на користь ОСОБА_3 заборгованості в сумі 192930 (сто дев'яносто дві тисячі дев'ятсот тридцять) грн. 41 коп. та судових витрат в сумі 1929 (одна тисяча дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 30 коп. 27 квітня 2015 року державним виконавцем ВДВС Згурівського РУЮ ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття провадження за № 47381255 про примусове виконання рішення. 08 травня 2015 року року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції ОСОБА_4 винесено Постанову ВП № 47381255 про арешт коштів боржника. Боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення суду, тому що вказані постанови на його адресу не направлялись. Дії державного виконавця щодо накладення арештів на майно та кошти боржника, а також бездіяльність державного виконавця щодо не повідомлення про відкриття виконавчого провадження є протиправними.

Просило визнати протиправною бездіяльність державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції, протиправними виконавчі дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції ОСОБА_4 щодо накладення арештів на майно та кошти боржника ТОВ «Гарант» у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Згурівського районного суду Київської області від 30.12.2014 року, а відповідні постанови державного виконавця щодо накладення арештів - незаконними. Також просили, зобовВ»язати відділ Державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції вчинити дії щодо зняття арешту з майна та усіх банківських рахунків ТОВ «Гарант» та не проводити будь-яких примусових виконавчих дій.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 21 жовтня 2015 року скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Гарант» » на протиправну бездіяльність, дії та рішення державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції ОСОБА_4, яка полягала у ненадсиланні (неврученні) боржнику ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Гарант» постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.04.2015 року ВП № 47381255 щодо виконання рішення Згурівського районного суду Київської області від 30.12.2014 року у справі № 365/525/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Гарант» про стягнення заборгованості.

В задоволені решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Гарант» просить ухвалу суду першої інстанції змінити, та постановити ухвалу про задоволення скарги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Згідно п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Судом встановлено, що на виконання рішення Згурівського районного суду Київської області від 30.12.2014 року по справі № 365/525/13-ц видано виконавчий лист про стягнення з ТОВ «Гарант» на користь ОСОБА_3 192 930 грн. 41 коп.

27 квітня 2015 року державним виконавцем ВДВС Згурівського РУЮ ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття провадження за № 47381255 про примусове виконання рішення. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження було направлено на адресу боржника, що підтверджується копією витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції - (а.с.31) та витягом з реєстру відправлень кореспонденції (а.с.30).

08 травня 2015 року державним виконавцем ВДВС Згурівського РУЮ ОСОБА_4 винесено постанови про арешт коштів боржника та накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках в ПАТ «Креді ОСОБА_5», АТ«ОТП ОСОБА_5», ПАТ КБ «ПриватБанк», Яготинській філії «ОСОБА_6 Аваль», ГУ ДКСУ у Київській області. В межах виконавчого провадження державним виконавцем вчинено інші виконавчі дії, в тому числі накладено арешт на майно та стягнуто виконавчий збір.

18 травня 2015 року ТОВ «Гарант» звернувся до ВДВС Згурівського РУЮ із заявою про зупинення виконавчого провадження до прийняття Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ остаточного рішення по справі. (а.с. 32).

Частково задольняючи скаргу суд першої інстанції виходив із того, що в порушення вимог ч. 5 ст. 25 та ч. 1 ст 31 Закону України «Про виконавче провадження» Відділом ДВС Згурівського районного управління не направлено копію постанови про відкриття провадження рекомендованим листом з повідомленням, така бездіяльність державного виконавця є протиправною.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ч. 1 ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

ч. 2 ст. 387 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Положення ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначає права державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема державний виконавець має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно положень до ч. 5 ст. 25 та ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частково задовольняючи скаргу суд першої інстанції керувався ч. 1 ст. 383 ЦПК України, та правильно виходив з того, що постанову про відкриття провадження від 27 квітня 2015 року в порушення вимог ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" направлено державним виконавцем на адресу боржника простою кореспонденцією.

Відхиляючи доводи апелянта про те, що державним виконавцем не надано боржнику часу для добровільного виконання рішення, колегія суддів виходить з того, що про відкриття виконавчого провадження боржнику було відомо з 18 травня 2015 року та ним не вчинено жодних дій щодо добровільного виконання рішення суду.

В іншій частині доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують.

Суд вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини.

Доводи апелянта про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи і повністю спростовуються дослідженими матеріалами.

Керуючись ст.ст.307,312-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Гарант" - відхилити.

Ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 21 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: