Рішення

від 23.12.2015 по справі 243/5617/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 243/5617/15-ц Номер провадження 22-ц/775/1094/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2015 року м. Артемівськ, Донецької області

Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді:ОСОБА_1,

суддів: Курило В.П., Космачевської Т.В.,

за участю секретаря Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою в.о. Слов'янського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Хрестищенської сільської ради про визнання спадщини відумерлою та передачу територіальній громаді земельної ділянки, за апеляційною скаргою заступника прокурора Донецької області на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20 жовтня 2015 року,-

В С Т А Н О В И В:

16 червня 2015 року в.о. Слов'янського міжрайонного прокурора, який діє в інтересах держави в особі Хрестищенської сільської ради, звернувся до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою та передачу земельної ділянки територіальній громаді, мотивуючи тим, що 17 жовтня 2006 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 725323, що розташована на території Хрестищенської сільської раді, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010616700310. Земельна ділянка має кадастровий номер 142428240-01-000-0218.

Згідно з державним актом, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 3,370 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки становить 106510,84 грн.

23 квітня 2009 року ОСОБА_2 померла і після її смерті залишилась спадщина у вигляді вказаної земельної ділянки (паю).

Станом на 14 травня 2015 року спадкоємці з питань оформлення спадщини на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2, до сільської ради не зверталися і вказану земельну ділянку впродовж встановленого строку жодною особою успадковане не було.

З цих підстав заявник просив визнати відумерлою спадщину у вигляді земельної ділянки (паю), площею 3,370 га, вартістю 106510,84 грн., що належала померлій ОСОБА_2 за державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 725323, та передати земельну ділянку Хрестищенській сільській раді.

Рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області вказану заяву в.о. Слов'янського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Хрестищенської сільської ради задоволено частково.

Визнано відумерлою спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_2, яка померла 23 квітня 2009 року, а саме - земельну ділянку (пай), площею 3,3370 гектар, вартістю 106510,84 грн., кадастровий номер 1424282400-01-000-0218, що розташована на території Хрестищенської сільської ради, на яку 17 жовтня 2006 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 725323.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду в частині відмови у задоволенні заяви, заступник прокурора Донецької області Бойко Н.О. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам просила рішення суду скасувати в частині відмови в передачі земельної ділянки Хрестищенській сільській раді і ухвалите нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Прокурор зазначила, що у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 278 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття.

З вищенаведеного, на думку заступника прокурора, вбачається, що суд дійшов помилкового висновку про позовний характер вимог прокурора, оскільки в своїй заяві прокурор ставив питання лише про передачу земельної ділянки Хрестищенській сільській раді відповідно до вимог ст. 278 ЦПК України, без зазначення передачі або визнання права власності на вказану земельну ділянку за сільською радою.

Апелянт зазначає, що при винесенні рішення суд першої інстанції посилався лише на лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, який, на її думку, не має ніякої юридичної сили та не може прийматися до уваги вище ніж Закони України.

Представник Прокуратури Донецької області ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримав та просив скаргу задовольнити.

Представник Хрестищенської сільської ради в судове засідання апеляційного суду не з’явився, але про час та місце розгляду справи повідомлений судовою повісткою (а.с. 67).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області слід задовольнити, рішення суду в частині відмови у передачі територіальній громаді земельної ділянки скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення позову, виходячи з наступних підстав.

Як зазначено в ст. 303 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення, відповідно до положень п.п. 1, 3 та 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Частиною 2 ст. 309 ЦПК України передбачено, що норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення привело до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, що згідно даних відділу Держземагенства у Слов'янському районі ОСОБА_2, видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 725323, що зареєстрований за № 010616700310 від 17 жовтня 2006 року, земельна ділянка має кадастровий номер 142428240-01-000-0218.

На підставі вказаного акту ОСОБА_2 належить земельна ділянка, площею 3,370 га., а нормативно грошова оцінка якої становить 106510,84 грн., та вона призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 23 квітня 2009 року ОСОБА_2 померла і після її смерті залишилась спадщина у вигляді вказаної земельної ділянки (паю) (а.с. 12, 13).

Залишену після смерті ОСОБА_2 спадщину у встановлений законом строк ніхто не прийняв, а спадкова справа за заявою спадкоємців нотаріусом не заводилася, що підтверджується листом з Другої слов'янської державної нотаріальної контори від 20 жовтня 2015 року за вих. № 858/02-17 (а.с. 36).

Приписами частин 1-3 ст. 1277 ЦК України встановлено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1277 ЦК України, суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування у передбачених законом випадках.

Задовольняючи частково вимоги, та визнаючи відумерлою спадщину, суд виходив із доведеності заяви в цій частині.

Відмовляючи у задоволені заяви щодо передачі територіальній громаді земельної ділянки, суд виходив з того, що вимога прокурора про передачу земельної ділянки має позовний характер, а отже повинна розглядатися у порядку позовного провадження.

Проте з такими висновками суду не можна повністю погодитись, оскільки суд дійшов такого висновку без повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, прав та обов’язків сторін у цих правовідносинах, неправильно застосувавши норми матеріального і процесуального права, а тому рішення суду не може бути залишено без змін.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до роз’яснень, які наведені в п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК.

Згідно з п.13 цієї ж постанови, резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215 - 217 ЦПК.

Рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає вказаним вимогам закону.

Так відповідно до ч.1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Частиною 3 ст. 1277 ЦК України визначається, що спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Приписи ст. 278 ЦПК України наголошують, що, встановивши, що якщо спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, суд ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.

Отже законодавство України передбачає, що суд своїм рішенням одночасно визнає спадщину відумерлою та передає її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.

Оскільки при ухваленні рішення суд першої інстанції припустився помилки в частині відмови у передачі земельної ділянки територіальній громаді, то відповідно до вимог ст. 309 ч.1 п.п. 1, 3 та 4 ЦПК України рішення суду в цій частині слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким передати Хрестищенській сільській раді земельну ділянку (пай), площею 3,370 га та вартістю 106510,84 грн., яка належала померлій ОСОБА_2 за державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 725323, у власність, задовольнивши апеляційну скаргу прокурора.

В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд; -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу заступника прокуратура Донецької області задовольнити.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20 жовтня 2015 року в частині відмови у передачі земельної ділянки територіальній громаді скасувати.

Передати Хрестищенській сільській раді (Донецька область, Слов’янський район, с. Хрестище, вул. Ворошилова, буд. 52 ідентифікаційний код 04342039) земельну ділянку (пай), кадастровий № 1424282400-01-000-0218, вартістю 106510,84 грн., площею 3,370 гектар на яку померлій ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 725323, у власність.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяті днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: