Ухвала

від 16.12.2015 по справі 1-1179/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-1179/11 Провадження №11/773/33/15 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія: ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК УкраїниДоповідач: ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2015 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в приміщенні суду кримінальну справу за апеляційними скаргами прокурора, засудженого ОСОБА_7 на вирок Ківерцівського районного суд від 18 серпня 2015 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Сімферополь, АР Крим, зареєстрований АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , громадянин України, з вищою освітою, одружений, працюючий оператором макаронного виробництва ПП «ВКП Волиньгранпостач», раніше не судимий, засуджений за:

- за ст. 212 ч. 3 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 20 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 340 000 грн. (триста сорок тисяч гривень) з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади строком на 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави;

- за ст. 366 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 4 250 грн. (чотири тисячі двісті п`ятдесят гривень) з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади строком на 3 роки.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання за ч. 1 ст. 366 КК України.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець смт. Іваничі, Іваничівського району, Волинської області, зареєстрований АДРЕСА_3 , житель АДРЕСА_4 , громадянин України, з вищою освітою, одружений, працюючий директором ПП «ВКП Волиньгранпостач», директором ТОВ «Агровіта», директором ПП «Екопродукт», раніше судимого 26.04.2013 року вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч. 1 ст. 115 КК України до 12 років позбавлення волі, засуджений за:

- за ст. 205 ч. 2 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 4 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 68 000 грн. (шістдесят вісім тисяч гривень);

- за ст. 212 ч.3 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 20 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 340 000 грн. (триста сорок тисяч гривень) з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади строком на 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави;

- ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України до покарання у виді штрафу 15 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 255000 (двісті п`ятдесят п`ять тисяч) гривень штрафу з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на 3 (три) роки з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави;

- ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 4 250 грн. (чотири тисячі двісті п`ятдесят гривень) ) з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади строком на 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим, остаточно ОСОБА_7 призначено покарання у виді штрафу в розмірі 20 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 340000 (триста сорок тисяч) гривень штрафу з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади строком на 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України даний вирок суду підлягає окремому виконанню.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 49; ч. 5 ст. 74, КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання за ч. 2 ст. 205 КК України (в редакції станом на момент винесення рішення) та за ч. 1 ст. 366 КК України.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили постановлено залишити попередній підписку про невиїзд.

Вирішено питання про речові докази.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, суд

В С Т А Н О В И В:

Вироком суду ОСОБА_8 визнаний винним і засуджений за те, що будучи директором ПП Макаронна компанія (ЄДРПОУ 34051959, Волинська область, Луцький р-н, с. Тарасове, вул. Жовтнева, 2-А) призначений на посаду наказом №7 від 15.02.2008 року, за період з 15.02.2008 року по 23.02.2010 року, наказ про звільнення №3/02 від 23.02.2010 року, яке зареєстроване 24.01.2006 року Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 24.01.2006 року серія АОО №398469, номер запису про державну реєстрацію 1 187 102 0000 000405, взяте на облік 25.01.2006 року в Луцькій ОДПІ за №63, зареєстроване платником податку на додану вартість 25.01.2006 року, свідоцтво №02454786, а також являючись директором ПП Нотіс М (ЄДРПОУ 35298153, м. Луцьк, вул. Привокзальна, 12) призначений на посаду наказом №3 від 04.09.2007 року (про призначення за сумісництвом), яке зареєстроване 25.07.2007 року Луцькою міською радою Волинської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 25.07.2007 року серія АО1 №003993, номер запису про державну реєстрацію 1 198 102 0000 003853, перереєстроване Луцькою міською радою Волинської області у зв`язку зі зміною власника 05.09.2007 року, номер запису 1 198 105 0001003853, взяте на облік 26.07.2007 року в Луцькій ОДПІ за №5687, зареєстроване платником податку на додану вартість 22.10.2007 року, свідоцтво №100072388, будучи у зв`язку з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій по займаних посадах службовою особою підприємства, на яку, згідно чинного законодавства України покладено обов`язки та відповідальність за організацію і здійснення обчислення податків, зборів, обов`язкових платежів, своєчасну їх сплату до бюджетів, а саме:

згідно ст. 67 Конституції України обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом;

згідно ст.ст. 9, 11 Закону України Про систему оподаткування № 77/97-ВР від 18.02.1997 р. (зі змінами та доповненнями) обов`язок подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов`язкових платежів) у встановлені законами терміни; відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) і додержання законів про оподаткування;

згідно п. 20.1, п. 20.7 ст. 20 Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997 Про оподаткування прибутку підприємств (зі змінами та доповненнями) відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства;

згідно п.10.1 ст. 10 Закону України №168/97 від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку на додану вартість до бюджету,

грубо порушуючи вищевказані вимоги законодавства, за період з 01.03.2008р. по 31.03.2009 р., умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , шляхом складання та проведення по бухгалтерському та податковому обліках ПП Макаронна компанія та ПП Нотіс М завідомо неправдивих документів, та внесення до офіційних документів податкової звітності підприємства завідомо неправдивих даних, ухилився від сплати податків в особливо великих розмірах.

Так, ОСОБА_8 , будучи керівником ПП Макаронна компанія, переслідуючи мету ухилитися від сплати податків, що підлягали перерахуванню до бюджету очолюваним ним підприємством, обравши для цього спосіб завищення валових витрат та податкового кредиту, для реалізації своїх злочинних намірів, у співучасті, за попередньою змовою, із ОСОБА_7 , організував проведення в обліку ПП Макаронна компанія завідомо неправдивих документів про здійснення господарських операцій з ПП „Гратіс-Плюс, ПП „Зерно-зберігальна компанія, приватним підприємцем ОСОБА_9 та приватним підприємцем ОСОБА_10 .

Насправді зазначені контрагенти ПП Макаронна компанія, які були підконтрольні ОСОБА_7 , господарської діяльності не здійснювали, а документи про господарські взаємовідносини з ПП Макаронна компанія мали для ОСОБА_8 та ОСОБА_7 завідомо безтоварний характер.

Усвідомлюючи неправдивість цих документів, передбачаючи, що проведення їх в обліку ПП Макаронна компанія призведе до заниження об`єктів оподаткування підприємства та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_8 організував проведення вказаних завідомо підроблених документів по бухгалтерському та податковому обліках підприємства.

Ці дії ОСОБА_8 , вчинені за попередньою змовою із ОСОБА_7 , в порушення вимог п 5.1 , пп. 5.2.1 п. 5.2 , пп. 5.3.9 ст. 5, п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997р. (із змінами та доповненнями), п.п. 7.4.5, п.п. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями, призвели до завищення валових витрат та податкового кредиту ПП Макаронна компанія.

Таким чином, ОСОБА_8 , будучи службовою особою ПП Макаронна компанія, за попередньою змовою із ОСОБА_7 , умисно вчинив діяння, внаслідок яких, згідно акту №5131/2301/34051959 від 03.09.2010р. „Про результати планової виїзної перевірки приватного підприємства Макаронна компанія (код за ЄДРПОУ 34051959) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року, приватним підприємством Макаронна компанія не було сплачено до бюджету податку на прибуток в сумі 2 502 117,75 грн., податку на додану вартість в сумі 2 311 183,47 грн., а всього податків на загальну суму 4 813 301, 22 грн., що більше, ніж в п`ять тисяч разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян і відноситься до особливо великих розмірів.

Також ОСОБА_8 , будучи керівником ПП Нотіс М, переслідуючи мету ухилитися від сплати податків, що підлягали перерахуванню до бюджету очолюваним ним підприємством, обравши для цього спосіб завищення валових витрат та податкового кредиту, для реалізації своїх злочинних намірів, у співучасті, за попередньою змовою, із ОСОБА_7 , організував проведення в обліку ПП Нотіс М завідомо неправдивих документів про здійснення господарських операцій з ПП «Гратіс-Плюс», ПП «Зерно-зберігальна компанія», ПП «Борошно-зернова компанія», ПП ОСОБА_9 , ПП ОСОБА_11 .

Насправді зазначені контрагенти ПП Нотіс М, які були підконтрольні ОСОБА_7 , господарської діяльності не здійснювали, а документи про господарські взаємовідносини з ПП Нотіс М мали для ОСОБА_8 та ОСОБА_7 завідомо безтоварний характер.

Усвідомлюючи неправдивість цих документів, передбачаючи, що проведення їх в обліку ПП Нотіс М призведе до заниження об`єктів оподаткування підприємства та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_8 організував проведення вказаних завідомо підроблених документів по бухгалтерському та податковому обліках підприємства.

Ці дії ОСОБА_8 , вчинені за попередньою змовою із ОСОБА_7 , в порушення вимог п.п.7.4.5, п.п.7.4.1 п.7.4, пп.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями, призвели до завищення податкового кредиту ПП Нотіс М.

Таким чином, ОСОБА_8 , будучи службовою особою ПП Нотіс М, за попередньою змовою із ОСОБА_7 , умисно вчинив діяння, внаслідок яких, згідно Висновку Луцької ОДПІ від 30.05.2011р., складеного за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності ПП "Нотіс М" (код ЄДРПОУ 35298153) за період з 01.03.2008р. по 31.12.2008р., приватним підприємством Нотіс М не було сплачено до бюджету податку на додану вартість в сумі 1 811 025 грн., що більше, ніж в п`ять тисяч разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян і відноситься до особливо великих розмірів.

Всього в результаті умисних дій ОСОБА_12 до бюджету не надійшло податків на загальну суму 6 624 326, 22 грн.

Крім цього, ОСОБА_8 , в період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, будучи службовою особою суб`єкта господарювання директором ПП „Макаронна компанія, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою завищення валових витрат та податкового кредиту ПП „Макаронна компанія, використовуючи для проведення по бухгалтерському та податковому обліку підприємства завідомо неправдиві документи про здійснення господарських операцій з ПП „Гратіс-Плюс, ПП „Зерно-зберігальна компанія, приватним підприємцем ОСОБА_9 та приватним підприємцем ОСОБА_10 , спричинив внесення до офіційних документів за відомо неправдивих відомостей.

Так він, в період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року звертався до начальника планово-економічного відділу ПП „Імпалс ОСОБА_13 (колишнього власника і директора ПП „Макаронна компанія), а пізніше до головного бухгалтера ПП „Макаронна компанія ОСОБА_14 , яку залучав для ведення бухгалтерського та податкового обліку підприємства, та надав їм для проведення по бухгалтерському та податковому обліку ПП Макаронна компанія первинні бухгалтерські документи про здійснення господарських операцій з ПП „Гратіс-Плюс, ПП „Зерно-зберігальна компанія, приватним підприємцем ОСОБА_9 та приватним підприємцем ОСОБА_10 . Вказані документи були підробленими і носили для ОСОБА_8 завідомо неправдивий характер, однак, ОСОБА_8 приховав факт неправдивості вказаних документів та свої злочинні наміри від ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , що призвело до завищення витрат та податкового кредиту підприємства і внесення неправдивих відомостей до декларацій з податку на додану вартість ПП „Макаронна компанія за квітень - грудень 2008 року, розрахунку коригування сум ПДВ до декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року, та до декларацій з податку на прибуток ПП „Макаронна компанія за 1-ше півріччя 2008 року, за 3-й квартал 2008 року, за 2008 рік, за 1-й квартал 2009 року, які є офіційними документами ПП „Макаронна компанія і були підписані ОСОБА_8 , як керівником підприємства, та подані до Луцької ОДПІ.

В результаті дій ОСОБА_8 , в період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року приватним підприємством Макаронна компанія не сплачено до бюджету податку на додану вартість в сумі 2 311 183,47 грн., податку на прибуток в сумі 2 502 117,75 грн., а всього податків на загальну суму 4 813 301, 22 грн., що більше, ніж 250 разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений законодавством України, тобто відноситься до тяжких наслідків.

Вироком суду ОСОБА_7 визнаний винним і засуджений за те, що діючи у власних інтересах та в інтересах третіх, невстановлених слідством осіб, з метою прикриття незаконної діяльності, з використанням особи, яка дала згоду оформити на своє ім`я юридичну особу, створив суб`єкт господарської діяльності (юридичну особу) - ПП „Гратіс-Плюс, після чого, шляхом імітації здійснення фінансово-господарської діяльності вказаним підприємством, використав ПП „Гратіс-Плюс для отримання кредитних коштів.

Так, ОСОБА_7 , переслідуючи мету отримання в банківській установі кредитних коштів шляхом надання банку завідомо неправдивої інформації, з метою маскування незаконного характеру своїх дій, у 2007 році, використовуючи знайомство та дружні відносини з громадянином ОСОБА_9 , не повідомляючи йому про свої злочинні наміри, отримав згоду останнього зареєструвати на нього приватне підприємства „Гратіс-Плюс.

24.07.2007 року відділом державної реєстрації суб`єктів господарювання Луцького міськвиконкому було зареєстровано юридичну особу - ПП „Гратіс-Плюс, засновником якого виступив громадянин ОСОБА_9 . Насправді останній наміру здійснювати господарську діяльність на вказаному підприємстві не мав і створив його в інтересах та на прохання ОСОБА_7 , якому передав документи, пов`язані з реєстрацією та печатку підприємства.

Таким чином, ОСОБА_7 , заволодівши офіційними документами та печаткою приватного підприємства „Гратіс-Плюс, використовуючи знайомство та дружні відносини з громадянином ОСОБА_9 , отримав реальну можливість володіти, користуватися та розпоряджатися юридичною особою приватним підприємством „Гратіс-Плюс від імені ОСОБА_9 , тобто створив вказане підприємство для своїх потреб, з метою прикриття власної незаконної діяльності, після чого, використав вказане підприємство для отримання кредитних коштів шляхом надання банківській установі завідомо неправдивої інформації.

Також ОСОБА_7 , діючи у власних інтересах та в інтересах третіх невстановлених слідством осіб, з метою прикриття незаконної діяльності, з використанням особи, яка дала згоду оформити на своє ім`я юридичну особу, створив суб`єкт господарської діяльності (юридичну особу) - ПП „Зерно-зберігальна компанія, після чого, шляхом імітації здійснення фінансово-господарської діяльності вказаним підприємством, використав ПП „Зерно-зберігальна компанія для отримання кредитних коштів.

Так, ОСОБА_7 , переслідуючи мету отримання в банківській установі кредитних коштів шляхом надання банку завідомо неправдивої інформації, з метою маскування незаконного характеру своїх дій, у 2005 році, використовуючи знайомство з громадянином ОСОБА_15 , не повідомляючи йому про свої злочинні наміри, отримав згоду останнього зареєструвати на нього приватне підприємства „Зерно-зберігальна компанія.

29.08.2005 року Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області було зареєстровано юридичну особу - ПП „Зерно-зберігальна компанія, засновником якого виступив громадянин ОСОБА_15 . Насправді останній наміру здійснювати господарську діяльність на вказаному підприємстві не мав і створив його в інтересах та на прохання ОСОБА_7 , якому передав документи, пов`язані з реєстрацією та печатку підприємства.

Таким чином, ОСОБА_7 , заволодівши офіційними документами та печаткою приватного підприємства „Зерно-зберігальна компанія, використовуючи знайомство з громадянином ОСОБА_15 , отримав реальну можливість володіти, користуватися та розпоряджатися юридичною особою приватним підприємством „Зерно-зберігальна компанія від імені ОСОБА_15 , тобто створив вказане підприємство для своїх потреб, з метою прикриття власної незаконної діяльності, після чого, використав вказане підприємство для отримання кредитних коштів шляхом надання банківській установі завідомо неправдивої інформації.

Також ОСОБА_7 , діючи у власних інтересах та в інтересах третіх невстановлених слідством осіб, з метою прикриття незаконної діяльності, з використанням особи, яка дала згоду оформити на своє ім`я юридичну особу, створив суб`єкт господарської діяльності (юридичну особу) - ПП „Борошно-зернова компанія, після чого, шляхом імітації здійснення фінансово-господарської діяльності вказаним підприємством, використав ПП „Борошно-зернова компанія для отримання кредитних коштів.

Так, ОСОБА_7 , переслідуючи мету отримання в банківській установі кредитних коштів шляхом надання банку завідомо неправдивої інформації, з метою маскування незаконного характеру своїх дій, у 2005 році, використовуючи знайомство з громадянином ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , не повідомляючи їм про свої злочинні наміри, отримав спочатку згоду ОСОБА_16 зареєструвати на нього приватне підприємства „Борошно-зернова компанія, а пізніше згоду ОСОБА_17 на призначення його директором вказаного підприємства.

28.02.2005 року Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області було зареєстровано юридичну особу - ПП „Борошно-зернова компанія, засновником якого виступив громадянин ОСОБА_16 . Насправді останній наміру здійснювати господарську діяльність на вказаному підприємстві не мав і створив його в інтересах та на прохання ОСОБА_7 , якому передав документи, пов`язані з реєстрацією та печатку підприємства.

06.12.2007 року директором ПП „Борошно-зернова компанія призначено ОСОБА_17 .

Таким чином, ОСОБА_7 , заволодівши офіційними документами та печаткою приватного підприємства „Борошно-зернова компанія, використовуючи знайомство з громадянином ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , отримав реальну можливість володіти, користуватися та розпоряджатися юридичною особою приватним підприємством „Борошно-зернова компанія спочатку від імені ОСОБА_16 , а пізніше від імені ОСОБА_17 , тобто створив вказане підприємство для своїх потреб, з метою прикриття власної незаконної діяльності, після чого, використав вказане підприємство для отримання кредитних коштів шляхом надання банківській установі завідомо неправдивої інформації.

Крім того, ОСОБА_7 , являючись директором ТОВ Агровіта (ЄДРПОУ 31300467, м. Луцьк, вул. Єршова, 11) призначений на посаду наказом №1 від 30.01.2001 року, яке зареєстроване 14.02.2001 року Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 14.02.2001 року серія АОО №390949, номер запису про державну реєстрацію 1 198 120 0000000859, взяте на облік 27.02.2001 року в Луцькій ОДПІ за №1741, зареєстроване платником податку на додану вартість 16.03.2001 року, свідоцтво №02810494, а також являючись директором ПП Екопродукт (ЄДРПОУ 32885320, Волинська область, Луцький Район, с. Тарасове, вул. Жовтнева, 2А) призначений на посаду наказам №1 від 16.02.2004 року, яке зареєстроване Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 16.02.2004 року серія АОО №398189, номер запису про державну реєстрацію 1 187 120 0000000159, взяте на облік 16.02.2004 року в Луцькій ОДПІ за №498, зареєстроване платником податку на додану вартість 23.02.2004 року, свідоцтво №02453419, будучи у зв`язку з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій по займаних посадах службовою особою підприємства, на яку, згідно чинного законодавства України покладено обов`язки та відповідальність за організацію і здійснення обчислення податків, зборів, обов`язкових платежів, своєчасну їх сплату до бюджетів, а саме:

- згідно ст. 67 Конституції України обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом;

- згідно ст.ст. 9, 11 Закону України Про систему оподаткування № 77/97-ВР від 18.02.1997 р. (зі змінами та доповненнями) обов`язок подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов`язкових платежів) у встановлені законами терміни; відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) і додержання законів про оподаткування;

- згідно п. 20.1, п. 20.7 ст. 20 Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997 Про оподаткування прибутку підприємств (зі змінами та доповненнями) відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства;

- згідно п.10.1 ст. 10 Закону України №168/97 від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку на додану вартість до бюджету.

Грубо порушуючи вищевказані вимоги законодавства, за період 01.03.2008 р. по 31.12.2008 р., умисно, шляхом складання та проведення по бухгалтерському та податковому обліках ТОВ Агровіта та ПП Екопродукт завідомо неправдивих документів та внесення до офіційних документів податкової звітності підприємства завідомо неправдивих даних, ухилився від сплати податків в особливо великих розмірах.

Так ОСОБА_7 , будучи керівником ТОВ Агровіта, переслідуючи мету ухилитися від сплати податків, що підлягали перерахуванню до бюджету очолюваним ним підприємством, обравши для цього спосіб завищення валових витрат та податкового кредиту, для реалізації своїх злочинних намірів, організував проведення в обліку ТОВ Агровіта завідомо неправдивих документів про здійснення господарських операцій з ПП „Гратіс-Плюс, ПП „Зерно-зберігальна компанія, ПП „Борошно-зернова компанія, ПП ОСОБА_9 , ПП ОСОБА_18 , ПП ОСОБА_11 , ПП ОСОБА_10 .

Насправді зазначені контрагенти ТОВ Агровіта, які були підконтрольні ОСОБА_7 , господарської діяльності не здійснювали, а документи про господарські взаємовідносини з ТОВ Агровіта мали для ОСОБА_7 завідомо безтоварний характер.

Усвідомлюючи неправдивість цих документів, передбачаючи, що проведення їх в обліку ТОВ Агровіта призведе до заниження об`єктів оподаткування підприємства та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_7 організував проведення вказаних завідомо підроблених документів по бухгалтерському та податковому обліках підприємства.

Ці дії ОСОБА_7 , вчинені в порушення вимог п.п.7.4.5, п.п.7.4.1 п.7.4, пп.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями, призвели до завищення податкового кредиту ТОВ Агровіта.

Таким чином, ОСОБА_7 , будучи службовою особою ТОВ Агровіта, умисно вчинив діяння, внаслідок яких, згідно Висновку Луцької ОДПІ від 30.05.2011р., складеного за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ Агровіта (код ЄДРПОУ 31300467) за період з 01.03.2008 р. по 31.12.2008 р., ТОВ Агровіта не було сплачено до бюджету податку на додану вартість в сумі 1 503 695 грн., що більше, ніж в п`ять тисяч разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян і відноситься до особливо великих розмірів.

Також ОСОБА_7 , будучи керівником ПП Екопродукт, переслідуючи мету ухилитися від сплати податків, що підлягали перерахуванню до бюджету очолюваним ним підприємством, обравши для цього спосіб завищення валових витрат та податкового кредиту, для реалізації своїх злочинних намірів, організував проведення в обліку ПП Екопродукт завідомо неправдивих документів про здійснення господарських операцій з ПП „Гратіс-Плюс, ПП „Зерно-зберігальна компанія, ПП „Борошно-зернова компанія, ПП ОСОБА_9 , ПП ОСОБА_18 , ПП ОСОБА_11 , ПП ОСОБА_10 .

Насправді зазначені контрагенти ПП Екопродукт, які були підконтрольні ОСОБА_7 , господарської діяльності не здійснювали, а документи про господарські взаємовідносини з ПП Екопродукт мали для ОСОБА_7 завідомо безтоварний характер.

Усвідомлюючи неправдивість цих документів, передбачаючи, що проведення їх в обліку ПП Екопродукт призведе до заниження об`єктів оподаткування підприємства та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_7 організував проведення вказаних завідомо підроблених документів по бухгалтерському та податковому обліках підприємства.

Ці дії ОСОБА_7 , вчинені в порушення вимог п.п.7.4.5, п.п.7.4.1 п.7.4, пп.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями, призвели до завищення податкового кредиту ПП Екопродукт.

Таким чином, ОСОБА_7 , будучи службовою особою ПП Екопродукт, умисно вчинив діяння, внаслідок яких, згідно Висновку Луцької ОДПІ від 30.05.2011р., складеного за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності ПП "Екопродукт" (код ЄДРПОУ 32885320) за період з 01.03.2008р. по 31.12.2008р., ПП Екопродукт не було сплачено до бюджету податку на додану вартість в сумі 2 055 070,07 грн., що більше, ніж в п`ять тисяч разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян і відноситься до особливо великих розмірів.

Всього в результаті умисних дій ОСОБА_7 , як службової особи, до бюджету не надійшло податків на загальну суму 3 558 765, 07 грн.

Крім того, ОСОБА_7 , у співучасті з ОСОБА_8 , організував ухилення від сплати податків, що призвело до ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Так, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , керівником ПП Макаронна компанія, переслідуючи мету ухилитися від сплати податків, що підлягали перерахуванню до бюджету вказаним підприємством, обравши для цього спосіб завищення валових витрат та податкового кредиту, для реалізації своїх злочинних намірів, організував проведення в обліку ПП Макаронна компанія завідомо неправдивих документів про здійснення господарських операцій з ПП „Гратіс-Плюс, ПП „Зерно-зберігальна компанія, приватним підприємцем ОСОБА_9 та приватним підприємцем ОСОБА_10 .

Насправді зазначені контрагенти ПП Макаронна компанія, які були підконтрольні ОСОБА_7 , господарської діяльності не здійснювали, а документи про господарські взаємовідносини з ПП Макаронна компанія мали для ОСОБА_7 та ОСОБА_8 завідомо безтоварний характер.

Усвідомлюючи неправдивість цих документів, передбачаючи, що проведення їх в обліку ПП Макаронна компанія призведе до заниження об`єктів оподаткування підприємства та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 організували проведення вказаних завідомо підроблених документів по бухгалтерському та податковому обліках підприємства.

Ці дії ОСОБА_7 , вчинені за попередньою змовою із ОСОБА_8 , в порушення вимог п 5.1 , пп. 5.2.1 п. 5.2 , пп. 5.3.9 ст. 5, п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997р. (із змінами та доповненнями), п.п.7.4.5, п.п.7.4.1 п.7.4, пп.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями, призвели до завищення валових витрат та податкового кредиту ПП Макаронна компанія.

Таким чином, ОСОБА_7 , у співучасті, за попередньою змовою зі службовою особою ПП Макаронна компанія ОСОБА_8 , умисно вчинив діяння, внаслідок яких, згідно акту №5131/2301/34051959 від 03.09.2010р. „ Про результати планової виїзної перевірки приватного підприємства Макаронна компанія (код за ЄДРПОУ 34051959) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.12.2009р., приватним підприємством Макаронна компанія не було сплачено до бюджету податку на прибуток в сумі 2 502 117,75 грн., податку на додану вартість в сумі 2 311 183,47 грн., а всього податків на загальну суму 4 813 301, 22 грн., що більше, ніж в п`ять тисяч разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян і відноситься до особливо великих розмірів.

Також ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_8 , керівником ПП Нотіс М, переслідуючи мету ухилитися від сплати податків, що підлягали перерахуванню до бюджету вказаним підприємством, обравши для цього спосіб завищення валових витрат та податкового кредиту, для реалізації своїх злочинних намірів, організував проведення в обліку ПП Нотіс М завідомо неправдивих документів про здійснення господарських операцій з ПП «Гратіс-Плюс», ПП «Зерно-зберігальна компанія», ПП «Борошно-зернова компанія», ПП ОСОБА_9 , ПП ОСОБА_18 , ПП ОСОБА_11 , ПП ОСОБА_10 .

Насправді зазначені контрагенти ПП Нотіс М, які були підконтрольні ОСОБА_7 , господарської діяльності не здійснювали, а документи про господарські взаємовідносини з ПП Нотіс М мали для ОСОБА_7 та ОСОБА_8 завідомо безтоварний характер.

Усвідомлюючи неправдивість цих документів, передбачаючи, що проведення їх в обліку ПП Нотіс М призведе до заниження об`єктів оподаткування підприємства та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 організували проведення вказаних завідомо підроблених документів по бухгалтерському та податковому обліках підприємства.

Ці дії ОСОБА_7 , вчинені за попередньою змовою із ОСОБА_8 , в порушення вимог п.п.7.4.5, п.п.7.4.1 п.7.4, пп.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями, призвели до завищення податкового кредиту ПП Нотіс М.

Таким чином, ОСОБА_7 , у співучасті, за попередньою змовою, зі службовою особою ПП Нотіс М ОСОБА_8 , умисно вчинив діяння, внаслідок яких, згідно Висновку Луцької ОДПІ від 30.05.2011р., складеного за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності ПП "Нотіс М" (код ЄДРПОУ 35298153) за період з 01.03.2008р. по 31.12.2008р., приватним підприємством Нотіс М не було сплачено до бюджету податку на додану вартість в сумі 1 811 025 грн., що більше, ніж в п`ять тисяч разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян і відноситься до особливо великих розмірів.

Всього в результаті умисних дій ОСОБА_7 , вчинених у співучасті з ОСОБА_8 , до бюджету не надійшло податків на загальну суму 6 624 326, 22 грн.

Крім цього, ОСОБА_7 , в період з 01.03.2008 р. по 31.12.2008 р., будучи службовою особою суб`єктів господарювання директором ТОВ „Агровіта та ПП Екопродукт, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою завищення податкового кредиту вказаних підприємств, використовуючи для проведення по бухгалтерському та податковому обліку підприємств завідомо неправдиві документи про здійснення господарських операцій з ПП «Гратіс-Плюс», ПП «Зерно-зберігальна компанія», ПП «Борошно-зернова компанія», ПП ОСОБА_9 , ПП ОСОБА_18 , ПП ОСОБА_11 , ПП ОСОБА_10 , спричинив внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Так він, в період 01.03.2008 р. по 31.12.2008 р., організував проведення по бухгалтерському та податковому обліку ТОВ „Агровіта та ПП Екопродукт первинних бухгалтерських документів про здійснення господарських операцій з підконтрольними ОСОБА_7 ПП «Гратіс-Плюс», ПП «Зерно-зберігальна компанія», ПП «Борошно-зернова компанія», ПП ОСОБА_9 ,, ПП ОСОБА_18 , ПП ОСОБА_11 , ПП ОСОБА_10 . Вказані документи були підробленими і носили для ОСОБА_7 завідомо неправдивий характер, а проведення їх в обліку керованих ОСОБА_7 підприємств призвело до завищення податкового кредиту ТОВ „Агровіта та ПП Екопродукт і внесення неправдивих відомостей до декларацій з податку на додану вартість ТОВ Агровіта за березень грудень 2008 року, які є офіційними документами ТОВ „Агровіта і були підписані ОСОБА_7 , як керівником підприємства, та подані до Луцької ОДПІ, та до декларацій з податку на додану вартість ПП „Екопродукт за березень грудень 2008 року, які є офіційними документами, були підписані ОСОБА_7 , як керівником підприємств, та подані до Луцької ОДПІ.

В результаті дій ОСОБА_7 , в період з 01.03.2008 р. по 31.12.2008 р., ТОВ Агровіта не було сплачено до бюджету податку на додану вартість в сумі 1 503 695 грн., ПП Екопродукт не було сплачено до бюджету податку на додану вартість в сумі 2 055 070,07 грн., а всього не надійшло до бюджету податків на загальну суму 3 558 765, 07 грн., що більше, ніж 250 разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто відноситься до тяжких наслідків.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок скасувати, а його виправдати повністю.

В поданій апеляційній скарзі прокурор вважає вирок незаконним у зв`язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинувачених. Просить вирок Ківерцівського районного суду скасувати та ухвалити новий, яким яким ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України та призначити покарання: за ст. 212 ч. З КК України (в редакції Закону № 4025-УІ від 15.11.2011) - штраф в розмірі 20 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 340 000 грн. (триста сорок тисяч гривень) з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно- господарські посади строком на 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави; за ст. 366 ч. 1 КК України (в редакції закону від 5.04.2001 № 2341-III) - штраф в розмірі 850 грн. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити останнього від відбування покарання за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції закону від 5.04.2001 № 2341-III). ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. З ст. 212, ч. З ст. 27 ч. З ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України та призначити покарання: за ст. 205 ч. 2 КК України (в редакції Закону № 4025-УІ від 15.11.2011) - штраф в розмірі 4 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 68 000 грн. (шістдесят вісім тисяч гривень); за ст. 212 ч. З КК України (в редакції Закону № 4025-УІ від 15.11.2011) - штраф в розмірі 20 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 340 000 грн. (триста сорок тисяч гривень) з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади строком на 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави; за ч. З ст. 27 ч. З ст. 212 КК України (в редакції Закону № 4025-УІ від 15.11.2011) - штраф 17 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 289 000 (двісті вісімдесят дев`ять тисяч) гривень штрафу з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави; за ст. 366 ч. 1 КК України (в редакції закону від 5.04.2001 № 2341-III) - штраф в розмірі 850 грн. Звільнити останнього від відбування покарання за ст. 205 ч. 2 КК України (в редакції Закону № 4025-УІ від 15.11.2011), ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції закону від 5.04.2001 № 2341-III) на підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. З ст. 212, ч. З ст. 27 ч. З ст. 212 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді штрафу в розмірі 20 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 340 000 грн. з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади строком на 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави. На підставі за ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів за даним вироком та вироком Луцького міськрайонного суду від 26.04.2013, призначити остаточне покарання у виді 12 років позбавлення волі та штрафу в розмірі 20000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 340 000 грн. (триста сорок тисяч гривень) з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади строком на 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави, який виконувати самостійно.

Також просить цивільний позов Луцької ОДПІ про стягнення коштів в сумі 3 558 765, 07 грн. з ОСОБА_8 та про стягнення коштів в сумі 6 624 326, 22 грн. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 задоволити в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляційних скарг, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, які апеляційну скаргу підтримали, а апеляційну скаргу прокурора заперечили, прокурора, який свою апеляційну скаргу підтримав, а апеляційну скаргу обвинуваченого заперечив, засудженого ОСОБА_8 , який заперечив апеляційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до вимог ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов`язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи, а суд, дотримуючись цих же принципів, оцінити зібрані докази в їх сукупності і згідно з вимогами ст.ст.323, 324, 327, 334 КПК України постановити законний і обґрунтований вирок. При цьому обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена. Мотивувальна частина такого вироку повинна містити, крім формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов`язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину, ще й докази, на яких ґрунтується висновок суду з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає одні докази, обставини, приймаючи за основу інші.

Наведені вимоги законності свідчать, що перед постановленням вироку суд у порядку, визначеному кримінально-процесуальним законом, повинен розглянути всі докази, зібрані на підтвердження пред`явленого обвинувачення, дати оцінку наявним доказам на підставі всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи у їх сукупності та залежно від установлених обставин правильно застосувати кримінальний закон.

За результатами судового розгляду колегія суддів дійшла висновку, що при розслідуванні кримінальної справи та його закінченні, постановленні обвинувального вироку були допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, що не дає можливості дійти однозначного висновку про правильність застосування кримінального закону.

Згідно ст.223 КПК України (в редакції 1960 року) обвинувальний висновок складається з описової і резолютивної частин. В описовій частині зазначаються: обставини справи як їх встановлено на досудовому слідстві; місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених, а також докази, які зібрано в справі, і відомості про потерпілого; показання кожного з обвинувачених по суті пред`явленого йому обвинувачення, доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки; наявність обставин, які обтяжують та пом`якшують його покарання.

Відповідно до вимог ст.334 КПК України (в редакції 1960 року) у мотивувальній частині обвинувального вироку повинно бути викладено формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини, мотивів злочину та докази, на яких ґрунтується висновок суду, із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази та доводи підсудних на свій захист.

Проте дані вимоги закону ні органом досудового розслідування, ні судом дотримані не були.

Так, засуджуючи ОСОБА_8 за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України, суд першої інстанції, формулюючи обвинувачення, у вироку вказав, що останній як одноособово, так і за попередньою змовою з ОСОБА_7 шляхом складання та проведення по бухгалтерському та податковому обліках ПП «Макаронна компанія» та ПП «Нотіс М» завідомо неправдивих документів та внесення до офіційних документів податкової звітності підприємства завідомо неправдивих даних про здійснення господарських операцій з іншими суб`єктами підприємницької діяльності, ухилився від сплати податків в особливо великих розмірах.

Засуджуючи ОСОБА_7 за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України, суд першої інстанції, формулюючи обвинувачення, у вироку вказав, що останній як одноособово, так і у співучасті з ОСОБА_8 , організував ухилення від сплати податків, що призвело до ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах шляхом складання та проведення по бухгалтерському та податковому обліках ТОВ Агровіта та ПП Екопродукт завідомо неправдивих документів та внесення до офіційних документів податкової звітності підприємства завідомо неправдивих даних про здійснення господарських операцій з іншими суб`єктами підприємницької діяльності.

Засуджуючи ОСОБА_7 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, суд першої інстанції, формулюючи обвинувачення, у вироку вказав, що останній, діючи у власних інтересах та в інтересах третіх, невстановлених слідством осіб, з метою прикриття незаконної діяльності, з використанням осіб, які надавали згоду оформити на своє ім`я суб`єкта господарської діяльності, здійснював фіктивне підприємництво, переслідуючи мету отримання в банківських установах кредитних коштів шляхом надання банку завідомо неправдивої інформації.

При цьому ні органом досудового розслідування, ні судом за результатами проведеного слідства не встановлено і в обвинувальному акті та у вироку не сформульовано в чому полягає незаконна діяльність з метою прикриття якої діяв ОСОБА_7 , яку саме неправдиву інформацію він надавав банкам, яким саме банкам, в якій сумі були отримані засудженим кредитні кошти в такій спосіб, розмір завданої шкоди, внаслідок чого неможливо зробити висновок про правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за вказаною статтею та його винність у вчиненні даного злочину.

Також жодним чином ні органом досудового розслідування, ні судом за результатами проведеного слідства не встановлено і в обвинувальному акті та у вироку не сформульовано, які саме завідомо неправдиві документи складалися ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , як одноособово, так і за попередньою змовою між собою, надавалися іншим особам та проводилися по бухгалтерському та податковому обліках ПП «Макаронна компанія», ПП «Нотіс М», ТОВ Агровіта та ПП Екопродукт.

За результатами проведеного слідства не встановлено і в обвинувальному акті та у вироку не сформульовано роль кожного з засуджених у вчиненні інкримінованих злочинів, які на думку сторони обвинувачення вчинялися за їх попередньою змовою, чи були організовані ОСОБА_7 , а саме місце, час, спосіб вчинення та наслідки злочину, форма вини, мотиви вчинення злочину безпосередньо як щодо ОСОБА_8 , так і щодо ОСОБА_7 .

Крім того не було проведено детальне і об`єктивне експертне економічне дослідження господарських операцій ПП «Макаронна компанія», ПП «Нотіс М», ТОВ Агровіта та ПП Екопродукт у інкриміновані періоди ухилення від сплати податків на предмет їх реальності або фіктивності, експертні дослідження фінансово-господарської діяльності даних юридичних осіб на предмет дійсності фінансових господарських операцій, укладених з іншими суб`єктами підприємницької діяльності правочинів та похідних первинних бухгалтерських документів, тощо.

Також судом першої інстанції при винесенні вироку не було вирішено цивільний позов, при призначенні додаткового покарання ОСОБА_7 за ч.3 ст.27 ч.3 ст.212 КК України не вказано які саме посади та займатися яким видом діяльності позбавлено права останнього, а також останньому призначене остаточне покарання з порушенням вимог ст.70 КК України.

Допущені при розслідуванні кримінальної справи, його закінченні та постановленні вироку вказані порушення є істотним і таким, що не дають можливості суду повно, всесторонньо та об`єктивно розглянути справу, встановити наявність чи відсутність у діях засуджених ознак інкримінованих злочинів, визначити розмір завданої шкоди та вірно кваліфікувати їх у випадку доведеності вини, а також прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Зазначено однобічність і неповнота не може бути усунена в суді апеляційної інстанції, а тому вирок суду підлягає скасуванню з поверненням справи прокурору для проведення додаткового розслідування.

При проведенні додаткового розслідування слід усунути виявлену однобічність та неповноту досудового слідства, у відповідності до вимог ст. 22 КПК України ( в редакції 1960 року) провести всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи, в тому числі і шляхом проведення необхідних експертних досліджень і прийняти по справі законне процесуальне рішення.

На підставі наведеного, керуючись п. 11 Перехідних положень КПК України (в ред. 2012), ст.ст. 365-366, 367 КПК України (в ред. 1960), апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги прокурора, засудженого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Ківерцівського районного суд Волинської області від 18 серпня 2015 року скасувати, а кримінальну справу повернути прокурору Волинської області для організації і проведення додаткового розслідування.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Дата набрання законної сили 16.12.2015р.

Суддя ОСОБА_2

помічник судді ОСОБА_19