Рішення

від 17.12.2015 по справі 904/9334/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.15р. Справа № 904/9334/15

За позовом міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Калина", м. Дніпропетровськ

про стягнення 5 509,56 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 1 477,05 грн. пені, 198,89 грн. 3% річних, 3 206,10 грн. інфляційних втрат

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1804 від 04.11.2014 року, юрисконсульт

Від відповідача: ОСОБА_2, НОМЕР_1, керівник

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Калина" заборгованості на суму 10 391,60 грн., з яких:

- 5 509,56 грн. заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2013 року по 01.07.2015 року;

- 1 477,05 грн. пеня за загальний період з 19.12.2014 року по 01.07.2015 року;

- 198,89 грн. 3% річних за загальний період з 12.11.2013 року по 01.07.2015 року;

- 3 206,10 грн. інфляційних втрат за загальний період з грудня 2013 року по червень 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 020456 про постачання теплової енергії від 25.10.2007 року в частині своєчасної оплати за поставлену теплову енергію за період з 01.10.2013 року по 01.07.2015 року за актами прийому-передачі виконаних робіт:

- за жовтень 2013 року на суму 554,58 грн.;

- за листопад 2013 року на суму 1 048,67 грн.;

- за грудень 2013 року на суму 1 593,17 грн.;

- за січень 2014 року на суму 1 644,02 грн.;

- за лютий 2014 року на суму 1 872,25 грн.;

- за березень 2014 року на суму 9 613,81 грн.;

- за квітень 2014 року на суму 415,81 грн.;

- за листопад 2014 року на суму 1 084,80 грн.;

- за грудень 2014 року на суму 1 948,58 грн.;

- за січень 2015 року на суму 2 012,15 грн.;

- за лютий 2015 року на суму 1 983,41 грн.;

- за березень 2015 року на суму 1 498,16 грн.;

- за квітень 2015 року на суму 1 054,45 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

01.12.2015 року відповідач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про зменшення суми штрафних санкцій та розстрочення заборгованості у зв'язку з тяжким матеріальним положенням.

Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2015 року з призначенням її до розгляду на 12.11.2015 року, після чого розгляд справи відкладався до 01.12.2015 року та до 17.12.2015 року.

У судовому засіданні 17.12.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2007 року між міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі - енергопостачальна організація, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Калина" (далі - споживач, відповідач) був укладений договір №020456 про постачання теплової енергії (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого за цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Обидві сторони зобов'язуються керуватися цим договором та діючим законодавством (п. 1.2. договору).

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб), гаряче водопостачання - протягом 350 діб, технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою, кондиціювання повітря - по мірі необхідності (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору, облік споживання теплової енергії здійснюється за показаннями приладів обліку, встановлених на вводах ГПВ та опалення розрахунковим способом за адресою: вул. Калинова, 79, товариство з обмеженою відповідальністю "Калина", перукарня.

Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації у письмовій формі звіт про фактичне споживання теплової енергії, в термін, до 20 числа кожного місяця (п. 5.5 договору).

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, або, за згодою сторін будь-яким іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством України (п.7.1 договору). Розрахунковим період є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку №4 (п.7.2 договору).

Відповідно до п.7.3 договору споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з зазначенням періоду, за який він сплачує.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (п.7.4 договору).

Відповідно до п.11.1 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 25.10.2010 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.11.4 договору).

Згідно з п. 11.5 договору по узгодженню сторін оплата за послуги теплопостачання буде здійснена з 25 жовтня 2007 року на підставі переукладання договору.

Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" здійснено поставку товариству з обмеженою відповідальністю "Калина" теплової енергії, про що складені акти прийому-передачі виконаних робіт, підписані сторонами за:

- за жовтень 2013 року на суму 554,58 грн.;

- за листопад 2013 року на суму 1 048,67 грн.;

- за грудень 2013 року на суму 1 593,17 грн.;

- за січень 2014 року на суму 1 644,02 грн.;

- за лютий 2014 року на суму 1 872,25 грн.;

- за березень 2014 року на суму 9 613,81 грн.;

- за квітень 2014 року на суму 415,81 грн.;

- за листопад 2014 року на суму 1 084,80 грн.;

- за грудень 2014 року на суму 1 948,58 грн.;

- за січень 2015 року на суму 2 012,15 грн.;

- за лютий 2015 року на суму 1 983,41 грн.;

- за березень 2015 року на суму 1 498,16 грн.;

- за квітень 2015 року на суму 1 054,45 грн.,

всього за зазначений період на загальну суму 26 323,86 грн.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки №020456 на оплату теплової енергії у період з жовтня 2013 року по квітень 2015 року:

- за жовтень 2013 року від 31.10.2013 року на суму 554,58 грн. (рахунок отримано 06.11.2013 року);

- за листопад 2013 року від 30.11.2013 року на суму 1 048,67 грн. (рахунок отримано 07.12.2013 року);

- за грудень 2013 року від 31.12.2013 року на суму 1 593,17 грн. (рахунок отримано 10.01.2014 року);

- за січень 2014 року від 31.01.2014 року на суму 1 644,02 грн. (рахунок отримано 10.02.2014 року);

- за лютий 2014 року від 28.02.2014 року на суму 1 872,25 грн. (рахунок отримано 06.03.2014 року);

- за березень 2014 року від 31.03.2014 року на суму 9 613,81 грн. (рахунок отримано 04.04.2014 року);

- за квітень 2014 року від 30.04.2014 року на суму 415,81 грн. (рахунок отримано 13.05.2014 року);

- за листопад 2014 року від 30.11.2014 року на суму 1 084,80 грн. (рахунок отримано 05.12.2014 року);

- за грудень 2014 року від 31.12.2014 року на суму 1 948,58 грн. (рахунок отримано 12.01.2014 року);

- за січень 2015 року від 31.01.2015 року на суму 2 012,15 грн. (рахунок отримано 05.02.2015 року);

- за лютий 2015 року від 28.02.2015 року на суму 1 983,41 грн. (рахунок отримано 04.03.2015 року);

- за березень 2015 року від 31.03.2015 року на суму 1 498,16 грн. (рахунок отримано 06.04.2015 року);

- за квітень 2015 року від 30.04.2015 року на суму 1 054,45 грн. (рахунок отримано 08.05.2015 року) (а.с. 23-35, 51-63 том 1).

За зазначений період відповідачу було проведено корегування (зняття) на суму 8 655,91 грн., крім того відповідачем за зазначений період було сплачено за надані послуги теплопостачання у сумі 12 158,40 грн.

Таким чином, заборгованість за період з жовтня 2013 року по квітень 2015 року з урахуванням часткової оплати складає 5 509,55 грн.

Відповідач своєчасно не здійснив розрахунки за спожиту теплову енергію за спірний період, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення п. 7.4 договору, строк оплати теплової енергії за спірний період з жовтня 2013 року по квітень 2015 року включно у сумі 5 509,55 грн. є таким, що настав.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі5 509,55 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 8.2.3 договору в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочки.

Позивач нарахував та просить стягнути пеню за загальний період з 19.12.2014 року по 01.07.2015 року у сумі 1 477,05 грн. Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені встановлено, що розрахунок здійснено вірно.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних за загальний період прострочки з 12.11.2013 року по 01.07.2015 року у сумі 198, 89 грн., втрати від інфляції у сумі 3 206,10 грн. за загальний період з грудня 2013 року по червень 2015 року включно.

Розрахунок 3% річних та суми втрат від інфляції перевірено судом, позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних здійснено вірно. Таким чином, вимоги про стягнення 3% річних та втрат від інфляції є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.

Щодо заяви відповідача про зменшення розміру пені та розстрочення виконання рішення у зв'язку з складним матеріальним становищем суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 Господарського кодексу України також передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 19 січня 2011 року № 10/224-10 та № 12/63.

Відповідно до підпункту 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Позивач не надав суду доказів на підтвердження завдання йому відповідачем збитків від порушення прийнятих на cебе грошових зобов'язань саме за укладеним із ним договором.

Натомість відповідач, зі свого боку, допущене ним порушення обґрунтував тяжким матеріальним становище.

Разом з тим суд приймає до уваги й інтереси позивача, який так само як і відповідач у скрутному фінансовому становищі, пов'язаному з неплатежами з боку контрагентів.

Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

З урахуванням викладеного законним і справедливим буде зменшення заявленої позивачем пені до 500,00 грн.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 500 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 9 414,54 грн., з яких: 5 509,55 грн. - основна заборгованість, 500,00 грн. - пеня, 198,89 грн. - 3% річних, 3 206,10 грн. - інфляційні втрати.

Також, відповідач просить розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Суд, вирішуючи питання щодо надання розстрочення або відстрочення виконання рішення, враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання про розстрочку виконання рішення, відповідач посилається на скрутне матеріальне становищем.

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає за доцільне в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України розстрочити виконання судового рішення у справі № 904/9334/15 рівними частинами на 6 місяців.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення неустойки.

Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1 218,00 грн.

Керуючись статтями 1, 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Калина" (49087, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, будинок 79, ідентифікаційний код 19142576) на користь міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 37, ідентифікаційний код 32082770) основний боргу у сумі 5 509,55 грн. пеню у сумі 500,00 грн., 3% річних у сумі 198,89 грн., інфляційні втрати у сумі 3 206,10 грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1 218,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 року по справі 904/9334/15 щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Калина" (49087, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, будинок 79, ідентифікаційний код 19142576) на користь міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 37, ідентифікаційний код 32082770) заборгованості на загальну суму 10 632,54 грн., з яких основний боргу у сумі 5 509,55 грн. пеня у сумі 500,00 грн., 3% річних у сумі 198,89 грн., інфляційні втрати у сумі 3 206,10 грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1 218,00 грн., на 6 місяців згідно з наступним графіком:

1) до 31 січня 2016 року - 1 772,09 грн.;

2) до 29 лютого 2016 року - 1 772,09 грн.;

3) до 31 березня 2016 року - 1 772,09 грн.;

4) до 30 квітня 2016 року - 1 772,09 грн.;

5) до 31 травня 2016 року - 1 772,09 грн.;

6) до 30 червня 2016 року - 1 772,09 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.12.2015 року.

Суддя ОСОБА_3