Рішення

від 14.12.2015 по справі 904/9562/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.15р. Справа № 904/9562/15

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Синельникове, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пектораль-Агро", м. Дніпропетровськ

про стягнення 104 721,49

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, договір № 002Г-15 від 19.08.2015 року, адвокат;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням заяви від 11.12.2015 року про зменшення позовних вимог просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пектораль-Агро" заборгованість у сумі 104 721,49 грн., з яких: основний борг у сумі 64 020,00 грн., 3% річних у сумі 2 746,72 грн., інфляційні втрати у сумі 37 954,77 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що ним на підставі укладеного з відповідачем договору від 15.10.2013 року були виконані сільськогосподарські роботи з дискування земельних ділянок на загальну суму 64 020,00 грн., за які відповідач не розрахувався. За таких обставин у останнього виникла заборгованість у сумі 64 020,00 грн., на яку позивач нарахував 3% річних у сумі 2 746,72 грн. та інфляційні втрати у сумі 37954,77 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові.

Відповідач свого повноважного представника у судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу за адресою, зазначеною у позовній заяві, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.11.2015 року (а.с. 29-31).

За змістом підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змінами і доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на позов Товариство з обмеженою відповідальністю Пектораль - Агро суду не надало. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду від 02.11.2015 року з призначенням розгляду справи на 26.11.2015 року, після чого розгляд справи відкладався на 14.12.2015 року.

У судовому засіданні 14.12.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.10.2013 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Виконавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пектораль - Агро" (далі - Замовник, Відповідач) був укладений договір на виконання робіт (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується власними силами та засобами провести сільськогосподарські роботи по дискуванню земельних ділянок, що знаходяться у користуванні замовника. У свою чергу замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її на умовах, передбачених п.п. 1.2 та 4.1 цього договору.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що вартість робіт становить 110,00 грн. за 1 га з ПДВ.

Згідно з пунктом 1.3 договору обсяг робіт визначається за показниками фактичного їх виконання.

Замовник приймає роботу в день її закінчення та підписує акт здачі-приймання. Акт підписується уповноваженими особами сторін і є підставою для проведення розрахунків (п.2.2 договору).

За змістом підпункту 3.2.3 договору повний розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Замовник розраховується за фактично виконані обсяги робіт за погодженими розцінками згідно умов договору шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця, або внесення грошових кошів в касу підприємства. Розрахунки за виконані роботи вважаються завершеними на умові повної оплати її вартості (п. 4.1. договору).

Відповідно до пункту 7.1 договір набуває чинності з моменту його підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На підставі договору позивач виконав сільськогосподарські роботи по дискуванню земельних ділянок загальною площею 582 га. Виконання робіт підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 21.11.2013 року, підписаним сторонами без зауважень і скріпленими печатками сторін (а.с. 35 том 1). Проте відповідач оплату виконаних позивачем робіт не здійснив. З урахуванням пункту 1.2 договору її вартість складає 64020,00 грн. (582 х 110,00 = 64 020,00).

Несплата відповідачем грошових коштів у сумі 64 020,00 грн. за виконані роботи і є причиною виникнення спору.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

За частиною першою статті 253 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Приймаючи до уваги умови договору, зокрема положення підпункту 3.2.3, строк оплати у розумінні частини першої статті 253 Цивільного кодексу України сторонами не встановлено.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 25-06-14 від 25.06.2014 року з вимогою щодо оплати за виконані сільськогосподарські роботи по дискуванню земельних ділянок у сумі 64 020,00 грн., що підтверджується описом вкладення поштового відправлення та фіскальним чеком (а.с. 37, 19-20 том 1).

Вказану претензію відповідач отримав 01.07.2014 року про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 22 том 1).

Таким чином, в силу частини другої статті 530 Цивільного кодексу України оплата відповідачем мала бути здійснена до 09.07.2014 року.

Станом на час вирішення спору жодних доказів щодо сплати 64 020,00 грн. за договором відповідач суду не надав.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 64 020,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача 3% річних у загальній сумі складають 2 746,72 грн., які нараховані за період з 08.07.2014 року по 11.12.2015 року із заборгованості 64 020,00 грн.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку встановлено, що розрахунок 3% річних здійснено невірно, оскільки позивачем невірно визначено дату початку прострочки в оплаті, якою слід вважати 09.07.2014 року.

За результатом перерахунку 3% річних із заборгованості у сумі 64 020,00 грн. за період з 09.07.2014 року по 11.12.2015 року буде складати 2741,46 грн., яка й підлягає стягненню на користь позивача.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача інфляційні втрати у загальній сумі 37 954,77 грн. нараховані за період липень 2014 року - листопад 2015 року із заборгованості у сумі 64 020,00 грн.

За результатом перевірки розрахунку інфляційних втрат підстав для їх зменшення не встановлено.

З урахуванням викладеного з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 104716,23 грн., з яких: основний борг у сумі 64020,00 грн., 3% річних у сумі 2741, 46 грн., інфляційні втрати у сумі 37 954,77 грн.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено з 1 січня 2015 року мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі - 1218 грн.; у погодинному розмірі - 7,29 грн.

З урахуванням ціни позову за результатом зменшення розміру позовних вимог до 104721,49 грн. судовий збір повинен складати 1570,82 грн. Загальна сума сплаченого позивачем судового збору складає 1757,58 грн., що підтверджується квитанцією Центрального відділення ПАТ КБ "Приватбанк" № 0.0.455109473.1 від 30.10.2015 року, Ключ: 936327227 (а.с. 10 том 1).

Отже, надмірно сплачена позивачем сума судового збору складає 186,76 грн. (1757,58 - 1570,82 = 186,76).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З урахуванням викладеного, позивачеві за наявності від нього відповідного клопотання підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у сумі 186,76 грн., сплачений у складі судового збору у сумі 1757,58 грн. за квитанцією Центрального відділення ПАТ КБ "Приватбанк" № 0.0.455109473.1 від 30.10.2015 року, Ключ: 936327227, оригінал якої знаходиться у матеріалах справи (а.с. 10 том 1).

За змістом статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у сумі 1570,74 грн. покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пектораль-Агро" (49033, місто Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграда, буд. 157 А, ідентифікаційний код 37683041) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (52500, Дніпропетровська область, місто Синельникове, вул. Федько, буд. 4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основний борг у сумі 64 020,00 грн., інфляційні втрати у сумі 37 954,77 грн., 3% річних у сумі 2741, 46 грн., судовий збір у сумі 1 570, 74 грн.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.12.2015 року.

Суддя ОСОБА_3