Рішення

від 21.12.2015 по справі 902/1576/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 грудня 2015 р.

Справа № 902/1576/15

за позовом :Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" (24240, Вінницька обл., Томашпільський р-н, смт. Вапнярка, вул. Леніна 233)

до :Фермерського господарства ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 12787,69 грн. заборгованості

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Кузьменко В.В.

Представники

позивача : ОСОБА_2

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Поділля-Агрохімсервіс" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до фермерського господарства ОСОБА_1 про стягнення 12787,69 грн.

Ухвалою суду від 03.12.2015 року за вказаним позовом порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 21.12.2015 року.

В судове засідання 21.12.2015 року з'явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Беручи до уваги, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

25 квітня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 147 на умовах розстрочення платежів.

Умовами договору, а саме п.1.1., сторони обумовили, що Постачальник зобов'язується передати в строки визначені договором, у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.1.2. договору найменування товару, його кількість та асортимент, ціна за одиницю та загальна вартість товару, порядок та термін оплати, термін та базис поставки Покупцю, а також інші умови, визначені в договорі та в специфікаціях (додатках) до договору, які є невід'ємною частиною даного договору.

Між сторонами було погоджено, що вартість (ціна) товару вказана в специфікаціях (додатках) до договору. Ціна договору дорівнює загальній вартості (ціні) товару, що передається та буде передана за цим договором ( п.2.1. договору).

Оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, або, за письмовою згодою Постачальника, шляхом видачі (передачі) векселя (векселів), які Постачальник погодиться прийняти в розрахунок за товар. Покупець здійснюючи оплату за товар, зобов'язаний вказувати в призначенні платежу вид товару, що оплачується ( за насіння ), реквізити (номер та дату) цього договору, а також реквізити (номер і дату) Специфікації до договору (накладної), якщо Специфікація не була підписана. Якщо Покупець цього не дотримується, то Постачальник має право сам на власний розсуд, визначити в рахунок якого виду товару, Специфікації, договору або іншого зобов'язання зарахувати платіж Покупця, незалежно від вказаного в платіжному документі призначення платежу. Платіжні реквізити Постачальника вказані в кінці тексту договору. Покупець має право провести дострокову оплату вартості (ціни) товару. У випадку можливих узгоджених відповідно до договору змін ціни Постачальник видає Покупцю оновлені документи або додатки до них, скориговані тощо. ( п.2.2. договору).

Згідно з пунктом 3.1, 3.2. договору товар постачається на умовах EXW ( інкотермс 2010). Термін поставки товару Покупцю вказаний в специфікації (ях) до договору.

Сторони дійшли згоди, що покупець зобов'язаний оплатити вартість (ціну) товару в термін та на умовах, що вказані в договорі та в додатку до договору. Оплата вважається проведеною з дня надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до п.п. 5.2.,5.3., сторони передбачили, що Покупець несе відповідальність за затримку в платі за отриманий товар, сплачуючи при цьому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру простроченої суми за кожен день прострочення штраф.

В разі прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості товару Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розмірі 25% річних з простроченої суми.

Умовами договору, а саме п.6.2. договору сторони передбачили, що штраф обчислюється у відсотках в розмірі 10 % від невиконання зобов'язання до 10 календарних днів; 30% до 20 календарних днів, 50 % до 30 та більше днів. Під невиконанням зобов'язання вважається прострочення строків оплати за товар згідно умов договору та специфікації/й. Специфікації є невід'ємною складовою даного договору. Вважаючи, що невиконання грошових зобов'язань зі сторони Покупця мало місце до 30 календарних днів розмір штрафу становить 50 %, а саме 2800,00 грн.

Позивачем на виконання умов договору та відповідно до специфікації до нього № 1, на підставі видаткової накладної № ПА - 0000494 від 16 травня 2014 року було поставлено Покупцю товар ( Естет 905, к.е (20л) на загальну сум 5600,00 грн.

При цьому, в специфікації зазначено терміни розрахунку за поставлений товар до 01.11.2014 року.

Відповідачем розрахунки за поставлений товар здійснено не було.

Непроведення розрахунків відповідачем спонукало позивача звернутися з позовом до суду про стягнення боргу та штрафних санкцій.

Станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача становить 5600,00 грн. сума основного боргу; 1511,23 грн. 25 % річних, 2876,46 грн. пені, 2800,00 грн. штрафу.

Суд задовольняючи позовні вимоги виходив з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.

З моменту укладення сторонами договору, між ними виникли зобов'язання, які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 статті 625 ЦК України).

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як видно з матеріалів справи відповідачем були порушені умови договору, а саме щодо розрахунків за поставлений товар.

Борг в сумі 5600,00 грн. підтверджується матеріалами справи , а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу позивачем було заявлено до стягнення 1511,23 грн. 25 % річних, 2876,46 грн. пені, 2800,00 грн. штрафу.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язань, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.п. 5.2.,5.3., сторони передбачили, що Покупець несе відповідальність за затримку в платі за отриманий Товар, сплачуючи при цьому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру простроченої суми за кожен день прострочення штраф.

В разі прострочення виконання грошового зобов"язання по оплаті вартості товару Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розмірі 25% річних з простроченої суми.

Умовами договору, а саме п.6.2. договору сторони передбачили, що штраф обчислюється у відсотках в розмірі 10 % від невиконання зобов'язання до 10 календарних днів; 30% до 20 календарних днів, 50 % до 30 та більше днів. Під невиконанням зобов'язання вважається прострочення строків оплати за товар згідно умов договору та специфікації/й. Специфікації є невід'ємною складовою даного договору. Вважаючи, що невиконання грошових зобов'язань зі сторони Покупця мало місце до 30 календарних днів розмір штрафу становить 50 %, а саме 2800 грн.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши нарахування пені, 25 % річних, штрафу приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, в розмірі 1500,00 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд зазначає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру .

Статтею 12 Закону України Про адвокатуру зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом.

Згідно свідоцтва № 521 про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 має право на заняття адвокатською діяльністю (належним чином засвідчена копія в матеріалах справи, оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між позивачем та адвокатом - ОСОБА_2 підтверджуються угодою про надання правової допомоги № 2311-02 від 23 листопада 2015 року. Відповідно до п.2.1. угоди Замовник замовляє та оплачує, а Виконавець надає правову допомогу з підготовки документів, здійсненні перемовин з метою мирного врегулювання конфлікту, підготовки позовної заяви, здійснення розрахунків та з юридичного супроводу розгляду справи в господарському суді Вінницької області за позовом Клієнта до ФГ ОСОБА_1 (Боржник) з приводу невиконання договірних зобов'язань Боржником до Договору поставки № 147 на умовах розстрочення платежів від 25.04.2014 року. Умовами угоди сторонами було передбачено, що вартість послуг по даному договору становить 1500,00 грн. без ПДВ. Розрахунки здійснюються протягом 15- ти банківських днів з дня підписання даної угоди ( п.п. 4.1., 4.2. договору).

Сторонами відповідно до умов угоди 30 листопада 2015 року було підписано акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання юридичних послуг на загальну суму 1500, 00 грн.

На виконання умов договору, платіжним дорученням № 239 від 30.11.2015 року року позивач перерахував на рахунок ОСОБА_2 кошти у сумі 1500, 00 грн. в якості оплати за послуги згідно угоди № 2311-01 від 23 листопада 2015 року.

У матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 521 та довіреність №б/н від 30 листопад 2015 року, видана приватним підприємством Поділля-Агрохімсервіс на представництво її інтересів ОСОБА_2.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 приймала участь у судовому засіданні в якості представника Приватного підприємства Поділля - Агрохімсервіс .

Пунктом 10 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Таким чином, з огляду на те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, якому здійснено оплату, наявність доказів фактичного перерахування йому коштів на підставі договору, господарський суд дійшов висновку про кваліфікацію зазначених витрат позивача в якості витрат на оплату послуг адвоката в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката ОСОБА_2 у всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи № 902/1576/15, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в розмірі 1500,00 грн. співрозмірною з ціною позову, обґрунтованою та правомірною.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 47, 49, 82, 84, 115,116 ГПК України, ст.7 Закону України "Про судовий збір" -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 13324796) на користь приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" (24240, Вінницька обл., Томашпільський р-н, смт. Вапнярка, вул. Леніна 233; ; код ЄДРПОУ 36327834) 5600,00 грн. сума основного боргу; 1511,23 грн. 25 % річних, 2876,46 грн. пені, 2800,00 грн. штрафу; 1500,00 грн. витрат на правову допомогу; 1218,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом.

Повне рішення складено 23 грудня 2015 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (АДРЕСА_1)