Рішення

від 22.12.2015 по справі 908/4764/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 10/122/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2015 Справа № 908/4764/15

Колегія суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Алейникова Т.Г., судді Гончаренко С.А., Серкіз В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький авторемонтний завод» , (69035, м. Запоріжжя, вул. Зої Космодем'янської , 1)

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Вітар» (69096, АДРЕСА_1)

про стягнення 71 867, 25 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 180 від 22.09.2015 р.

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 02.10.2015 р.;

ОСОБА_3 - директор.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький авторемонтний завод» із до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Вітар» про стягнення заборгованості в розмірі 71 867, 25 грн. за договором оренди № 25/13/А від 31.05.2013 р., яка складається з штрафу у розмірі 32 267, 25 грн. та неустойки у розмірі 23 760, 00 грн.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням ОСОБА_2 суддів України № 30 від 26.11.2010р., відповідно до протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 28.08.2015 р., справу 908/4764/15 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 31.08.2015 р. порушено провадження у справі № 908/4764/15. Справі присвоєно номер провадження № 10/122/15, її розгляд призначено на 05.10.2015 р.

Представник позивача у судовому засіданні 05.10.2015 р. підтримав свої вимоги викладені в позовній заяві. Відповідач у судовому засіданні 05.10.2015 р. проти позову заперечив, надав письмовий відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні було оголошено перерву на 26.10. 2015 р. о 10:15 год.

Представник позивача у судовому засіданні 26.10.2015 р. надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою суд продовжив строк розгляду справи на 15 днів до 11.11.2015 р. та відклав судове засідання на 05.11.2015 р. о 09:30 год.

05.11.2015 р. у судовому засіданні було оголошено перерву на 11.11.2015 р.

У зв'язку з специфікою спору, що розглядається, необхідністю додаткового з'ясування обставин справи, розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 11.11.2015 р. було призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Алейникова Т.Г., судді Гончаренко С.А., Серкіз В.Г.

В зв'язку з викладеним вище, колегія суддів прийняла справу № 908/4764/15 до свого провадження та призначила судове засідання на 25.11.2015 р. о 10 год. 30 хв.

Представник відповідача у судовому засідання 25.11.2015 р. проти позову заперечував. Представник позивача у судовому засіданні 25.11.2015 р. підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні було оголошено перерву на 22.12.2015 р. о 11 год. 30 хв.

22.12.2015 р. представники сторін надали свої усні пояснення стосовно суті спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У судовому засіданні 22.12.2015 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін справа була розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши докази надані сторонами, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31 травня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький авторемонтний завод в якості Орендодавця, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім ОСОБА_3 в якості Орендаря, з другої сторони було укладено договір оренди № 25/13/А.

Відповідно до п.1.1 Договору, Орендодавець зобов'язується передати Орендарю, а Орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення (надалі - об'єкт) загальною площею 233 кв.м і балансовою вартістю з урахуванням індексації 112 000, 00 грн., розміщеного за адресою: 69035, м. Запоріжжя, вул. Зої Космодем'янської, 1.

Строк оренди приміщення встановлюється з 01 червня 2013 року по 31 травня 2014 року.

У відповідності до п. 4.1 Договору, за послуги з оренди приміщення Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі не менше 3 960, 00 грн. (три тисячі дев'ятсот шістдесят гривень, 00 коп.) щомісячно, в порядку попередньої оплати, не пізніше першого числа оплачуваного місяця. Остаточний розрахунок за оренду об'єкта здійснюється не пізніше п'ятого числа подальшого місяця, згідно акту виконаних робіт.

Сума орендної плати може змінюватись у випадках зміни земельного і інших податків і платежів, експлуатаційних витрат, відповідно, які впливають на розмір орендної плати, в такому випадку Орендодавець пред'являє Орендарю угоду про перегляд договірної ціни. Орендар зобов'язаний протягом трьох днів розглянути таку угоду і повернути Орендодавцю. Якщо Орендар не підписав угоду про перегляд договірної ціни протягом трьох робочих днів, то договір оренди вважається розірваним і Орендар зобов'язаний протягом 30-календарних днів звільнити орендоване приміщення. Датою вступу в силу угоди про перегляд договірної ціни вважається дата, з якої змінились розміри земельного та інших податків і платежів, експлуатаційних витрат, відповідно, які впливають на розмір орендної плати.

За актом прийому-передачі приміщення від 01 червня 2013 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкову володіння та користування орендоване майна за договором оренди № 25/13/ А від 31 травня 2013 року.

Додатковою угодою № 10 від 28 травня 2014 року до договору оренди № 25/13/А від 31 травня 2013 року сторони погодили внести зміни до п. 7.1 договору, а саме: строк дії договору оренди був встановлений з 01 травня 2013 року по 31 травня 2015 року.

У виконання пункту 4.1. Договору Орендодавець 03.04.2015р направив на адресу Орендаря додаткову угоду № 18 від 30 січня 2015 року до договору оренди № 25/13/А від 31.05.2013 р. про зміну орендної плати в період з 01 лютого 2015 року по 28 лютого 2015 року у розмірі 6 068, 20 грн.

Проте, Орендар таку додаткову угоду про перегляд договірної ціни не підписав, та її на адресу Орендодавця не повернув, що стало наслідком, у розумінні п. 6.2 договору оренди № 25/13/А від 31 травня 2013 року, дострокового його розірвання.

Згідно з п. 3.2.12 договору, Орендар зобов'язаний по закінченню строку дії договору, якщо відсутня згода на його продовження на новий строк, і у випадку дострокового його розірвання у 20-тидневний строк здати орендоване приміщення Орендодавцю, згідно акту прийому-передачі.

Листом ТОВ ЗАРЗ від 25.05.2015 р. за вих. № 102 було повторно повідомлено ТОВ Торгівельний дім ОСОБА_3 про дострокове розірвання договору оренди № 25/13/А від 31 травня 2013 року та обов'язок повернути орендоване приміщення за актом прийому-передачі до 26.06.2015 року.

Як зазначає позивач що, ТОВ Торгівельний дім ОСОБА_3 на час розгляду справи по суті вказану вимогу не виконало, а орендований об'єкт за двостороннім актом прийому-передачі не повернуло, чим допустило порушення прав та законних інтересів ТОВ Запорізький авторемонтний завод як власника вказаного вище майна.

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В силу статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

У відповідності до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 5.5 Договору визначено, що у випадку відмови від повернення орендованого приміщення орендатор сплачує Орендодавцю штраф в розмірі суми орендної плати за останні шість місяців оренди.

Сума орендної плати за останні шість місяців оренди складає 32 267, 25 грн. із розрахунку: 5 188 грн. 99 грн. (січень 2015 року) + 5 589, 66 грн. (грудень 2014 року) + 5331, 90 грн. (листопад 2014 року) + 5 313, 20 грн. (жовтень 2014 року) + 5 382, 90 грн. (вересень 2014 року) + 5 460, 60 грн. (серпень 2014 року).

Отже, як вважає ТОВ Торгівельний дім ОСОБА_3 повинно сплатити ТОВ ЗАРЗ штраф за порушення умов договору оренди № 25/13/А від 31 травня 2013 року у розмірі 32 267, 25 грн. (тридцять дві тисячі двісті шістдесят сім гривень, 25 коп.).

Разом з цим, відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

05.11.2015 р. позивач користуючись своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, звернувся із уточненою позовною заявою, якою зменшив розмір заявлених позовних вимог.

В своєму уточненні суми позовних вимог, позивач змінив розмір неустойки, нараховуючи її з 06.04.2015 р. по 06.07.2015 р., яка склала 23 760, 00 грн. та залишивши суму штрафу у розмірі 32 267, 25 грн., а всього уточнена сума позовних вимог склала 56 027, 25 грн.

Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п. 4.1 договору передбачено, що сума орендної плати може змінюватись у випадках зміни земельного і інших податків і платежів, експлуатаційних витрат, відповідно, які впливають на розмір орендної плати, в такому випадку Орендодавець пред'являє Орендарю угоду про перегляд договірної ціни. Орендар зобов'язаний протягом трьох днів розглянути таку угоду і повернути Орендодавцю. Якщо Орендар не підписав угоду про перегляд договірної ціни протягом трьох робочих днів, то договір оренди вважається розірваним і Орендар зобов'язаний протягом 30-календарних днів звільнити орендоване приміщення. Датою вступу в силу угоди про перегляд договірної ціни вважається дата, з якої змінились розміри земельного та інших податків і платежів, експлуатаційних витрат, відповідно, які впливають на розмір орендної плати.

Як вже раніше зазначалось, пунктом 5.5 договору визначено, що у випадку відмови від повернення орендованого приміщення орендатор сплачує Орендодавцю штраф в розмірі суми орендної плати за останні шість місяців оренди.

Відповідно до п. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Отже суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення штрафу в розмірі 32 267, 25 грн., так як це не є штрафом в розумінні ст. 549 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з врахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У пункті 5.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна № 12 від 29.05.2013 р. зазначено, що застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки - за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Водночас, у розгляді справ зі спорів, що виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, господарські суди мають враховувати умови договору та спеціальні норми статті 795 ЦК України, в силу яких договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму.

У відповідності до п. 3.2.12 вказаного Договору, Орендар зобов'язаний по закінченню строку дії договору, якщо немає згоди на його продовження на новий строк, і у випадку дострокового його розірвання в 20-денний строк здати орендоване приміщення Орендодавцю, згідно акту прийому-передачі. У разі відмови Орендаря від складання акту Орендодавець після спливу 20-денного строку в односторонньому порядку складає акт про технічний стан орендованого приміщення і обладнання, яке в ньому знаходиться.

06 липня 2015 року Орендодавець, в односторонньому порядку склав комісійний акт про технічний стан орендованого приміщення та обладнання.

Враховуючи ті обставини, що ТОВ Торгівельний дім ОСОБА_3 не здав орендований об'єкт за актом прийому-передачі, у зв'язку із розірванням договору оренди № 25/1З/А від 31 травня 2013 року, існує достатньо правових підстав для стягнення неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України.

У відповідності до п.4.1 Договору, за послуги з оренди приміщення Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі не менше 3 960,00 грн. (три тисячі дев'ятсот шістдесят гривень, 00 коп.) щомісячно, в порядку попередньої оплати, не пізніше першого числа оплачуваного місяця. Остаточний розрахунок за оренду об'єкта здійснюється не пізніше п'ятого числа подальшого місяця, згідно акту виконаних робіт.

Сума орендної плати може змінюватись у випадках зміни земельного і інших податків і платежів, експлуатаційних витрат, відповідно, які впливають на розмір орендної плати, в такому випадку Орендодавець пред'являє Орендарю угоду про перегляд договірної ціни. Орендар зобов'язаний протягом трьох днів розглянути таку угоду і повернути Орендодавцю. Якщо Орендар не підписав угоду про перегляд договірної ціни протягом трьох робочих днів, то договір оренди вважається розірваним і Орендар зобов'язаний протягом 30-календарних днів звільнити орендоване приміщення. Датою вступу в силу угоди про перегляд договірної ціни вважається дата, з якої змінились розміри земельного та інших податків і платежів, експлуатаційних витрат, відповідно, які впливають на розмір орендної плати.

Листом від 03.04.2015 року за вих. № 68 Орендодавець направив на адресу Орендаря додаткову угоду № 18 від 30 січня 2015 року до договору оренди № 25/13/А від 31.05.2013 р. про зміну орендної плати в період з 01 лютого 2015 року по 28 лютого 2015 року у розмірі 6 068, 20 грн.

В своїй уточненнях до позовної заяви, позивач нараховує розмір неустойки в період з 06.04.2015 р по 06.07.2015 р. в розмірі 23 760,00 грн. із розрахунку: 7 920,00 грн. (3 960,00 грн. - розмір орендної плати х 2) х 3 місяці прострочення.

Однако, згідно п. 4.1 договору: Орендар зобов'язаний протягом трьох днів розглянути таку угоду і повернути Орендодавцю. Якщо Орендар не підписав угоду про перегляд договірної ціни протягом трьох робочих днів, то договір оренди вважається розірваним і Орендар зобов'язаний протягом 30-календарних днів звільнити орендоване приміщення. Датою вступу в силу угоди про перегляд договірної ціни вважається дата, з якої змінились розміри земельного та інших податків і платежів, експлуатаційних витрат, відповідно, які впливають на розмір орендної плати .

Отже, додаткова угода направлена позивачем відповідачу щодо зміни орендної плати датується 03 квітня 2015 р. Відповідач згідно договору мав 3 дні на підписання цієї угоди, після чого, лише протягом 30-календарних днів Орендар зобов'язаний був звільнити орендоване приміщення.

Враховуючи вищевикладене період нарахування неустойки починається в період не з 06.04.2015 р., а з 07.05.2015 р. по 06.07.2015 р., що розраховується наступним чином: 7 920, 00 грн.*2 місяці орендної, що дорівнює 15 840, 00 грн.

В іншій частині позовних вимог колегія суддів відмовляє.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013 № 14 з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

З огляду на те, що згадану статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Згідно з ч. 1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання: нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Невиконанням своїх грошових зобов'язань Відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства й умови діючого Договору оренди № 25/13/А.

Згідно п. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, не дивлячись на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст.ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував та надав до суду письмовий відзив, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Проте, заперечення відповідача не відповідають дійсності, оскільки: беручи до уваги вищезазначені факти, щодо повного виконання позивачем умов договору оренди, у відповідача відсутні будь - які підстави застосовувати норми чинного законодавства, викладені в відзиві на позовну заяву.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що матеріали справи містять обґрунтовані докази для часткового задоволення позовних вимог, а заперечення відповідача приймає до уваги частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані докази, колегія суддів частково задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький авторемонтний завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Вітар» про стягнення неустойки в розмірі 15 840, 00 грн. за договором оренди № 25/13/А від 31.05.2013 р. В іншій частині позовних вимог відмовляє.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82, 84, ГПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький авторемонтний завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Вітар» про стягнення заборгованості за договором оренди № 25/13/А від 31.05.2013 р. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім ОСОБА_3 (69095, АДРЕСА_2; код ЄДРПОУ 36140825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький авторемонтний завод (69035, м. Запоріжжя, вул. Зої Космодем'янської, 1; код ЄДРПОУ 05402594) - неустойку у розмірі 15 840 (п'ятнадцять тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп. та судові витрати у розмірі 5 16 (п'ятсот шістнадцять) грн. 53 коп.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Головуючий суддя Т.Г. Алейникова

Суддя С.А. Гончаренко

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України - 23.12.2015 р.