Рішення

від 14.12.2015 по справі 910/26708/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2015Справа №910/26708/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТАВ АВТО" до 1. Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" 2. Публічного акціонерного товариства "АСТРА БАНК" про визнання договору недійсним Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Чумак І.О. - представник за довіреністю;

від відповідача-1: Максименко А.П. - представник за довіреністю;

від відповідача-2: Разуменко О.О. - представник за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕТАВ АВТО» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" (надалі - відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства "АСТРА БАНК" (надалі - відповідач-2) про визнання недійсними Генерального договору про надання кредитних послуг №699004020976004 від 05.09.2013 та Договорів про внесення змін та доповнень до нього №1 від 05.09.2013 і №2 від 05.09.2013, що укладені між ПАТ "АСТРА БАНК" та ТОВ «СЕТАВ АВТО».

За результатами автоматичного розподілу справ у Господарському суді міста Києва, справу №910/26708/15 передано для розгляду судді Грєховій О.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 16.11.2015.

13.11.2015 позивач через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 за клопотанням позивача розгляд справи відкладено до 14.12.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 14.12.2015 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача-1 в засіданні господарського суду проти позову заперечив, а також подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з тих підстав, що пунктами 1.6. та 3.2.18 кредитного договору встановлений розмір процентної ставки як стандартний, так і підвищений, а тому може становити будь-яке числове значення в межах 0,000001 до 100,000001 процентів річних.

У свою чергу, представник відповідача-2 в судовому засіданні також заперечив проти позовних вимог. Крім того, через відділ діловодства суду подав клопотання, в якому зазначив, що він є неналежним відповідачем, оскільки усі права кредитора передано ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК".

Розглянувши в судовому засіданні 14.12.2015 клопотання відповідача-2, суд розцінює його як клопотання про припинення провадження у справі, в частині вимог до Публічного акціонерного товариства "АСТРА БАНК", та доходить висновку про відмову задоволенні вказаного клопотання, у зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.12.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.09.2013 між Публічним акціонерним товариством "АСТРА БАНК" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕТАВ АВТО" (позичальник) було укладено Генеральний кредитний договір №699004020976004, відповідно до умов якого кредитор відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію, а позичальник зобов'язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування отриманими кредитними коштами та комісії в порядку, розмірі та в строк, що передбачені цим договором та договорами про внесення змін та доповнень до цього договору. Надання суми кредиту в межах кредитної лінії здійснюється частинами - кредитними траншами в порядку та на умовах, визначених в договорах про внесення змін та доповнень до цього договору. На момент укладання цього договору розмір кредитного ліміту становить 500000,00 грн. (п. 1.1. договору).

За умовами 1.3. договору строк кредиту - з « 05» вересня 2013 року по « 01» липня 2016 року включно. Наступний робочий день, що слідує за днем, який є останнім днем строку кредиту, встановлений в абзаці першому цього пункту договору, вважається днем початку періоду прострочення по поверненню кредитних коштів з наслідками, передбаченими законодавством України та цим Договором.

Відповідно до п. 1.6.1. договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти за користування кредитом - щомісячно, із розрахунку 21% річних.

Пунктом 2.12. договору сторони погодили, що у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі внаслідок прийняття компетентними державними органами України рішень, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, кредитор має право ініціювати зміну розміру процентних ставок за цим договором. Про намір змінити розмір процентних ставок кредитор зобов'язаний письмово повідомити позичальника не пізніше ніж за п'ятнадцять робочих днів до дати початку нарахування процентів за кредитом відповідно до нових ставок, а також надати для укладення проект договору про внесення змін та доповнень до цього договору. У випадку, якщо позичальник погодиться зі зміненим розміром процентних ставок, він зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення від кредитора підписати наданий кредитором проект договору про внесення змін та доповнень до цього договору і повернути його кредитору. У випадку, якщо позичальник не погодиться зі зміненим розміром процентних ставок, в тому числі не поверне підписаний договір про внесення змін та доповнень до цього договору про зміну розміру процентних ставок відповідно до п. 2.12.2 цього договору, він зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту отримання повідомлення від кредитора повернути кредиторові кредит, сплатити нараховані проценти, комісії та можливі штрафні санкції у повному обсязі.

Згідно з п.п. 3.2.7., 3.2.18. договору сторони дійшли згоди, що, у випадку порушення позичальником будь-якої з умов пунктів 3.2.3 - 3.2.6 цього договору, розмір процентної ставки за користування кредитом, яка сплачується позичальником згідно з п. 1.6.1 цього договору, починаючи з дати, наступної за датою порушення, встановлюється у розмірі 32,25% річних. Також, у разі невиконання вимог п. 3.2.16 та/або п. 3.2.17 позичальник зобов'язується починаючи з 01 числа наступного місяця за звітним (якщо 01 число припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то починаючи з першого робочого дня) сплачувати кредитору проценти за користування кредитом за ставкою 32,25% річних.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного повернення кредиту, сплати процентів, комісій, можливих штрафних санкцій до повного виконання усіх умов цього договору (п. 8.9. договору).

Також, 05.09.2013 сторони уклали Договір про внесення змін та доповнень №1 до Генерального кредитного договору №699004020976004 від 05 вересня 2013 року про наступне: кредитор надає позичальнику в рамках відкритої згідно з Генеральним кредитним договором №699004020976004 від 05 вересня 2013 року (далі - Генеральний кредитний договір) відновлюваної кредитної лінії відновлюваний кредитний транш в розмірі 250000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування отриманими кредитним коштами та комісії в порядку, розмірі та в строк, що передбачені генеральним кредитним договором та цим договором. Надання кредиту здійснюється в порядку, визначеному в генеральному кредитному договорі.

Крім того, 05.09.2013 ПАТ "АСТРА БАНК" та ТОВ "СЕТАВ АВТО" уклали Договір про внесення змін та доповнень №2 до Генерального кредитного договору №699004020976004 від 05 вересня 2013 року, згідно з п. 1 якого кредитор надає позичальнику в рамках відкритої згідно з Генеральним кредитним договором №699004020976004 від 05 вересня 2013 року (далі - Генеральний кредитний договір) відновлюваної кредитної лінії відновлюваний кредитний транш в розмірі 250000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування отриманими кредитним коштами та комісії в порядку, розмірі та в строк, що передбачені генеральним кредитним договором та цим договором. Надання кредиту здійснюється в порядку, визначеному в генеральному кредитному договорі.

В подальшому між Публічним акціонерним товариством "АСТРА БАНК" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "ДЕЛЬТА БАНК" було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги від 02.12.2013, за умовами якого продавець цим погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець цим погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну (п. 2.1. договору).

Позивач звертаючись з позовом до суду наполягає на тому, що Генеральний договір про надання кредитних послуг №699004020976004 від 05.09.2013 та Договори про внесення змін та доповнень до нього №1 від 05.09.2013 та №2 від 05.09.2013 є недійсними, оскільки банком було декілька разів підвищено процентну ставку, однак підвищення процентної ставки не може встановлюватися банком як санкція за порушення умов кредитного договору та застосовуватися в односторонньому порядку відповідачем. А п. 3.2.14. Генерального кредитного договору суперечить ст. ст. 91, 92 ЦК України, оскільки обмежує цивільну правоздатність юридичної особи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202, частини 2 статті 203, статей 205, 207, 237 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних правових наслідків встановлені ст. ст. 215, 216 ЦК України.

За приписами ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як роз'яснено в постанові Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики розгляду справ, пов'язаних з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними" вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Спірний правочин та додатки до нього за своєю правовою природою є кредитним договором, а відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

В силу приписів частин 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Отже, розмір процентів за кредитним договором і порядок їх сплати є договірними умовами, які узгоджуються сторонами в договорі кредиту.

Як вбачається зі змісту Генерального договору про надання кредитних послуг №699004020976004 від 05.09.2013, у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі внаслідок прийняття компетентними державними органами України рішень, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, кредитор має право ініціювати зміну розміру процентних ставок за цим договором (пункт 2.12. договору). Крім того, сторони визначили обов'язок позичальника сплачувати проценти за користування кредитом за ставкою 32,25% річних: у випадку порушення позичальником будь-якої з умов пунктів 3.2.3 - 3.2.6 цього договору, та у разі невиконання вимог п. 3.2.16 та/або п. 3.2.17 договору (пункти 3.2.7., 3.2.18 договору).

Статтею 3 Цивільного кодексу України закріплено, що однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Таким чином, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору, які і становлять його зміст. Винятком є умови, які конкретно передбачені законом щодо того чи іншого виду договорів.

За таких обставин, умови п.п. 2.12., 3.2.7., 3.2.18 договору свідчать про те, що сторонами відповідно до ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, погоджено змінювану процентну ставку і зазначене не суперечить вимогам діючого законодавства та умовам укладеного між сторонами договору.

До того ж, позивач в пункті 8.8 генерального договору підтвердив, що на момент підписання цього договору він ознайомлений та згодний з тарифами та ставками кредитора.

Відповідно до п. 3.2.14 Генерального кредитного договору, зокрема, передбачено, що позичальник зобов'язується на строк дії цього договору без письмового дозволу кредитора: не виступати позичальником, гарантом або поручителем, авалістом по відношенню до інших юридичних та фізичних осіб; не здійснювати певних дій щодо реорганізації позичальника та його органів управління, утворення нових юридичних осіб за участю позичальника. Також на строк дії цього договору без письмового повідомлення кредитора не переходити на розрахунково-касове обслуговування в інший банк та не відкривати поточні рахунки в інших банках.

Відповідно до ст.ст. 91, 92 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

До невід'ємних прав юридичної особи належить право власності на майно, що набуте на законних підставах, право підприємницької діяльності, право вільно розпоряджатися своєю власністю, крім випадків, встановлених законом, тощо.

Вище наведені умови п. 3.2.14 договору обмежують права юридичної особи, обмеження прав таким чином прямо не встановлено законом, та на вимогу сторони ці умови можуть бути визнані судом недійсними.

Недійсність умов п.3.2.14 договору не впливає на дійсність всього правочину, який було укладено сторонами і без включення в нього цих умов.

Згідно зі ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Під час розгляду даної справи судом не встановлено, а позивачем не доведено наявності обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків щодо оспорюваного договору, окрім положень п. 3.2.14.

Обставини, на які посилається позивач звертаючись до господарського суду, не свідчать про наявність підстав та умов для визнання укладеного між сторонами договору недійсним, оскільки є недоведеними і не узгоджуються з приписами чинного законодавства та матеріалами справи.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині визнання недійсними оспорюваних умов п.3.2.14 Договору. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Визнати недійсним п. 3.2.14. Генерального кредитного договору №699004020976004 від 05.09.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством "АСТРА БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕТАВ АВТО".

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АСТРА БАНК" (04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, 16 В, код ЄДРПОУ 35590956) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТАВ АВТО" (51200, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, буд. 66, код ЄДРПОУ 30325941 витрати по сплаті судового збору в розмірі 121 (сто двадцять одну) грн. 80 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В решті позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 21.12.15

Суддя О.А. Грєхова