Рішення

від 21.12.2015 по справі 910/27803/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2015Справа №910/27803/15

За позовомХмельницького комунального підприємства «Міськсвітло» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Укртранстех» простягнення 136 700,00 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Марцонь В.Б. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Хмельницьке комунальне підприємство «Міськсвітло» (надалі - «Підприємство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранстех» (надалі - «Товариство») про стягнення 269 700,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було оплачено вартість товару згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти №26/06/2015 від 26.06.2015 р., а відповідач належним чином зобов'язання по поставці товару не виконав, в зв'язку з чим позивач просив повернути на його користь суму попередньої оплати у розмірі 269 700,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.11.2015 р.

Представником позивача в судовому засіданні 18.11.2015 р. надано клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якому у зв'язку з частковим повернення відповідачем грошових коштів, позивач просив суд стягнути з нього суму передоплати у розмірі 136 700,00 грн. Вказана заява прийнята судом до подальшого розгляду.

В судовому засіданні 18.11.2015 р. судом оголошувалась перерва на 21.12.2015 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги з урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог підтримав.

Представник відповідача, повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, а його пояснення по суті спору були заслухані судом в попередньому судовому засіданні.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач у судове засідання 21.12.2015 р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2015 р. між Товариством (продавець) та Підприємством (покупець) був укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти №26/06/2015 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця автомобіль (товар), а покупець зобов'язується прийняти й оплатити цей товар.

За змістом п. 1.2 Договору найменування товару - «Автомобілі спеціальної призначеності» (автогідропідіймач), код Державного класифікатора продукції та послуг ДАК 016:2010 - 29.10.5; кількість одиниць товару - 1; марка, модель - спеціалізований автомобіль (автогідропідіймач); рік випуск - 2015; вартість одиниці товару - 899 000,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що замовник перераховує попередню оплату (аванс) на рахунок учасника в розмірі 30% від вартості товару, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» №117 від 23.04.2014 р., що становить 269 700,00 грн. з ПДВ. Аванс виділяється на місячний термін. Строк поставки товару відповідно до п. 4.9 договору і не залежить від дати отримання авансу. Після поставки товару, замовник перераховує на рахунок учасника залишок від ціни договору відповідно до акту прийому-передачі та видаткової накладної протягом 30 днів з дати їх підписання.

Відповідно до п. 4.9 Договору строк поставки товару 45 днів з моменту підписання сторонами цього договору.

Додатковою угодою №2 від 10.08.2015 р. до Договору сторонами викладено п. 4.9 Договору в новій редакції: строк поставки товару 90 календарних днів з моменту підписання сторонами цього договору.

Крім того, сторонами розділ ІІІ Договору доповнено новим п. 3.4, за змістом якого в разі не поставки товару до 90 календарних днів за 3 дні до завершення терміну поставки повернути кошти.

На виконання умов Договору позивачем було здійснено 30% передоплату партії продукції у розмірі 269 700,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 27.07.2015 р.

Відповідач частково повернув на користь позивача вартість непоставленого товару у розмірі 133 000,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2015 р. по 12.11.2015 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по поставці товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 136 700,00 грн.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи (платіжним дорученням №1 від 27.07.2015 р.) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача 30% передоплату партії продукції у розмірі 269 700,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Додатковою угодою №2 від 10.08.2015 р. до Договору сторонами викладено п. 4.9 Договору в новій редакції: строк поставки товару 90 календарних днів з моменту підписання сторонами цього договору.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був поставити на користь позивача оплачений товар в строк до 23.09.2015 р.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не доведено факту здійснення поставки продукції позивачу у визначений строк.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Додатковою угодою №2 до Договору розділ ІІІ Договору доповнено новим п. 3.4, за змістом якого в разі не поставки товару до 90 календарних днів за 3 дні до завершення терміну поставки повернути кошти.

Відповідач частково повернув на користь позивача вартість непоставленого товару у розмірі 133 000,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2015 р. по 12.11.2015 р.

Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов'язання по поверненню позивачу передоплати у розмірі 136 700,00 грн., а строк його виконання настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 136 700,00 грн. згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 136 700,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Крім того, з огляду на приписи ст.ст. 22, 44-49, 57 Господарського процесуального кодексу України, постанову пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (п.п. 3.10., 4.6.) передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

Зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» може бути підставою для повернення відповідної суми судового збору, але якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині, з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК, покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Хмельницького комунального підприємства «Міськсвітло» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранстех» (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 10-Г, оф. 14; ідентифікаційний код 39455049) на користь Хмельницького комунального підприємства «Міськсвітло» (29008, м. Хмельницький, вул. Чехова, 25; ідентифікаційний код 21321108) заборгованість у розмірі 136 700 (сто тридцять сім тисяч сімсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 4 045 (чотири тисячі сорок п'ять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.12.2015 р.

Суддя В.П. Босий