Рішення

від 18.12.2015 по справі 914/3620/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2015р. Справа№ 914/3620/15

За позовом: Приватного підприємства Багенбор , м. Сокаль Львівської обл.,

до відповідача: Реклинецької сільської ради, с. Реклинець Сокальського р-ну Львівської обл.,

про: стягнення 125 959,73грн.

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору :

позов заявлено Приватним підприємством Багенбор (м.Сокаль, Львівська область) до Реклинецької сільської ради (с.Реклинець, Сокальський район, Львівська область) про стягнення 125 959,73 грн.

Ухвалою суду від 21.10.2015 року порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 19.11.2015 року. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.

Позивач участь повноважного представника в судовому засіданні 19.11.2015 року забезпечив, позовні вимоги підтримав повністю, вимоги ухвали суду від 21.10.2015 року виконав частково, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав письмові пояснення (вх. №50267/15 від 19.11.2015р.).

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 19.11.2015року не забезпечив, вимоги ухвали суду від 21.10.2015 року виконав частково, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав письмові пояснення (вх. №46902/15 від 30.10.2015 року) та клопотання (вх. №46903/15 від 30.10.2015 року) про розгляд справи без участі представників відповідача.

Розгляд справи відкладено на 03.12.2015 року.

Позивач участь повноважних представників в судовому засіданні 03.12.2015 року забезпечив, позовні вимоги підтримав повністю, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав заяву (вх. №5673/15 від 03.12.2015 року) про зміну ціни позову (зменшення позовних вимог), згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 89596,67 грн., з яких 45971,00 грн. основного боргу, 35304,92 грн. інфляційних втрат та 8320,75грн. - 0,1% щомісячної прострочки.

Суд прийняв до розгляду вищевказану заяву.

Представник відповідача в судове засідання прибув, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні оголошено перерву до 17.12.2015 року.

Позивач участь повноважного представника в судовому засіданні 17.12.2015 року забезпечив, позовні вимоги підтримав повністю.

В судовому засіданні представником позивача подано оригінал листа №84/04 від 27.05.2015 року, котрий суд долучив до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечив.

В судовому засіданні представником відповідача подано копію листа №04-24/2269 від 15.12.2015 року, котру суд долучив до матеріалів справи.

Представник відповідача через відділ обліку та документального забезпечення суду подав клопотання (вх. №5965/15 від 17.12.2015 року) про залучення Управління державної казначейської служби України в Сокальському районі Львівської області в якості співвідповідача.

Суд відхилив вищевказане клопотання представника відповідача у зв'язку з тим, що Управління державної казначейської служби України в Сокальському районі Львівської області не може бути зобов'язаною стороною у правовідносинах, що виникли на підставі договору на виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги (вулиці) комунальної власності.

В судовому засіданні оголошено перерву до 18.12.2015 року.

В судове засідання 18.12.2015 року сторони участь повноважних представників не забезпечили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між Реклинецькою сільською радою (замовником згідно договору, відповідачем у справі) та Приватним підприємством Багенбор (підрядником згідно договору, позивачем у справі) було укладено договір на виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги (вулиці) комунальної власності, відповідно до п. 1 якого підрядник зобов'язується виконати роботи по об'єкту капітальний ремонт вул. Підлісна, с. Реклинець, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи.

Відповідно до п.2.1 договору вартість робіт становить 45 971,00 грн. в т.ч. ПДВ 0,00 грн.

Відповідно до п.4.1. договору, замовник здійснює щомісячну оплату за виконані роботи в межах наявного бюджетного фінансування на підставі актів (форма КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника в строк не пізніше 25-го числа звітного місяця. Уповноважений представник замовника на протязі трьох днів перевіряє виконання робіт згідно представленого акту і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт. На вимогу замовника підрядник надає для перевірки накладні (або їх реєстр) на придбані матеріали, конструкції, вироби та інші документи які підтверджують витрати. Оплата виконаних робіт здійснюється в 5-и денний термін з моменту реєстрації рахунку та реєстру в органах Держказначейства при наявності бюджетних коштів.

Позивачем вимоги умов договору виконано, що підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за листопад 2012 року форми № КБ-3 та ОСОБА_1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року форми КБ-2в.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2012 року, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами їх договірних зобов'язань.

ОСОБА_1 оплата за виконані роботи відповідачем не проведена, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 45 971,00 грн. боргу, 35 304,92 грн. інфляційних втрат та 44 683,81 0,1% щомісячної прострочки.

Згідно заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача суму 89596,67 грн., з яких 45971,00 грн. основного боргу, 35304,92 грн. інфляційних втрат та 8320,75грн. 0,1% щомісячної прострочки.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими зобов'язаннями визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Як обумовлено приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Як встановлено судом, Реклинецька сільська рада та Приватне підприємство Багенбор уклали договір про виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги (вулиці) комунальної власності, який є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Судом встановлено, що 12.11.2012 року сторонами підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за листопад 2012 року форми № КБ-3 та ОСОБА_1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року форми КБ-2в, які свідчать про виконання обов'язків підрядником та прийняття робіт замовником і є підставою для оплати вартості робіт замовником відповідно до п.4.1. договору.

ОСОБА_1 підписано 12.11.2012 року, а оплата, як встановлено судом і не заперечується представниками сторін, не поступила, суд вважає позовні вимоги про стягнення вартості виконаних робіт обґрунтованими та підставними.

Доводи відповідача про неоплату вартості виконаних робіт з мотивів відсутності бюджетного фінансування є безпідставними з огляду на наступне.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК).

У відповідності до ч.1 ст. 203 ЦК України, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно з вимогами частини п'ятої статті 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами.

Згідно частини першої статті 96 ЦК, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК і статтею 193 ГК встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведене, заперечення відповідача щодо оплати виконаних робіт з мотивів ненадходження коштів з відповідного бюджету на рахунок замовника є безпідставним, оскільки на підставі частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність Реклинецької сільської ради і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно виписки з рахунку №90754030006279 за 02.11.2012 року та листа начальника Управління Державної казначейської служби у Сокальському районі Львівської області ОСОБА_2 №04-24/2269 від 15.12.2015 року, кошти по КПКВ 7831810 Капітальні видатки для фінансування робіт на об'єктах Львівської області в сумі 46000,00 поступили на реєстраційний рахунок Реклинецької сільської ради 02.11.2012 року.

Позивач через відділ обліку та документального забезпечення суду подав заяву (вх. №5673/15 від 03.12.2015 року) про зміну ціни позову (зменшення позовних вимог), згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 89596,67 грн., з яких 45971,00 грн. основного боргу, 35304,92 грн. інфляційних втрат та 8320,75грн. 0,1% щомісячної прострочки.

Пунктом 9.7. договору передбачено, що за порушення терміну оплати прийнятих робіт за умови наявного фінансування замовник сплачує пеню в розмірі 0,1 % вартості робіт за кожен день протермінування оплати.

Неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, згідно визначення ч. 3 ст. 549 ЦК України є пенею. Таким чином, суд проаналізувавши зміст п. 9.7. договору прийшов до висновку, що передбачені сторонами санкції за порушення терміну оплати прийнятих робіт за своєю правовою природою є пенею.

Згідно з ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У підпункті 2.5. Постанови Пленуму ВГС України №14 від 17.12.2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначено, що необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

У ст. 3 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань зазначено, що розмір пені встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалось судом, згідно виписки з рахунку №90754030006279 за 02.11.2012 року та листа начальника Управління Державної казначейської служби у Сокальському районі Львівської області ОСОБА_2 №04-24/2269 від 15.12.2015 року, кошти по КПКВ 7831810 Капітальні видатки для фінансування робіт на об'єктах Львівської області в сумі 46000,00 поступили на реєстраційний рахунок Реклинецької сільської ради 02.11.2012 року. В листі також зазначено, що акт виконаних робіт був поданий в управління та зареєстрований 23.11.2012 року на загальну суму 45971,00 грн.

У пункті 4.1. договору зазначено, що оплата виконаних робіт здійснюється в 5-и денний термін з моменту реєстрації рахунку та реєстру в органах Держказначейства при наявності бюджетних коштів.

Відтак, враховуючи вищенаведене, заборгованість відповідача перед позивачем щодо оплати виконаних робіт виникла з 29.11.2012 року.

У підпункті 1.11. Постанови Пленуму ВГС України №14 від 17.12.2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначено, що пеня та інші нарахування у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань визначаються позивачем у твердій сумі на час подання позову.

Суд провів перерахунок пені та інфляційних втрат, котрі підлягають стягненню з відповідача:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 45971 29.11.2012 - 29.05.2013 182 7.5000 % 0.041 %* 3428.98 Таким чином, загальна сума пені складає 3 428,98 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу? 29.11.2012 - 20.10.2015 45971 1.754 34680.74 Таким чином, загальна сума інфляційних втрат складає 34 680,74 грн.

Із врахуванням викладеного, позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача підлягає стягненню 45 971,00 грн. основного боргу, 3 428,98 грн. пені та 34 6801,74 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Реклинецької сільської ради (80078, с.Реклинець, Сокальський район, Львівська область, вул. Нова,12, ідентифікаційний код 04370840) на користь Приватного підприємства Багенбор (80000, Львівська область, м.Сокаль, вул. Героїв УПА, 8/18, ідентифікаційний код 36696877) 45 971,00 грн. основного боргу, 3 428,98 грн. пені, 34 680,74 грн. інфляційних втрат та 1261,21 грн. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 23.12.2015р.

Суддя Король М.Р.