Рішення

від 12.11.2015 по справі 917/2116/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2015 Справа № 917/2116/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобино Агро", 39000, м. Глобине, вул. 40 років Жовтня, 111

До відповідача ОСОБА_1 господарство "Тамерлан-Агро", 39001, м. Глобине, вул. Енгельса, 61/2

Про стягнення 10 801,86 грн., з яких 5 273,72 грн. - інфляційні нарахування, 329,17 грн. - 3% річних та 5 198,97 грн. - пеня за порушення умов договору № 03/10-ек від 01.10.2014 р., укладеного між сторонами про надання послуг комбайнування, за отримані матеріальні цінності в вигляді пального при здійсненні обмолоту зернових комбайном CLAAS LEXION 560R (в редакції заяви про зменшення позовних вимог вх. № 16403 від 11.11.2015 року)

Суддя Бунякіна Г.І.

Представники

від позивача: не з'явилися (див. протокол судового засідання);

від відповідачів: не з'явилися (див. протокол судового засідання);

12.11.2015 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні 29.10.2015 р. в порядку ст. 77 ГПК України з огляду на необхідність поповнення матеріалів справи додатковими документальними доказами.

Суть спору: розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобино Агро" про стягнення з Фермерського господарства "Тамерлан-Агро" 10 801,86 грн., з яких 5 273,72 грн. - інфляційні нарахування, 329,17 грн. - 3% річних та 5 198,97 грн. - пеня за порушення умов договору № 03/10-ек від 01.10.2014 р., укладеного між сторонами про надання послуг комбайнування, за отримані матеріальні цінності в вигляді пального при здійсненні обмолоту зернових комбайном CLAAS LEXION 560R (в редакції заяви про зменшення позовних вимог вх. № 16403 від 11.11.2015 року)

Позивач надав суду заяву вх. № 16403 від 11.11.2015 року про зменшення розміру позовних вимог, у якій повідомив сплату відповідачем 19.10.2015 року основної заборгованості у розмірі 11 710,11 грн. та просив суд стягнути з відповідача 5 273,72 грн. інфляційних нарахувань, 329,17 грн. 3 % річних, 5 198,97 грн. пені за порушення умов Договору та 1 218,00 грн. судового збору. На підтвердження факту оплати до заяви залучено копію платіжного доручення № @2PL23649 від 19.10.2015 року.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд приймає заяву до розгляду в даному провадженні як таку, що не суперечить чинному процесуальному законодавству України. Спір розглядається в межах предмету позову в редакції прийнятого судом вищевказаного клопотання з урахуванням п. 3.10, п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Позивач представництво у судове засідання не забезпечив, надав суду клопотання № б/н від 12.11.2015 року (вх. № 16494 від 12.11.2015 року) про розгляду справи без участі представника.

Судом вказане клопотання задовольняється як таке, що не суперечить чинним процесуальним нормам.

Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, на позов не відреагував, представництво у судове засідання жодного разу не забезпечив. Повідомлений належним чином про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення вх. № 18360 від 13.10.2015 року та вх. № 19746 від 03.11.2015 року.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у пп. 3.9.2 постанови від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, належне повідомлення відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання згідно з п. п. 2.6.11, 2.6.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013 р., суд не розцінює неявку відповідача та невиконання останнім вимог суду як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає спір за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд,

встановив:

01.10.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобино Агро" (виконавець) та ОСОБА_1 господарством "Тамерлан - Агро" (замовник) укладено Договір № 03/10-ек (далі - договір, а. с. 8), за умовами якого виконавець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором, за усним чи письмовим завданням замовника надати за плату послуги, а замовник зобов'язувався оплатити надані послуги (п. 1.1 Договору).

Предметом договору є надання послуг по обмолоту зернових комбайном CLAAS LEXION 560R, ціна обмолоту 1 га на паливі замовника 420 грн. з ПДВ (п. 2.1., 4.2 Договору).

Оплата за надання передбачених договором послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5 банківських днів, згідно виставлених рахунків та після підписання актів про надані послуги (п. 4.4 Договору).

Факт надання позивачем послуг комбанування підтверджується Актом виконання робіт (надання послуг) № 100 від 13.10.2015 року на загальну суму 21 420,00 грн., який підписаний та скріплений печатками сторін (а. с. 17). Вартість отриманих послуг відповідачем сплачена, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 190 від 12.12.2014 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру (а. с. 18).

Вище зазначено, що обмолот здійснюється на паливі замовника (тобто, відповідача). За даними позивача, при комбануванні ним використано 14,2 л власного пального на загальну суму 11 710,11 грн. Даний факт відповідачем визнається відповідно до підписаного сторонами 27.08.2015 року Акту звірки взаємних розрахунків (а. с. 19), де зазначено про витрати ПММ.

Після порушення провадження у справі вказана заборгованість відповідачем сплачена, що підтверджується платіжним дорученням № @2PL23649 від 19.10.2015 року.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 5 273,72 грн. - інфляційні нарахування, 329,17 грн. - 3 % річних та 5 198,97 грн. - пеня за порушення умов договору № 03/10-ек від 01.10.2014 р., укладеного між сторонами про надання послуг комбайнування, за отримані матеріальні цінності в вигляді пального при здійсненні обмолоту зернових комбайном CLAAS LEXION 560R (в редакції заяви про зменшення позовних вимог вх. № 16403 від 11.11.2015 року).

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

(1) Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 % річних від простроченої суми у розмірі 329,17 грн. за період з 19.10.2014 року по 25.09.2015 року та 4 555,23 грн. інфляційних втрат, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню. У стягненні 718,49 грн. інфляційних втрат позовні вимоги задоволенню не підлягають (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: ОСОБА_2 9.1.3" та додано до матеріалів справи).

(2) Стосовно стягнення 5 198,97 грн. пені суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору , що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором .

Як вбачається з матеріалів справи, договором № 03/10-ек визначено відповідальність у вигляді неустойки виключно за прострочення строку надання послуг виконавцем (п. 5.2. Договору).

Тобто, Договором даний вид відповідальності замовника не передбачений .

Крім цього, заявляючи до стягнення пеню за період з 19.10.2014 року по 25.09.2015 року, позивач посилається на приписи ст. 258 Цивільного кодексу України. Відповідно до вказаної норми позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, позивачем неправомірно обраховано пеню за вказаний період, оскільки вказаною нормою визначено присікальний строк, за який можна нараховувати пеню.

За викладеного, позовні вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем при подачі позову покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог (враховуючи ту обставину, що основний борг відповідачем сплачено після подачі позовної заяви до суду та порушення провадження у даній справі).

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Тамерлан - Агро" (39001, м. Глобине, вул. Енгельса, 61/2) код ЄДРПОУ 37043605 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобино Агро" (39000, м. Глобине, вул. 40 років Жовтня, 111) код ЄДРПОУ 31876859 - 4 555,23 грн. інфляційних нарахувань, 329,17 грн. - 3 % річних та 550,76 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 718,49 грн. інфляційних втрат та 5 198,97 грн. пені.

4. Копію рішення направити сторонам за вказаними у вступній частині адресами.

Повне рішення складено 19.11.2015 року.

Суддя Г.І.Бунякіна