Рішення

від 18.12.2015 по справі 927/1447/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" грудня 2015 року справа № 927/1447/15

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша",

вул. Фізкультури, 30, м. Київ, 03680

Відповідач: Приватне підприємство "Трансавіатур",

вул. П'ятницька, 92/84, м. Чернігів, 14005

про стягнення 50000,00 грн

Суддя Ю.М. Бобров

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність № 26-2015 від 22.12.2014,

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, довіреність № б/н від 01.12.2015

CУТЬ СПОРУ:

Позивачем - Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Перша подано позов до Приватного підприємства Трансавіатур про стягнення в порядку регресу 50000,00 грн.

У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається, на те, що згідно договорів (полісів) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА/5796661, АА/5796662 від 18.12.2011, укладених між ПрАТ «Страхова компанія Перша та ПП Трансавіатур , він відшкодував збитки в сумі 50000,00 грн, завдані внаслідок ДТП, винуватцем якого постановою Малиновського районного суду Житомирської області від 03.10.2012 по справі № 0614/2812/2012 визнано гр. ОСОБА_3, працюючого водієм ПП Трансавіатур .

З огляду на зазначене, позивач просить суд стягнути з ПП Трансавіатур на користь ПрАТ Страхова компанія Перша в порядку регресу завдану шкоду в сумі 50000,00 грн.

В судовому засіданні оголошувалась перерва.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідач у відзиві на позов, зокрема, зазначає, що позивач виплатив страхове відшкодування ПрАТ СК Уніка в розмірі відповідно до Висновку експерта від 04.10.2012, проте, при розрахунку збитків, експерт не враховував фізичний знос пошкодженого автомобіля. На думку відповідача, сума висновку не є обґрунтованою і у позивача не було жодних підстав для її виплати ПрАТ СК Уніка .

Крім того, зазначає відповідач, за приписами положень ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на які посилається позивач, право на регресний позов виникає до особи у разі, якщо вона не повідомила страховика про таку подію за вказаних у п. 33.1.2 умов і строків.

Оскільки у відповідача був відсутній обов'язок повідомляти про вказану ДТП, а відтак і відповідати за даним позовом, він не має. Тобто позивач мав звернутися з відповідними вимогами до водія.

Відповідач вважає, що сам по собі факт неповідомлення про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення на користь позивача.

Підпунктом 33.1.4 п.33.1 ст. 33 вказаного Закону встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам. У даному випадку факт настання страхового випадку ніким не оспорюється. Він зафіксований правоохоронними органами; особа, винна в ДТП, притягнута до адміністративної відповідальності. Сам позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування. Тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке в своїй основі мусить базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватися у загальному порядку відшкодування збитків.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення, викладені в у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія «Перша» (далі - ПрАТ «СК «Перша» ) та Приватним підприємством «Трансавіатур» (далі - ПП «Трансавіатур» ) 18.12.2011 було укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5796661 (ОСОБА_2 - Поліс) (а.с.8), відповідно до умов якого застрахованою була цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу (далі - ТЗ) марки «ДАФ ЕфТі 85 СіЕф 430» (тягача), державний номерний знак (далі - д.н.з.) СВ 0385 АТ.

Крім того, 18.12.2011 між тими ж сторонами було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5796662 (а.с.8), відповідно до умов якого застрахованою була цивільно-правова відповідальність власника ТЗ марки Кьогель ЕсЕн24 (напівпричепа), д.н.з. НОМЕР_1.

01 вересня 2012 року, близько 15.00 год., на перехресті вул. Коцюбинського та просп. Миру в м. Кривийу Ріг Криворізького р-ну Дніпропетровської обл. мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю ТЗ марки „ДАФ ЕфТі 85 СіЕф 430" (тягача), д.н.з. НОМЕР_2, який перебував у з'єднанні з напівпричепом марки „Кьоґель ЕсЕн24", д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_3, а також автомобіля НОМЕР_3, яким керував гр. ОСОБА_4.

Згідно з приписами ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Винною у вчиненні ДТП особою та притягненою до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, було визнано гр. ОСОБА_3.

Вказане вище підтверджується постановою Малинського районного суду Житомирської області від 03.10.2012 (а.с.9).

В результаті цієї ДТП належний гр. ОСОБА_4 автомобіль НОМЕР_4 зазнав значних механічних пошкоджень.

Належний гр. ОСОБА_4 автомобіль НОМЕР_4, на момент вчинення ДТП, згідно з умовами Договору добровільного комплексного страхування на транспорті №27.06.2012 (а.с.10), було застраховано в Приватному акціонерному товаристві Страхова компанія Уніка (далі - ПрАТ СК Уніка ).

ПрАТ СК Уніка , на підставі відповідної Заяви гр. ОСОБА_4 на виплату належного йому страхового відшкодування (далі - Заява) (а.с.11) та Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №Д9/10/12 від 04.10.2012 (а.с.12) сплатило на його користь суму грошових коштів у розмірі 75 543,76 грн (а.с.28).

Згідно з абз. 2 п.36.3 ст.36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.07.2004 № 1961-IV (далі - Закон № 1961), якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.

Оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника ТЗ марки ДАФ ЕфТі 85 СіЕф 430 , д.н.з. НОМЕР_2 (тягача) була забезпечена в ПрАТ СК Перша , ПрАТ СК Уніка , сплативши гр. ОСОБА_4 страхове відшкодування, набуло права регресної вимоги до ПрАТ СК Перша , у зв'язку із чим ним було направлено її на адресу останнього (а.с.29). Оскільки встановлений п.2 Полісу ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну третіх осіб становив 50000,00 грн, а розмір фактично сплаченого ПрАТ СК Уніка страхового відшкодування значно перевищував вказану суму, то заявлена до ПрАТ СК Перша регресна вимога була обмежена встановленим умовами Полісу лімітом.

За результатами розгляду регресної вимоги, а також доданих до неї документів, ПрАТ СК Перша було прийнято рішення про задоволення вимог ПрАТ СК Уніка та проведення виплати страхового відшкодування, оформлене Страховим актом №ЦВ-25-6013 від 13.01.2013 (а.с.30).

Страхове відшкодування в порядку регресу загальним розміром 50 000,00 грн 24.01.2013 було сплачене на рахунок ПрАТ СК Уніка (а.с.31).

Згідно з п.п. 33.1.4 п. 33.1 ст. ЗЗ Закону №1961, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний, зокрема, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону,- МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Ані самим відповідачем, ані водієм ОСОБА_3, який на момент ДТП, перебуваючи за кермом, був співробітником ПП Трансавіатур і виконував свої робочі обов'язки, протягом трьох робочих днів не було здійснено повідомлення страховика про ДТП (повідомлення не надане й станом на день складення та направлення суду позовної заяви), що є грубим порушенням ст.33 Закону № 1961, а також свідчить про невиконання відповідачем своїх прямих обов'язків, що витікають із укладеного Полісу.

Підпунктом 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961 встановлено, що підставою для відмови у здійсненні страхованого відшкодування є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Законодавчими нормами передбачено можливість відмови страховика у виплаті страхового відшкодування страхувальнику в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж встановлених строків. При цьому вони не містять підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум у межах, визначених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (постанова ВСУ від 15.04.2015 у справі № 910/9494/14) (а.с.78).

Таким чином, ПрАТ СК Перша набуло права вимоги відшкодування понесених збитків, пов'язаних із виплатою страхового відшкодування, до власного страхувальника згідно з умовами Полісу, яким є ПП Трансавіатур .

07 лютого 2013 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія (а.с.32), яка станом на дату складення та направлення суду позовної заяви задоволена не була.

Щодо заперечень представника відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.54), зокрема, щодо того, що у Висновку експерта від 04.10.2012 при розрахунку збитків експерт не врахував фізичний знос пошкодженого автомобіля, то як вбачається із даного Висновку (а.с.12), експертом було прийнято коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого автомобіля таким, що дорівнює 0 (нулю).

Згідно зі ст.29 Закону № 1961, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

При цьому, відповідно до п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 (далі - Методика), значення коефіцієнту фізичного зносу (далі - КФЗ) автомобіля приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн Співдружності Незалежних Держав (далі - СНД); 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Оскільки автомобіль НОМЕР_3 не являється легковим КТЗ виробництва країн СНД, то, у відповідності з приписами Методики, він відноситься до категорії інших легкових КТЗ. В такому разі значення КФЗ автомобіля завжди приймається таким, що дорівнює нулю, коли строк експлуатації складників такого КТЗ на момент ДТП не перевищує 7 Г (сім) років від року його випуску. Як вбачається з самого Висновку (п.9 таблиці а.с.14), а також зі свідоцтва про реєстрацію ТЗ (а.с.73), рік його випуску - 2010. ДТП мала місце 01.09.2012, тобто на дату її вчинення з моменту випуску ТЗ марки Мазда 6 , д.н.з. НОМЕР_5 сплинуло лише неповних 3 (три) роки, що жодним чином не перевищує встановлений Методикою граничний строк експлуатації такого КТЗ при застосуванні КФЗ, який дорівнює нулю.

Отже, не вбачається жодних підстав для розрахунку та застосування відмінного від значення „нуль» КФЗ.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 35, 49, 75, 78, 82-85, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Трансавіатур (АДРЕСА_1, 14005, р/р 26009300000710 в ПАТ Діамантбанк м. Київ, МФО 320854, код 32946786) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Перша (вул. Фізкультури, 3 м. Київ, 03680, п/р 26508239396980 в ПАТ Укргазбанк , МФО 320478, код 31681672) 50000,00 грн на відшкодування шкоди в порядку регресу та 1218,00 грн на відшкодування оплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 18.12.2015, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 23.12.2015.

Суддя Ю.М. Бобров