Рішення

від 23.12.2015 по справі 927/1436/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

22 грудня 2015 року справа № 927/1436/15

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 40009

Відповідач: Приватне підприємство "АДМ-ТРАНС", код ЄДРПОУ 37633210, вул. Спартака, буд. 24, смт. Линовиця, Прилуцький район, Чернігівська область,17584

про стягнення 27329,87 грн.

Суддя Шестак В.І.

Представники сторін: не з'явились.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду про стягнення 14500 грн. боргу, 6460,25 грн. пені, 371,84 грн. три проценти річних, 5997,78 грн. інфляційних, а всього 27329,87 грн. з Приватного підприємства «АДМ-ТРАНС» згідно договору № 52 про транспортно-експедиційне обслуговування від 18.12.2014.

До господарського суду надійшла заява позивача про припинення провадження у справі, в якій зазначено, що позов ФОП ОСОБА_1 до ПП «АДМ-ТРАНС» заявлено помилково і заборгованості не існує. А отже, відсутній предмет спору. Позивач просить припинити провадження у справі та повернути сплачений судовий збір.

Ухвалою від 10.12.2015 розгляд справи відкладено через неявку представників сторін в судове засідання.

До господарського суду надійшов відзив на позов, в якому ПП «АДМ-ТРАНС» заперечує проти існування заборгованості, зазначаючи, що оплатило ФОП ОСОБА_1 за отримані послуги 14500 грн., про що свідчать надані завірені копії платіжних доручень про перерахування коштів:

№ 125 від 10.02.2015 на суму 1500,00 грн.;

№ 109 від 02.02.2015 на суму 9700,00 грн.;

№ 117 від 03.02.2015 на суму 1300,00грн.;

№ 132 від 11.02.2015 на суму 1000,00 грн.;

№ 161 від 27.02.2015 на суму 1000,00 грн.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне:

Як свідчать матеріали справи, 18.12.2014 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством «АДМ-ТРАНС» укладено договір № 52 про транспортно-експедиційне обслуговування.

Відповідно до умов договору (п.1.1) відповідач-Експедитор, який діє від імені та за рахунок Замовника, залучає третю сторону - Перевізника (позивача) для поставлення вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні. Перевізник доставляє вантаж заявлений експедитором, а експедитор оплачує послуги Перевізника із коштів Замовника відповідно до погоджених умов.

Порядок розрахунків передбачений п. 4.1.- п.4.2. Договору у випадку якщо сторони визначили в заявці на перевезення вантажу що оплата повинна бути проведена повністю після здійснення перевезення - підставою для оплати є рахунок-фактура, СМР, акти виконаних робіт, податкова накладна (оригінали).Оплата має бути проведена протягом 7 (семи) банківських днів (якщо інше не передбачено в заявці) з моменту отримання оригіналу рахунку, акту виконаних робіт і СМР. Вартість послуг з перевезення зазначена в заявці.

Відповідно до заявки № 223 від 18.12.2014 вартість перевезення за договором становить 14500,00 грн.

Актом здачі-приймання наданих послуг № 53 від 26.12.2014 підтверджується виконання транспортних послуг.

ПП «АДМ-ТРАНС» розрахувалось за отримані послуги, про що свідчать завірені копії платіжних доручень про перерахування коштів наявні в матеріалах справи:

№ 125 від 10.02.2015 на суму 1500,00 грн.;

№ 109 від 02.02.2015 на суму 9700,00 грн.;

№ 117 від 03.02.2015 на суму 1300,00грн.;

№ 132 від 11.02.2015 на суму 1000,00 грн.;

№ 161 від 27.02.2015 на суму 1000,00 грн.

А всього на суму 14500 грн.

Зазначене вище підтверджує виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо оплати послуг до звернення ФОП ОСОБА_1 з позовом до суду.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов'язку оплатити отримані послуги з транспортно-експедиційного обслуговування та застосування до нього відповідальності, встановленої чинним законодавством та умовами договору за порушення відповідного зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що послуги оплачені відповідачем до звернення з позовом до суду, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Виходячи із положень ст.625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи оплату відповідачем послуг та заяву позивача про відсутність боргу, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення пені, а також інфляційних і річних.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 23.12.2015р.

Суддя В.І. Шестак