Рішення

від 27.10.2015 по справі 917/1968/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2015 Справа № 917/1968/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Систем", 65014, м. Одеса, вул. Люстдорфська, 140-А

До відповідача ОСОБА_1 підприємство "Рекон-1", 39605, м. Кременчук, вул. Б. Хмельницького, 18

Про стягнення 48 454,60 грн., з яких 22 999,99 грн. - заборгованість відповідача за строкове платне користування майном за умовами Договору оренди обладнання № А/204/33 від 03.09.2012 р., 17 411,10 грн. - інфляційні донарахування та 1 043,51 грн. - 3 % річних, в розрізі умов Договору № 25/06/15 про відступлення права вимоги від 25.06.2015 року

Суддя Бунякіна Г.І.

Представники

від позивача: не з'явилися (див. протокол судового засідання);

від відповідача: не з'явилися (див. протокол судового засідання).

27.10.2015 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні 06.10.2015 року в порядку ст. 77 ГПК України з огляду на необхідність поповнення матеріалів справи додатковими документальними доказами.

Суть спору: розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Систем" про стягнення з Приватного підприємства "Рекон-1" 48 454,60 грн., з яких 22 999,99 грн. - заборгованість відповідача за строкове платне користування майном за умовами Договору оренди обладнання № А/204/33 від 03.09.2012 р., 17 411,10 грн. - інфляційні донарахування та 1 043,51 грн. - 3 % річних, в розрізі умов Договору № 25/06/15 про відступлення права вимоги від 25.06.2015 року

Позивач на позовних вимогах наполягає у повному обсязі за мотивами позовної заяви. Надав суду клопотання вх. № 14391 від 06.10.2015 року про розгляд справи за відсутності представника.

Судом клопотання задоволено.

Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, на позов не відреагував, представництво у судове засідання жодного разу не забезпечив. Процесуальні документи, які направлялися за вказаною у позовній заяві адресою - 39605, м. Кременчук, вул. Б. Хмельницького, 18 - повернулися до суду з відмітками поштового відділення щодо закінчення терміну зберігання; процесуальні документи, які направлялися за адресою засновника ОСОБА_2 (39625, АДРЕСА_1 - відповідно до даних Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) адресатом отримані, про що свідчить поштове повідомлення вх. № 18050 від 12.10.2015 року.

У п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 р. № 01-8/482 (із змінами і доповненнями) зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій . Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у пп. 3.9.2 постанови від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, належне повідомлення сторін про час, дату і місце проведення судового засідання згідно з п. п. 2.6.11, 2.6.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013 р., суд не розцінює неявку сторін та невиконання відповідачем вимог суду як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає спір за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача (у судовому засіданні 06.10.2015 року), оцінивши надані докази, суд,

встановив:

03.02.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вірамакс Україна" (орендодавець) та ОСОБА_1 підприємством "Рекон - 1" (орендар) укладено Договір оренди обладнання № А/204/33 (далі - Договір, а. с. 11 - 16), за умовами якого орендодавець надає орендарю в тимчасове платне користування (оренду) обладнання, кількість, характеристики, ідентифікуючі ознаки і оціночна вартість якого зазначаються в додатках (специфікаціях) до даного договору і Актах прийому-передачі обладнання в оренду (п. 1.1. Договору).

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :

- передача обладнання здійснюється на підставі акта прийому - передачі обладнання в оренду, підписаного повноважними представниками сторін. Орендар (його повноважний представник) підписанням акту прийому - передачі підтверджує, що не має претензій до переданого обладнання і технічної документації на нього, що обладнання знаходиться в належному технічному стані, комплектності, або приймає обладнання в оренду із зауваженнями (п. 2.1 Договору);

- строк оренди починається з моменту (дати) підписання акта прийому-передачі, який свідчить про передачу обладнання в платне строкове користування орендарю і закінчується підписанням акта прийому-передачі (повернення) обладнання з оренди (п. 2.2 Договору);

- орендар здійснює 100 % попередню оплату за користування обладнанням, переданим йому в оренду за умовами даного договору. Нарахування орендної плати починається з дня підписання акта прийому - передачі обладнання в оренду і закінчується днем оформлення акта прийому-передачі (повернення) обладнання з оренди. При цьому, сторони прийшли до згоди, що перед підписанням акта прийму - передачі обладнання в оренду орендар вносить в вигляді 100 % передоплати орендну плату відразу за 1 місяць, що передує місяцю, в якому буде здійснюватися користування об'єктом оренди. Орендна плата за наступні місяці оренди(2-й і далі) сплачується орендарем шляхом щомісячного перерахування грошових коштів на п/р орендодавця до 20 числа місяця, що передує місяцю, в якому буде здійснюватися користування об'єктом оренди без додаткового виставлення рахунків (п. 4.1 Договору);

- розмір (ставка) орендної плати складає 4000 гривень у місяць за 1 одиницю орендованого обладнання, в тому числі ПДВ 666,66 грн. (п. 4.2.1 Договору);

- договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 року, а в частині виконання зобов'язань - до моменту їх повного виконання (п. 8.1 Договору).

Додатки до даного договору є специфікація (додаток № 1) та акт прийому - передачі (додаток № 2).

03.09.2012 року між сторонами договору підписано специфікацію, якою погоджено наступне - в оренду передається 4 будівельні люльки ZLP 630 6-тиметрові та 1 будівельна люлька ZLP 630 2-охметрова (а. с. 30), а 06.09.2012 року - Акти приймання - передавання обладнання в оренду (а. с. 23-27). Тобто, орендарем фактично виконано свої зобов'язання за договором і нарахування орендної плати почалося 06.09.2012 року.

Відповідач в порушення умов договору зобов'язання за договором щодо сплати орендної плати за користування обладнанням виконав не в повному обсязі. Листом № 2 від 10.01.013 року останній повідомив ТОВ "Вірамакс Україна", що з 20.12.2012 року люльки були готові до відгрузки та просив не нараховувати орендну плату з 21.12.2012 по дату можливої відгрузки люльок на склад орендодавця (а. с. 29). В реагування на вказаний лист платежі з 21.12.2012 року орендарем не нараховувалися.

Орендоване обладнання (люльки) повернуто на склад 06.02.2013 року, що підтверджується Актами приймання - передачі будівельних люльок в повній комплектації (а. с. 31-35). Але заборгованість відповідачем не погашено.

25.06.2015 року між ТОВ "Вірамакс Україна" (первісний кредитор) та ТОВ "Ніко Систем" (новий кредитор) укладено Договір уступки права вимоги № 25/06/15 (а. с. 17), відповідно до умов якого первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги належного до виконання основного зобов'язання боржника у розмірі 22 999,99 грн. по оплаті наданих послуг первісним кредитором за договором оренди обладнання № А/204/33 від 03.09.2012 року (п. 1.2 Договору № 25/06/15). Крім цього, сторони договору про уступку права вимоги визначили також, що первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги стягнення з боржника 3 % річних у розмірі 1 043,51 грн. та інфляційних втрат у розмірі 17 411,10 грн. (п. 1.3 Договору № 25/06/15).

Таким чином, позивач у даній справі - "Ніко Систем" - є новим кредитором відповідно наведеного договору про уступку права вимоги. За його даними, в порушення умов договору, який є предметом спору, відповідач зобов'язання зі сплати орендних платежів виконав не в повному обсязі, заборгованість у сумі 22 999,99 грн. не сплатив.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 48 454,60 грн., з яких 22 999,99 грн. - заборгованість відповідача за строкове платне користування майном за умовами Договору оренди обладнання № А/204/33 від 03.09.2012 р., 17 411,10 грн. - інфляційні донарахування та 1 043,51 грн. - 3 % річних, в розрізі умов Договору № 25/06/15 про відступлення права вимоги від 25.06.2015 року.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ст. 760). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, первісний кредитор (ТОВ "Вірамакс Україна") належним чином та в повному обсязі виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо надання обладнання в оренду. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України орендну плату сплатив не в повному обсязі. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 22 999,99 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в розмірі 17 410,98 грн. та 1 043,51 грн. відповідно. У стягненні 0,12 грн. інфляційних втрат позовні вимоги задоволенню не підлягають (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: ОСОБА_3 9.1.3" та додано до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 48 454,48 грн., з яких 22 999,99 грн. - заборгованість відповідача за строкове платне користування майном за умовами Договору оренди обладнання № А/204/33 від 03.09.2012 р., 17 410,98 грн. - інфляційні донарахування та 1 043,51 грн. - 3 % річних, в розрізі умов Договору № 25/06/15 про відступлення права вимоги від 25.06.2015 року підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. У стягненні 0,12 грн. інфляційних втрат у позові слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 49, ст. 75, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Рекон-1" (39605, м. Кременчук, вул. Б. Хмельницького, 18) код ЄДРПОУ 30343363 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Систем" (65014, м. Одеса, вул. Люстдорфська, 140-А) код ЄДРПОУ 38018941 - 48 454,48 грн., з яких 22 999,99 грн. - заборгованість відповідача за строкове платне користування майном за умовами Договору оренди обладнання № А/204/33 від 03.09.2012 р., 17 410,98 грн. - інфляційні донарахування, 1 043,51 грн. - 3 % річних, в розрізі умов Договору № 25/06/15 про відступлення права вимоги від 25.06.2015 року та 1 827,00 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. У стягненні 0,12 грн. інфляційних втрат у позові відмовити.

Повне рішення складено 16.11.2015 року.

Суддя Г.І.Бунякіна