Постанова

від 08.09.2015 по справі 804/9759/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 р. Справа № 804/9759/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Снаб-Комплект"

про накладення арешту на кошти.

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - Дніпропетровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про накладання арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Снаб-Комплект на рахунках у банках вказаного платника податків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує податковий борг по податку на додану вартість у сумі 53373,69 грн. Податковим органом здійснено заходів щодо розшуку майна підприємства, однак, за даними УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області та ОСОБА_1 Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області майно за відповідачем не зареєстровано. Посилаючись на положення п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України позивач просить накласти арешт на рахунки у банках відповідача, оскільки останній має податковий борг та не має майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином - шляхом направлення на його адресу судової повістки, яка згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4900030042129 отримана позивачем 20.08.2015 року. До суду надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином - шляхом направлення на його адресу судової повістки. Однак, документи повернулись до суду з відміткою УДППЗ Укрпошта : за закінченням терміну зберігання .

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20825164 від 04.07.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Снаб-Комплект" (далі - ТОВ "Снаб-Комплект") зареєстроване як юридична особа 25.09.1996 року.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

У відповідності до п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_2 матеріалів справи, ТОВ Снаб-Комплект подано звітну податкову декларацію по податку на додану вартість № НОМЕР_1, відповідно до якої відповідачем самостійно визначена та задекларована сума до сплати 53682,00 грн.

Станом на 07.07.2015 року за ТОВ "Снаб-Комплект" рахується заборгованість в розмірі 53379,69 грн., в тому числі:

- з податку на додану вартість в розмірі 53379,69 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим порушенням, суд виходив з того, що згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення у відповідності до п.59.1 ст.59 ПК України.

На виконання вищевикладеного, 01.08.2014 р. Дніпропетровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області було сформовано податкову вимогу № 1412-25 на суму, якою визначено суму податкового боргу у розмірі 53373,69 грн. У відповідності до повідомлення про вручення поштового відправлення №5200503428854, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до п.59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог в частині накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться на рахунках у банках, суд виходив з наступного.

ОСОБА_2 із п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України податкові органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Як слідує з наведеної норми, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти, виникає у податкового органу в разі одночасної наявності умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

За приписами п. 95.1 ст.95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

ОСОБА_2 з п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

Відповідно до п.п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до положень п. 12.1, п.12.2 та п.12.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 (далі - Інструкція), рішення суду є підставою для стягнення податкового боргу з рахунків платника у банку після оформлення інкасового доручення.

Відповідно до п.12.8. Інструкції інкасові доручення (розпорядження), які надійшли до банку після операційного часу, банк (незалежно від наявності коштів на рахунку платника на час їх надходження) виконує наступного операційного дня. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника буде недостатньо коштів для виконання інкасових доручень (розпоряджень), то вони цього самого дня виконуються частково відповідно до пункту 12.9 цієї глави. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника не буде коштів для виконання інкасових доручень (розпоряджень), то такі документи цього самого дня повертаються без виконання відповідно до пункту 12.11 цієї глави.

ОСОБА_2 п.12.11 Інструкції банк платника в разі відмови виконати інкасове доручення (розпорядження), оформлене стягувачем, у день його надходження має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої інкасове доручення (розпорядження) не може бути виконано, та/або главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено), зазначити дату повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати (рекомендованим або цінним листом)/передати це інкасове доручення (розпорядження) стягувачу, від якого воно надійшло.

Якщо причиною повернення інкасового доручення (розпорядження) є неправильно зазначене найменування банку платника, то банк на зворотному боці інкасового доручення (розпорядження) зазначає його правильне найменування.

Таким чином, вжиття податковим органом вказаного заходу має передувати зверненню до суду з позовом про накладення арешту на кошти, що є винятковим способом забезпечення виконання платником його податкового обов'язку.

Крім того, як вже було зазначено судом, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти виникає у податкового органу тільки у випадку відсутності (недостатності) майна для погашення боргу у платника.

ОСОБА_2 із Господарським кодексом України під майном слід розуміти сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків визначені ст. 87 ПК України.

Так, згідно з п. 87.1 цієї статті джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 ст. 87 ПК України).

До адміністративного позову позивачем було додано:

- ОСОБА_1 Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області № 11-403-0.4-1180/2-15 від 23.04.2015 року;

- ОСОБА_3 ГУМВС України в Дніпропетровській області вих.№14/6365 від 09.10.2014р.;

- ОСОБА_3 Державної інспекції сільського господарства у Дніпропетровській області вих. № 14/1ЦНП-1435 щодо відсутності сільськогосподарської техніки;

Як вбачається з ОСОБА_1 Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області № 11-403-0.4-1180/2-15 від 23.04.2015 року, станом на 01.01.2013 року відомості щодо землекористування ТОВ "Снаб-Комплект" (ЄДРПОУ 24430343) відсутні.

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ГУМВС України в Дніпропетровській області вих.№14/6365 від 09.10.2014р. станом на 05.05.2015 року зареєстровані за ТОВ "Снаб-Комплект" (ЄДРПОУ 24430343) транспортні засоби не значаться.

ОСОБА_2 Державної інспекції сільського господарства у Дніпропетровській області вих. № 14/1ЦНП-1435 в електронно-обліковій системі інспекції відсутня інформація про реєстрацію сільськогосподарської техніки за підприємством ТОВ "Снаб-Комплект" (ЄДРПОУ 24430343).

Однак, відсутність у платника податків нерухомого майна та автотранспортних засобів не є свідченням відсутності в нього іншого майна, яка рахується на балансі підприємства та у відповідності до положень ст.87 ПК України може бути джерелом погашення боргу.

Також, суд звертає увагу на, що згідно з п.89.1 ст. 89 ПК України у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, а також у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, у податкового органу виникає право податкової застави.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п.89.2 ст. 89 ПК України).

Відповідно до п.89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Отже, з урахуванням зазначеного вище, податкова застава є ще одним способом погашення податкового боргу платника податків, що має передувати накладенню арешту на кошти.

Таким чином, позивачем не надано належних доказів відсутності у відповідача майна, на яке може бути звернуто стягнення, та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, у зв'язку з чим Дніпропетровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області не здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи, котрі передують зверненню з відповідним позовом до суду встановлених пп. 20.1.33 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Дніпропетровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області до ТОВ "Снаб-Комплект" про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банку, є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Д.В. Сидоренко