Постанова

від 22.12.2015 по справі 2а-7233/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2015 року № 2а-7233/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Шугало С.А.

за участю:

представника прокуратури - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області до приватного підприємства Спецпостачсервіс про припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Львівської області звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області до приватного підприємства Спецпостачсервіс про припинення юридичної особи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вироком Сихівського районного суду м. Львова від 26.11.2014 та вироком апеляційного суду Львівської області від 16.07.2015 у справі №464/9969/13-к ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.212, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.2 ст. 28 ч.4 ст.191, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України та призначено йому відповідне покарання. Таким чином, вироком Сихівського районного суду м. Львова підтверджено, що ПП Спецпостачсервіс належало до групи підприємств, які створювалися (придбавалися) за ініціативою та під керівництвом ОСОБА_3 з метою організації схеми функціонування незаконної діяльності щодо ухилення від сплати податків, незаконного переведення безготівкових коштів у готівку та одержання доходу від такої діяльності. Окрім того, ПП Спецпостачсервіс було зареєстровано на підставну особу, а саме ОСОБА_2 без наміру та мети здійснювати підприємницьку діяльність, що відповідно до ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» є підставою для припинення юридичної особи.

Представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, заперечень на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив.

Заслухавши думку представника прокуратури, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з такого.

Приватне підприємство Спецпостачсервіс зареєстровано як суб'єкт господарської діяльності 17.01.2003 Управлінням промисловості та підприємництва Львівської міської ради, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.

З 16.06.2010 засновником та керівником підприємства став ОСОБА_2, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Однак, згідно протоколу допиту від 09.11.2010, проведеного в ході розслідування кримінальної справи №140-0011, що перебуває в провадженні СВ ПМ ДПА у Львівській області, ОСОБА_2 повідомив, що директором ПП Спецпостачсервіс він став на прохання ОСОБА_3 за винагороду. Жодного відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не мав, а лише формально являвся засновником та директором і за вказівкою ОСОБА_3 підписував документи, які вона давала.

Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 26.11.2014 та вироком апеляційного суду Львівської області від 16.07.2015 у справі №464/9969/13-к ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.212, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.2 ст. 28 ч.4 ст.191, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України та призначено йому відповідне покарання. Таким чином, вироком Сихівського районного суду м. Львова підтверджено, що ПП Спецпостачсервіс належало до групи підприємств, які створювалися (придбавалися) за ініціативою та під керівництвом ОСОБА_3 з метою організації схеми функціонування незаконної діяльності щодо ухилення від сплати податків, незаконного переведення безготівкових коштів у готівку та одержання доходу від такої діяльності. Окрім того, ПП Спецпостачсервіс було зареєстровано на підставну особу, а саме ОСОБА_2 без наміру та мети здійснювати підприємницьку діяльність.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV (далі - Закон України від 15.05.2003 № 755-IV), визначено, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб підприємців (статті 2, 3). Даний закон є спеціальним нормативно-правовим актом, що прийнятий з метою регулювання правовідносин, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, у тому числі й порядку та підстав припинення державної реєстрації підприємницької діяльності суб'єкта господарювання.

Згідно з приписами частини 2 статті 38 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої що забороняється законом.

Відповідно до пп. 20.1.12 п. 20.1. ст. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно з вимогами статті 51 Господарського кодексу України підприємницька діяльність припиняється: з власної ініціативи підприємця; у разі закінчення строку дії ліцензії; у разі припинення існування підприємця; на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Пункт перший статті 56 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Статтею 57 Господарського кодексу України передбачено, що установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.

Відповідно до частин 1 та 6 статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з підстав скасування державної реєстрації такого суб'єкта господарювання.

Приписами статті 87 Цивільного кодексу України передбачено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до приписів частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи. Ліквідація юридичної особи є видом припинення юридичної особи.

Із аналізу вищенаведених норм убачається, що для створення юридичної особи потрібно, насамперед, волевиявлення учасників (засновників), яке фіксується в установчому документі. За своєю правовою природою статут юридичної особи є правочином, який повинен відповідати умовам дійсності угод, у тому числі про форму, сторони, зміст угоди, про відповідність внутрішньої волі і волевиявлення сторін.

Статтями 202, 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Із матеріалів справи вбачається, що установчі документи ПП Спецпостачсервіс , зареєстровані управлінням промисловості та підприємництва Львівської міської ради, вищенаведеним нормам законодавства не відповідають, оскільки особа, яка зазначена засновником та керівником ПП Спецпостачсервіс , фактично до діяльності підприємства відношення не має, лише формально являвся засновником та керівником підприємства.

При постановленні Сихівським районним судом м. Львова вироку від 26.11.2014 встановлено, що ПП Спецпостачсервіс створено та в подальшому зареєстровано в державному органі реєстрації з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло матеріальну шкоду державі, з порушенням вимог вищевказаних статей Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Частиною першою статті 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV встановлено, що суд, який постановив рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

В даному випадку, припинення юридичної особи є одним із заходів, спрямованим на запобігання порушенню податкового законодавства та його припиненню. Водночас, вироком Сихівського районного суду м. Львова встановлено, що створення та діяльність ПП Спецпостачсервіс заподіяло матеріальної шкоди державі.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене, суд вважає вимоги податкового органу правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ст. 94 КАС України, передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Припинити юридичну особу - приватне підприємство Спецпостачсервіс ( код ЄДРПОУ 32327359, юридична адреса: м. Львів, вул. Героїв УПА, 71д).

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Р.М. Брильовський