Постанова

від 04.04.2007 по справі 7/90-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/90-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

04 квітня 2007 р.                                                             Справа  № 7/90-2007

за позовом Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород

до відповідача Волосянківського споживчого товариства, с. Волосянка Великоберезнянського району

про стягнення податкового боргу у сумі 1506,37 грн.,

                                                       Суддя  С. Швед

від позивача – Рогач В.М., головний державний податковий інспектор, (доручення від 18.12.2006р. №16527/9/10-0);

від відповідача – Гребінь Н.Ю., голова Волосянківського споживчого товариства, Танасійчук О.В., директор ГРВП „Червона Рута”,

Василиндра М.М., представник по довіреності від 29.03.2007р. №105юр.

ВСТАНОВИВ:

Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція у Закарпатській області звернулася до суду з позовом про стягнення з Волосянківського споживчого товариства податкового боргу у сумі 1506,37 грн.

          Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на непогашення відповідачем заявленої до стягнення суми податкового боргу та підтвердження її відповідними документальними доказами.

          Відповідач позовних вимог органу державної податкової служби не визнав, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності для нарахування штрафних санкцій та стягнення податкової заборгованості.

          Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує такі висновки:

          Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України  та ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.

           Заборгованість структурного підрозділу позивача –ГРВП „Червона Рута”  по сплаті до бюджету  податку на додану вартість у сумі 153,66 грн., комунального податку у сумі 170,00 грн. та податку на додану вартість у сумі 569,27 грн.  згідно з поданим позивачем розрахунком суми заборгованості є підтвердженою матеріалами справи, зокрема, актами перевірок Ужгородської МДПІ, податковими повідомленнями –рішеннями, які підприємцем у встановленому порядку не оспорені, самостійно поданими податковими деклараціями (розрахунками) та витягом з облікової картки платника податків.

                 Відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі - Закон №2181-ІІІ) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені строки, визнається сумою податкового боргу такого платника.

          Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання платника  податків,  нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

          Оскільки вищевказана сума податкового боргу відповідачем у встановленому  порядку до Держбюджету не сплачена, позов підлягає задоволенню на підставі ст. 3 Закону №2181-ІІІ.

       Заперечення відповідача щодо пропуску контролюючим органом строків давності для застосування штрафних санкцій судом не приймаються, оскільки останні нараховані у межах строків передбачених п.п. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, а вимоги про стягнення податкового боргу заявлені з додержанням п.п. 15.2.1. п. 15.2. ст. 15 названого Закону.

        Що стосується вимог про стягнення з головного підприємства сум пені у розмірі 613,44 грн., то позов у цій частині задоволенню не підлягає, оскільки податкові вимоги головному підприємству про сплату сум податкового боргу структурного підрозділу не надсилалися.

       Відповідно до п.п. 7.4.3. п. 7.4. ст.7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідач повинен нести відповідальність за порушення податкового законодавства своєю філією у межах, встановлених судом у даній справі.

Враховуючи важливість питання своєчасного надходження до Державного бюджету податкових та інших обов'язкових платежів для вирішення соціально –економічних завдань Держави, суд допускає негайне виконання судового рішення (п. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

           Керуючись статтями 8, 19, 67, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 7-9, 69, 86, 160 -  163 Кодексу адміністративного судочинства України,

СУД ПОСТАНОВИВ:

         1. Позов задоволити частково.     

        2. Стягнути з Волосянківського споживчого товариства                      (с. Волосянка,341 Великоберезнянського району,  код 04634859) суму 892,93 грн. податкового боргу в доход державного бюджету України.

              Допустити негайне виконання судового рішення у справі.

            3. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

                   Суддя                               С. Швед