Рішення

від 21.12.2015 по справі 910/28488/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2015Справа №910/28488/15

За позовомПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нивки Сіті Сервіс" простягнення 21 885, 90 грн. Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача: Усенко А.М. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явились

В судовому засіданні 21.12.2015 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нивки Сіті Сервіс" про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 21 885,90 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.01.2014 між Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Країна" (страховик за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ем.Ай.Кей" (страхувальник за договором) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №34/1896/2.1.5.6 (далі - договір), предметом якого є страхування транспортного засобу марки Ford Transit, д.р.н. НОМЕР_1.

05.12.2014 в м. Києві по вул. Червонозоряній, 96, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Ford Transit, д.р.н. НОМЕР_1, належного ТОВ "Ем Ай Кей" (водій ОСОБА_3.), транспортного засобу - Nissan Qashqai, д.р.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4 (водій ОСОБА_4) та вантажного автомобіля МАЗ-437040-062, д.р.н. НОМЕР_3, що належить ТОВ "Нивки Сіті Сервіс" (водій ОСОБА_5А.).

Згідно рахунку-фактури №1018977 від 25.12.2014 ТОВ "Віннер Автомотів", рахунку-фактури №26 від 15.12.2014 ФОП ОСОБА_6, рахунку-фактури №0000000130 від 26.12.2014 ФОП ОСОБА_7, рахунку-фактури №СФ-000214 від 16.12.2014, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Ford Transit, д.р.н. НОМЕР_1 становить 71 345,90 грн.

Страхувальник звернувся до страховика із заявами про виплату страхового відшкодування.

На виконання вимог договору страхування, страховик сплатив страхове відшкодування у розмірі 71 375,90 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 8327 від 30.12.2014, № 519 від 20.01.2015, №70 від 12.01.2015, №72 від 12.01.2015, №71 від 12.01.2015.

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 18.12.2014 №760/26605/14-п встановлено, що вказана вище дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_5 у зв'язку зі здійсненням адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність ТОВ "Нивки Сіті Сервіс" застрахована, згідно полісу № АС/8718513 у Приватному акціонерному товаристві "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА".

23.04.2015 ПАТ "СК "АСКА" на вимогу позивача здійснила страхову виплату в межах ліміту відповідальності в розмірі 49 490,00 грн., тобто розмір недоплаченого страхового відшкодування становить 21 885, 90 грн.

Ухвалою суду від 06.11.2015 порушено провадження у справі № 910/28488/15, розгляд останньої призначено на 30.11.2015.

19.11.2015 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов страховий поліс АС/8718513.

Ухвалою від 30.11.2015, в порядку ст. 77 ГПК України, відкладено розгляд справи на 21.12.2015, у зв'язку з неявкою представників відповідача та не виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, витребувані документи не надав суду, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

17.12.2015 до суду надійшли клопотання відповідача про витребування у позивача наступних документів: - повний комплект договору добровільного страхування наземного транспорту №34/1896/2.1.5.6 від 29.01.2014 з додатками; сертифікати на виконання робіт з боку ТОВ "Віннер Автомотів", ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ТОВ "Мейсон"; докази сплати ТОВ "Ем.Ай.Кей" страхового платежу за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу №34/1896/2.1.5.6 від 29.01.2014, а саме платіжне доручення з відміткою банку; заяву про виплату страхового відшкодування від 26.12.2014 №108349.

Заслухавши пояснення представника позивача щодо заявлених клопотань, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні.

В силу положень ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Обов'язок по доведенню обставин покладено положеннями Господарського процесуального кодексу України на сторін у справі, а судом надається оцінка доводам сторін з урахуванням представлених ними доказів.

При зверненні з клопотанням про витребування доказів, сторона має довести перед судом обставини на які зроблені посилання в обґрунтування необхідності вчинення відповідних дій, а не стверджувати про можливе підтвердження отриманими відомостями своїх припущень.

В пункті 2.1 постави Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що у разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.

Крім цього, при дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що документи, які відповідач просить витребувати у позивача долучені до позовної заяви. Стосовно витребовування сертифікатів на виконання робіт з боку СТО відповідач необгрунтував заявлене клопотання відповідно до вимог ст.38 ГПК України.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

29.01.2014 між Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Країна" (страховик за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ем.Ай.Кей" (страхувальник за договором) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №34/1896/2.1.5.6 (далі - договір), предметом якого є страхування транспортного засобу марки Ford Transit, д.р.н. НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, в тому числі внаслідок ДТП.

Додатковою угодою від 28.11.2014 року до договору №34/1896/2.1.5.6. автомобільного страхування від 29.01.2014 сторони внесли зміни до п.7.1. та визначили розмір страхової суми: 361680 грн., розмір страхової премії - 458,16 грн., розмір додаткової страхової премії розраховується за формулою.

Додатком до договору від 16.12.2014 року сторони договору п.7.2. виклали в новій редакції та визначили перелік додаткового обладнання: навігація, камера заднього виду, парктронік задній, сигналізація GSM, відеореєстратор, захист картера, радіо термінал, авто сигналізація, доводчик вікон, парктронік, стіклопідіймач, захист двигуна, підлогове покриття (фанера), обшивка стін, щиток.

05.12.2014 в м. Києві по вул. Червонозоряній, 96, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Ford Transit, д.р.н. НОМЕР_1, належного ТОВ "Ем Ай Кей" (водій ОСОБА_3), транспортного засобу - Nissan Qashqai, д.р.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4 (водій ОСОБА_4) та вантажного автомобіля МАЗ-437040-062, д.р.н. НОМЕР_3, що належить ТОВ "Нивки Сіті Сервіс" (водій ОСОБА_5.).

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_5 п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Соломянського районного суду м. Києва, відповідно до якої ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно рахунків-фактур №1018977 від 25.12.2014 ТОВ "Віннер Автомотів" на суму 60408,90 грн. з ПДВ, №26 від 15.12.2014 ФОП ОСОБА_6 на суму 1785 грн., №0000000130 від 26.12.2014 ФОП ОСОБА_7 на суму 2000 грн., №СФ-000214 від 16.12.2014 ТОВ «Мейсон» на суму 7182 грн., вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Ford Transit, д.р.н. НОМЕР_1 становить 71 345,90 грн.

Власник автомобіля Ford Transit, д.р.н. НОМЕР_1 звернувся до позивача з заявами про виплату страхового відшкодування вх. №10489 від 26.12.2014 отримувач ОСОБА_7 за рахунком №0000000130 від 26.12.2014, вих. №2512/03 від 25.12.2014 (вх.. №8606 від 26.12.2014) отримувач платежу ТОВ «Віннер Автомотів» за рахунком №1018977 від 25.12.2014, вх. №10831 від 26.12.2014 отримувач платежу ФОП «ОСОБА_6.» за рахунком №26 від 15.12.2014, вих. №1901/01 від 19.01.2015 (вх.№256 від 19.01.15) - отримувач платежу ТОВ «Мейсон» за рахунком фактурою від 16.12.2014, які долучені до матеріалів справи, серед яких міститься і заява від 26.12.2014, про відсутність якої посилається відповідач у клопотанні про витребування доказів. Судом встановлено, що в страхових актах позивач посилається на наявність чотирьох заяв на виплату страхового відшкодування, які долучені до матеріалів справи, однак одна із заяв від 26.12.2014 містить номер 10849, отримувач ОСОБА_7 ФОП, а не 108349, тобто допущена технічна описка.

Згідно з ч.1 ст. 14 та ст.204 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо договір не визнано недійсним в судовому порядку, він має такі ж правові наслідки, як і будь-який дійсний договір, зокрема, є обов'язковим для виконання його сторонами (ст.629 ЦК України).

Тому твердження відповідача щодо чинності договору страхування №34/1892/2.1.5.6 від 29.01.2014 не підтверджені належними доказами та визнані судом безпідставними і необгрунтованими.

На підставі страхових актів № 34/34619/2.1.5.6 від 12.01.2015, № 34/34619/Д/2.1.5.1, заяв страхувальника про виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом перерахування коштів у сумі 71 375,90 грн. на рахунки, вказані страхувальником, що підтверджується платіжними дорученнями № 8327 від 30.12.2014 отримувач ТОВ «Віннер Автомотів» на суму 30000 грн., № 519 від 20.01.2015 отримувач ТОВ «Мейсон» на суму 7182 грн., №70 від 12.01.2015 на суму 30408,90 грн. отримувач ТОВ «Віннер Автомотів», №72 від 12.01.2015 отримувач ФОП ОСОБА_7 на суму 2000 грн., №71 від 12.01.2015 отримувач ФОП ОСОБА_6 на суму 1785 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ЗУ "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

При цьому, слід зазначити, що заперечення відповідача в частині правомірності виконання зобов'язань з боку позивача за договором №34/1896/2.1.5.6 від 29.01.2014, судом визнані безпідставними та необґрунтованими, оскільки реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 14.05.2013 у справі № 5011-50/17049-2012, від 30.07.2013 у справі № 910/3655/13 та від 27.01.2014 у справі № 910/3023/13.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" перейшло в межах суми 71 375,90 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 18.12.2014 №760/26605/14-п вбачається, що транспортний засіб - МАЗ-437040, д.р.н.. НОМЕР_3, водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Ford Transit, д.р.н. НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_5, який працює водієм ТОВ «Нивки Сіті Сервіс».

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем - МАЗ-437040, д.р.н.. НОМЕР_3, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автобуса МАЗ-437040, д.р.н. НОМЕР_3, на момент ДТП була застрахована Приватному акціонерному товаристві "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/8718513.

Договором (полісом) № АС/8718513 передбачено, що франшиза становить 510,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

12.02.2015 позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" з претензією вих. №890 про виплату страхового відшкодування у розмірі 64 193,90 грн., яка задоволена на суму 49 490,00 грн. (50 000,00 грн. ліміт відповідальності за полісом АС/8718513 мінус 510,00 грн. франшизи за вказаним полісом), що підтверджується банківською випискою за 23.04.2015.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 під час ДТП знаходився в трудових відносинах з ТОВ «Нивки Сіті Сервіс» та виконував свої трудові, службові обов'язки, тобто, в даному випадку необхідно застосувати ст. 1172 ЦК України, а саме: юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Дана позиція закріплена також в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", у відповідності до якого відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Таким чином, частина 1 статті 1172 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила відповідальності юридичної або фізичної особи за шкоду, заподіяну їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв'язку та вини), так і певних спеціальних умов, лише за наявності яких може бути застосована зазначена стаття:

а) перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"),

б) завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків треба розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що спростовують перебування водія ОСОБА_5 під час ДТП в трудових відносинах з ТОВ Нивки Сіті Сервіс» та виконання ним своїх трудових, службових обов'язків під час керування вантажним автомобілем МАЗ-437040-062, д.р.н. НОМЕР_3, що належить ТОВ "Нивки Сіті Сервіс" на дату скоєння ДТП (05.12.2014 о 10.55), відповідачем зазначені обставини не спростовані.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

16.06.2015 позивач звернувся до відповідача з претензійною вимогою №4064 про виплату страхового відшкодування у розмірі 21 885, 90 грн. (71 375, 90 грн. - 49 490, 00 грн.), яка отримана ним 23.06.2015, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.

Однак, вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позаяк, суд вказує, що станом на момент ухвалення судом рішення у даній справі права позивача порушені, а строк виплати страхового відшкодування є таким, що настав.

Таким чином, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нивки Сіті Сервіс" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 67, код 37394676) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вулиця Електриків, будинок 29-А, код 20842474) страхове відшкодування у розмірі 21 885,90 грн. (двадцять одна тисяча вісімсот вісімдесят п'ять гривень 90 коп.) та 1 218, 00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 коп.) судового збору.

3.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.12.2015

Суддя І.В. Усатенко