Рішення

від 14.12.2015 по справі 922/5864/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2015 р.Справа № 922/5864/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Шевляковій К.М.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємвства фірма "Антей", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Селена", м. Харків (перший відповідач) , Гаражного товариства "Політех", м. Харків (другий відповідач) про стягнення 10500,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

першого відповідача - не з'явився

другого відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Селена" (далі - перший відповідач) та ГТ "Політехнік" (далі - другий відповідач) звернулось ПП фірма "Антей" (далі - позивач). У позові останні просив суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 10500,00 грн. завданої шкоди.

Ухвалою суду від 02.11.2015 року було порушено провадження у справі та її розгляд був призначений на 18.11.2015 року о 10:15 год.

За заявою позивача від 18.11.2015 року, запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: КП "Діловодство спеціалізованого суду". Для архівного оригіналу звукозапису надано диск серійний номер СІСХ-09139.

Ухвалою суду від 18.11.2015 року розгляд справи був відкладений до 30.11.2015 року до 10:30 год. 30.11.2015 року ухвалою суду розгляд справи був відкладений до 14.12.2015 року.

Представники відповідачів правом на участь у судовому засіданні не скористалися, причину неявки не повідомили, витребуваних судом документів не надали. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвал про призначення справи до розгляду за адресами, наявними у матеріалах справи. Проте ухвали суду повернуті без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Як роз'яснено у п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України» ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 року № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі. Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

При цьому, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для чергового відкладення розгляду справи.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідачів не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи зз наступного.

Як встановлено судом та підтверджено доказами, доданими до матеріалів справи, Приватне підприємство Фірма «Антей» , надалі позивач, є власником нежитлової офісної будівлі, літ. «Е-4» , по вул. Пушкінській, 79 у м. Харкові. Електрозабезпечення зазначеної офісної будівлі, здійснюється від ТП 1547 по кабельній мережі 0,4кВт(АВВГ 4x50), яка є власністю позивача та знаходиться на його балансі.

У 2012 році без будь якого погодження з позивачем, в охоронній зоні його кабельної мережі 0,4кВт(АВВГ 4x50), були встановлені залізобетонні електричні опори (адреса: м. Харків, вул. Артема, 48а - вул. Пушкінська, 79 - парк «Молодіжний) по яким прокладено електричні кабельні мережі до ТОВ «Селена» (кафе у парку «Молодіжний» ), надалі - перший відповідач, та до ГТ «Політех» (гаражне товариство з боку марку «Молодіжний» ), надалі, другий відповідач. Зазначені залізобетонні опори були встановлені в охоронній зоні кабельної мережі 0,4кВт(АВВГ4х50), яка належить позивачу та в охоронній зоні ТП 1547.

Залізобетонна опора, яка розташована біля ТП 1547, встановлена в безпосередній близькості до кабельної мережі позивача, що спричинило пошкодження ізоляції кабелю, кабельної мережі позивача 0,4кВт(АВВГ 4x50) та призвело до короткого замикання (пробою), яке сталося о 05:30 год. 31.10.2012 року.

Наслідком короткого замикання (пробою) кабельної мережі позивача 0,4кВт(АВВГ 4x50) стало припинення електропостачання офісної будівлі позивача.

Для найскорішого відновлення електропостачання власної офісної будівлі, ліквідації пошкодження кабельної мережі 0,4кВт(АВВГ 4x50), позивач, вимушений був укласти договір підряду із спеціалізованим підприємством ЧП «Власенергія» (договір №46-12М від 02.11.2012 року).

Роботи з ремонту кабельної мережі 0,4кВт(АВВГ 4x50) та відновлення електропостачання нежитлової офісної будівлі позивача були завершені 08.11.2012 року, що підтверджується Актом №56-12М, здавання-прийому робіт, від 08.11.2012 року.

Відповідно до листа АК «Харківські міські електричні мережі» , від 14.11,2012 року №28м-01/13-1893, електричні мережі, які змонтовані по встановлених залізобетонних стовпах, задіяні у забезпеченні електричною енергією ТОВ «Селена» та ГТ «Політех» .

Отже, пошкодження електричної кабельної мережі 0,4кВт(АВВГ4х50), яка належить позивачу, було здійснено при виконанні електромонтажних робіт з прокладання електричних повітряних мереж, які забезпечують електроживлення об'єктів ТОВ «Селена» та ГК «Політех» . Позивач, у досудовому порядку, намагався вирішити питання щодо відшкодування завданої йому шкоди та направив на адресу відповідачів претензії (листи №145 від 02.09.2013 року). Втім відповідей не отримав.

Відповідно ч. б), п. 1, п. 2, ст. 112 Земельного кодексу України, охоронні зони створюються: уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про електроенергетику» , в охоронних зонах електричних мереж, а також інших особливо важливих об'єктів електроенергетики діють обмеження, передбачені законодавством України щодо використання земель. Розміщення споруд та інших об'єктів в охоронних зонах електричних і теплових мереж без здійснення передбачених нормативно-технічними документами технічних заходів безпеки не допускається.

Згідно п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 року № 209 «Про затвердження Правил охорони електричних мереж» , охоронні зони встановлюються уздовж підземних кабельних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх кабелів на відстань 1 метра.

Згідно з пунктом 8 «Правил охорони електричних мереж» , забороняється в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки.

Відповідно до пункту 9 «Правил охорони електричних мереж» , у межах охоронних зон повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв без письмової згоди енергопідприємств, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника забороняється: будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, знесення будівель і споруд; розрівнювання ґрунту в охоронних зонах підземних кабельних ліній електропередачі.

Відповідно до підпункту д). п. 8.23 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» , в охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж, забороняється розміщувати будь-які споруди і будинки в охоронних і санітарно-захисних зонах ПЛ напругою 500 - 750 кВ, а також кабельних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв всіх класів напруги.

Відповідно до підпункту е) п.1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Статтею 13 Цивільного кодексу України визначено межі здійснення цивільних прав, зокрема, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає захист цивільних прав та інтересів судом. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема можуть бути в тому числі відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 20 Господарського кодексу України визначає захист прав суб'єктів господарювання та споживачів, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом відшкодування збитків; іншими способами, передбаченими законом.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що дії ТОВ «Селена» та ГТ «Політех» зі встановлення залізобетонних електричних опор, з порушенням вимог чинного законодавства та прокладання по ним повітряних кабельних мереж для забезпечення власних потреб, завдали позивачу матеріальну шкоду у розмірі 10500,00 грн., яка складається з витрат з оплати робіт з відновлення пошкодженої кабельної мережі 0,4кВт(АВВГ 4x50), а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена" (61189, м. Харків, вул. Велика Кільцева, 99; фактична адреса: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 79, парк "Молодіжний", кафе "Молодіжне"; код ЄДРПОУ 21178666) та Гаражного товариства "Політех" (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 79, код ЄДРПОУ 31211477) на користь Приватного підприємства фірма "Антей" (61024, м. Харків, вул. пушкінська, 79/1, код ЄДРПОУ 23150297) - 10500,00 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена" (61189, м. Харків, вул. Велика Кільцева, 99; фактична адреса: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 79, парк "Молодіжний", кафе "Молодіжне"; код ЄДРПОУ 21178666) на користь Приватного підприємства фірма "Антей" (61024, м. Харків, вул. пушкінська, 79/1, код ЄДРПОУ 23150297) - 609,00 грн. судового збору.

Стягнути з Гаражного товариства "Політех" (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 79, код ЄДРПОУ 31211477) на користь Приватного підприємства фірма "Антей" (61024, м. Харків, вул. пушкінська, 79/1, код ЄДРПОУ 23150297) - 609,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.12.2015 р.

Суддя ОСОБА_2