Рішення

від 10.12.2015 по справі 196/1462/15-ц

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.12.2015

УКРАЇНА

Справа № 196/1462/15-ц

№ провадження 2/196/694/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року смт. Царичанка Дніпропетровської області

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Бойка Ю.О., з участю секретаря судового засідання Бережної О.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду селища Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Залеліївської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Царичанського районного суду Дніпропетровської області, в якій просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 3,0600 га, розташовану на території Залеліївської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла 08 листопада 2005 року, і якій вказана земельна ділянка належала на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №088110, виданого 19 жовтня 2004 року, кадастровий номер земельної ділянки 1225681100-01-012-0515.

Позовні вимоги просить задовольнити, посилаючись на приписи ст. ст. 328, 1223 ч.1, 1225, 1264, 1268 ЦК України, ст. ст. 118-120 ЦПК України.

На обґрунтування своїх вимог у заяві позивач вказала, що 08 листопада 2005 року померла ОСОБА_2, рідна сестра її прадіда, після смерті якої відкрилася спадщина на вище вказане майно.

Чоловіка та дітей у померлої не було. Починаючи з 1991 року і до смерті ОСОБА_2 проживала у неї вдома, де вона її доглядала.

13 червня 2001 року її прабабуся склала заповіт згідно якого вище вказану земельну ділянку вона заповіла їй. Заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Залеліївської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області та зареєстровано в реєстрі за № 11.

Після встановлення рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2010 року факту її постійного проживання із спадкодавцем, нотаріусом 21.01.2011 року було зареєстровано відповідну спадкову справу. Проте, у видачі свідоцтва на спадщину їй було відмовлено у зв"язку з тим, що у заповіті заповідалось право на земельну частку (пай), а не земельна ділянка на підставі Державного акту. Крім того, нотаріус звернула увагу на те, що в Державному акті на право власності на земельну ділянку кадастровий номер зазначено 1225681101-01-012-0515, а у Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку зазначено 1225681100-01-012-0515.

Звертає увагу на те, що поскільки ніхто крім неї більше не звертався із заявою про прийняття спадщини, то в разі її неприйняття нею, земельна ділянка відійде до територіальної громади в особі Залеліївської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, у зв"язку з чим вказану сільську раду нею залучено в якості відповідача.

Таким чином, вона вимушена звернутись до суду за захистом своїх невизнаних та порушених прав на спадкове майно, що сталося внаслідок помилки у тексті правовстановлюючого документу - Державному акті на право власності на земельну ділянку.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з"явилася. Надала суду заяву з проханням про розгляд даної справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився. До суду від керівника Залеліївської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області до суду надійшла заява з проханням про розгляд даної справи у відсутність представника сільської ради, позовні вимоги визнають у повному обсязі.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Згідно ст. 174 ч.1 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд ( ст. 174 ч.4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов"язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Суд, з`ясувавши правові позиції сторін, перевіривши повноваження представника відповідача, встановивши наявність для того законних підстав, а також відповідність визнання позову відповідачем вимогам закону за відсутності загрози порушенню прав, свобод чи інтересів інших осіб, приходить до висновку про можливість та необхідність задоволення позову в межах заявлених вимог.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, так як позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2, інші спадкоємці на спадкове майно з дня смерті спадкодавця своїх претензій не заявляли.

Обставини, викладені в позовній заяві, визнані відповідачем та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Із встановлених обставин випливає, що між сторонами існують правові відносини щодо набуття права власності на майно в порядку спадкування за законом, до яких повинні бути застосовані ст. ст. 328, 1223, 1225, 1264, 1268 Цивільного кодексу України.

Враховуючи ту обставину, що позивач в даній справі є єдиним спадкоємцем після смерті 08 листопада 2005 року ОСОБА_2, інші спадкоємці на спадкове майно з дня смерті спадкодавця своїх претензій не заявляли, за викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що маються законні підстави для винесення судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 60, 174, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Прийняти визнання відповідачем позову.

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2 (нкпп-3075005067), право власності на земельну ділянку площею 3,0600 га, розташовану на території Залеліївської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла 08 листопада 2005 року, і якій вказана земельна ділянка належала на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №088110, виданого 19 жовтня 2004 року, кадастровий номер земельної ділянки 1225681100-01-012-0515.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Царичанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Царичанського районного суду Ю.О. Бойко