Рішення

від 29.03.2007 по справі 7/353/06-25/265/06-7/49/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/353/06-25/265/06-7/49/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.07                                                                                        Справа №  7/353/06-25/265/06-7/49/07

Суддя   Кутищева Н.С.

За позовом: Державна організація “Регіональний фонд підтримки підприємництва в Запорізькій області”, м. Запоріжжя.          

 до відповідача 1: ТОВ “Токмакська машинно - тракторна станція”, м.Токмак, Запорізька область.  

 до відповідача 2: Відкритого акціонерного товариства “Токмакський агропромпостач”, м.Токмак, Запорізька область.

Суддя Кутіщева Н.С.

      Представники:

    позивача:    Малий В.М. - ген. директор,  посвідчення № 1569 від 27.07.2004р.

                          Штабовенко Д.І. - юрист, дов. б/н від 20.12.2006р.

                          Гаврилова Є.С. - юрист, дов. б/н від 24.01.2007р.

    відповідача 1:    Сорока А.М. - юрист, дов. № 57 від 20.01.2007р.

    відповідача 2:     Корнієнко А.В. - юрист, дов. № 24 від 27.03.2007р.

Заявлено позов про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості в сумі 255000 грн. 00 коп.  

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області № 83 від 29.01.2007р. справа № 7/353/06-25/265/06 була передана на розгляд судді Кутіщевій Н.С.  

Ухвалою суду від 29.01.2007р. справа  була прийнята до провадження, справі присвоєно № 7/353/06-25/265/06-7/49/07, розгляд справи призначено на 29.01.2007р. Судове засідання відкладалось  05.03.2007р., 29.03.2007р. Судовий процес завершено 29.03.2007р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі.

Позивач свої вимоги обґрунтовує обставинами, що викладені в позовній заяві та, в якості нормативного та документального обґрунтування заявлених вимог, посилається на ст.ст. 525, 526, 543  ЦК України.    

              В продовженому 29.03.2007р. представниками позивача надана заява про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд  стягнути з ТОВ “Токмакська машинно - тракторна станція” 162164 грн. 39 коп., що складається з 150000 грн. 00 коп.  суми фінансової підтримки, 10339 грн. 73 коп. суми пені, 1824 грн. 66 коп. суми 3% річних.  У відношення відповідача 2 позивач просить суд припинити провадження по справі, згідно з п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу, поскільки  ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.11.2006р. порушено провадження  у справі про банкрутство ВАТ “Токмакський агропромпостач” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

            Заява позивача подана згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

         Представник ВАТ “Токмакський агропромпостач” надав суду заперечення щодо пред'явлення позовних вимог до відповідача 2, так як ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.11.2006р. порушено провадження  у справі про банкрутство ВАТ “Токмакський агропромпостач” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

           Відповідача 1 визнав заявлені позовні вимоги та надав суду заяву про надання відстрочки виконання рішення суду  до 01 січня 2008р., поскільки підприємство відповідача1 перебуває в тяжкому фінансовому становищі в зв'язку з неврожаєм  сільськогосподарських культур в 2006р., крім того,  між позивачем та ТОВ “Токмакська машинно - тракторна станція” існувала домовленість щодо виділення 795 тис. грн.. для фінансування спільного з фондом інвестиційного проекту зміцнення матеріально технічної бази “Токмакської МТС”, однак в зв'язку з тим, що позивач не виділив в повному об'ємі належної суми для здійснення цього  проекту, тому ТОВ  “Токмакська машинно - тракторна станція” було вимушено залучити недостатні кошти з комерційного банку “Аваль”.  Кошти були виділенні з запізненням, що і призвело  до значних збитків підприємства та затримкою розрахунків з Фондом. Все майно підприємства відповідача - 1 знаходиться в заставі у банку, а обігові кошти для погашення  фінансової допомоги Регіональному Фонду  на теперішній час відсутні.  

           Заява подана згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.  

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.                  

За усним клопотанням представників сторін судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

16 квітня між позивачем та відповідачем було укладено  угоду про фінансування № 52 (далі –угода)

Згідно п. п. 1.1, 3.1.1 угоди, позивач зобов'язався здійснити фінансування у вигляді фінансової підтримки проекту ТОВ “Токмакська машинно - тракторна станція” у сумі 150000 грн. 00 коп. терміном на 12 місяців з дати перерахування позивачем коштів на рахунок відповідача.

Відповідно до п. 2.2, 2.3 угоди, фінансування здійснюється по напрямкам згідно  додатку № 1 до угоди, на підставі рішення Інвестиційної ради та розпорядженням про переказ коштів.

05 квітня 2004р. рішенням інвестиційної ради регіонального фонду підтримки підприємництва по Запорізькій області, що оформлено протоколом № 10, затверджено проект про надання фінансової підтримки в сумі 150000 грн. 00 коп. та видано розпорядження про переказ коштів, яке згідно платіжного доручення № 17 від 22 квітня 2004р. було переказано “Токмакська машинно - тракторна станція”.

Згідно додаткової угоди № 1 до угоди про  фінансування № 52 від 16 квітня 2004р., строк повернення фінансової допомоги було перенесено до 01.11.2006р. але відповідач  не виконав взяті на себе зобов'язання по поверненню отриманої фінансової допомоги.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським  визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на  користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або  утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить ст. 526 ЦК України.   

Таким чином,  вимога позивача по стягненню з відповідача суми наданої фінансової допомоги в розмірі 150000 грн. 00 коп. пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошових сум (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських правовідносин зобов'язується сплатити в разі невиконання або неналежного виконання господарських зобов'язань (ст..230 ГК України).

Згідно до ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми неустойка (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

       Згідно з п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано.

       Згідно п. 4.1. угоди, при порушенні строку  повернення фінансової допомоги, позивач має  право стягувати з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується, нарахованої на суму заборгованості за кожний день прострочення платежу.           

        Позивачем пред'явлена до стягнення сума пені в розмірі 10339 грн. 73 коп. та підлягає задоволенню.  

Захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст.625 ЦК України, відносяться  втрати від інфляції та 3% річних.

Оскільки інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим вони не відносяться до штрафних санкцій і є самостійними заходами забезпечення зобов'язань.

Сума 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, складає   1824грн. 66коп.  пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.  

З урахування вищевикладеного, вимоги позивача підлягають  задоволенню в повному об'ємі.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

  Враховуючи надану відповідачем заяву про відстрочку  виконання рішення, приймаючи до уваги скрутне фінансово–господарське становище ТОВ “Токмакська машинно - тракторна станція”, та враховуючи те, що відповідач є сільськогосподарським підприємством і збір врожаю відбудеться в літку - восени 2007р.,   суд вважає за доцільне  частково  задовольнити заяву відповідача та надати відстрочку виконання рішення суду до 01 жовтня 2007р.   

 В відношенні відповідача 2 провадження по справі слід припинити згідно з п. 4 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.  

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 526 ЦК України, ст. ст 173, 193, 230-232 ГК України;    ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, п. 4 ст. 80, ст.ст.  82 - 84, 85 ГПК України, суд:

                                                                           ВИРІШИВ:

Позов задовольнити за рахунок першого відповідача.

             Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Токмакська машино тракторна станція”, 71772, с. Балкове, Токмакський район, Запорізька область, вул. Миру, 77 (р/р 26005300277 в ТВ Ощадбанку № 3139 м. Токмак, МФО 373287, ЕДРПОУ 32506919)  на користь Державної організації “Регіональний фонд підприємництва в Запорізькій області”, 69107, м. запоріжжя, пр. Леніна, 164 (р/р 26508010000001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, ЕДРПОУ 25742263) 150000  (сто п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу;  10339 (десять тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 73 коп. суми пені,  1824 (одна тисяча вісімсот двадцять чотири) грн. 66  коп. суми 3% річних, 1621 (одна тисяча шістьсот двадцять одна) грн. 64 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. інформаційно - технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

              Видати наказ.

                  Відстрочити виконання рішення суду до 01 жовтня 2007р.

                В відношенні відповідача 2 провадження по справі припинити.  

               Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

             Суддя                                                                             Н.С. Кутіщева