Рішення

від 23.12.2015 по справі 903/1156/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 грудня 2015 р. Справа № 903/1156/15 Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук С.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (голова правління)

ОСОБА_2 (адвокат, свідоцтво №34)

відповідач: н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом Торчинського споживчого товариства Луцької райспоживспілки до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 53649,81 грн.

В судовому засіданні 23.12.2015 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

Торчинське споживче товариство Луцької райспоживспілки звернулось в суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 60649,81 грн.

Позов мотивувало тим, що 31.12.2013 р. між Торчинським споживчим товариством Луцької райспоживспілки та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено угоду № 16 про оренду приміщення.

01.12.22014 р. внесенні зміни до укладеної угоди №16, а саме зменшено орендну плату.

Позивач зазначає, що в супереч умов угоди відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов'язань.

Беручи до уваги викладене позивач просив суд стягнути з відповідача 57904,42 грн. з них: 42864,00 грн. заборгованості по орендній платі, 14026,94 грн. пені, 1013,45 грн. 3% річних, а також виселити фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 із займаного нею 2/3 частини приміщення магазину, площею 140,2 кв.м. в вул. Світла, 1, с. Воютин.

В судових засіданням представники позивача збільшували, зменшували, відмовилялись від частини вимог, останьою поданою заявою від 22.12.2015 р. просили зменшити розмір боргу на 7000 грн. у зв'язку добровільною сплатою.

З врахуванням поданої заяви, має місце новий предмет позову, а саме стягнення з відповідача 53649,81 грн. з них: 37688,64 грн. основного боргу, 14888,95 грн. пені, 1072,22 грн. 3% річних.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконала. Про причини неявки суд не повідомила.

Явка сторін обов'язковою не визнавалась. Суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи 31.12.2013 р. між Торчинським споживчим товариством Луцької райспоживспілки та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено угоду № 16 про оренду приміщення (а.с.11-13).

Відповідно до п. 3.1. передача об'єкта в оренду передається протягом 3-х днів з моменту підписання представниками сторін даної угоди та оформляється актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною даної угоди.

31.12.2013 р. відповідно до акту приймання - передачі об'єкта нерухомості по договору оренди №16 від 31.12.2013р. Торчинське споживче товариство з однієї сторони та фізична особа-підприємць ОСОБА_3 з іншої сторони даним актом встановлюють, що орендодавець передав у строкове платне користування нерухоме майно, а саме магазин і закусочної с. Воютин, розташоване за адресою с. Воютин, вул. Світла, 1, Луцького району, а орендар прийняв дане майно згідно умов договору.

Були внесенні зміни до укладеної угоди №16 від 31.12.2013 р., а саме щодо орендної плати: загальний розмір орендної плати становить 3000.00 грн. (а.с.15).

У відповідності до п.п. 5.2., 5.3. орендна плата сплачується орендарем на рахунок орендодавця до 23-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об'єктом оренди. Крім орендної плати, орендар на підставі показників лічильників та після отримання рахунків орендодавця відшкодовує вартість: усіх комунальних послуг. Які споживаються орендарем. Експлуатаційні послуги та витрати. Оплата рахунків орендодавця, виставлених орендареві відповідно до цього пункту, здійснюється не пізніше трьох днів після отримання рахунку орендарем від орендодавця.

Позивачем виставленні рахунки на загальну суму 101849,91 грн.: №10 від 23.01.2014 р. на загальну суму 4735,91 грн., №26 від 19.02.2014 р. на загальну суму 4817,00 грн., №47 від 24.03.2014 р. на загальну суму 4650,99 грн., №64 від 23.04.2014 р. на загальну суму 4554,57 грн., №93 від 22.05.2014 р. на загальну суму 4842,90 грн., №113 від 25.06.2014 р. на загальну суму 5385,45 грн., №148 від 23.07.2014 р. на загальну суму 5674,33 грн., №170 від 25.08.2014 р. на загальну суму 6027,97 грн., №189 від 23.09.2014 р. на загальну суму 5744,64 грн., №205 від 23.10.2014 р. на загальну суму 5436,69 грн., №230 від 24.11.2014 р. на загальну суму 5344,77 грн., №255 від 22.12.2014 р. на загальну суму 3673,00 грн., №14 від 26.01.2015 р. на загальну суму 3914,41 грн., №38 від 26.02.2015 р. на загальну суму 4034,21 грн., №59 від 24.03.2015 р. на загальну суму 4234,02 грн., №84 від 23.04.2015 р. на загальну суму 4020,22 грн., №108 від 25.05.2015 р. на загальну суму 3993,39 грн., №132 від 23.06.2015 р. на загальну суму 4188,75 грн., №168 від 22.07.2015 р. на загальну суму 4316,70 грн., №192 від 24.08.2015 р. на загальну суму 818,29 грн., №216 від 01.10.2015 р. на загальну суму 7866,97 грн., №217 від 26.10.2015 р. на загальну суму 3574,73 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 37688,64 грн. заборгованості по орендній платі.

Що стосується нарахування орендної плати, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.1., 4.2. орендар вправі використовувати дане приміщення на умовах даної угоди до 30.10.2016 р. Дана угода може бути розірвана до закінчення строку, зазначеного у п. 4.1. орендодавцем у випадку не проплати орендної плати більше двох місяців, при не виконанні умов даної угоди або за згодою сторін.

У відповідності до п. 4.1. змін до угоди №16 оренди нерухомості від 31.12.2013 р. орендар вправі використовувати дане приміщення на умовах змін до даної угоди з 01.12.2014 р. до 01.07.2015 р.

02.06.2015 р. Торчинське споживче товариство листом повідомило про закінчення строку і розірвання угоди №16 оренди об'єкта нерухомості від 31.12.2013 р. згідно розділу 4 п. 4.2. з 01.07.2015 р. Після закінчення терміну згідно змін до даної угоди з 01.07.2015 р. вимагаємо повернення об'єкта оренди підприємцем ОСОБА_3 з 01.07.2015 р. вимагаємо повернення об'єкта оренди підприємцем ОСОБА_3 з 01.07.2015 р. (а.с.51)

Тобто, угода укладена між сторонами закінчила свою дію 30.06.2015 р.

Дане свідчить, що позивач вправі вимагати орендну плату з 01.12.2014 р. до 30.06.2015 р., а з 01.07.2015 р. позивач може вимагати стягнення за даний період сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (у відповідності до ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення).

Відповідно до п. 5.2. орендна плата сплачується орендарем на рахунок орендодавця до 23-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об'єктом. Тобто прострочення зобов'язання починається з 23 числа кожного місяця.

У відповідності до п.5.3. крім орендної плати, орендар на підставі показників лічильників та після отримання рахунків орендодавця відшкодовує вартість усіх комунальних послуг (водо-, енерго-,теплопостачання, телефонний зв'язок тощо), які споживаються орендарем; експлуатаційних послуг та витрат.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Як зазначалося вище згідно п.5.3. угоди розрахунки з орендодавцем здійснюються орендарем після отримання рахунків.

Таким чином, сторони досягли згоди щодо настання у відповідача обов'язку по розрахунку з позивачем за комунальні послуги, експлуатаційні послуги та витрати можливо лише після отримання виставлених рахунків. Тобто термін виконання зобов'язання визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, та підлягає виконанню з настанням цієї події (п.2 ч.1 ст.530 ЦК України).

Однак, в матеріалах справи відсутні докази направлення (опис вкладення) та вручення (повідомлення про вручення) відповідачу рахунків позивача, а відтак неможливо встановити настання порушення строків оплати згідно умов Договору, а тому в даному випадку можливе стягнення лише орендної плати.

Вищевикладені обставини свідчить, що з відповідача підлягає стягнення тільки грошових коштів по орендній платі в розмірі 14000,00 грн.

Тобто з вищевикладеного вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі становить 14000,00 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача. В стягненні 23688,64 грн. основного боргу слід відмовити.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 14888,95 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до п.9.2. угоди у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця нанесенні збитки згідно чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№543/96-ВР від 22.11.1996.р) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Оскільки, в даному випадку в договорі не передбачено стягнення пені, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 14888,95 грн. - задоволенню не підлягають, а при нарахування пені позивач посилається на п. 9.2. угоди, яка не передбачає стягнення пені.

У зв'язку із невиконанням умов договору позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 1072,22 грн., суд зазначає, що проведений розрахунок є невірним огляду на нищевикладене.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2. орендна плата сплачується орендарем на рахунок орендодавця до 23-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об'єктом. Тобто прострочення зобов'язання починається з 23 числа кожного місяця.

У відповідності до п.5.3. крім орендної плати, орендар на підставі показників лічильників та після отримання рахунків орендодавця відшкодовує вартість усіх комунальних послуг (водо-, енерго-,теплопостачання, телефонний зв'язок тощо), які споживаються орендарем; експлуатаційних послуг та витрат.

Позивачем не надано доказів надіслання другій сторонні рахунків, а у відповідності до п. 5.3. договору відповідач сплачує вартість усіх комунальних послуг (водо-, енерго-,теплопостачання, телефонний зв'язок тощо), які споживаються орендарем; експлуатаційних послуг та витрат після отримання рахунків. Тобто нарахування 3% річних здійснюється лише на суму орендної плати, яка відповідно до додаткової угоди становить 3000,00 грн. за місяць.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних за період з 23.12.2014 р. по 11.11.2015 р. на загальну суму 3000,00 грн., 23.01.2014 р. по 11.11.2015 р. на загальну суму 3000,00 грн., 23.02.2014 р. по 11.11.2015 р. на загальну суму 3000,00 грн., 23.03.2014 р. по 11.11.2015 р. на загальну суму 3000,00 грн., 23.04.2014 р. по 11.11.2015 р. на загальну суму 3000,00 грн., 23.05.2014 р. по 11.11.2015 р. на загальну суму 3000,00 грн., 23.06.2014 р. по 11.11.2015 р. на загальну суму 3000,00 грн. сума 3% річних складає 942,16 грн. (розрахунок додається до матеріалів справи).

Виходячи з цього за порушення строків оплати наданих послух згідно договору з відповідача підлягає до стягнення 942,16 грн. 3 % річних. Отже, в позові на суму 130,06 грн. 3 % річних слід відмовити.

З огляду на викладене, враховуючи виконання належним чином зобов'язань позивачем та неналежне виконання відповідачем умов договору, позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення частково в розмірі 14942,16 грн. з них: 14000,00 грн. основної заборгованості та 942,16 грн. 3 % річних.

Щодо клопотання позивача про відшкодування витрат на послуги адвоката, слід зазначити наступне.

Відповідно до приписів Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Із дослідженого в судовому засіданні договору про надання правової допомоги вбачається, що вартість наданих послуг становить 2000,00 грн. (а.с. 89-91).

Крім того, представник позивача долучив до матеріалів справи квитанцію до прибуткового касового ордеру від 07.09.2015 р. на суму 2 000,00 грн. (а.с 92).

Однак, в даному випадку, представником позивача не доведено розумності витрат, які він просить відшкодувати за рахунок відповідача.

Суд вважає, що розмір понесених витрат на адвоката по даній справі є неспіврозмірним з обсягом отриманих юридичних послуг, тому суд прийшов до висновку, що розмір понесених витрат на послуги адвоката слід обмежити до 1 000,00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених вимог, в сумі 339,22 грн. (14942,16*1218,00/53649,81) згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Торчинського споживчого товариства Луцької райспоживспілки 14942,16 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сорок дві гривні шістнадцять копійок) з них: (14000,00 грн. основної заборгованості та 942,16 грн. 3 % річних), витрати по сплаті судового збору в розмірі 339,22 грн. (триста тридцять дев'ять гривень двадцять дві копійки) та 1000,00 грн. (одну тисячу гривень) витрат на правову допомогу.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2015 р.

Суддя І. О. Гарбар