Рішення

від 22.12.2015 по справі 904/9592/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.12.15р. Справа № 904/9592/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК", м. Дніпропетровськ

до Релігійної громади Свято-Сергіївської парафії Дніпродзержинської єпархії Української православної церкви в м. Дніпродзержинську, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 27 824. 04 грн. за договором банківського обслуговування

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 представник - дов. № 3066-К-О від 23.07.2015р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Релігійної громади Свято-Сергіївської парафії Дніпродзержинської єпархії Української православної церкви в м. Дніпродзержинську заборгованість за договором № б/н від 26.07.2013 року в розмірі 27 824,04 грн., з яких:

- 12 000,00 грн. - заборгованість за кредитом;

- 7 360,84 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом;

- 6 989,40 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

- 1 473,80 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського обслуговування б/н від 26.07.2013 року, в частині повного та своєчасного погашення кредиту.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання 22.12.2015р. представник відповідача не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив, відзиву на позов та інші витребувані судом документи не надав, з приводу чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Так, частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.11.2015р., з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 51900, АДРЕСА_1, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача.

Від відповідача конверт з ухвалою повернувся на адресу господарського суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

При цьому, судом здійснені всі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а саме: юридична адреса, на яку надсилалась кореспонденція суду, підтверджена Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.11.2015р.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду від 03.11.2015р. та 24.11.2015р. були надіслані відповідачу завчасно з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. № 958.

Слід зазначити, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

Так, господарський суд прийшов до висновку, що неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду відповідачем відбулося саме з його вини. Крім того, неотримання ухвал суду відповідачем у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права позивача на розумний строк розгляду його справи.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду від 03.11.2015р. та 24.11.2015р. була надіслана на адресу відповідача, яка підтверджена Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.11.2015р. та неотримана відповідачем внаслідок його недобросовісної поведінки, що полягає у незабезпеченні вчасного отримання поштової кореспонденції за своєю адресою реєстрації.

При цьому, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Крім цього, відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Крім того, представник позивача наполягав на тому, що причини для відкладення розгляду справи відсутні, оскільки матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Також, представником позивача у судовому засіданні 22.12.2015р. повідомлено, що з моменту порушення провадження у даній справі відповідач жодних проплат не здійснював, а неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Крім того, представником позивача у судовому засіданні повідомлено, що з моменту порушення провадження у даній справі відповідач жодних проплат не здійснював.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 24.11.2015р. розгляд справи відкладався на 22.12.2015р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.

В судовому засіданні 22.12.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2013 року Релігійна громада Свято-Сергіївської парафії Дніпродзержинської єпархії Української православної церкви в м. Дніпродзержинську звернулась до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" із заявою про відкриття банківського поточного рахунку, за умовами якого позивач відкрив відповідачу поточний рахунок № 26008010009439 та узгодив із ним правила здійснення електронних платежів за допомогою банківських програмних продуктів (а.с. 32).

Заява про відкриття поточного рахунку підписана директором Релігійної громади Свято-Сергіївської парафії Дніпродзержинської єпархії Української православної церкви в м. Дніпродзержинську, а зі сторони Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" - уповноваженою особою, на яку покладено обов'язок відкривати рахунки клієнтів та контролювати правильність присвоєння номера рахунку.

Згідно з "Умовами та Правилами надання банківських послуг" Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк", що діє на підставі ліцензії Національного банку України № 16 від 09 жовтня 2009 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг.

Документи, розміщені на сайті банку - це публічна оферта, що містить умови та правила надання послуг банком, до якої приєднується клієнт.

Згідно заяви від 26.07.2013 року відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", ОСОБА_2, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://a-bank.com.ua, які разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 26.07.2013 року (далі - Договір), до якого також включені умови щодо надання послуг кредитування.

Згідно з пунктом 3.11.1.16 Умов під час укладання договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта (відповідача у справі) до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод, таким чином, прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Стаття 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" визначає, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Пунктом 3.11.1.1. Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, у межах, кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди (п. 3.11.1.3 Умов).

Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) (п. 3.11.1.8 Умов).

Відповідно до п.3.11.1.6 Умов ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами ОСОБА_2. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться ОСОБА_2 в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_2 і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами (пункт 3.11.6.1 Умов).

На виконання умов договору № б/н банківського обслуговування від 26.07.2013 року Публічним акціонерним товариством "Акцент-Банк" надавалися Релігійній громаді Свято-Сергіївської парафії Дніпродзержинської єпархії Української православної церкви в м. Дніпродзержинську кредитні кошти у межах встановленого ліміту у сумі 12 000,00 грн., які використовувалися Клієнтом, що підтверджується банківською випискою з рахунку № 26008010009439 (а.с. 35-36).

Відповідно до розділу 3.11.4 Умов за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань при реалізації права ОСОБА_2 на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку несплаченої заборгованості за кожен день прострочення, сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (3.11.4.1.3 Умов і правил надання банківських послуг).

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п.3.11.4.1.4. Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Релігійна громада Свято-Сергіївської парафії Дніпродзержинської єпархії Української православної церкви в м. Дніпродзержинську належним чином умови договору № б/н банківського обслуговування від 26.07.2013р. не виконав, у зв'язку з чим позивачем нарахована та заявлена до стягнення заборгованість за кредитом у сумі 12 000,00грн. за період з 03.02.2014р. по 06.08.2015р., заборгованість за відсотками у сумі 7 360,84грн. за період з 03.12.2013р. по 06.08.2015р., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у сумі 6 989,40 грн. за період з 01.02.2014р. по 06.08.2015р., заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 1 473,80 грн. за період з 31.12.2013р. по 06.08.2015р.

01.12.2014 року позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №30802А331S01С (а.с. 37), що підтверджується описом вкладення до цінного листа (а.с.38), яка останнім залишена без відповіді. Заходів щодо добровільного погашення заборгованості за спірним кредитним договором відповідач не здійснив.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем умов договору № б/н банківського обслуговування від 26.07.2013р. в частині своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісії та пені за прострочення виконання зобов'язань.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного Кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3.11.2.3.4. Умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за кредитом у сумі 12 000,00 грн., заборгованість за відсотками у сумі 7 360,84 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 1 473,80 грн.

З огляду на положення умов договору № б/н банківського обслуговування від 26.07.2013р. та "Умов та правил надання банківських послуг" строк повернення кредиту у сумі 12 000,00грн., сплати процентів у сумі 7 360,84 грн., комісії за користування кредитом у сумі 1 473,80 грн. є таким, що настав.

Доказів сплати кредиту у сумі 12 000,00грн., сплати процентів у сумі 7 360,84 грн., комісії за користування кредитом у сумі 1 473,80 грн. відповідач суду не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у сумі 12 000,00грн., сплати процентів у сумі 7 360,84 грн., комісії за користування кредитом у сумі 1 473,80 грн.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись відповідно до договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3.11.5.1. Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.11.2.2.2., 3.11.4.1., 3.11.4.2., 3.11.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.11.1.8., 3.11.2.2.3., 3.11.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.11.2.2.5, 3.11.4.4, 3.11.4.5, 3.11.4.6, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. У випадку реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.11.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Позивачем розрахована та заявлена до стягнення пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 6 989,40 грн.

Розрахунок пені перевірено судом, пеня нарахована відповідно до умов договору та чинного законодавства, з урахуванням положень ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо повернення кредитних коштів відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти у власність позивача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у сумі 12 000,00 грн., заборгованості за відсотками у сумі 7 360,84 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у сумі 6 989,40 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 1 473,80 грн., є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1218,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Релігійної громади Свято-Сергіївської парафії Дніпродзержинської єпархії Української православної церкви в м. Дніпродзержинську (51900, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38837969) на користь Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 11, ідентифікаційний код 14360080) заборгованість за кредитом у сумі 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч грн. 00 коп.), заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 7 360,84 грн. (сім тисяч триста шістдесят грн. 84 коп.), пеню у сумі 6 989,40 грн. (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять грн. 40 коп.), заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 1 473,80 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят три грн. 80 коп.), витрати по сплаті судового збору у сумі 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 23.12.2015р.

Суддя ОСОБА_3