Рішення

від 22.12.2015 по справі 904/10121/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.12.15р. Справа № 904/10121/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Надтока", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у сумі 6 677,19 грн. за спожиту активну електричну енергію

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 представник - дов. №181/1001 від 12.05.2015р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства „Надтока» про стягнення з останнього за договором про постачання електричної енергії № 62-538/09 від 09.09.2009р. заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 6 677,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленої позивачем електроенергії за договором про постачання електричної енергії № 62-538/09 від 09.09.2009р.

Позивач позовні вимоги, викладені у позовній заяві, підтримав в повному обсязі.

У судове засідання 22.12.2015р. представник відповідача не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив, відзиву на позов та інші витребувані судом документи не надав, з приводу чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Так, частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.11.2015р., з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, буд. 1, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача.

Від відповідача конверт з ухвалою повернувся на адресу господарського суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

При цьому, судом здійснені всі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а саме: юридична адреса, на яку надсилалась кореспонденція суду, підтверджена Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.11.2015р.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвала суду від 24.11.2015р. була надіслана відповідачу завчасно з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Слід зазначити, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

Так, господарський суд прийшов до висновку, що неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду відповідачем відбулося саме з його вини. Крім того, неотримання ухвал суду відповідачем у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права позивача на розумний строк розгляду його справи.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду від 24.11.2015р. була надіслана на адресу відповідача, яка підтверджена Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.11.2015р. та неотримана відповідачем внаслідок його недобросовісної поведінки, що полягає у незабезпеченні вчасного отримання поштової кореспонденції за своєю адресою реєстрації.

При цьому, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Крім цього, відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Крім того, представник позивача наполягав на тому, що причини для відкладення розгляду справи відсутні, оскільки матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 22.12.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2009р. між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - Постачальник, Позивач) та Приватним підприємтвом „Надтока» (далі - Споживач, Відповідач) укладено договір № 62-538/09 про постачання електричної енергії (далі - Договір).

Відповідно до п.1. Договору, Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 10 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» між постачальником та споживачем, та «Загальна схема електропостачання» , які є невід'ємною частиною даного Договору.

Постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару:

1) в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням розділу 6 цього договору за додатком «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам» ;

2) згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил улаштування електроустаткування (ПУЕ) та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» ;

3) із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартам;

4) забезпечити отримання споживачем електричної енергії в межах дозволеної потужності 10 кВт (п. 2.2.2. Договору).

Споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку «Порядок розрахунків» та додатку «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» (п. 2.3.5. Договору).

Пунктом 3.1.1. Договору встановлено, що постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором.

Згідно п. 3.2.1. Договору споживач має право звернутися не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення поточного розрахункового періоду за зміною коригуванням) договірної величини споживання електричної енергії цього періоду у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору та додатку «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» або «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам» .

У відповідності до п. 4.2.2. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності визначених згідно із вимогою розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитих та договірних величин.

Споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії розрахованої відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією,затвердженої постановою НКРЕ 4 травня 2006 року № 562 (далі - Методика) у разі таких дій або бездіяльності споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкоджен6ня засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, пошкодження та (або) зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою (п. 4.2.3. Договору).

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодного із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.п. 9.8., 9.8.1. Договору)

Сторонами було підписано Додаток №1 - Обсяги постачання електроенергії споживачу. В цьому додатку сторони узгодили договірні величини постачання електричної енергії споживачу, керуючись порядком постачання електричної енергії споживачам.

Відповідно до вказаного додатку, на січень-грудень 2014р. для відповідача була встановлена договірна величина споживання електричної енергії в обсязі 1,0 тис. кВт*год. на місяць.

Порядок розрахунків встановлено в Додатку № 3 «Порядок розрахунків» .

Так, відповідно до п. 1 Додатку 3 до Договору, розрахунковий період для визначення обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 13 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття "розрахунковий період" та "календарний місяць" вважати прирівняними.

Відповідно до п. 2 Додатку 3 до Договору, споживач здійснює повну оплату вартості обсягу використання електричної енергії заявленої на розрахунковий період за формою попередньої оплати.

Згідно із п. 2.1 Додатку 3 до Договору, попередня оплата здійснюється до 10 числа місяця, що передує розрахунковому періоду у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з додатком до договору «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» на підставі самостійно отриманого у постачальника рахунка.

Остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, 3% річних, індекс інфляції та інші платежі (за надання Споживачу додаткових послуг, суми завданих Споживачем збитків тощо) згідно з умовами цього Договору, здійснюється на рахунки Постачальника, зазначені у Договорі, на підставі самостійно отриманих у Постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Під час визнання суми платежу в остаточному розрахунку за поточний розрахунковий період постачальником мають бути враховані суми проведених платежів на використання електричної енергії в поточному розрахунковому періоді.

Споживач протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунку Постачальника здійснити повну оплату вартості електричної енергії, недорахованої внаслідок використання електричної енергії з порушенням ПКЕЕ (п. 2.2. Додатку 3 до Договору).

Позивач, у зв'язку із ненаданням відповідачем даних про спожиту електроенргію за серпень 2014 р., лютий 2015р., визначив обсяг спожитої електроенергії на підставі даних, отриманих підчас контрольних зйомів показників приладів обліку та актів про використану електроенергію за попередні періоди.

Позивач надавав відповідачу рахунки на оплату за поставлену активну електроенергію (а.с. 26-28).

Відповідач за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за активну електроенергію у сумі 6 677,19 грн., що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором» . За ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за активну електроенергію у сумі 6 677,19 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, приймаючи до уваги, що спір доведено до розгляду в суді з вини відповідача, суд вважає за можливе покласти на нього судові витрати у справі в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства „Надтока» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, буд. 1, код ЄДРПОУ 36206833) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034) 6 677,19 грн . (шість тисяч шістсот сімдесят сім грн. 19 коп.) - заборгованості за спожиту активну електроенергію та 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 23.12.2015 р.

Суддя ОСОБА_2