Рішення

від 16.12.2015 по справі 904/9392/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.12.15р. Справа № 904/9392/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Відрадненське", с. Відрадне, Запорізька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтрон", м. Дніпропетровськ

про стягнення 6 084,00 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1341 від 08.12.2015 року, представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Відрадненське" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням заяви від 16.12.2015 року про зменшення позовних вимог просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтрон" 6 084,00 грн. попередньої оплати, сплаченої по рахунку № 444 від 12.11.2014 року за непоставлений відповідачем папір обгортковий у кількості 780 кг.

Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Відповідач свого повноважного представника у судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу за адресою, зазначеною у позовній заяві, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.10.2015 року (а.с. 19 - 21 том 1).

Доказом належного повідомлення сторін є наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 23, 30 том 1).

За змістом підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змінами і доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Комтрон" суду не надало.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

09.12.15 року через канцелярію суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Комтрон" подало для долучення до матеріалів лист позивача № 1262 від 23.11.2015 року про згоду останнього прийняти замість паперу обгорткового засіб знежирювальний разом із ксерокопією рахунку-фактури № 227 від 23.11.2015 року на суму 7520,64 грн. та ксерокопією видаткової накладної № 162 від 26.11.2015 року (а.с. 31 - 33 том 1).

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду від 29.10.2015 року з призначенням її до розгляду на 24.11.2015 року, після чого розгляд справи відкладався до 10.12.2015 року, 16.12.2015 року.

У судовому засіданні 16.12.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Відрадненське" (далі - Позивач) на підставі виставленого рахунку № 444 від 12.11.2014 року (а.с. 11) перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Комтрон" (далі - Відповідач) грошові кошти у сумі 6 084,00 грн. за папір обгортковий, що підтверджується платіжним дорученням № 581 від 13.11.2014 року (а.с. 11, 12 том 1).

За частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 638 цього Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом статті 208 Цивільного кодексу України правочин між юридичними особами укладається у письмовій формі.

Частиною першою статті 207 вказаного Кодексу встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Системний юридичний аналіз вказаних нормативних положень дозволяє дійти висновку, що позивач, прийнявши до оплати виставлений рахунок та сплативши за ним на користь відповідача грошові кошти за конкретно визначений товар, фактично прийняв пропозицію останнього укласти договір поставки.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач оплатив товар на умовах передоплати, що є правовою підставою для його поставки відповідачем на користь позивача.

За змістом частин першої, другої статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (частина четверта статті 538 Цивільного кодексу України).

Отже, з урахуванням викладеного поставка відповідачем товару є зустрічним зобов'язанням відповідача, яка мала бути здійснена останнім одночасно з оплатою товару позивачем.

Відповідач оплачений позивачем товар на суму 6 084,00 грн. не поставив, що і є причиною виникнення спору.

Згідно з частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача позивачем була направлена претензія № 321 від 30.04.2015 року про повернення грошових коштів, сплачених за непоставлений товар.

Станом на час вирішення спору жодних доказів щодо повернення грошових коштів у сумі 6 084,00 грн. відповідач суду не надав.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 084,00 грн. передоплати є законними і обгрунтованими.

Стосовно поданих відповідачем ксерокопії видаткової накладної № 162 від 26.11.2015 року та листа позивача № 1262 від 23.11.2015 року щодо згоди на отримання замість оплаченого ним спірного товару (паперу) іншого, то зазначені документи не є беззаперечним доказом відсутності між сторонами спору.

Із наданих позивачем оригіналів вказаних документів, зокрема видаткової накладної №162 від 26.11.2015 року, долученої до справи, вбачається, що вона, на відміну від наданої відповідачем ксерокопії, оформлена лише в односторонньому порядку відповідачем. З боку позивача зазначена видаткова накладна не оформлена. У письмових поясненнях від 16.12.2015 року представник позивача пояснив, що сторони дійсно вели перемовини щодо поставки замість спірного товару іншого - засобу знежирюючого, морозостійкого, однак на час вирішення спору вказаний товар відповідачем не поставлено.

Отже, відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані позовні вимоги позивача.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено з 1 січня 2015 року мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі - 1218 грн.; у погодинному розмірі - 7,29 грн.

З урахуванням ціни позову судовий збір повинен складати 1218,00 грн. Під час звернення з позовом до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 1378,00 грн. за платіжним дорученням № 2207 від 08.10.2015 року (а.с. 9 том 1).

Отже, надмірно сплачена позивачем сума судового збору складає 160,00 грн. (1378,00 - 1218,00 = 160,00).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На час вирішення спору клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору у сумі 160,00 грн. від позивача не надходило, у зв'язку з чим правові підстави для вирішення питання щодо повернення його на час вирішення спору відсутні.

Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1218, 00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтрон" (49027, місто Дніпропетровськ, вулиця Фучика, будинок 30, ідентифікаційний код 23357791) на користь Публічного акціонерного товариства "Відрадненське" (70406, Запорізька область, Запорізький район, село Відрадне, вулиця Перемоги, будинок 3, ідентифікаційний код 00852186) попердню оплату у сумі 6 084, 00 грн., судовий збір у сумі 1 218,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.12.2015 року.

Суддя ОСОБА_2