Рішення

від 22.12.2015 по справі 906/1673/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" грудня 2015 р. Справа № 906/1673/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представника позивача: ОСОБА_1- дов. б/н від 21.12.2015р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендіно-Захід"

до Приватного акціонерного товариства "Лугинський хлібозавод"

про стягнення 32426,47 грн.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 32426,47 грн.

Ухвалою господарського суду від 24.11.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 08.12.2015р.

Ухвалою суду від 08.12.2015р. розгляд справи відкладено на 22.12.2015р.

Представник позивача позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Надав довідку позивача про те, що станом на 22.12.2015р. заборгованість відповідача не змінилась та становить 32426,47грн. (а.с. 39).

Представник позивача також надав суду підписаний сторонами акт звірки розрахунків, з якого вбачається, що відповідач не заперечує існування заборгованості перед позивачем в сумі 32426,47 грн. (а.с. 42).

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив. Вимог ухвали суду від 08.12.2015р. відповідачем не виконано. Про час та дату судового засідання відповідача повідомлено своєчасно та належним чином, що вбачається з поштового повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с.37).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, спір вирішується за наявними в справі документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

16.10.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вендіно-Захід" (позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Лугинський хлібозавод" (відповідач, покупець) укладено договір поставки № 1366 (а.с. 8-11).

За умовами п. 1.1. Договору, на умовах даного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, визначений у замовленні та видаткових накладних, а покупець зобов'язується належним чином прийняти та вчасно оплатити замовлений товар.

Відповідно до п. 2.7 Договору, перехід права власності та ризиків на товар відбувається в момент передачі товару та підписання видаткових накладних, уповноваженими представниками сторін.

Підтвердженням передачі товару є накладна на відвантаження товару, засвідчена уповноваженими представниками сторін. В накладній постачальник зобов'язаний вказати повне й точне найменування, кількість та вартість товару, що постачається, а також номер та дату договору, згідно якого здійснюється поставка.

Пунктами 3.1, 3.2 Договору сторони погодили порядок розрахунків, за якими розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку з моменту отримання Товару. Покупець зобов'язується оплачувати поставлений товар протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару. Датою оплати вартості (ціни) товару (чи його частини) вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Загальна вартість товару за цим Договором дорівнює сумі всіх видаткових накладних, на підставі яких передається товар в межах Договору (п. 3.3 Договору).

Згідно п. 3.4. Договору, ціна товару по кожній окремій партії погоджується Сторонами та зазначається у видаткових накладних. Сторони погодили, що вважається, що покупець погодився із ціною товару у випадку підписання ним відповідної видаткової накладної, за якою такий товар поставлений (придбаний).

На виконання умов укладеного договору позивачем у період з 16.10.2012р. по 25.07.2013р. здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 34838,79грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 14 -28).

В порушення умов договору відповідач, отриманий від позивача товар, оплатив частково в сумі 2412,32 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 40-41).

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що за платіжним дорученням від 05.07.2013р. здійснювалась оплата товару за накладною № 3855 від 07.05.2013р. Оскільки, за вказаною видатковою накладною заборгованість на момент сплати становила 93,08грн., то решту коштів в сумі 1222,99 грн. позивачем зараховано в рахунок погашення заборгованості по наступним видатковим накладним.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманого від позивача товару, у нього утворилась заборгованість в сумі 32426,47грн.

Позивач з метою досудового врегулювання спору 25.07.2013р. звернувся до відповідача з письмовою вимогою про оплату заборгованості в сумі 33742,52 грн. (а..с 12).

Матеріали справи вказують на те, що відповідач вимоги претензії виконав частково, заборгованість в сумі 32426,47 грн. в добровільному порядку не погасив, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами ч.1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки № 1366 від 16.10.2012р.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, матеріалами справи підтверджується факт поставки відповідачу протягом квітня - червня 2013 р. товару на загальну суму 34838,79 грн.

Відповідач факт отримання товару на зазначену суму не оспорив.

Нормою ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Приписами ч.1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, пунктом 3.2 Договору сторони погодили порядок та строки розрахунків за отриманий товар - протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Водночас, судом встановлено лише факт часткової оплати відповідачем товару в сумі 2412,32 грн.

Таким чином, на момент звернення з позовом до суду та на день вирішення спору в суді заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар не змінилась та становить 32426,47грн.

Як вбачається з підписаного сторонами акту звірки розрахунків (а.с.42) відповідач не заперечує існування заборгованості перед позивачем саме в заявленій сумі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до. ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи, що доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем в сумі 32426,47грн. матеріали справи не містять, вимоги позивача є обґрунтованими, заявленими у відповідності до норм чинного законодавства, підтверджені належними та допустимими доказами, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порядку ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Лугинський хлібозавод" (11301, Житомирська область, смт. Лугини, вул. Донського,56, код ЄДРПОУ 00378796)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендіно-Захід" (10019, м.Житомир, вул. Комерційна, 4, код ЄДРПОУ 34900785)

- 32426,47 грн. заборгованості за поставлений товар;

- 1218,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 24.12.15

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2- позивачу (рек. з повід)

3- відповідачу (рек. з повід.)