Рішення

від 14.12.2015 по справі 910/26870/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2015Справа №910/26870/15

За позовом: приватного підприємства "ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛЯКОВ";

до: приватного підприємства "ВИШЕНЬ";

про: стягнення 8.199,43 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Іванченко І.М. - за довіреністю від 26.08.2015 № 313;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Приватне підприємство "ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛЯКОВ" звернулося до господарського суду із позовом до приватного підприємства "ВИШЕНЬ" про стягнення з останнього 8.199,43 грн заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем, оскільки не здійснив розрахунок за поставлений позивачем товар за договором поставки від 25.05.2015 № 4578. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за вказаним договором в сумі 8.199,43 грн, з яких: основна заборгованість складає 6.307,26 грн; та 30 % штрафу в сумі 1.892,17 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/26870/15.

Ухвали винесені судом у даній справі надсилалися останнім відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Проте, відповідач свого повноважного представника у судові засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду від відповідача не надходило.

Окрім того, відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.12.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між приватним підприємством "ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛЯКОВ", як постачальником, (далі - позивач) та приватним підприємством "ВИШЕНЬ", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 25.05.2015 № 4578 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача продукти харчування та інші товари (далі - товар), а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами Договору відповідно до виписаних накладних.

Відповідно до п. 3.3 Договору, прийом товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до накладної позивача за участю експедитора позивача. Датою одержання товару вважається дата зазначена у накладній. При отриманні товару відповідач засвідчує факт прийняття товару, його якість та кількість. Після прийняття товару - товар поверненню та обміну не підлягає.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що відповідач здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару окремо, шляхом перерахування 100 % вартості отриманого товару на поточний рахунок позивача на протязі 21 календарного дня з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100 % вартості отриманого товару готівкою в касу позивача на протязі 21 календарного дня з моменту отримання товару.

У відповідності до п. 5.3 Договору, при порушенні відповідачем умов п. 4.2 Договору на строк 10 днів, на останнього покладається відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 30 % від простроченої суми заборгованості.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач на підставі Договору поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 6.307,26 грн. Наведена фактична обставина підтверджується видатковими накладними від 29.05.2015 № АКФ-052985 та від 30.05.2015 № АКФ-054000, які підписані сторонами та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок невиконання відповідачем обов'язку, встановленого пунктом 4.2 Договору. Станом на момент вирішення даного спору по суті, відповідачем грошове зобов'язання за Договором не виконане Таким чином, заборгованість відповідача за Договором складає 6.307,26 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його зобов'язанні за Договором, позивач заявив позовні вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді штрафу в розмірі 30 % від суми Договору, що складає 1.892,17 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 6.307,26 грн, сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 6.307,26 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 1.892,17 є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "ВИШЕНЬ" (04209, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 26-А; ідентифікаційний код 34679467, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь приватного підприємства "ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛЯКОВ" (18005, м. Черкаси, вул. Чехова, буд. 41; ідентифікаційний код 32268131, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 6.307 (шість тисяч триста сім) грн 26 коп.; штраф в сумі 1.892 (одна тисяча вісімсот дев'яносто дві) грн 17 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21 грудня 2015 року

Суддя С.В. Балац