ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.12.2015Справа №910/27196/15 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Логістик"
до товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛУМБУС ГРУП"
про стягнення 74 404,28 грн.
Представники :
Від позивача:Яковенко П.В.- представник за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився;
Суддя Шкурдова Л.М.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Логістик" до товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛУМБУС ГРУП" про стягнення 74 404,28 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.15 року порушено провадження у справі №910/27196/15.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним на замовлення відповідача було здійснене перевезення вантажу відповідача, однак відповідачем надані позивачем послуги перевезення оплачені не були, що стало підставою для звернення з позовом до суду.
В судовому засіданні 15.12.15р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не надав, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -
ВСТАНОВИВ:
12.03.2015 року між ТОВ Колумбус Груп (замовник) та ТОВ Транс-Логістик (перевізник) укладено Договір на надання послуг з перевезення вантажів №120315-1 від 12.03.2015 року.
Відповідно до п.1.1. Договору замовник замовляє, а перевізник надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також по організації таких перевезень.
Згідно з п.2.1. Договору Замовник зобов'язується надавати перевізнику заявки не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів, а при внутрішньому перевезенні - за 1 (один) день до дати завантаження.
У заявці зазначаються: точна адреса завантаження/розвантаження, дата і час прибуття на завантаження, найменування вантажовідправника, найменування вантажу, його кількість, включаючи вагу брутто, характеристику та тип вантажу та особливості його перевезення (якщо такі наявні), місце митного оформлення/очищення, назва митного переходу на кордоні України, строк доставки, контактні особи та їх телефони, відомості про вантаж, включаючи вагу брутто, вартість послуг, додаткові умови.
У випадку необхідності Заявка також повинна містити:
- заборону перевантаження вантажу;
- витрати, які Замовник бере на свій рахунок;
- заявлену вартість вантажу і суму додаткової цінності при його доставці,
- перепік документів, які передаються Перевізнику;
Узгодити з Перевізником умови заявки.
Відповідно до п.3.1. Договору вартість послуг узгоджується Сторонами у Заявках шляхом прийняття Заявки до виконання.
Згідно з п.4.1. Договору замовник зобов'язується в порядку й на умовах, визначених даним Договором, оплачувати послуги з перевезення вантажу, транспортно-експедиторські послуги та відшкодувати документально підтверджені витрати Перевізника, пов'язані з виконанням перевезення за заявками згідно даного Договору.
Відповідно до п.4.1.1. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються Перевізником у безготівковій формі на умовах 100% оплати на протязі 10 банківських днів після отримання оригіналу рахунка, товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акта приймання-передачі наданих послуг та податкової накладної.
Крім того, в акті зазначається сума фактично отриманої Перевізником винагороди на дату складання акта (передплати) у разі такого отримання, та сума, яка належить до сплати.
Судом встановлено, що 02.04.2015 року сторонами Договору підписано разову заявку №02/04/15-01 від 02.04.2015 року, за умовами якої перевізник зобов'язався доставити вантаж, вугілля в мішках на палетах, за маршрутом Україна (Київ) - Германія (Катен), вартість перевезення 1300,00 євро.
Позивачем здійснено перевезення вантажу згідно заявки №02/04/15-01 від 02.04.2015 року, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМК) № 007075 від 03.04.2015 року з відміткою вантажоотримувача про отримання вантажу 07.04.2015р.
Згідно п. 13 Заявки №02/04/15-01 та п. 4.1.1. договору 120315-1 від 12 березня 2015 року, розрахунок за перевезення в розмірі 1300,00 Євро, що еквівалентно 33146,00 грн., повинен був проведений на протязі 10-ти банківських днів з моменту отримання документів (рахунок, акт, СМR, податкова накладна).
Позивачем виставлено відповідачу рахунок № Т-520-15 від 08 квітня 2015 року та акт надання послуг на суму 33146,00 грн.
Звертаючись з позовом до суду позивач вказує, що вартість перевезення згідно разової заявки №02/04/15-01 від 02.04.2015 року відповідачем сплачено не було, в зв'язку з чим у останнього рахується заборгованість розмірі 33 146,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на те, що позивачем було здійснено перевезення вантажу за замовленням відповідача згідно разової заявки №02/04/15-01 від 02.04.2015 року, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМК) № 007075 від 03.04.2015 року, відповідачем наявну суму заборгованості в розмірі 33 146,00 грн. не спростовано, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 33 146,00 грн. вартості перевезення згідно разової заявки №02/04/15-01 від 02.04.2015 року.
Судом встановлено, що 07.04.2015 року сторонами Договору було підписано разову заявку №07/04/15-01 від 07.04.2015р. за умовами якої перевізник зобов'язався доставити вантаж, вугілля в мішках на палетах, за маршрутом Україна (Київ) - Германія (Цвиккау), вартість перевезення 1350,00 євро.
Звертаючись з позовом до суду позивач вказує, що в ніч з 11 на 12 квітня 2015 року в м.Герліц Федеративної Республіки Німеччина при перевезенні вантажу на напівпричепі виникла пожежа, що призвело до знищення вантажу та причіпу. Позивач вказує, що оскільки пожежа сталася внаслідок наявності вини відповідача, то перевезення має бути оплачене в розмірі фактично провезеної відстані, вартістю 32 697,80 грн.
Матеріалами справи підтверджується факт виникнення пожежі в ніч з 11 на 12 квітня 2015 року в м.Герліц Федеративної Республіки Німеччина та знищення причіпу.
Згідно з Висновком Дослідно-випробувальної лабораторії 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київський області №38/В/13.05.2015 (далі - висновок) причиною пожежі в напівпричепі марки Wielton модель NS-3, реєстраційний номер АІ8839ХХ, номер шасі SUDNS8300000033219 територія майданчику для паркування авто м. Герліц, Федеративна Республіка Німеччина на момент проведення дослідження напівпричіп перебував на території ТОВ ТРАНС-ЛОПСТИК за адресою: Броварський район, смт Велика Димерка, вул. Броварська, 164, стало теплове самозаймання деревного вугілля в шарі матеріалу на певній висоті від рівня підлоги вантажної платформи на ділянці утворення наскрізних прогарів, а саме на відстані близько 0,9 м від заднього краю та 0,5 м від правого борту напівпричепу. Процес самозаймання відбувся у товщі матеріалу (деревного вугілля) через недотримання процесу щодо його стабілізації (достатнього рівня охолодження) після виготовлення, перед завантаженням у досліджуваний об'єкт пожежі.
Відповідно до п.2 ст.17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 року перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.
Як вбачається із Висновку пожежа сталася внаслідок самозаймання вантажу, а саме деревного вугілля, причина самозаймання вантажу недостатній рівень його охолодження.
Таким чином, вина перевізника у виникненні пожежі та знищенні вантажу відсутня, в той час як саме замовник перевезення мав забезпечити належне охолодження вантажу.
Згідно зі ст.10 Конвенції відправник несе відповідальність перед перевізником за збиток, заподіяний особам, устаткуванню або іншим вантажам, а також за будь-які витрати, викликані несправною упаковкою вантажу, за винятком випадків, коли дефект був очевидним або відомим перевізнику в момент прийняття вантажу, і він не зробив щодо цього застережень.
Дерев'яне вугілля на момент відправки було розфасоване по мішках, складених на палети, прийняте перевізником до перевезення у відповідності до ст.8 Конвенції по зовнішньому виду вантажу і його упаковці.
У відповідності до умов разової заявки №07/04/15-01 від 07.04.2015р. вартість перевезення 1350,00 євро. Позивач вказує, що відповідачем не було сплачено фактичну вартість здійсненого позивачем перевезення, в зв'язку з чим заборгованість склала за 1504 км - 32 697,80 грн.
З огляду на те, що умовами договору передбачено здійснення перевезення вантажу відповідача за плату, враховуючи відсутність вини перевізника у знищенні вантажу та наявність вини саме замовника, який не забезпечив належного охолодження дерев'яного вугілля, що спричинило самозаймання вантажу, суд приходить до висновку про наявність обов'язку відповідача, як замовника перевезення, щодо оплати фактично здійсненого перевезення вантажу перевізником.
Відповідно до розрахунку позивача вартість фактично здійсненого перевезення вантажу на відстань 1504 км складає 32 697,80 грн, відповідачем наявну суму заборгованості за фактичне здійснене перевезення не спростовано, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 32 697,80 грн.
Вимоги щодо стягнення з відповідача в зв'язку з простроченням оплати перевезення пені в розмірі 7901,25 грн, інфляційних втрат в розмірі 66 107,17 грн задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 5.7. Договору передбачено за несвоєчасну оплату наданих послуг Замовник сплачує Перевізнику пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день затримки оплати.
З огляду на те, що обов'язок оплати фактично здійсненого перевезення знищеного вантажу , в зв'язку з наявністю вини замовника, встановлено в рішенні суду, суд приходить до висновку про відсутність наявності факту прострочення оплати перевезення, а відтак підстави для нарахування пені та 3 % річних за заявлені в позовній заяві періоди відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, ст.75, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛУМБУС ГРУП" (04119, м.Київ, вул. Сім'ї Хохлових, буд.15, офіс 235, код ЄДРПОУ 39315732) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Логістик" (01001, м.Київ, площа Спортивна, 1А, блок В 02/7, код ЄДРПОУ 35917412) 65 843 (шістдесят п'ять тисяч вісімсот сорок три) грн 80 коп - суми боргу та 1077 (тисячу сімдесят сім) грн 86 коп - витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позову -відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено: 21.12.15р.
Суддя Шкурдова Л.М.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.12.2015 |
Оприлюднено | 30.12.2015 |
Номер документу | 54578131 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Шкурдова Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні