Рішення

від 14.12.2015 по справі 910/28838/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2015Справа №910/28838/15

За позовом : фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до : товариства з обмеженою відповідальністю "ЛДМ ЛОГІСТИК"

про : стягнення 46.858,46 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: не з'явилися;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛДМ ЛОГІСТИК" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 46.858,46 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем за договором від 01.08.2015 № 1808, оскільки не здійснив розрахунок за надані послуги. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 46.858,46 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/28838/15.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася відповідачу на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Проте, відповідач свого повноважного представника у судове засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду від відповідача не надходило.

Окрім того, відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.12.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛДМ ЛОГІСТИК" (далі - відповідач) укладено договір на транспортне експедирування від 01.08.2015 № 1808 (далі - Договір).

Предметом Договору є порядок взаємовідносин, які виникають між відповідачем та позивачем при здійсненні автомобільних перевезень вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполученнях транспортними засобами позивача по замовленням (заявкам) відповідача та пов'язаних із ними різноманітних послуг (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що в замовленні (заявці) мають міститися наступні дані: маршрут руху, найменування вантажу, вага, вид пакування, кількість місць вантажу, властивості вантажу, що вимагають особливих умов або запобіжних заходів для збереження вантажу під час перевезення, фрахтова ставка, умови оплати, адреси місць завантаження і розвантаження вантажу з вказівкою контактних осіб та їх номерів телефонів, адреси проведення митних формальностей при завантаження та розвантаженні з вказівкою контактних осіб та їх телефонів, дати і часу завантаження, розвантаження (терміни доставки) вантажу, проведення митних формальностей, найменування прикордонного переходу й умови проходження кордону (при необхідності), особливі умови (страхування, митне оформлення і т. д.).

У відповідності до п. 5.5 Договору, розрахунок за виконану організацію перевезення здійснюється позивачем протягом тридцяти банківських днів з моменту розвантаження автомобіля.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, позивачем, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, на підставі договору-заявки від 18.08.2015 № 18-2 отриманої засобами електронного зв'язку від відповідача надані останньому послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом. Факт надання послуг підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR А№002706. Відповідно до даної накладної вантаж було доставлено та розвантажено 27.08.2015 (засвідчена копія вказаної міжнародної товарно-транспортною накладної наявна в матеріалах справи).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача його зобов'язання за Договором, відповідач оплату замовлених послуг на користь позивача не здійснив. Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 46.858,46 грн (2.200,00 дол. США в перерахунку у гривні станом на кінцевий день платежу відповідно до умов Договору - 09.10.2015).

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, а відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 46.858,46 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Відносно вимоги позивача про покладення на відповідача господарської витрати, пов'язаної з оплатою послуг адвоката, суд зазначає таке.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У відповідності до статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Приписом п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовано, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Пунктом 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Так, між позивачем та адвокатом Лоза В.М. (далі - Адвокат) укладено договір від 12.10.2015 № №2-10 про надання правової допомоги. У відповідності до предмету вказаного договору Адвокат зобов'язується від імені та за рахунок позивача надати правову допомогу у спорі, що виник із відповідачем.

Згідно умов договору 12.10.2015 № №2-10 та підписаного його сторонами акту приймання-передачі наданих послуг від 29.10.2015 № 2/10 загальна вартість наданих послуг складає 4.685,00 грн, які позивач оплатив на користь Адвоката в повному обсязі, що підтверджується квитанцією до видаткового касового ордера від 29.10.2015 (засвідчена копія зазначеної квитанції наявна у справі).

Отже, суд, розглянувши зазначену вище вимогу позивача та наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку про достатність підстав для її задоволення, оскільки Адвокатом взяті на себе зобов'язання за договором від 12.10.2015 № №2-10 виконані, а позивачем оплачені, відтак, витрати позивача, пов'язані з оплатою адвокатських послуг, покладаються на відповідача в сумі 4.685,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛДМ ЛОГІСТИК" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 13-В, офіс 37; ідентифікаційний код 39818025, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (14026, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 46.858 (сорок шість тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн 46 коп.; витрати по сплаті адвокатських послуг в сумі 4.685 (чотири тисячі шістсот вісімдесят п'ять) грн 00 коп; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21 грудня 2015 року

Суддя С.В. Балац