Рішення

від 14.12.2015 по справі 910/28614/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2015Справа №910/28614/15 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"

до публічного акціонерного товариства "Український будівельний концерн"

про стягнення 3 000 000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Награбовський О.В. - представник за довіреністю № 1557 від 25.11.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до публічного акціонерного товариства "Український будівельний концерн" про стягнення 3 000 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.08.2007 року між закритим акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк") та публічним акціонерним товариством "Український будівельний концерн" укладено кредитний договір № 7.3-63, зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами № 1 від 27.09.2007 року, № 2 від 05.03.2008 року, № 3 від 29.09.2009 року, № 4 від 30.06.2010 року, № 4/1 від 10.01.2011 року, № 5 від 26.08.2011 року, № 6 від 31.10.2011 року, № 7 від 15.02.2013 року, № 8 від 30.07.2013 року.

Відповідно до ст. 1.1. (в редакції додаткової угоди № 8) відповідно до умов, передбачених цим договором, банк зобов'язується надати позичальнику мультивалютний кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії в розмірі 1 312 101,10 доларів США та 28 661 168,63 грн., а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором.

Банк виконав свої зобов'язання та надав кошти, однак позичальник не здійснює платежі в рахунок погашення основної суми кредиту.

Відповідно до п. 6.1. (в редакції додаткової угоди № 5) договору позичальник зобов'язаний повернути кредит частинами в розмірі та строки, зазначені в наведеному в цьому пункті графіку.

Станом на 05.11.2015 року заборгованість відповідача складає 1 312 101,18 доларів США та 28 661 168,63 гривень.

Позивач просить стягнути в з відповідача частину заборгованості за основною сумою кредиту, наданого в гривні, в сумі 3 000 000,00 грн.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3 000 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.11.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.11.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 30.11.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 09.11.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача у судове засідання з'явився і частково виконав вимоги ухвали суду від 09.11.2015 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.11.2015 року розгляд справи відкладено на 14.12.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 14.12.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 09.11.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, будинок 52-Б, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 09.11.2015 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 09.11.2015 року, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

10.08.2007 року між закритим акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк") та публічним акціонерним товариством "Український будівельний концерн" укладено кредитний договір № 7.3-63, зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами № 1 від 27.09.2007 року, № 2 від 05.03.2008 року, № 3 від 29.09.2009 року, № 4 від 30.06.2010 року, № 4/1 від 10.01.2011 року, № 5 від 26.08.2011 року, № 6 від 31.10.2011 року, № 7 від 15.02.2013 року, № 8 від 30.07.2013 року.

Відповідно до статуту публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (нова редакція) затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол № 67 від 27.10.2014 року), публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" є правонаступником всіх прав та зобов'язань закритого акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк".

Договір є кредитним договором, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 71 ЦК України.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1.1. (в редакції додаткової угоди № 8) відповідно до умов, передбачених цим договором, банк зобов'язується надати позичальнику мультивалютний кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії в розмірі 1 312 101,10 доларів США та 28 661 168,63 грн., а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором.

Відповідно до п. 1.2. договору (в редакції додаткової угоди № 5) валютами кредиту за цим договором є гривня та долар США. З метою обліку обігу операцій з видачі і повернення кредитних коштів за цим договором, банк для кожної валюти, в якій позичальник може одержувати кредит за цим договором, відкриває відповідні позичкові рахунки.

Відповідно до статті 2 (в редакції додаткової угоди № 5) договору позичальник зобов'язується використати кредит виключно за таким цільовим призначенням: поповнення оборотних коштів, придбання акцій та забезпечення видатків, пов'язаних з веденням фінансово-господарської діяльності.

П. 4.1. договору (в редакції додаткової угоди № 5) передбачено, що надання кредиту відбувається за цільовим призначенням, обумовленим цим договором, шляхом сплати з позичкового рахунку розрахункових документів позичальника або шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку, з наступним виконанням розрахункових документів позичальника.

Згідно з п. 10.1.1. (в редакції додаткової угоди № 5) договору, за умови належного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за цим договором, банк зобов'язується надати позичальнику кредит в порядку і на умовах, обумовлених цим договором.

Банк виконав свої зобов'язання та надав кошти, що підтверджується меморіальними ордерами (про надання коштів в гривні), копії яких знаходять в матеріалах справи.

Відповідно до п. 6.1. (в редакції додаткової угоди № 5) договору позичальник зобов'язаний повернути кредит частинами в розмірі та строки, зазначені в наведеному в цьому пункті графіку, зокрема для частини кредиту, наданої в доларах США - частинами, починаючи з 25.01.2012 року і закінчуючи 25.10.2012 року; для частини кредиту, наданої в гривні - 25.02.2013 року.

Станом на 05.11.2015 року заборгованість відповідача складає 1 312 101,18 доларів США та 28 661 168,63 гривень.

Статтею 7 договору (в редакції додаткової угоди № 5) обумовлено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку відповідну плату в порядку і на умовах, обумовлених п. 7.2. договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що в порушення умов договору та норм чинного законодавства України, позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором тому утворилась заборгованість, яка станом на 05.11.2015 року складає 1 312 101,18 доларів США та 28 661 168,63 гривень.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач направив відповідачеві повідомлення про усунення порушення виконання зобов'язань № 61-05-637 від 26.04.2013 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком КМД УДППЗ Укрпошта від 26.04.2013 року. Повідомлення залишене відповідачем без задоволення та відповіді.

Однак, позивач просить стягнути в з відповідача частину заборгованості за основною сумою кредиту, наданого в гривні, в сумі 3 000 000,00 грн.

Чинним законодавством не забороняється стягнення заборгованості частинами, таким чином банк має право на стягнення з відповідача частини заборгованості за основною сумою кредиту, наданого в валюті гривня в розмірі 3 000 000, 000 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, заборгованість відповідача станом на 05.11.2015 року складає 1 312 101,18 доларів США та 28 661 168,63 грн. перед банком належним чином доведена, документально підтверджена та позичальником не спростована, позовні вимоги про стягнення з відповідача частини заборгованості за основною сумою кредиту, наданого в валюті гривня в розмірі 3 000 000, 00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Український будівельний концерн (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького 52-Б, код ЄДРПОУ 32736135) на користь Публічного акціонерного товариства Перший український міжнародний банк (04070, м. Київ. вул. Андріївська 4, код ЄДРПОУ 14282829) частину заборгованості за основною сумою кредиту, наданого в валюті гривня в розмірі 3 000 000 (три мільйони) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 45 000 (сорок п'ять тисяч) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 24.12.2015 року.

Суддя С.М.Мудрий