ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.12.2015р. Справа№ 914/4088/15
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-ЕКСПОТОРГ , м. Львів,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Барвінок , м. Львів,
про: стягнення 82 704, 25 грн.
Суддя Синчук М.М .
при секретарі Гринчишин О.О.
За участю представників:
позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 05.05.15р., ОСОБА_2 - директор;
відповідача: ОСОБА_3 - довіреність б/н від 19.12.14р.
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-ЕКСПОТОРГ до Товариства з обмеженою відповідальністю Барвінок про стягнення 88 591,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач, у порушення умов Договору №ТП-027 від 15.12.2014 р., не здійснив оплати у повному обсязі за поставлену продукцію, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 85 321,98 грн. Крім того, відповідачу проведено нарахування пені в сумі 3060,63 грн., 3% річних - 208,69 грн.
Ухвалою суду від 05.11.2015 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 16.11.2015р.
Ухвалою суду від 30.11.2015 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 07.12.2015 р.
В судове засідання 07.12.2015 р. представник позивача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 30.11.2015р. не виконав.
В судове засідання 07.12.2015 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №10150738 від 02.12.2015 р., про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 30.11.2015р. не виконав.
Ухвалою суду від 07.12.2015р. розгляд справи відкладено на 14.12.2015р. В судовому засіданні 14.12.2015р. оголошено перерву до 21.12.2015р.
В судове засідання 21.12.2015 р. представники позивача з'явилися, через канцелярію суду подали заяву про зменшення позовних вимог б/н від 10.12.15р. Зазначає, що у зв'язку з частковим взаємозаліком однорідних грошових вимог у сумі 5 887,25 грн. позивач зменшує суму позовних вимог та просить стягнути з відповідача 82 704,05 грн.
В судове засідання 21.12.2015 р. представник відповідача з'явився, в судовому засіданні зазначив, що щодо позову не заперечує, через канцелярію суду подав заяву в якій зазначає, що відповідач щодо заяви про зменшення позовних вимог не заперечує.
Заява про зменшення позовних вимог прийнята судом.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між сторонами у справі укладено Договір № ТП-027 від 15.12.14р. (надалі - Договір). За умовами цього Договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується передавати у власність покупця визначений цим Договором товар на підставі замовлень покупця, а покупець (відповідач у справі) зобов'язується приймати названий товар та оплачувати його. Предметом поставки є товар: сіль, вода, сірники.
Відповідно до п. 3.3. Договору покупець зобов'язаний сплатити вартість поставленої партії товару протягом 50 (п'ятдесяти) календарних днів з моменту отримання покупцем товару від постачальника за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених цим Договором та чинним законодавством України належно оформлених документів на поставлений товар.
На виконання умов Договору позивачем поставлено товар на суму 186 982,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи накладними, проте відповідачем частково проведено оплату вище поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 85 321,98 грн.
Між сторонами у справі підписано та скріплено печатками сторін ОСОБА_3 звіряння взаємних розрахунків за період жовтень 2015р., згідно якого відповідач визнав заборгованість перед позивачем згідно Договору в сумі 85 321, 98 грн.
Між сторонами у справі укладено Додатковий договір №3 від 15.12.2015р. про надання послуг для збільшення обсягів реалізації товару до договору поставки №ТП-027 від 15.12.2014р.
Відповідно до умов Додаткового договору № 3 від 15.12.2015р. у випадку затримки проведення оплати згідно умов цього Додаткового Договору покупець має право зменшити суми оплат поставленого товару за Договором поставки № ТП - 027 від 15 грудня 2014 року на суму заборгованості постачальника за послуги за цим Додатковим Договором до моменту погашення такої заборгованості.
Представник позивач 18.12.2015р. через канцелярію суду подав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковим взаємозаліком однорідних грошових вимог у сумі 5 887,25 грн. (акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.08.2015 - 11.12.2015р.).
Таким чином, неоплаченою залишається заборгованість в сумі 82 704,05 грн., з них 79 434,73 грн. основної заборгованості, 3060,63 грн. - пені, 3% річних - 208,69 грн.
В судовому засіданні 21.12.2015 р. представник відповідача позовні вимоги визнав, через канцелярію суду подав заяву в якій зазначає, що відповідач щодо заяви про зменшення позовних вимог не заперечує.
Відповідно до п. 6.1. Договору за несвоєчасну оплату за поставлений товар покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний протермінований день від несвоєчасно сплаченої, несплаченої чи сплаченої в неповному обсязі суми.
Станом на день розгляду справи судом, відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості в повному обсязі.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем поставлено товар на суму 186 982,00 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи накладними, проте відповідачем частково проведено оплату вище поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 85 321,98 грн.
Між сторонами у справі підписано та скріплено печатками сторін ОСОБА_3 звіряння взаємних розрахунків за період жовтень 2015р., згідно якого відповідач визнав заборгованість перед позивачем згідно Договору в сумі 85 321, 98 грн.
Між сторонами у справі укладено Додатковий договір №3 від 15.12.2015р. про надання послуг для збільшення обсягів реалізації товару до договору поставки №ТП-027 від 15.12.2014р.
Представник позивач 18.12.2015р. через канцелярію суду подав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковим взаємозаліком однорідних грошових вимог у сумі 5 887,25 грн. (акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.08.2015 - 11.12.2015р.).
В судовому засіданні 21.12.2015 р. представник відповідача зменшенні позовні вимоги визнав.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 79 434,73 грн. основної заборгованості (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так, у відповідності із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 6.1. Договору за несвоєчасну оплату за поставлений товар покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний протермінований день від несвоєчасно сплаченої, несплаченої чи сплаченої в неповному обсязі суми.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3060,63 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних - 208,69 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідача.
Відповідно до статті 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи , яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 625, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Барвінок (адреса: 79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 359; код ЄДРПОУ 35621418 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-ЕКСПОТОРГ (адреса: 79012, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 36312739 ) 79 434,73 грн. - заборгованості, 3 060,63 - пені, 208,69 грн. - 3% річних, 1 240,56 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.
3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.12.2015 р.
Суддя Синчук М.М.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2015 |
Оприлюднено | 31.12.2015 |
Номер документу | 54578629 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Синчук М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні