ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2015р. Справа № 914/3788/15
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Ярус.Аудиторські послуги до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінвестбуд про:стягнення 10567 грн. 90 коп. (з яких: 9500,00 грн. - основний борг; 849,40 грн. - пеня; 218,50 грн. - інфляційні)
Суддя: Цікало А. І.
При секретарі: Корчинському О.І.
Представники:
Позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність від 12.10.2015 р.) Відповідача:не з'явився
03.11.2015 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 3906 поступила позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю Ярус.Аудиторські послуги до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінвестбуд про стягнення 10567 грн. 90 коп. (з яких: 9500,00 грн. - основний борг; 849,40 грн. - пеня; 218,50 грн. - інфляційні).
Ухвалою суду від 06.11.2015 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 24.11.2015 р.
23.11.2015 р. до суду за вх. № 50656/15 від представника позивача поступило повідомлення про відсутність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 62 або п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України та витяг з ЄДРЮОФОП щодо позивача.
Ухвалою суду від 24.11.2015 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 22.12.2015 р.
Позивач вимоги суду виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
17.12.2015 р. до суду за вх. № 54969/15 від представника позивача надійшов лист, в якому повідомляється, що відповідачем погашено суму основного боргу у розмірі 9500,00 грн. До зазначеного листа долучено банківську виписку по рахунку.
Представник позивача просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 9500,00 грн., у зв'язку з відсутністю предмету спору, а також стягнути з відповідача пеню у розмірі 849,40 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 218,50 грн. з підстав, наведених у позовній заяві та поясненнях.
Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позовну заяву не представив, проти позову не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належно повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (долучене до матеріалів справи), причин неявки представника в судове засідання не повідомив.
Згідно з підпунктом 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
11.08.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Ярус.Аудиторські послуги (Виконавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрінвестбуд (Замовник, відповідач у справі) укладено договір А0815 на проведення аудиту фінансової звітності (надалі - Договір; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Замовник (відповідач) доручає, а Виконавець (позивач) бере на себе зобов'язання здійснити аудиторські послуги щодо фінансової звітності Замовника, аналіз стану підприємства Замовника відповідно до вимог чинного законодавства України з метою надання аудиторського висновку.
Згідно з п. 7.1. Договору, вартість аудиторських послуг, що надаються Виконавцем відповідно до п. 1.1. цього договору, встановлюється в сумі 20000,00 грн. без ПДВ. Загальна вартість даного договору підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Оплата здійснюється виключно в національній валюті України та в безготівковій формі.
Відповідно до п. 7.2. Договору, Замовник авансує Виконавцю у розмірі 10500,00 грн. до початку робіт за даним договором.
Пунктом 7.3. Договору встановлено, що остаточна оплата здійснюється Замовником в день передачі аудиторського висновку та підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.
На виконання умов Договору, позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи в повному обсязі, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 26.08.2015 р. № А-А0815 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи). У вказаному акті зазначено, що претензій по виконанню робіт немає, сплачено авансом протягом виконання робіт 10500,00 грн., до оплати 9500,00 грн.
Порушуючи умови Договору, відповідач не здійснив оплати за надані послуги, в наслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 9500,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію від 19.06.2015 р. № 01-А0815, в якій просив сплатити заборгованість у розмірі 9500,00 грн. в п'ятиденний строк. Зазначена претензія залишена відповідачем без задоволення.
Станом на день звернення з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становила 9500,00 грн.
За неналежне виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано відповідачу 849,40 грн. пені та 218,50 грн. інфляційних.
25.11.2015 р., після звернення з позовом до суду та порушення провадження у даній справі, відповідач сплатив позивачу суму основного боргу у розмірі 9500,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 11.12.2015р.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договором А0815 на проведення аудиту фінансової звітності від 11.08.2015 р. встановлено, що остаточна оплата здійснюється Замовником в день передачі аудиторського висновку та підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (п. 7.3. Договору). Акт приймання-передачі виконаних робіт підписано сторонами 26.08.2015 р., отже саме 26.08.2015 р. відповідач повинен був здійснити повну оплату за договором.
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, станом на час звернення з позовом до суду у відповідача була заборгованість перед позивачем за надані послуги у розмірі 9500,00 грн.
Згідно з ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У Договорі А0815 на проведення аудиту фінансової звітності від 11.08.2015 р. передбачено забезпечення виконання зобов'язання відповідача щодо оплати вартості робіт у вигляді пені у розмірі 0,5 % недоїмки за кожний прострочений день (п. 6.5. Договору).
Згідно з ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із наступними змінами та доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із наступними змінами та доповненнями), розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем, за неналежне виконання грошового зобов'язання, нараховано відповідачу пеню за період з 28.08.2015 р. по 04.11.2015 р. на суму 849 грн. 40 коп. З розрахунку пені вбачається, що позивачем нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, оскільки розмір пені, встановлений Договором (0,5 %), перевищує подвійну облікову ставку НБУ.
Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд зазначає, що такий розрахунок є правильним тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 849 грн. 40 коп. підлягає задоволенню.
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати за вересень 2015 року у розмірі 218 грн. 50 коп.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування інфляційних, суд зазначає, що такий розрахунок є правильним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 218 грн. 50 коп. підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи те, що позивачем представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не заперечив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ярус.Аудиторські послуги до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінвестбуд про стягнення 10567 грн. 90 коп. (з яких: 9500,00 грн. - основний борг; 849,40 грн. - пеня; 218,50 грн. - інфляційні) обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення 1067 грн. 90 коп. (з яких: 849,40 грн. - пеня; 218,50 грн. - інфляційні).
Провадження у справі в частині стягнення 9500 грн. 00 коп. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки зазначена сума боргу сплачена відповідачем до прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За подання позовної заяви, відповідно до Закону України Про судовий збір , позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1378 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією від 28.10.2015 р. № 132 (долучено до матеріалів справи).
Окрім судового збору, позивач поніс витрати, пов'язані з оплати послуг адвоката на суму 2500 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру .
Згідно з ст. 1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність від 05.07.2012 р. N 5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність від 05.07.2012 р. N 5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Витрати позивачів, відповідачів та третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Відшкодування таких витрат здійснюється за наявності документального підтвердження їх сплати, наприклад угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
За змістом приписів частини 3 статті 48 та частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).
До матеріалів справи долучено копію Договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 12.10.2015 р. № 007/15 укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_1.
Згідно умов вказаного договору, позивач доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати адвокатські послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором по справі про стягнення заборгованості з ТзОВ Укрінвестбуд згідно договору на проведення аудиту фінансової звітності № А0815 від 11.08.2015р., в розмірі 9500,00 грн. і штрафних санкції, на користь ТзОВ Ярус.Аудиторські послуги .
Адвокатом ОСОБА_1 повністю виконано зобов'язання за Договором про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 12.10.2015 р. № 007/15 р. на суму 2500 грн. 00 коп., що підтверджується актом виконаних робіт від 22.10.2015 р. № 001/15, котрий підписаний позивачем та адвокатом без зауважень (копію акту долучено до матеріалів справи).
На підставі зазначеного акту виконаних робіт, 22.10.2015 р. адвокатом ОСОБА_1 виставлено рахунок № 001/15 про оплату правової допомоги (адвокатських послуг) на суму 2500,00 грн. (копію рахунку долучено до матеріалів справи).
Позивачем оплачено адвокату ОСОБА_1 2500 грн. 00 коп. за правову допомогу (адвокатські послуги) згідно рахунку від 22.10.2015 р. № 001/15, що підтверджується платіжним дорученням від 27.10.2015 р. № 40 (долучено до матеріалів справи).
Отже суд дійшов висновку, що витрати, пов'язані з наданням правової допомоги (адвокатських послуг) на суму 2500 грн. 00 коп., підтверджені документально та підлягають відшкодуванню на підставах, визначених частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки відповідачем сплачено суму основного боргу у розмірі 9500,00 грн. після звернення з позовом до суду та порушення провадження у даній справі, судові витрати слід покласти на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 3, 11, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 625, 626, 627, 629, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 174, 230, 232 ГК України, ст.ст. 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 43, 44, 48, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ярус.Аудиторські послуги до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінвестбуд про стягнення 10567 грн. 90 коп. (з яких: 9500,00 грн. - основний борг; 849,40 грн. - пеня; 218,50 грн. - інфляційні) - задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінвестбуд (вул. Рахівська, буд. 4, м. Львів, 79070; ідентифікаційний код 32640146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ярус.Аудиторські послуги (АДРЕСА_1, 79070; ідентифікаційний код 37304205) 1067 грн. 90 коп. (з яких: 849,40 грн. - пеня; 218,50 грн. - інфляційні), 1378 грн. 00 коп. витрат на оплату судового збору та 2500 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.
3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 9500 грн. 00 коп. - припинити.
4. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 24 грудня 2015 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Цікало А.І.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 22.12.2015 |
Оприлюднено | 31.12.2015 |
Номер документу | 54578653 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Цікало А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні