Рішення

від 24.12.2015 по справі 924/1207/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2015 р.Справа № 924/1207/15

Господарський суд Хмельницької області у складі: головуючий суддя Шпак В.О., судді: Смаровоз М.В., Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Управлінська компанія "Житлофонд" м.Шепетівка

до Колективного спеціалізованого будівельно-монтажного підприємства м. Шепетівка

про стягнення 140 931,40 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 01122015 р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач - приватне підприємство "Управлінська компанія "Житлофонд" м.Шепетівка звернувся до суду із позовом до відповідача - Колективного спеціалізованого будівельно-монтажного підприємства м. Шепетівка про стягнення 140 931,40 грн. Обґрунтовує свої вимоги неналежним виконання відповідачем договору підряду на капітальний ремонт від 02 січня 2013 року, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язався своїми силами і засобами на замовлення Замовника виконати роботи щодо капітального ремонту нежитлової будівлі і здати Замовникові у встановлений строк. В якості доказів наводить ОСОБА_1 приймання виконаних будівельних робіт ф.№ КБ-2в за 2013 рік на суму 80 216,30 грн.

Під час розгляду справи позивач звернувся до суду із клопотанням про забезпечення позову. В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначає, що необхідність забезпечення позову зумовлена припущенням, що відповідачем вчиняються дії щодо реалізації належного йому майна. Зазначає, що 14.07.2015 року на Інтернет сайтах (адреса яких зазначена в клопотанні) розміщені оголошення про продаж нерухомого майна (гаражів та складів, комплекса) по вул..Островського, 52 в м.Шепетівка

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову.

Одним із видів забезпечення позову є: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

В постанові пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; 2 імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

З огляду на викладене, у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову необхідно відмовити, оскільки позивачем не надано доказів, яким чином невжиття застосованих судом заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Повноважний представник відповідача в засідання суду за викликом не з`явився, однак надіслав відзив на позов в якому повідомляє, що 02 січня 2013 року приватне підприємство „Управлінська компанія „Житлофонд» , в особі головного інженера ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності уклало з Колективним спеціалізованим будівельно-монтажним підприємством, в особі директора ОСОБА_3, який діяв на підставі Статуту договір підряду на капітальний ремонт.

01 березня 2013 року КСБМП та ПП УК „Житлофонд» у зв'язку із виявленням описки в тексті договору уклали додаткову угоду, якою виклали преамбулу та Розділ 14 договору у новій редакції.

Роботи, передбачені договором, ПП „УК „Житлофонд» виконало у повному обсязі. Однак, через скрутне становище КСБМП виконати вчасно обов'язок щодо оплати виконаних робіт не змогло.

18 вересня 2015 року, нами, Колективним спеціалізованим будівельно-монтажним підприємством, було сплачено частину заборгованості в сумі 70 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 78 від 18.09.2015 року.

Відтак, вимога ПП УК „Житлофонд» про стягнення заборгованості за договором від 02.01.2015 року в частині стягнення 70 000,00 грн. є безпідставною. Проти задоволення позову в іншій частині - не заперечує

Повноважний представник позивача в засіданні суду 24 грудня 2015 року підтримав позовні вимоги (з врахуванням проплати відповідача на підставі платіжного доручення №78 від 18.09.2015 року.)

Повноважний представник відповідача в засідання суду за викликом не з`явився.

Неявка в судове засідання господарського суду відповідача чи його представника не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ухвала суду направлялась відповідачу на його юридичну адресу.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу можу бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 передбачено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» ).

Підпунктом 3.9.1 Постанови передбачено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

02 січня 2015 року між приватним підприємством „Управлінська компанія „Житлофонд» (замовник), в особі генерального інженера ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності та Колективним спеціалізованм будівельно-монтажним підприємством (підрядник), в особі директора ОСОБА_3, який діяв на підставі Статуту укладено договір підряду на капітальний ремонт

Відповідно до умов договору (пункт 1.1) Підрядник зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення Замовника виконати роботи щодо капітального ремонту нежитлової будівлі і здати Замовникові у встановлений строк визначені цим Договором роботи, відповідно до проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов'язується передати Підряднику затверджену кошторисну документацію, прийняти закінчені будівництвом об'єкти та оплатити їх. Об'єктом виконання робіт із капітального ремонту є нежитлові приміщення загальною площею 168,1 м.кв. частина нежитлової будівлі ОСОБА_4, що розміщена за адресою м. Шепетівка, вул..Островського, 52. (пункт 1.2 договору).

Відповідно до п.3.1 договору підрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт не пізніше 02 січня 2013 року і завершити виконання робіт не пізніше 31 грудня 2013 року.

Відповідно до п. 9.1 договору фінансування робіт здійснюється за рахунок Замовника відповідно до плану фінансування який узгоджується підрядником протягом 10-ти днів з моменту укладання цього договору.

Розрахунки за виконанні роботи здійснюються на підставі актів виконаних робіт проміжними платежами в міру виконання робіт, відповідно до етапів , визначених календарним графіком та планом фінансування. (пункт 9.3)

Одночасно з підписанням акту виконаних робіт ,замовник передає підряднику документи необхідні для оплати виконаних робіт.

Пунктом 9.6 Договору передбачено, що оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10-ти днів з дня підписання документів Замовником.

Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті (проміжні платежі визначається в межах загальної вартості робіт, передбачених договірною ціною, із врахуванням виконаних обсягів робіт та їх вартості за одиницю виміру. (пункт 9.8)

Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до повного його виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Позивач в позовні заяві стверджує, що в 2013 року роботи по капітальному ремонту приміщень були виконані в повному обсязі, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт ф.№ КБ-2в за 2013 рік на суму 80 216,30 грн., що підписаний та скріплений печатками сторін.

В матеріалах справи наявна довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2013 року

Позивач зазначає, що відповідачем належним чином не проведено розрахунок за фактично виконані роботи на момент подання позовної заяви за ним рахується заборгованість 80 216,30 грн.

Окрім того позивачем на підставі пункту 10.1 договору нараховано 57029,55 грн. - боргу з врахуванням індексу інфляції та 3685,55 грн. - 3% річних.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до наступних висновків

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як убачається з матеріалів справи, за своєю правовою природою даний договір є договором підряду.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Частиною 1 ст. 844 ЦК України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Статтею 853 ЦК України визначено обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником.

Зокрема, Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином. Відповідач умов договору від 02.01.2013 належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворився борг в сумі 80216,30 грн. Дана заборгованість підвереджується матеріалами справи, зокрема, актом про приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року який підписаний та скріплений печатками сторін. Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги визнав в частково, ним надано докази про сплату частини заборгованості в розмірі 70 000,00 грн. на підставі платіжного доручення №78 від 18.09.2015 року. Сплату даної заборгованості визнано позивачем в судовому засіданні.

З огляду на викладене вимога позивача в частині стягнення 10216,30 грн., заборгованості є правомірною та підлягає задоволенню.

Провадження по справі в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 70000,00 грн. необхідно припинити.

Позивачем нараховано 3685,55 грн. 3% річних та 57029,55 грн. інфляційних.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перерахунку річних, суд прийшов до висновку, що правильним є нарахування річних в розмірі 3685,55 грн. за період 01.01.2014 року по 14.07.2015 року заявлена позивачем та підлягає стягненню з відповідача.

Суд перерахувавши заявлену до стягнення суму інфляційних за період з січня 2014 року по червень 2015 року прийшов до висновку, що правильним є сума в розмірі 60 724,10 грн., оскільки, заявлена позивачем сума є меншою, заявлена в межах сплаченого судового збору, то задоволенню підлягає сума в розмірі 57029,55 грн. заявлена позивачем

Згідно із ст. 49 ГПК України судовий збір належить покласти на відповідача.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Приватного підприємства "Управлінська компанія "Житлофонд" м.Шепетівка до Колективного спеціалізованого будівельно-монтажного підприємства м. Шепетівка про стягнення 140 931,40 грн., з яких 80 216грн. боргу, 57 029,55грн. інфляції та 3 685,55грн. 3% річних задоволити частково.

Стягнути з Колективного спеціалізованого будівельно-монтажного підприємства (м.Шепетівка, вул. Островського,52, код 054499411) на користь Приватного підприємства "Управлінська компанія "Житлофонд" (м.Шепетівка, вул. Островського,52, код 37587589) 10 216 (десять тисяч двісті шістнадцять гривень)грн.30коп. заборгованості, 57 029(п'ятдесят сім тисяч двадцять дев'ять гривень)грн. 55коп. інфляції, 3 685(три тисячі шістсот вісімдесят п'ять гривень)грн.55коп. 3% річних та 2 818 (дві тисячі вісімсот вісімнадцять гривень) грн. 64коп. судового збору.

Видати наказ.

Провадження в частині стягнення 70 000грн. припинити.

Повний текст складено 25 грудня 2015 року

Головуючий суддя В.О. Шпак

Суддя М.В. Смаровоз

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 2 прим. :

1 - до справи,

2 - відповідачу. м. Шепетівка, вул. Островського, 52 рекомендованим із повідомленням