Рішення

від 24.12.2015 по справі 925/1774/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2015 р. Справа № 925/1774/15

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом приватного підприємства Артанія-Агро , Чернігівська область, Борзнянський район, с. Носелівка, вул. Леніна, 13

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Черкаська область, м. Городище, вул. Шевченко, 80

про стягнення 26 090,96 грн. попередньої оплати та відсотків,

за участю повноважних представників:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю,

ОСОБА_4 - за довіреністю.

В розгляді справи оголошувалась перерва з 18.12.2015р. до 09:30 год. 24.12.2015р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Артанія-Агро звернулось до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення проведеної попередньої оплати за договором поставки товару від 02.04.2015р. №93/15 в розмірі 26 090,96 грн., в тому числі: 24 000,00 грн. попередньої оплати, 2 090,96 грн. процентів за користування чужими коштами, та відшкодування судових витрат.

До початку судового засідання, що відбулось 18.12.2015р., представник позивача подав до суду письмове пояснення від 18.12.2015р., в якому уточнив заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 090,96 грн. процентів за користування чужими коштами та зазначив, що нараховані проценти є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, оскільки дії відповідача є протиправними щодо несвоєчасного повернення коштів позивачу.

До початку судового засідання представник відповідача подав до суду відзив від 17.12.2015р. на позовну заяву з додатками, в якому в задоволенні позову просить відмовити повністю, оскільки відповідно до умов договору відповідач поставив позивачу насіння люпину сорту Кристал першої репродукції, а позивач оплатив вартість товару. Претензій стосовно цілісності тари, її маркування та документів, що посвідчують якість насіння у позивача під час отримання товару не було. Вказано на невідповідність даних відносно установи, яка нібито здійснювала аналіз і печаткою на довідці аналізу, адже на печатці зазначено - Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області. З дій позивача не видно, який за походженням посівний матеріал було відправлено позивачем на аналіз, не має посилання на акт відбору проб в присутності представника відповідача, не було будь-якого повідомлення позивачем про планування чи необхідності проведення аналізу насіння. Вказано на безпідставність відмітки в довідці де зазначено, що насіння зберігається насипом, тобто ідентифікувати товар, як товар поставлений відповідачем взагалі неможливо, оскільки відповідач поставив упакований в мішках товар позивачу. Вказано, що підстави для проведення аналізу і результати аналізу зовсім інші, і невідомо які зразки товару позивачем було передано на аналіз. Заперечено проти вимоги позивача на стягнення з відповідача процентів за користування коштами та вказано на невірне застосування матеріального права.

Представник відповідача подав до суду також відзив від 24.12.2015р. на пояснення до позову, в якому в задоволенні позову просить відмовити повністю, так як позивач не довів і не мотивував підстави виникнення збитків, суть збитків та їх розмір. Ст. 1048 ЦК України до вимог про стягнення збитків у розмірі 2096,96 грн. не може бути застосована, оскільки регулює відносини позики.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, та просив їх задовольнити. Письмові пояснення підтримав. Вказав, що підприємство відмовилось від договору, оскільки їх не цікавить виконання договору в натурі з-за низької якості пропонованого насіння як посівного матеріалу, та просить повернути сплачену за товар суму.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та у відзиві на пояснення до позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені такі взаємовідносини сторін та обставини.

02.04.2015р. між приватним підприємством Артанія-Агро (Покупцем - Позивач по справі), в особі директора ОСОБА_5, що діє на підставі Статуту, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальником - Відповідач по справі), що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію, було укладено договір поставки товару №93/15 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується виготовити на своєму обладнанні - зерноочисній машині ВСМ - Агротех, СВЧ ультрафіолет та обробка повітряно-озоновою сумішшю (органічна обробка від шкідників і хвороб), поставити й передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти й оплатити - насіння люпину сорту КРИСТАЛ 1-ї репродукції (надалі - товар). Якість товару відповідає вимогам ГОСТ (п. 1.1.Договору).

Відповідно до п. 7.1. Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2015 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

В Розділі 2 Договору встановлено, що ціна за 1 тонну становить 12000 гри. без ПДВ. Ціна включає податки, збори та інші обов'язкові платежі до бюджетів, передбачені чинним законодавством України. Загальна сума Договору - 24000,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 4.1 Договору Покупець проводить оплату товару в національній валюті України в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Зобов'язання щодо оплати товару вважатиметься виконаним Покупцем з моменту зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата за Договором проводиться у вигляді попередньої оплати на умовах та за ціною у відповідності до п.2.1 - п.2.2 цього Договору. Попередня оплата за Договором становить 24000,00 грн. без ПДВ.

На виконання умов Договору Покупець здійснив попередню оплату за товар - насіння люпину в сумі 24 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 13-14):

від 02.04.2015р. №2618 на суму 5 000,00 грн.;

від 06.04.2015р. №2624 на суму 19 000,00 грн.

Насіння люпину сорту Кристал 1-Р було поставлено Постачальником Покупцеві, що підтверджується видатковою накладною від 02.04.2015р. №93/15 (а.с. 11) та отримано Покупцем 28.04.2015р.

Позивач пояснив, що договір укладено на підставі зразків та пропозицій відповідача. Посівний матеріал направлено позивачу транспортною компанією Нова пошта , що підтверджено експрес-накладною №59000106741435 від 24.04.2015р. (а.с. 24) та не заперечно представниками відповідача.

Оскільки виявилося, що поставлене насіння перемішане з сміттям та не має належного вигляду, тому насіння 28.04.2015р. згідно акту було передано на аналіз до Державної інспекції сільського господарства Борзнянського району Чернігівської області. 08.05.2015р. отримано результати аналізу насіння з Державної інспекції сільського господарства. Відповідно до висновку якість поставленого насіння не відповідає вимогам ДСТУ № 2240-93 та підлягає заміні (а.с. 12).

Насіння не було якісним, а тому Покупець повідомив Постачальника по телефону про відмову прийняти товар та 03.07.2015р. повернув його, користуючись послугами поштового зв'язку - Нова пошта , що підтверджується експрес-накладною №59000118/117084 (а.с. 16).

Однак кошти, які були перераховані, як попередня оплата за поставлений товар Покупцю повернуті не були. На вимоги покупця про повернення коштів Постачальник не реагував і попередню оплату у розмірі 24000,00 грн. не повернув.

Невиконання Постачальником взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення Покупця до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення попередньої оплати та процентів за оплачений та повернутий товар.

Відповідач вимоги заперечив, доказів повернення суми попередньої оплати не подав. Доказів погашення однорідних вимог сторонами - не подано. Вказує на недотримання позивачем вимог законодавства.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання на ринку виробництва та послуг.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки товару на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

За правовою природою договір поставки товару від 02.04.2015р. №93/15 є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір поставки товару від 02.04.2015р. №93/15 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

В силу статті 693 Господарського кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк та порядок розрахунків за товар, який визначений п. 4.2 Договору - оплата за Договором проводиться у вигляді попередньої оплати на умовах та за ціною у відповідності до п.2.1 - п.2.2 цього Договору. Попередня оплати за Договором становить 24000,00 грн. без ПДВ.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено попередню оплату за замовлений у Відповідача товар у розмірі 24 000,00 грн.

Проте, Відповідач свої зобов'язання в частині поставки товару обумовленої якості належним чином не виконав - поставлене насіння виявилось перемішане з сміттям та не мало належного вигляду, не відповідало вимогам ДСТУ № 2240-93, а тому було повернуте відповідачу.

Відповідно до приписів п. 2 ст. 678 ЦК України, якщо покупцю передано товар неналежної якості , останній має право відмови від договору та вимагати повернення сплаченої суми за товар. Суд зазначає, що право вибору належить покупцю (замовнику), який здійснив попередню оплату.

Суд також враховує невиконання відповідачем вимог п. 3.2 договору про передачу покупцю документів про якість товару, а саме: протокол випробувань товару або сертифікат якості. Представник позивача заперечив надання йому таких документів, а представники відповідача належними доказами не довели факту передачі покупцю пакету документів відповідно приписів п. 3.2. договору стовно якості поставленого товару.

Суд також не враховує заперечення відповідача стосовно проведення експертизи якості насіння без його участі. Суд враховує, що експертиза не призначалась та не проводилась. Позивачем проведено аналіз насіння в лабораторії Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області (а.с. 12). Результат не спростовано відповідачем в належний спосіб.

Суд також враховує електронне листування позивача з відповідачем стосовно якості насіння (а.с. 50).

Суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 24 000,00 грн. попередньої оплати за насіння люпину сорту Кристал 1-Р . Це право позивача не спростоване відповідачем в належний спосіб та не надано доказів належного виконання відповідачем умов договору. Вимога позивача про стягнення 24 000,00 грн. попередньої оплати з відповідача підлягає до задоволення.

Згідно частини 1 статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Відповідно до п. 6.3 Договору у всіх випадках порушення умов даного Договору сторони мають право вимагати відшкодування збитків та неустойки у повному обсязі (штрафна неустойка).

Позивач уточнив заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 090,96 грн. процентів за користування чужими коштами та зазначив, що нараховані проценти є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, оскільки дії відповідача є протиправними щодо несвоєчасного повернення коштів позивачу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що внаслідок поставки відповідачем позивачу товару неналежної якості, останньому завдано збитків в розмірі 2 090,96 грн.

За приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язань другою стороною: матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Суд приймає до уваги те, що відповідачем виконувалися зобов'язання за договором поставки товару, а також те, що позивачем не було надано доказів щодо додатково витрачених ним грошових коштів, матеріалів, витрат на усунення недоліків товару, тобто не було доведено наявності в діях відповідача складу господарського правопорушення, та відмовляє в задоволені вимоги позивача по стягнення збитків в розмірі 2 090,96 грн.

Відсотки за користування чужими коштами не є збитками, оскільки вони не виникли з грошового зобов'язання між сторонами, а виникли з інших підстав.

Аналогічні правові позиції викладені в Постанові Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань .

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення розрахунку.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати належить покласти на Відповідача та стягнути на користь Позивача 1 218,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Черкаська область, м. Городище, вул. Шевченко, 80, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: приватного підприємства Артанія-Агро , Чернігівська область, Борзнянський район, с. Носелівка, вул. Леніна, 13, ідентифікаційний код 34945166, номер рахунку в банку невідомий

24 000,00 грн. попередньої оплати та 1 218,00 грн. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 24.12.2015р.

Суддя Г.М. Скиба