Рішення

від 15.12.2015 по справі 911/5267/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2015 р. Справа № 911/5267/15

Суддя А.С. Грєхов , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" ім. Ю.М. Білоконя

до відповідача ОСОБА_1 сільської ради АРК,

про стягнення 58 827,45 грн

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_2- довіреність №Д-3100 від 15.12.2015.;

від відповідача : не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" ім. Ю.М. Білоконя (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 сільської ради АРК (надалі - відповідач) про стягнення 56 340,00 грн. основного боргу, 1 123,71 грн. пені, 845,10 грн. інфляційних втрат та 518,64 грн. - 3% річних з покладенням на відповідача судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 1145-02-01-2013 від 06.02.2013 року.

В судове засідання 15.12.2015 р. з'явився представник позивача та надав пояснення у справі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений в порядку, передбаченому п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/745/2014 від 05.06.2014 р. "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", що підтверджується довідкою про розміщення інформації про ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2015 р. у даній справі на офіційному веб-порталі господарського суду Київської області в мережі Інтернет (www.ko.arbitr.gov.ua/sud5012) в розділі «Новини та події суду» 09.12.2015 р.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 15.12.2015 р. після виходу з нарадчої кімнати судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2013 р. між ОСОБА_1 сільською радою АР Крим (далі-замовник) та Державним підприємством Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто" ім. Ю.М. Білоконя (далі-учаник) було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 1145-02-1-2013 (далі-договір), відповідно до якого учасник зобов'язався у 2013 році надати послуги в галузі архітектури (Детальний план території та зонінг території с. Зеленогірье) ДК 016-97 (74.20.2), а замовник - прийняти та оплатити такі послуги.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином, виконавши роботи по 1-му етапу загальною вартістю 56 340,00 грн, що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на акті надання послуг № 64/236 від 17.05.2013 р. по договору № 1145-02-1-2013 від 06.02.2013 р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення підрядником (позивачем) умов договору.

Натомість відповідач свої договірні зобов'язання в частині оплати вартості виконаних позивачем робіт не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованості у розмірі 56 340,00 грн, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.01.2014 р., який підписаний представниками обох сторін і скріплений відбитками їх печатків.

Непроведення відповідачем розрахунків за договором підтверджується наданою суду довідкою ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» №Р1-В15/53/2/3799 від 29.10.2015 р.

Посилаючись на те, що відповідач розрахунки за договором не провів, позивач просить суд стягнути з відповідача 56 340,00 грн заборгованості по оплаті виконаних ним послуг за актом надання послуг № 64/236 від 17.05.2013 р. за договором № 1145-02-1-2013 від 06.02.2013 р.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з нижче викладеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з 4.1 договору, розрахунки за надані послуги здійснюються в межах договірної ціни та виділення коштів на оплату послуг відповідно до порядку виникнення договірних зобов'язань в залежності від реального фінансування.

Відповідно до п. 4.2 договору, розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення учасником рахунка на оплату надання послуг (далі - рахунок) або після підписання сторонами актів надання послуг. Оплата послуг здійснюється замовником поетапно. Послуги по наступних етапах розпочинається лише після повної оплати послуг попередніх.

З огляду наведеного, підписання відповідачем акта надання послуг по 1-му етапу № 64/236 від 17.05.2013 р. без будь-яких заперечень щодо обсягу та якості наданих послуг свідчить про прийняття відповідачем таких послуг, у зв'язку з чим в останнього виник обов'язок по їх оплаті у повному обсязі.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості за наданні послуги не спростував, у судове засідання не з'явився і своїх представників не направив, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 1145-02-01-2013 від 06.02.2013 р., суду не надав.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 1145-02-01-2013 від 06.02.2013 року, з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 56 340,00 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за надані послуги по 1-му етапу за період з 01.11.2013 р. по 20.02.2014 р. Сума заявлених позивачем до стягнення 3 % річних складає 518,64 грн, інфляційних втрат - 845,10 грн та пені - 1 123,71 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 845,10 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 518,64 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 123,71 грн пені.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі послуг за бюджетні кошти учасник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми прострочених послуг за кожний день прострочення, включаючи день здачі послуг.

Частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розмір пені, визначений позивачем, у сумі 1 123,71 грн. є обґрунтованим, арифметично вірним, у зв'язку з чим пеня підлягає стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 1, 4, 4-2, 4-3, 22, 33-35, 43, 49,77, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 сільської ради АРК (98521, Автономна Республіка Крим, м. Алушта, с. Привітне, вул. Леніна, буд. 13, ідентифікаційний код: 37252477) на користь Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" ім. Ю.М. Білоконя (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, ідентифікаційний код: 02497720) 56 340,00 грн (п'ятдесят шість тисяч триста сорок гривень) основного боргу, пеню у розмірі 1 123,71 грн (одна тисяча сто двадцять три гривні сімдесят одна копійка), інфляційних втрат - 845,10 грн (вісімсот сорок п'ять гривень десять копійок), 3% річних у сумі - 518,64 грн (п'ятсот вісімнадцять гривень шістдесят чотири копійки) та 1 218,00 грн (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 21.12.2015 року

Суддя А.С. Грєхов