Рішення

від 19.03.2007 по справі 14/24-17/026-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/24-17/026-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

19.03.07                                                                     Справа №  14/24-17/026-07

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної

                     фірми “Алекс Ком Лтд”, м. Київ

до              Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінпродрезерв”, м. Вишгород

про              стягнення 2 351,29 грн.

Суддя  В.Г. Суховий

Представники:

позивача:       Смирнова С.В.;

відповідача:   не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Алекс Ком Лтд”                    (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінпродрезерв”               (далі –Відповідач)  про стягнення 2 351,29 грн., з яких 1 950,90 грн. –основний борг,               246,31 грн. –пеня, 41,68 грн. –3% річних та 112,40 грн. –інфляційних витрат.

Ухвалою господарського суд м. Києва від 14.12.2006р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду. Ухвалою господарського суд м. Києва від 19.01.2007р. справу передано за підсудністю до господарського суду Київської області. Ухвалою господарського суду Київської області від 12.02.2007р. справа призначена до розгляду.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору № 651 від 25.11.2005р., щодо оплати отриманого товару.

19.03.2007р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві. Позивачем подано уточнений розрахунок пені, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 176,98 грн. пені.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та інших витребуваних документів не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 12.02.2007р., надісланою за відомими адресами відповідача:

1.) Київська область, м. Вишгород, вул. Київська, 2, приміщення 73 –відповідно до довідки Державного реєстратора № 427 від 20.02.2007р. (а.с. 59) та довідки головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві (а.с. 29) № 21-10/116-2 від 12.01.2007р.

2.) м. Київ, вул. Клеманська, 3 –яку зазначено самим відповідачем у Договорі                    № 651 від 25.11.2005 (а.с. 11), відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію відповідача № 120942 (а.с. 24), свідоцтва про реєстрацію платника податків відповідача (а.с. 25), довідку ЄДРПОУ відповідача № 16978/05 від 22.05.2005р.                 (а.с. 26).

Копії ухвал суду від 12.02.2007р. про призначення до розгляду справи, які були надіслані відповідачу за зазначеними вище адресами, були повернуті поштовим відділенням зв'язку (а.с. 62-73) з відмітками на довідках (а.с. 62, 66, 70) про незнаходження відповідача за вказаною адресою.

Крім того, господарським судом міста Києва було також надіслано відповідачу ухвалу суду про порушення провадження у справі від 14.12.2006р.. за третьою відомою адресою (м. Київ, просп. Тичини, 8) яка зазначена була самим відповідачем на останньому аркуші Договору № 651 від 25.11.2005 (а.с. 17). Проте, зазначена ухвала також була повернута до суду поштовим відділенням зв'язку (а.с. 53, 54) з відміткою на довідці “організація вибула”.

Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.  

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо  відзив  на  позовну  заяву  і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд  в с т а н о в и в:

25 листопада 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Алекс Ком Лтд” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінпродрезерв” було укладено договір № 651 (далі –Договір, а.с. 11), відповідно до якого (п. 1.1) позивач зобов'язується поставляти, а відповідач прийняти та оплатити відповідний товар.

Відповідно до п. 1.2 Договору право власності на товар переходить від позивача до відповідача з моменту підписання видаткової накладної та/або іншого документу, який засвідчує момент передачі. Оплата за поставлені товари згідно умов цього договору здійснюється відповідачем на поточний рахунок позивача протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару (п. 7.2 Договору).

На підставі зазначеного Договору позивач протягом січня –лютого 2006 року поставив відповідачу товар на загальну суму 2 535,20 грн., що підтверджується видатковими накладними № АК-0001112 від 28.01.2006р. на суму 840 грн.,                              № АК-0001761 від 09.02.2006р. на суму 691,20 грн., № АК-0002228 від 20.02.2006р. на суму 1 004 грн. (належним чином завірені копії в матеріалах справи, а.с. 19-21).

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення своїх Договірних зобов'язань за отриманий за накладними товар розрахувався частково в сумі 584,30 грн., в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 1 950,90 грн.                     (2 535,20 грн. - 584,30 грн.).

Позивачем було пред'явлено відповідачу претензію № 116 від 03.04.2006р. (а.с. 23), про що свідчить підпис представника відповідача про отримання та печатка підприємства, з вимогою розрахуватися за отриманий товар. Проте заборгованість відповідачем сплачена не була.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 1 950,90 грн. визнається та підтверджується і відповідачем у взаєморозрахунку з клієнтом № 1361 (а.с. 22) підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств, який фактично є актом звірки розрахунків.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий по накладних товар згідно Договору № 651 від 25.11.2005р. у сумі 1 950,90 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені суд зазначає наступне.

В судовому засіданні 19.03.2007р. позивачем подано уточнений розрахунок пені, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 176,98 грн. пені.

Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до п. 8.4 Договору у разі порушення терміну оплати вартості поставленого товару, що встановлений п. 7.2 цього договору, позивач має право стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня від суми боргу за кожен день прострочення.

З урахуванням наведеного, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 176,98 грн. відповідно до поданого розрахунку (а.с. 74).

Крім того, відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 112,40 грн. –інфляційних та 3% річних у розмірі 41,68 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінпродрезерв” (юридична адреса: Київська область, м. Вишгород, вул. Київська, 2, приміщення 73;             код 33595088; інші відомі адреси відповідача: м. Київ, вул. Клеманська, 3;                        м. Київ, просп. Тичини, 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Алекс Ком Лтд” (місцезнаходження: 03164, м. Київ,             вул. Генерала Наумова, 23-Б; адреса для листів: 03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 44; код 19261430) 1 950,90 грн. основного боргу, 176,98 грн. –пені, 112,40 грн. –інфляційних, 41,68 грн. –3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі               98,99 грн. та 114,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати наказ.

Суддя                                                                                          Суховий В. Г.