Рішення

від 17.12.2015 по справі 655/617/15-ц

ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

17 грудня 2015 року Справа № 655/617/15-ц

Горностаївський районний суд Херсонської області

в складі: судді Шумило О.М.,

секретаря Стешенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Горностаївка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Україна до ОСОБА_1, Фермерського господарства Таїсія , (третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Відділ Держгеокадастру у Горностаївському районі Херсонської області, Горностаївського районного управління юстиції Херсонської області) про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТД Україна звернулося в суд з вищевказаним позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги, просить визнати недійсним укладений між ОСОБА_1 та ФГ Таїсія договір оренди від 18 квітня 2015 року земельної ділянки площею 2,44 га, кадастровий номер 6522682500:08:003:0016. В обґрунтування своїх вимог ТОВ ТД Україна послалося на те, що 10 грудня 2012 року ОСОБА_1 передала належні їй дві земельні ділянки загальною площею 6,13 га. в оренду ТОВ ТД Україна на строк п'ять років з моменту його державної реєстрації яка не проводилась. Відповідно до п. 19 умов укладеного договору земельні ділянки загальною площею 6,13 га. була передані позивачеві згідно акту прийому-передачі від 10 грудня 2012 року.

У 2015 році позивач дізнався, що відповідач ОСОБА_1 уклала договір оренди належної їй земельної ділянки площею 2,44 га. з ФГ Таїсія .

ТОВ ТД Україна вважає, що ОСОБА_1 не маючи права без припинення діючого договору оренди укладати нові договори оренди, оскільки існуючий між ними договір набув чинності з моменту досягнення згоди усіх істотних умов його підписання та передачі майна; договором не встановлено строку його реєстрації та реєстрації права оренди, а отже позивач міг зареєструвати його в будь-який час з моменту укладення договору та до закінчення його дії. Крім того, позивач вважає, що укладення ОСОБА_1 договору оренди з ФГ Таїсія порушило його право орендаря, яке підлягає захисту шляхом визнання оспорюваних договорів оренди землі недійсними.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, та заступник директора ТОВ Торговий Дім Україна ОСОБА_4 уточнені позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Суду пояснили, що 10.12.2012 року між ТОВ ТД Україна та ОСОБА_1 був укладений договір оренди належних останній земельних ділянок загальною площею 6,13 га. строком на 5 років. Вони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, скріпили його своїми підписами та були передані згідно до акту прийому-передачі від 10 грудня 2012 року, а отже він набув чинності. Вказаний договір оренди не пройшов державної реєстрації, оскільки позивач не мав змоги цього зробити через велику кількість таких договорів з іншими особами. Крім того, з 01.01.2013 року обов'язкової державної реєстрації договорів оренди не вимагалось, оскільки після внесення змін до ч.3 ст.640 ЦК України та виключення статей 18, 20 із Закону України „Про оренду землі державній реєстрації підлягає не договір оренди землі, а право оренди. Зазначив, що право оренди за вказаним договором після 01.01.2013 року ТОВ ТД Україна не зареєстровано, оскільки цьому перешкодило укладення в 2015 році договорів оренди ОСОБА_1 з ФГ Таїсія . Зазначив, що земельні ділянки ОСОБА_1 були передані ТОВ ТД Україна за актом приймання-передачі, протягом 2012 -2014 років добросовісно оброблялася позивачем, власнику землі виплачувалась плата за її використання. Підтвердив, що з 2015 року земельними ділянками, належними ОСОБА_1, користується ФГ Таїсія . Вважає, що ОСОБА_1 не могла укладати нові договори оренди в той час, коли існує діючий договір оренди з ТОВ ТД Україна . Саме цим порушено право оренди позивача, яке підлягає захисту у відповідності з законодавством шляхом визнання недійними оспорюваних договорів оренди. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідачів ОСОБА_5В, позов не визнав. Пояснив, що станом на час укладення договору оренди землі 10.12.2012 року між ТОВ ТД Україна та ОСОБА_1 вимагалась обов'язкова державна реєстрація договору. Оскільки цей договір не був зареєстрований, він не набув чинності та не створив для сторін юридичних наслідків. Крім того, з 01.01.2013 року обов'язковій державній реєстрації підлягало право оренди. Разом з тим, своє право оренди за договором від 10.12.2012 року позивач не зареєстрував, а тому не набув цього права, отже і не може ставити вимогу про його захист шляхом визнання недійсним договорів оренди землі, укладених між ОСОБА_1 з ФГ Таїсія . Також зазначив, що укладений договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ФГ Таїсія від 18.05.2015 року був спрямований на настання реальних наслідків, відповідали волі сторін, сторони дійшли згоди з усіх істотних умов договору, підписавши їх. ФГ Таїсія зареєструвало на підставі укладеного договору своє право оренди у визначений законом спосіб, використовує земельну ділянку, спорів щодо оренди між сторонами немає. Вважає, що укладенням ОСОБА_1 договору оренди з ФГ Таїсія жодних прав позивача не порушено, а тому підстав для визнання оспорюваних договорів недійсними немає. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представники третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Відділ Держгеокадастру у Горностаївському районі Херсонської області та Горностаївського районного управління юстиції Херсонської області в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. До суду від них надійшли заяви з проханням розглянути справу за їх відсутності.

Розглянувши подані документи, матеріали та заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЕ № 940398, виданим 29 грудня 2008 року , на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,44 га, кадастровий номер 6522682500:08:003:0016 яка розташована на території Каїрської сільської ради Горностаївського району Херсонської області.

Також судом встановлено, що 10 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ ТД Україна укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_1 передала належну їй вищевказану земельну ділянку розміром 2,44 га в оренду. Вказаний договір підписаний сторонами, містить умови щодо об'єкта оренди, строку дії, договору, орендної плати, державна реєстрація не проводилась.

Згідно акту про передачу та прийом земельної ділянки натурі від 10.12.2012 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ ТД Україна передала земельні ділянки загальною площею 6,13 га. до складу яких входить земельна ділянка площею 2,44 га, кадастровий № 6522682500:08:003:0016.

З довідки ТОВ ТД Україна від 11.06.2015 року встановлено, що за користування земельною ділянкою, належній ОСОБА_1 за 2012-2014 роки виплачена орендна плата.

Також судом встановлено, що 18 травня 2015 року між ОСОБА_1 та ФГ Таїсія укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,44 га., кадастровий № 6522682500:08:003:0016 . Вказаний договір не містить дати, однак із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що підставою реєстрації іншого речового права (права оренди) за ФГ Таїсія є договір оренди від 18 травня 2015 року. На підставі даних договорів 18 травня 2015 року за ФГ Таїсія зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки, про що вчинено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 9704099

Відповідно до вимог ст. 90 ЗК України власник земельної ділянки має право передавати земельну ділянку в оренду.

Згідно зі статтею. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України та ч.8 ст.93 ЗК України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом. Спеціальним Законом, який регулює орендні відносини, є Закон України Про оренду землі .

Статтею ст.13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статей 18, 20 Закону України Про оренду землі , в редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди між ТОВ ТД Україна та ОСОБА_1 від 10 грудня 2012 року, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Разом з тим, цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладення договору.

Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року в справі № 6-162цс13.

З 01 січня 2013 року, положення статей 18, 20 Закону України „Про оренду землі» щодо обов'язкової державної реєстрації договорів оренди землі виключені.

Разом з цим, статтею 6 Закону України Про оренду землі визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, виникнення у особи права оренди за договором з 01 січня 2013 року законодавець пов'язує з державною реєстрацією цього права. Тобто, істотні умови договору оренди, з приводу яких сторони дійшли згоди, і як наслідок набуття орендарем права оренди є чинними (дійсними) з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Положеннями статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статі 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав є обов'язковою.

Частиною першою статті 4 Закону встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема й право оренди земельної ділянки.

Аналізуючи зібрані у справі докази, виходячи із приписів законодавчих норм, які врегульовують питання оренди землі, моменту укладення договорів оренди землі, набрання ними чинності та виникнення права оренди, суд приходить до висновку, що уклавши з ОСОБА_1 10 грудня 2012 року договір оренди землі, ТОВ ТД Україна не набуло права оренди належної їй земельної ділянки площею 2,44 га, оскільки не зареєструвало його у відповідності до приписів Закону України Про оренду землі та статті 125 ЗК України.

Фактично протягом 2013-2014 років між ТОВ ТД Україна та ОСОБА_1 існували відносини щодо користування позивачем її земельними ділянками: встановлено, що позивачем за ці роки їй виплачена плата за користування землею. Однак, саме відсутність у ТОВ ТД Україна права оренди земельної діляноки загальним площею 2,44 га. яке за приписами ст.125 ЗК України пов'язане з його державною реєстрацією, не створило для ТОВ ТД Україна юридичних наслідків за договором та надало можливість ОСОБА_1 18 травня 2015 року укласти договір оренди земельної ділянки площею 2 , 44 га, з ФГ Таїсія , а останньому на підставі вказаних договорів 18 травня 2015 року зареєструвати право оренди на спірну земельну ділянку у Горностаївському районному управлінні юстиції Херсонської області.

Суд вважає, що правовідносини щодо оренди земельної ділянки площею 2,44 га між ТОВ ТД Україна та ОСОБА_1 припинились у зв'язку з укладенням нею нового договору оренди з ФГ Таїсія та реєстрацію 18 травня 2015 року права оренди даної земельної ділянки за останнім.

Правовою гарантією на судовий захист особистого немайнового права та інтересу особи являється ст. 16 ЦК України, яка одним із способів захисту цивільних прав та інтересів передбачає визнання правочину недійсним.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

Частина перша ст.215 ЦК України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Судом встановлено, що укладення договору оренди землі від 18 травня 2015 року між ОСОБА_1 та ФГ Таїсія було здійснено відповідно до вимог чинного законодавства. Сторони дійшли згоди, щодо всіх істотних умов договорів, скріпили їх своїми підписами, зміст цих правочинів, не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Крім того, у встановлений законом спосіб ФГ Таїсія 18 травня 2015 року зареєструвало за даним договором своє право оренди, про що вчинено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 9704099.

При встановлених обставинах та досліджених доказах, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог. Позивачем не доведено факту виникнення у нього права оренди земельної ділянки площею 2,44 га, належної на праві приватної власності ОСОБА_1 за договором від 10 грудня 2012 року, як і порушення цього права, що свідчить про відсутність правових підстав для захисту цього права шляхом визнання недійсними договорів оренди землі, укладених 18 травня 2015 року між ОСОБА_1 та ФГ Таїсія .

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

У зв'язку з залишенням позову без задоволення, судові витрати відшкодуванню не підлягають .

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 215, 638 - 640, 792 ЦК України, ст.ст. 90, 93, 125, 126, 152 ЗК України, Законом України Про оренду землі , Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 158, 197, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Україна до ОСОБА_1, Фермерського господарства Таїсія про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Херсонської області через Горностаївський районний суд Херсонської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час його проголошення, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: О.М. Шумило