Рішення

від 22.12.2015 по справі 903/1221/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 грудня 2015 р. Справа № 903/1221/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» , Миколаївська обл., Жовтневий р-н, с. Миколаївське

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АЛКООПТ» , м.Луцьк

про стягнення 47054,35 грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №10-05-590 від 01.01.2015р.

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сандора» звернувся до суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АЛКООПТ» про стягнення 47054,35грн. заборгованості за поставлений товар, в т.ч.: 31 941,36грн. - основного боргу та 15 112,99грн. - пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №1113-11/2014 від 24.11.2014р. щодо повного та своєчасного розрахунку за отриманий товар.

В підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір поставки №1113-11/2014 від 24.11.2014р., видаткові накладні №ДП\РНв-226856 від 26.11.2014р., № ДП\РНв-227675 від 27.11.2015р., відомості з ЄДРПОУ ТзОВ Сандора , ТзОВ «Торговий дім «АЛКООПТ» , довіреність №10-05-542 від 01.01.2015р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні)(а.с.8-19).

Представник позивача на вимогу ухвали суду від 23.11.2015р. та від 01.12.2015р. супровідним листом за вх. №01-54/12751/15 від 22.12.2015р. долучив до матеріалів справи наступні документи:

- довідку за підписом бухгалтера товариства про наявну у відповідача заборгованість;

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи з спору між цими сторонами, про цей предмет і з цих підстав та відсутнє рішення вище перелічених органів з даного спору;

- копію договору поставки від 24.11.2014р.;

- копію додаткової угоди від 24.11.2014р.;

- детальний розрахунок пені в межах шестимісячного строку відповідно до ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та п.6 ст 232 ГК України;

- довіреність №10-05-590 від 01.01.2015р.

В судовому засіданні представник позивача подала заяву про зменшення позовних вимог за вх. №01-65/350/15 від 22.12.2015р., в якій просить зменшити позовні вимоги в частині стягнення пені, а саме стягнути її за період з 04.12.2014р. по 04.06.2015р. в сумі 1576,31грн. та за період з 05.12.2014р. по 05.06.2015р. в сумі 5687,95грн., а разом 7264,26грн.

Вказана заява, відповідаючи вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству України, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, є прийнятою судом.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/2351 від 20.10.2006 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" та пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13.08.2008р., в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи із якої вирішується спір. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги про стягнення з відповідача 39205,62грн. заборгованості, в т.ч.: 31941,36грн. - основного боргу та 7264,26грн. - пені підтримав в повному обсязі.

Отже, із уточнених позовних вимог і вирішується спір.

Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув. Ухвала суду від 01.12.2015р. про відкладення розгляду справи, яка була направлена рекомендованим листом на адресу (43026, м.Луцьк, просп. Соборності,30) повернута з відміткою відділення поштового зв'язку відсутність адресата .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ТзОВ «Торговий дім «АЛКООПТ» : 43026, м.Луцьк, просп. Соборності,30, отже суд направив ухвалу від 01.12.2015р. за місцем державної реєстрації останнього.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

24 листопада 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сандора» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АЛКООПТ» (Покупець) укладено договір поставки № 1113-11/2014 (а.с.8).

Згідно п. 1.1 вказаного договору Постачальник зобов'язався протягом строку дії договору передати Покупцю у власність, а Покупець - прийняти та оплатити продукцію (соки, безалкогольні та алкогольні напої, продукти харчування, молочні продукти, продукти дитячого харчування та інші.

У п. 3.2. договору сторони домовились, що Покупець, зобов'язаний здійснити оплату продукції Постачальнику шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника або шляхом внесення в касу підприємства в наступний строк:

3.2.1. за продукцію, не віднесену до категорії молочної - протягом 7 днів з дати відвантаження, вказаної в накладній (рахунку-фактурі).

3.2.2. за молочну продукцію протягом 7 днів з дати відвантаження, вказаної в накладній (рахунку-фактурі).

Згідно п.4.2 договору за несвоєчасну оплату продукції Покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання умов договору поставки поставив товар відповідачу на загальну суму 31941,36грн., що підтверджується видатковими №ДП\РНв-226856 від 26.11.2014р., № ДП\РНв-227675 від 27.11.2015р. (а.с.9-10).

Однак, як слідує з матеріалів справи всупереч умовам договору зобов'язання щодо оплати за поставку товару відповідачем не виконані.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору поставки №1113-11/2014 від 24.11.2014р.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 31941,36 грн. основної заборгованості підставна та підлягає до задоволення в повному об'ємі.

Водночас, позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Нарахована позивачем пеня на підставі п.4.2 договору поставки №1113-11/2014 від 24.11.2014р. та згідно до заяви про зменшення позовних вимог в розмірі 1576,31грн. за період з 04.12.2014р. по 04.06.2015р. та за період з 05.12.2014р. по 05.06.2015р. в сумі 5687,95грн., а разом 7264,26грн. підлягає до задоволення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач вимог ухвали суду не виконав, доказів які б спростували заборгованість не подав, нарахування пені не заперечив, власних контрозрахунків не подав.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача за договором поставки №1113-11/2014 від 24.11.2014р. підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення в сумі 39205,62грн. заборгованості, в т.ч.: 31941,36грн. - основного боргу та 7264,26грн. - пені.

Подаючи позов до суду позивач просив повернути надмірно сплачений судовий збір в сумі 609,00грн.

При звернені до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 1827,00грн.(згідно платіжного доручення №1458768576 від 28.07.2015р.).

Згідно пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір (в редакції від 01.09.2015р.) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру позивач сплачує судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно п.1 ст.7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, позивачем при подачі позову до суду було надмірно сплачено судовий збір в розмірі 609,00грн., який слід повернути за його заявою. Заява представника позивача про повернення суми сплаченого судового збору в розмірі 609,00 грн. підлягає задоволенню.

Оскільки розгляд справи в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати по справі, на підставі ст. 44,49 ГПК України, слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 144, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 611, 612, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АЛКООПТ» (43026, м.Луцьк, просп. Соборності,30, код ЄДРПОУ 39455285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» (57262, Миколаївська обл., Жовтневий р-н, с. Миколаївське,код ЄДРПОУ 22430008) 39205,62грн. заборгованості, в т.ч.: 31941,36грн. - основного боргу та 7264,26грн. - пені та 1218, 00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Сандора» (57262, Миколаївська обл., Жовтневий р-н, с. Миколаївське,код ЄДРПОУ 22430008) з Державного бюджету 609,00 грн. надмірно сплаченого судового збору згідно платіжного доручення №1458768576 від 28.07.2015р.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

24.12.2015р.

Суддя В. М. Дем`як