Рішення

від 16.12.2015 по справі 910/26772/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2015Справа №910/26772/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління

активами та адміністрування пенсійних фондів Укрфінінвест

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича

компанія Авалон

про стягнення 197 641,21 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Васюк П.П., Шестаков М.В. - директор

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Укрфінінвест до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Авалон про стягнення 185 000,00 грн. заборгованості з непогашених облігацій та заборгованості з виплати відсоткового доходу по облігаціям у сумі 12 641,21 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2015 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/26772/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 25.11.2015, зобов'язано сторін надати певні пояснення та документи.

Через відділ діловодства суду 25.11.2015 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали, які залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 25.11.2015 р. представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав суду оригінали документів.

Представник відповідача в судове засідання 25.11.2015 р. не з'явився, вимог ухвали не виконав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2015 р. відкладено розгляд справи на 09.12.2015 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання та не виконанням ним вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 09.12.2015 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 09.12.2015 р. повторно не з'явився, вимог ухвали не виконав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду та для витребування у позивача додаткових доказів у справі, керуючись ст. 77 ГПК України, розгляд справи відклав на 16.12.2015 р.; зобов'язав сторін надати певні пояснення та документи.

Представник позивача в судовому засіданні 16.12.2015 р. надав документи на виконання вимог ухвали суду, які залучено до матеріалів справи; надав суду усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 16.12.2015 р. не з'явився, про поважні причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином; вимог ухвал суду в даній справі не виконав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Згідно з абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 16.12.2015 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.03.2005 р. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку була здійснена реєстрація випуску відсоткових облігацій серії А , у кількості 50 000 штук, номінальною вартістю 1 000,00 грн. за 1 шт. Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Авалон (надалі - ТОВ НВК Авалон , відповідач), що супроводжувалось одночасною реєстрацією Меморандуму про випуск облігацій, дата реєстрації 16.03.2005 р. (копія Меморандуму додається).

Згідно з п. 6.3. Меморандуму про випуск облігацій, термін обігу облігацій - з 21.03.2005 р. до 21.03.2015 р.

Відповідно до п. 7.2. Меморандуму про випуск облігацій, процентна ставка за однією облігацією встановлюється на кожний процентний період у розмірі 1 (один) % річних.

За умовами п. п. 7.1. та 8.1. Меморандуму про випуск облігацій, ТОВ НВК Авалон зобов'язувалось провести погашення облігацій та виплатити дохід по вищевказаному випуску в строк з 21.03.2015 р. до 26.03.2015 р.

Пунктом 8.2. Меморандуму про випуск облігацій визначено порядок погашення, здійснення операцій і депонування.

Погашення облігацій здійснюється, в національній валюті України (гривні) на підставі реєстру власників іменних цінних паперів, який складається реєстратором на кінець дня, що передує даті погашення та надається емітенту на дату погашення, а саме на 21.03.2015 р.

Для погашення облігацій їх власники пред'являють належні їм сертифікати облігацій емітенту в термін, встановлений для погашення, після чого емітент перераховує грошові кошти на поточний рахунок власника облігацій, вказаний у реєстрі власників іменних цінних паперів або за реквізитами, які власник облігацій письмово повідомив емітента не пізніше як за 10 днів до дати погашення.

Якщо дата погашення облігацій припадає на святковий (вихідний) день, всі виплати здійснюються, починаючи з наступного за святковим (вихідним) робочим днем. Процентний дохід за облігаціями за вказані святкові (вихідні) дні не нараховується та не виплачується.

В разі, якщо перерахування коштів не відбулося з причин, які не залежать від емітента, а саме:

- власник облігацій не пред'явив на дату завершення погашення облігацій належні йому облігації;

- якщо складений реєстратором реєстр не містить реквізити поточного рахунку власника облігацій, на який повинна бути проведена оплата,

то нараховані емітентом, але невиплачені кошти депонуються на поточному рахунку емітента та виплачуються власнику після його особистого звернення на протязі 5 (п'ять) робочих днів. На депоновані кошти проценти не нараховуються.

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що згідно з договорами купівлі-продажу цінних паперів № 08/06-05 КО від 29.06.2005 р.; № 51/02-06 КО від 17.02.2006 р.; № 61/03-06 КО від 20.03.2006 р.; № 231/03-08 КО від 13.03.2008 р.; № 277/12-08 КО від 18.12.2008 р.; № 296/03-09 КО від 23.03.2009 р.; № 316/06-09 КО від 10.06.2009 р.; № 355/12-09 КО від 15.12.2009 р.; № 390/05-10 КО від 14.05.2010 р.; № 419/10-10 КО від 01.10.2010 р.; № 477/05-11 КО від 18.05.2011 р.; № 544/10-11 КО від 25.10.2011 р.; № 583/04-12 КО від 09.04.2012 р.; № 586/05-12 КО від 11.05.2012 р.; № 598/06-12 КО від 01.06.2012 р.; № 655/12-12 КО від 24.12.2012 р.; № 650/11-12 КО від 29.11.2012 р.; № 627/08-12 КО від 14.08.2012 р.; № 672/05-13 КО від 13.05.2013 р. (належним чином засвідчені копії яких додано до матеріалів справи) позивач набув права власності на цінні папери відповідача у кількості 2231 штука на загальну суму 2 231 000,00 грн. Цінні папери були оплачені у встановленому порядку, що підтверджується копіями банківських виписок.

У 2006 році згідно з договорами купівлі-продажу цінних паперів № 07/11-06 ПО від 28.11.2006 р.; № 06/11-06 ПО від 10.11.2006 р.; № 04/09-06 ПО від 27.09.2006 р.; № 03/08-06 ПО від 17.08.2006 р.; № 02/07-06 ПО від 27.07.2006 р. відповідач здійснював достроковий зворотній викуп облігації у кількості 2046 на загальну суму 2 046 000,00 грн. Цінні папери були оплачені у встановленому порядку, що підтверджується банківськими виписками.

Станом на дату звернення з позовом до суду у власності позивача знаходяться не викуплені відповідачем 185 шт. облігацій, номінальною вартістю 1 000,00 грн. за 1 шт., на загальну суму 185 000,00 грн., строк погашення яких настав.

Кількість та вартість цінних паперів, що знаходяться у власності позивача підтверджується також випискою з реєстру власників іменних цінних паперів № 154 від 11.10.2013 р. (належним чином засвідчена копія якої додана до матеріалів справи).

Не зважаючи на те, що відповідач був зобов'язаний здійснити погашення облігацій в строк з 21.03.2015 р. до 26.03.2015 р., відповідач свого обов'язку не виконав, облігації на загальну суму 185 000,00 грн. в строк не погасив.

Також позивач пояснив, що відповідач зобов'язаний виплатити проценти (дохід) по випущеним облігаціям, сума яких станом на дату погашення облігацій (21.03.2015 р.) становить 12 641,21 грн.

Дохід за однією облігацією виплачується одночасно з її погашенням. Сума доходу за однією облігацією визначається, як сума всіх нарахованих доходів за кожен процентний період та обчислюється за формулою, передбаченою п. 7.2. Меморандуму про випуск облігацій:

C = ? (N * r i % * (T i /365)),

i = 1…4

де С - розмір доходу за однією облігацією, грн.;

N - номінальна вартість однієї облігації;

r i - встановлена процентна ставка для процентного періоду, де і - номер процентного періоду, ( i = 1…4) ;

T i - кількість днів у процентному періоді (враховується кількість днів з дати внесення до реєстру власників іменних цінних паперів), де і - номер процентного періоду, ( i = 1…4) .

Виплата доходу за однією облігацією проводитиметься одночасно з її погашенням у термін та в порядку, передбаченому для погашення, здійснення операцій і депонування при погашенні, а при достроковому викупі - у терміни та в порядку, передбаченому для дострокового викупу, здійснення операцій і депонування при достроковому викупі.

11.03.2015 р. позивач звернувся до відповідача з листом, в якому нагадував про необхідність здійснити погашення облігацій та виплатити відсотки по ним (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи). Однак, відповідач залишив даний лист без відповіді та реагування. На день звернення з позовом до суду кошти за облігаціями та відсотковим доходом по ним на банківський рахунок позивача не надійшли.

Таким чином, на даний час заборгованість відповідача складає 197 641,21 грн. (з яких: 185 000,00 грн. - заборгованість по не викупленим облігаціям та 12 641,21 грн. - заборгованість по виплаті доходу по облігаціям.

Згідно з випискою з реєстру власників іменних цінних паперів № 154 від 11.10.2013 р. позивач є власником 185 облігацій сумарної номінальної вартості 185 000,00 грн. , тому має право вимагати від емітента, яким є відповідач, виконання зобов'язань згідно з умовами випуску облігацій.

На виконання умов п. 8.2. Меморандуму про випуск облігацій позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу необхідності погашення заборгованості, зокрема, листом № 39 від 11.03.2015 р., листом № 46 від 24.03.2015 р., претензією № 1 (вих. № 55 від 15.04.2015 р.) та вимогою № 2 (вих. № 102 від 09.12.2015 р.). Однак, зазначені звернення були залишені відповідачем без відповіді та реагування.

Враховуючи вищенаведене, Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Укрфінінвест звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Авалон про стягнення 185 000,00 грн. заборгованості з непогашених облігацій та заборгованості з виплати відсоткового доходу по облігаціям у сумі 12 641,21 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Так, статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 934 ЦК України, за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок , цінні папери - це документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам. Цінні папери за порядком їх розміщення (видачі) поділяються на емісійні та неемісійні. Емісійні цінні папери - це цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент). До емісійних цінних паперів належать: акції; облігації підприємств; облігації місцевих позик; державні облігації України; іпотечні сертифікати; іпотечні облігації; сертифікати фондів операцій з нерухомістю; інвестиційні сертифікати; казначейські зобов'язання України.

Статтею 7 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок встановлено, що облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення). Облігації розміщуються у документарній або бездокументарній формі.

Приписами ч. 3 ст. 7 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок встановлено, що емітент у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, може розміщувати відсоткові, цільові та дисконтні облігації. Відсоткові облігації - облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів.

Частиною 1 ст. 8 Закону України Про депозитарну систему України передбачено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі. Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 1 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок встановлено, що проспект емісії цінних паперів - це документ, що містить інформацію про розміщення цінних паперів та інші відомості, передбачені цим та іншими законами, що визначають особливості розміщення певних видів цінних паперів.

Частиною 10 ст. 30 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок передбачено, що за невиконання умов проспекту емісії цінних паперів, зареєстрованого у встановленому порядку, емітент таких цінних паперів несе відповідальність, передбачену законом.

У відповідності до ст. 655, ч. ч. 1, 4 ст. 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Операції купівлі-продажу цінних паперів, згідно з ч. 3 ст. 165 ГК України, здійснюють їх емітенти, власники, а також торговці цінними паперами - посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів. Види та порядок здійснення зазначеної діяльності визначаються цим Кодексом та іншими законами.

У відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок , погашення емісійних цінних паперів - сукупність дій емітента та власників цінних паперів щодо припинення обігу боргових емісійних цінних паперів, виплати їх власникам номінальної вартості цінних паперів та доходу за такими цінними паперами (якщо це передбачено проспектом емісії цінних паперів) або постачання (надання) товарів (послуг) у строки, передбачені проспектом емісії цінних паперів, та анулювання цінних паперів.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. Про судове рішення , рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за Меморандумом про випуск облігацій, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо погашення даних облігацій не виконав належним чином.

Відповідач у жодних належних доказів обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, оцінивши всі надані докази та пояснення в їх сукупності, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича компанія Авалон 185 000,00 грн. заборгованості з непогашених облігацій та заборгованості з виплати відсоткового доходу по облігаціям у сумі 12 641,21 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Укрфінінвест до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Авалон про стягнення 185 000,00 грн. заборгованості з непогашених облігацій та заборгованості з виплати відсоткового доходу по облігаціям у сумі 12 641,21 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Авалон (04205, м. Київ, проспект Оболонський, 23-А, код ЄДРПОУ 33192603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Укрфінінвест (01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16, код ЄДРПОУ 33152199) 185 000 (сто вісімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості з непогашених облігацій, 12 641 (дванадцять тисяч шістсот сорок одну) грн. 21 коп. заборгованості з виплати відсоткового доходу по облігаціям та 2 964 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 62 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 21.12.2015 р.

Суддя І.О. Андреїшина