Постанова

від 15.09.2015 по справі 805/2902/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 р. Справа № 805/2902/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради, Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області, Юридичного управління Донецької міської ради, Виконавчого комітету Донецької міської ради про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, про визнання бездіяльності протиправною, -

встановив:

21 липня 2015 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Донецької міської ради (далі - відповідач 1 або ОСОБА_2), Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області (далі - відповідач 2 або УДКСУ у м. Донецьку), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 26 серпня 2015 року, позивач просив:

- стягнути з Донецької міської ради на його користь заборгованість із заробітної плати у розмірі 50 905,88 грн.;

- стягнути з Донецької міської ради на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку із заробітної плати після звільнення у розмірі 249 258,87 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області щодо невиконання покладених на останнього чинним законодавством функцій та обов'язків, внаслідок чого перед позивачем утворилася заборгованість із заробітної плати.

Фактичні підстави для звернення до суду із вказаним позовом позивач вбачав у наступному.

Згідно з розпорядженням Донецького міського голови від 15 березня 2001 року № 362 року 15 березня 20011 року ОСОБА_3 прийнято на посаду провідного юрисконсульта юридичного відділу ОСОБА_2, присвоєно дев'ятий ранг п'ятої категорії посадової особи місцевого самоврядування.

24 липня 2008 року на підставі ст. 11 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування позивачем складена Присяга осадової особи органу місцевого самоврядування.

Починаючи з 26 листопада 2008 року, на підставі розпорядження Донецького міського голови від 25 листопада 2008 року № 447/3к, позивач обіймав посаду начальника юридичного управління Донецької міської ради.

20 листопада 2014 року на підставі розпорядження Донецького міського голови від 20 листопада 2014 року № 291/4к позивача звільнено з посади начальника юридичної управління Донецької міської ради за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

Позивач стверджував, що з невідомих йому причин, починаючи з листопада 2014 року заробітна плата виплачена йому частково із суттєвим порушенням строків її виплати, що підтверджено довідкою про заборгованість від 25 листопада 2014 року № 124, виданою Донецькою міською радою.

Згідно з цією довідкою заборгованість із заробітної станом на 20 листопада 2014 року становила 50 905,88 грн., в тому числі за липень 2014 року - 12 627,09 грн., за жовтень 2014 року - 6 817,20 грн., за листопад 2014 року - 31 461,59 грн.

На час звернення позивача до суду із вказаним позовом розмір заборгованості із заробітної плати не зазнав змін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення з Донецької міської ради заборгованості із заробітної плати та посилаючись на положення ч. 2 ст. 38 Конституції України, ст. ст. 9, 21 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , ст. 115 Кодексу законів про працю України, а також на Колективний договір, укладений між трудовим колективом та Донецькою міською радою від 16 листопада 2007 року № 1427, за умовами якого заробітна плата має виплачуватись 15 та 30 числа кожного місяця, позивач стверджував, що Донецька міська рада як роботодавець порушила строки, встановлені для виплати заробітної плати за фактично відпрацьований позивачем час впродовж липня-листопада 2014 року; заробітна плата за прострочений період була нарахована, проте не виплачена.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку та посилаючись на п.п. 4, 14 Положення про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2011 року № 1280, п. 2.2. Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 серпня 2012 року № 938, позивач стверджував, що саме до повноважень відповідача 2 належить здійснення комплексу заходів щодо казначейського обслуговування місцевого бюджету м. Донецька та рахунків Донецької міської ради, її виконавчого комітету, управлінь та відділів. Саме внаслідок бездіяльності відповідача 2 утворилася заборгованість із заробітної плати, стягнення якої є предметом спору.

Позивач стверджував, що за наявною у нього інформацією заробітна плата за спірний період йому була нарахована, до відповідних бюджетів були перераховані податок на доходи фізичних осіб та єдиний соціальний внесок, нараховані на суму належної йому заробітної плати, проте позивачу грошові кошти виплачені не були.

Обґрунтовуючи вимоги щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, позивач посилався на положення ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117 Кодексу законів про працю України та на правовий висновок Верховного Суду України у справі № 6-144цс13 від 29 січня 2014 року.

Позивач доводив, що середній заробіток за весь час затримки розрахунку має обчислюватися починаючи з 21 листопада 2014 року - тобто з дати звільнення по 20 липня 2015 року - дата підписання позову.

Обчислюючи суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, позивач керувався п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, та виходив з наступного.

Заробітна плата за останні два місяці становить: 8 817,43 грн. - за жовтень 2014 року, 39 979,40 грн. - за листопад 2014 року; разом 8 817,43 грн. + 39 979,40 грн. = 48 796,83 грн.

Кількість відпрацьованих робочих днів за останні два місяці становить: 23 - у жовтні 2014 року, 14 - у листопаді 2014 року; разом 37 робочих днів.

Розмір середньоденної заробітної плати 48 796,83 грн. : 37 робочих днів = 1 318,83 грн.

Час затримки виплати заробітної плати розрахований з урахуванням листів Міністерства праці та соціальної політики України Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2014 рік від 04 вересня 2013 року № 9884/0/14-13/13 та Міністерства соціальної політики України Про розрахунок тривалості робочого часу на 2015 рік від 09 вересня 2014 року № 10196/0/14-14/13, відповідно до яких кількість робочих днів, що взяті позивачем до розрахунку, становила: 6 робочих днів - листопад 2014 року, 23 - грудень 2014 року, 20 - січень 2015 року, 20 - лютий 2015 року, 21 - березень 2015 року, 21 - квітень 2015 року, 18 - травень 2015 року, 20 червень - 2015 року, 14 - липень 2015 року, а разом 163 робочі дні.

Відповідно, середній заробіток за весь час затримки, що підлягає стягненню з відповідача 1, за розрахунком позивача становить 1 318,83 грн. х 163 робочі дні = 214 969,29 грн.

Обгрнутовуючи обраний спосіб захисту порушеного права - стягнення коштів з Донецької міської ради, позивач посилався на положення ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , ст. ст. 43, 56, 57, 78 Бюджетного кодексу України і зазначав, що на момент вирішення справи по суті кошти, раніше виділені юридичному управлінню Донецької міської ради та не використані впродовж бюджетного року, будуть повернуті до загального фонду місцевого бюджету.

Посилаючись на положення ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 3 ст. 7 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , ст.ст. 115, 116, 233 Кодексу законів про працю України, позивач стверджував, що ним не пропущений строк для звернення до адміністративного суду із вказаним позовом.

З урахуванням наведеного позивач наполягав на задоволенні позовних вимог (а.с. 3-10, 47-52, 55).

Відповідач 1 - Донецька міська рада надав пояснення по сутні позовних вимог, в яких зазначила наступне.

Рада не заперечувала факту перебування позивача у трудових відносинах з нею як органом місцевого самоврядування, щодо обставин їх припинення та стосовно відомостей, зазначених у довідці про заборгованість від 25 листопада 2014 року № 124 та у довідці про доходи від 25 листопада 2014 року № 247.

ОСОБА_2 зазначала, що не має можливості надати витребувані судом докази у зв'язку з її переміщенням з м. Донецька до м. Краматорська внаслідок проведення антитерористичної операції (а.с. 37, 56).

Відповідач 2 - Управління державної казначейської служби у м. Донецьку Донецької області позов не визнало, надало заперечення, сутність яких полягала у наступному.

Ч. 2 ст. 78 Бюджетного кодексу України визначено, що казначейське обслуговування державного та місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державної казначейської служби України відповідно до покладених на них ст. 43 цього Кодексу функцій та повноважень.

Відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України органи Державної казначейської служби України здійснюють розрахункове-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів на підставі договору, типова форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України № 758 від 22 червня 2012 року Про затвердження Порядку відкриття та закриття розрахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України .

Договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування ні з позивачем, ні з Донецькою міською радою, ні з Юридичним управлінням Донецької міської ради відповідач 2 не укладав.

Крім того, з моменту переходу місцевого бюджету на казначейське обслуговування, Донецькій міській раді не було надано статусу розпорядника або одержувача бюджетних коштів. Донецька міська рада та Юридичне управління Донецької міської ради відсутні в мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і не мають відкритих реєстраційних рахунків в органах казначейства.

Виконавчий комітет Донецької міської ради мав статус розпорядника бюджетних коштів, між ним та УДКСУ у м. Донецьку був укладений договір на розрахунково-касове обслуговування.

Разом з цим в мережі розпорядників бюджетних коштів на 2015 рік Виконавчий комітет Донецької міської ради відсутній.

Крім того, Виконавчий комітет Донецької міської ради не надав до УДКСУ у м. Донецьку документи, що підтверджують факт передислокації цієї установи на контрольовану органами державної влади України територію, а тому УДКСУ у м. Донецьку не здійснює обслуговування цієї установи.

Відповідач 2 стверджував, що з квітня 2014 року на території Донецької та Луганської областей проводиться антитерористична операція, активна фаза якої з липня 2014 року проходила у м. Донецьку.

З цієї причини постановою Правління Національного банку України від 06 серпня 2014 року № 466 Про призупинення здійснення фінансових операцій учасників внутрішньодержавних платіжних систем, включаючи органи Державної казначейської служби України, зобов'язано призупинити здійснення усіх видів операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження до переліку населених пунктів, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження включено також і місто Донецьк.

На виконання вимог наказу Державної казначейської служби України від 24 липня 2014 року № 200 Про затвердження Порядку функціонування Державної казначейської служби України у надзвичайному режимі УДКСУ у м. Донецьку передислоковано до м. Маріуполя.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей та деякі умови такого фінансування.

Тимчасовий порядок передбачає, що фінансування (у тому числі і в частині виплати заробітної плати) бюджетних установ, які знаходяться на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, здійснюється тільки за умови:

- переміщення бюджетної установи з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі свої повноваження, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі;

- заробітна плата працівникам установи за період, коли установа розміщувалась на тимчасово непідконтрольній території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі, виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи;

- заробітна плата та виплата за час щорічної відпустки працівникам установи, яка переміщена на контрольовану територію, виплачується якщо установа продовжує функціонувати і працівники виконують свої обов'язки.

При цьому Тимчасовим порядком визначено, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади, що не суперечить приписам ст. 43 Конституції України.

Відповідач 2 наголошував на тому, що 31 березня 2015 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 року № 109 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 595 від 07 листопада 2014 року Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей , якою п. 2 Тимчасового порядку доповнено абзацом, яким визначено, що казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками та кредитування у населених пунктах на тимчасово неконтрольованій території здійснюється після повернення такої території під контроль органів державної влади.

Крім того, відповідач 2 посилався на ч. 1 ст. 57 Бюджетного кодексу України та стверджував, що 31 грудня 2014 року були закриті всі рахунки, відкриті у цьому бюджетному періоді для виконання бюджету.

На цих підставах відповідач 2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 32-34, 46).

Ухвалою від 26 серпня 2015 року до участі у справі у якості співвідповідачів залучені Юридичне управління Донецької міської ради (далі - відповідач 3 або Юридичне управління) та Виконавчий комітет Донецької міської ради (далі - відповідач 4 або Виконком) (а.с. 59).

Відповідачі 3 і 4 свого ставлення до заявлених позовних вимог не висловили.

Про дату, час і місце судового розгляду позивач та відповідачі 1 і 2 повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст.ст. 33-36, 38 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), про що свідчать розписка про отримання судової повістки, звіт про надіслання електронної судової повістки та рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 61-62, 100-101).

Повідомлення відповідачів 3 і 4 про дату, час і місце судового розгляду в порядку, визначеному ст.ст. 33-36, 38 КАС України не видається можливим, оскільки вони не здійснюють свої функції та повноваження і зареєстровані на тимчасово неконтрольованій органами державної влади території (м. Донецьк), відправка поштової кореспонденції до/з якого не здійснюється (а.с. 68-69).

Сторони до судового засідання не з'явились, явку своїх представників не забезпечили.

31 серпня 2015 року через відділ діловодства та документообігу суду позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмово провадження (а.с. 70).

13 і 26 серпня 2015 року через відділ діловодства та документообігу суду відповідач 1 надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (а.с. 37, 56).

12 серпня 2015 року через відділ діловодства та документообігу суду відповідач 2 надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (а.с. 30-31).

З урахуванням наведеного та на підставі положень ч. 4 ст. 122, ч. ч.4, 6 ст. 128 КАС України розгляд справи здійснено в письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що встановлено на підставі паспорту громадянина України серії ВС 119414, виданого Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 05 січня 2000 року (а.с. 11-15).

На підставі даних он-лайн сервісу отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) встановлено наступне.

Відповідач 1 - Донецька міська рада (ідентифікаційний код 26502957, місцезнаходження: 84333, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Транспортна, 2) зареєстрована як юридична особа 21 травня 1997 року, про що 20 травня 2005 року до ЄДР внесений запис за номером 1 266 120 0000 008076 (а.с. 26-27). Ці відомості також підтверджені Витягом з ЄДР, сформованим 20 серпня 2015 року за № НОМЕР_1 (а.с. 53-54), свідоцтвом про державну реєстрації юридичної особи серії А00 № 308202 (а.с. 94) та довідкою АА № 654011 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 95).

Відповідач 2 - Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області (ідентифікаційний код 38033949, місцезнаходження: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Леніна, 68) зареєстроване як юридична особа, про що 22 грудня 2011 року до ЄДР внесений запис за номером 1 266 102 0000 040348 (а.с. 24-25).

Відповідач 3 - Юридичне управління Донецької міської ради (ідентифікаційний код 33905007, місцезнаходження: 83050, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Артема, 98) зареєстроване як юридична особа, про що 14 листопада 2005 року до ЄДР внесений запис за номером 1 266 102 0000 013487 (а.с. 63-65).

Відповідач 4 - Виконавчий комітет Донецької міської ради (ідентифікаційний код 04052844, місцезнаходження: 83050, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Артема, 98) зареєстрований як юридична особа 21 травня 1997 року, про що 20 травня 2005 року до ЄДР внесений запис за номером 1 266 120 0000 008072 (а.с. 66-67).

На підставі записів у трудовій книжці позивача серії БТ-І № 8998452 встановлено наступне.

15 березня 2001 року на підставі розпорядження Донецького міського голови від 15 березня 2001 року № 362 ОСОБА_1 прийнятий на посаду провідного юрисконсульта юридичного відділу Донецької міської ради (запис № 23).

15 липня 2001 року на підставі розпорядження Донецької міської ради від 16 липня 2001 року № 949 позивачу присвоєно дев'ятий ранг п'ятої категорії посадової особи місцевого самоврядування (запис № 24).

24 липня 2001 року ОСОБА_1 прийнята Присяга посадової особи місцевого самоврядування (запис № 25).

На підставі рішення Донецької міської ради від 24 червня 2005 року № 20/40 юридичний відділ Донецької міської ради перейменовано на юридичне управління Донецької міської ради (запис № 28).

З 26 листопада 2008 року на підставі розпорядження Донецького міського голови від 25 листопада 2008 року № 447/3к позивач переведений на посаду начальника юридичного управління Донецької міської ради із збереження дев'ятого рангу п'ятої категорії посадової особи місцевого самоврядування (запис № 30).

20 листопада 2014 року на підставі розпорядження Донецького міського голови від 20 листопада 2014 року № 291/4к позивач звільнений за згодою сторін за п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (запис № 31) (а.с. 20-21).

Таким чином, позивач мав статус посадової особи місцевого самоврядування та безпосередньо проходив службу в Юридичному управлінні Донецької міської ради, тобто у виконавчому органі ради зі статусом юридичної особи.

Згідно з довідкою про доходи від 25 листопада 2014 року № 247, яка видана ОСОБА_1 Виконавчим комітетом Донецької міської ради за підписом першого заступника міського голови ОСОБА_4 та начальника відділу бухгалтерського обліку ОСОБА_5 і скріплена печаткою Виконавчого комітету Донецької міської ради, за липень 2014 року позивачу нарахована заробітна плата у розмірі 17 418,14 грн., до сплати - 13 727,09 грн.; за серпень 2014 року - 5 345,42 грн., до сплати - 4 218,70 грн.; за вересень 2014 року - 9 212,14 грн., до сплати - 7 042,19 грн.; за жовтень 2014 року - 8 817,43 грн., до сплати - 6 817,20 грн.; за листопад 2014 року - 39 979,40 грн., до сплати - 31 461,59 грн. (а.с. 18).

Зі змісту довідки про заборгованість від 25 листопада 2014 року № 124, яка видана ОСОБА_1 Виконавчим комітетом Донецької міської ради за підписом першого заступника міського голови ОСОБА_4 та начальника відділу бухгалтерського обліку ОСОБА_5 і скріплена печаткою Виконавчого комітету Донецької міської ради, станом на 20 листопада 2014 року заборгованість з виплати заробітної плати становила 50 905,88 грн.

Так, за липень 2014 року нарахована заробітна плата 17 418,14 грн., утримано податків та обов'язкових платежів 3 691,05 грн., перераховано до бюджетів податків та обов'язкових платежів 3 691,05 грн., фактично сплачено 1 100,00 грн., заборгованість 12 627,09 грн., платіжне доручення переданого до ГУ ДКСУ у Донецькій області від 08 жовтня 2014 року № 825.

За серпень 2014 року нарахована заробітна плата 5 345,42 грн., утримано податків та обов'язкових платежів 1 126,72 грн., перераховано до бюджетів та обов'язкових платежів 1 126,72 грн., фактично сплачено 4 218,70 грн.

За вересень 2014 року нарахована заробітна плата 9 212,14 грн., утримано податків та обов'язкових платежів 2 169,95 грн., перераховано до бюджетів податків та обов'язкових платежів 2 169,95 грн., фактично сплачено 7 042,19 грн.

За жовтень 2014 року нарахована заробітна плата 8 817,43 грн., утримано податків та обов'язкових платежів 2000,00 грн., заборгованість 6 817,20 грн., платіжні доручення передані до ГУ ДКСУ у Донецькій області від 15 жовтня 2014 року № 954 та від 29 жовтня 2014 року № 1004.

За листопад 2014 року нарахована заробітна плата 39 979,40 грн., утримано податків та обов'язкових платежів 8 517,81 грн., перераховано до бюджетів податків та обов'язкових платежів 8 517,81 грн., заборгованість 31 461,59 грн., не має фінансування (а.с. 19).

Як свідчить виписка по рахунку позивача, відкритому у ПАТ Укрсоцбанк , сформована філією № 44 Борщагівського відділення ПАТ Укрсоцбанк 30 червня 2015 року за період з 01 липня 2014 року по 30 червня 2015 року, 29 липня 2014 року на картковий рахунок позивача зарахована заробітна плата за першу половину липня 2014 року у сумі 1 100,00 грн., 08 жовтня 2014 року - зарахована заробітна плата за серпень 2014 року у сумі 4 218,70 грн., 08 жовтня 2014 року - зарахована заробітна плата за вересень 2014 року у сумі 7 042,19 грн.

Інших операцій по зарахуванню заробітної плати на картковий рахунок позивача у вказаний період не було (а.с. 17).

У відповідь на звернення позивача щодо погашення заборгованості із заробітної плати листом від 26 серпня 2015 року № б/н ОСОБА_2 повідомила позивача про те, що станом на 20 листопада 2014 року заборгованість, яка утворилася за час проходження ним служби в органах місцевого самоврядування, становила 50 905,88 грн., що відображено у довідці від 25 листопада 2014 року № 124.

Посилаючись на п. 24 розділу VI Бюджетного кодексу України, ОСОБА_2 стверджувала, що цим Кодексом передбачена можливість виконання місцевого бюджету у населених пунктах Донецької області, що розташовані на території проведення антитерористичної операції за рішеннями Президента України, відповідних органів державної влади або їх посадових осіб, які можуть запроваджувати особливий порядок діяльності учасників бюджетного процесу на відповідній території.

Рада зазначала, що з метою реалізації вищенаведеної норми звернулася до Верховної ОСОБА_2 України, а згодом - до Міністерства фінансів України з листом щодо вжиття дієвих заходів, спрямованих на нормативне врегулювання питання щодо запровадження такого особливого порядку діяльності органів Державної казначейської служби України та належного функціонування казначейських рахунків місцевого бюджету м. Донецька, зокрема шляхом внесення відповідних змін до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерств фінансів України від 23 вересня 2012 року № 938 (а.с. 57).

Як свідчать відомості з центральної бази даних Державного реєстру ДФС України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 від 26 серпня 2015 року № 9542/К/26-57-11-04, сформовані за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2015 року, позивач отримував доход у вигляді заробітної плати в І-ІІІ кварталах 2014 року, виплату якої здійснював Виконавчий комітет Донецької міської ради (а.с. 71).

Також встановлено, що 29 січня 2014 року Донецькою міською радою було прийнято рішення за № 44/1 Про міський бюджет на 2014 рік (а.с. 72-

Розподіл видатків міського бюджету на 2014 рік по головним розпорядника коштів наведений у додатку 3 до рішення Донецької міської ради від 29 січня 2014 року № 44/1 (а.с. 76-78).

В переліку головних розпорядників бюджетних коштів Донецька міська рада та Юридичне управління Донецької міської ради не зазначені, видатки на заробітну плату включені до видатків загального фонду бюджету, головним розпорядником коштів за цією статтею є Виконавчий комітет Донецької міської ради.

Структура і гранична чисельність посадових осіб та службовців органів місцевого самоврядування на 2014 рік наведена у додатку 9 до рішення Донецької міської ради від 29 січня 2014 року № 44/1 (а.с. 86-93).

До складу органів місцевого самоврядування, які фінансуються з міського бюджету, включені такі підрозділи як апарат виконкому міської ради та самостійні відділи і управління міської ради, в тому числі юридичне управління міської ради у кількості 8 штатних одиниць.

Структура і гранична чисельність працівників, зайнятих обслуговуванням органів місцевого самоврядування, на 2014 рік наведена у додатку 10 до рішення Донецької міської ради від 29 січня 2014 року № 44/1 (зворотній бік а.с. 96).

До складу органів місцевого самоврядування, які фінансуються з міського бюджету, включені такі підрозділи як апарат виконкому міської ради та самостійні відділи і управління міської ради, в тому числі юридичне управління міської ради у кількості 1 штатна одиниця.

Докази, які б спростовували вищенаведені обставини суду не надані.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, що визначено ч. 1 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Факти перебування позивача на службі в органах місцевого самоврядування, обставини її припинення та наявності заборгованості з виплати заробітної плати не є спірними.

Ст. 98 Кодексу законів про працю України визначено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Указом Президента України Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України (таємне).

Як встановлено ст. 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VIІ (далі - Закон № 1669), періодом проведення антитерористичної операції вважається час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, встановлені Законом України № 1669, який має пріоритет над іншими законами з огляду на те, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону передбачено, що закони та інші нормативно правові акти України діють у частині, що не суперечать цьому Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України Про боротьбу з тероризмом у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Згідно з постановою Правління Національного Банку України Про призупинення здійснення фінансових операцій від 6 серпня 2014 року № 466 призупинено здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою.

Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 7 листопада 2014 року Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей , яка набрала чинності 11 листопада 2014 року, встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації зобов'язані забезпечити до 1 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Постанова № 595 прийнята на виконання положень Закону 1669.

Цією ж постановою затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок), пунктом 2 якого визначено, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Пунктом 3 Тимчасового порядку встановлено, що заробітна плата працівникам установи за період, коли установа розміщувалась на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа переміщена в населений пункт на контрольовану територію, виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису установи.

Заробітна плата виплачується працівникам установи, яка переміщена на контрольовану територію, якщо установа продовжує функціонувати (здійснювати господарську, статутну діяльність) і працівники виконують свої функціональні обов'язки (п. 4 Тимчасового порядку).

Таким чином, Тимчасовий порядок передбачає низку умов, за наявності яких можлива виплата заробітної плати працівника бюджетних установ.

Судом встановлено, що позивач безпосередньо проходив службу у Юридичному управлінні Донецької міської ради, нарахування та виплата заробітної плати проводилась Виконавчим комітетом Донецької міської ради за рахунок коштів міського бюджету м. Донецьк.

При цьому на час судового розгляду Юридичне управління Донецької міської ради та Виконавчий комітет Донецької міської ради на контрольовану органами державної влади територію не переміщені, не функціонують, а їх працівники не виконують своїх функціональних обов'язків. Донецька міська рада хоча і була переміщена на підконтрольну органам державної влади територію, проте функціонування не відновила.

Крім того, ст. 1 Закону України Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси від 13 січня 2013 року № 85-VIII (далі - Закон № 85), метою якого є встановлення додаткових гарантій щодо захисту житлових та майнових прав громадян, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, та громадян, які тимчасово переселені в інші населені пункти України з територій, на яких проводиться антитерористична операція, визначено, що заборгованість із виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції має бути погашена цим громадянам до 31 грудня 2015 року.

Таким чином, громадянам, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, а також громадянам, які тимчасово переселені, до 31 грудня 2015 року має бути погашена заборгованість із виплати заробітної плати, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції.

На час судового розгляду Закон № 85 або його окремі положення такими, що не відповідають Конституції України не визнавалися.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що вирішення в судовому порядку питання щодо погашення заборгованості з виплати позивачу заробітної плати є передчасним, оскільки за приписами ст. 1 Закону № 85 відповідні заходи повинні бути вжиті до 31 грудня 2015 року та не потребують прийняття судового рішення щодо зобов'язання нарахування та виплати або стягнення заробітної плати.

Посилання позивача на норми національного та міжнародного законодавства, яке гарантує права та свободи людини, суд не може враховувати на час розгляду даного спору, оскільки всі ці норми діють та підлягають застосуванню у мирний час. Особливості правового регулювання спірних правовідносин обумовленні проведенням антитерористичної операції. Аналогічна позиція викладена у заяві Верховної ОСОБА_2 України Про відступ України від окремих зобов'язань, визначених Міжнародним пактом про громадян і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка схвалена постановою Верховної ОСОБА_2 України від 21 травня 2015 року № 462-VIII.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості із заробітної плати у розмірі 50 905,88 грн. задоволенню не підлягають як такі, що є передчасними.

З огляду на те, що позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку із заробітної плати після звільнення є похідними від вимог про стягнення заборгованості із заробітної платі, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні і цих позовних вимог.

Стосовно вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності з виконання покладених на УДКСУ у м. Донецьку законодавством функцій та обов'язків, внаслідок чого перед позивачем утворилась заборгованість із заробітної плати, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Ч. 2 ст. 78 Бюджетного кодексу України визначено, що казначейське обслуговування державного та місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державної казначейської служби України відповідно до покладених на них ст. 43 цього Кодексу функцій та повноважень.

Згідно з положеннями ст. 43 Бюджетного кодексу України органи Державної казначейської служби України здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів на підставі договору, типова форма якого затверджена наказом Міністерства Фінансів України № 758 від 22 червня 2012 року Про затвердження Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України .

Договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування між УДКСУ у м. Донецьку та Донецькою міською радою, а також Юридичним управлінням Донецької міської ради не укладалось.

Крім того, відповідач 2 вказує на те, що з моменту переходу місцевого бюджету на казначейське обслуговування Донецькій міській раді не було надано статусу розпорядника або одержувача бюджетних коштів.

У зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей постановою Правління Національного Банку України від 06 серпня 2014 року № 466 Про призупинення здійснення фінансових операцій учасників внутрішньодержавних платіжних систем (органи Державної казначейської служби України) зобов'язано призупинити здійснення усіх видів операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою.

Відповідно до наказу Державної казначейської служби України № 200 від 24 липня 2014 року Про затвердження Порядку функціонування Державної казначейської служби України у надзвичайному режимі УДКСУ у м. Донецьку передислоковане до м. Маріуполя.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 передбачено, що фінансування (у тому числі і в частині виплати заробітної плати) бюджетних установ, які знаходяться на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, здійснюється тільки за умови: переміщення бюджетної установи, підприємства та організації з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі; заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи за період, коли установа розміщувалась на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - контрольована територія), виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи; заробітна плата та виплата, за час щорічної відпустки працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи, яка переміщена на контрольовану територію, виплачується якщо установа продовжує функціонувати і працівники виконують свої обов'язки.

П. 2 Тимчасового порядку передбачено, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Постановою Кабінету Міністрів України № 109 від 11 березня 2015 року Про внесення мін до Постанови Кабінет Міністрів України № 595 від 07 листопада 2014 року Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей , внесено зміни до п. 2 Тимчасового порядку, зокрема, зазначено, що казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками та кредитування у населених пунктах на тимчасово неконтрольованій території здійснюється після повернення такої території під контроль органів державної влади.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач 2 діяв у межах повноважень, в порядку та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, а тому протиправної бездіяльності по відношенню до позивача не допускав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 94-95 КАС України судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Донецької міської ради, Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області, Юридичного управління Донецької міської ради, Виконавчого комітету Донецької міської ради про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, про визнання бездіяльності протиправною - відмовити повністю.

2. Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті.

3. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

4. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.