Рішення

від 16.12.2015 по справі 911/4999/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада -"16" грудня 2015 р.р. Справа № 911/4999/15

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Марценюк О.М.

розглянувши справу № 911/4999/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод декоративної упаковки , м. Вишгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю СКАНДІ ,

м. Вишгород

про стягнення 291889,98 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 02.01.2015;

від відповідача: ОСОБА_2 - директор (протокол загальних зборів № 1-01/2015 від

15.09.2015).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Завод декоративної упаковки (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СКАНДІ (далі-відповідач) про стягнення 291889,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору позики № 1/1010 від 10.10.2014 в частині несвоєчасного повернення суми позики та сплати процентів за її користування, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 213164,39,00 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 49191,78 грн. пені, 2515,81 грн. 3 % річних, 27018,00 грн. інфляційних втрат.

Також, звертаючись до суду позивач, на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України, просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю - приймальний пункт склопосуду (в літері Б), загальною площею 304,20 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 2-А, та яка належить відповідачу на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 20.06.2008, реєстрований напис № 3647 та зареєстрованому у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна 01.07.2008 та записано у реєстрову книгу № 64 п-99 за № 5444-П.

Ухвалою суду від 17.11.2015 порушено провадження у справі № 911/4999/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні 30.11.2015 судом оголошено перерву.

В судових засідання 30.11.20 та 16.12.2015 представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засідання 30.11.2015 проти позову не заперечував, проте письмового відзиву на позов не надав. В судове засідання 16.12.2015 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, про що свідчить власний підпис представника на бланку перерви. Вимоги ухвали суду від 17.11.2015 відповідач не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, до суду не надіслав.

Крім того, розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, оскільки припущення позивача про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду в даній справі не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, а позивачем не доведено, що грошові кошти, які є у відповідача можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2014 між фізичною особою ОСОБА_4 (позикодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю СКАНДІ (позичальник) укладено Договір позики № 1/1010, відповідно до умов п.п. 1.1, 2.1, 4.1 якого позикодавець, в порядку та на умовах визначених договором, передає у власність позичальнику грошові кошти в розмірі 171000,00 грн., а позичальник в свою чергу зобов'язується в строк, до 10.04.2015 повернути отриману позику.

Умовами п.п. 3.1, 3.2 договору визначено, що позика надається позичальнику в готівкому порядку шляхом передачі грошових коштів у розмірі позики в касу позичальника. Факт надання грошей позикодавцем та одержання їх позичальником підтверджується прибутковим касовим ордером.

Пунктами 3.4, 3.5, 3.6 договору визначено, що позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування позикою у розмірі 25 % річних. Строк нарахування та сплати процентів здійснюється щоквартально до 20-го числа наступного місяця, слідуючого за останнім місяцем попереднього кварталу.

Після закінчення строку, визначеного п. 4.1 договору, позичальник зобов'язується протягом 3 календарних днів повернути позикодавцеві позику. Позика вважається повернутою позикодавцеві в момент передачі грошової суми, що позичалась та повернення позикодавцем розписки про отримання коштів позичальником, або в момент зарахування грошових коштів на картковий рахунок позикодавця (п.п. 5.1, 5.4 договору).

Умовами п.п. 7.1, 7.2, 7.3 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту передання позики позичальникові та дії до 10.04.2015. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії.

На виконання взятих на себе зобов'язань ОСОБА_4 перераховано відповідачу 171000,00 грн., про що свідчать додані до матеріалів справи квитанції до прибуткового касового ордера № 5 від 10.10.2014 на суму 100000,00 грн. та № 6 від 11.10.2014 на суму 71000,00 грн.

Проте, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань згідно з умовами Договору № 1/1010 від 10.10.2014, повернення грошових кошт та сплату процентів за їх користування в строк, визначений договором, не здійснив.

Відповідно до частини 1 статті 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

01.10.2015 між фізичною особою ОСОБА_4 (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю Завод декоративної упаковки (новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2, 1.2.3 якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги, належне первісному кредитору на загальну суму 213164,39 грн., яку первісний кредитор мав право вимагати від товариства з обмеженою відповідальністю СКАНДІ , згідно з Договором позики № 1/1010 від 10.10.2014. Новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов'язаннях в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору. Зокрема новий кредитор має право вимагати виконання проведення розрахунку за фактично надану позику.

Згідно з п. 5.1 договору від 01.10.2015, він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повернення грошових коштів не надав, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки в порушення взятих на себе зобов'язань згідно з умовами Договору позики № 1/1010 від 10.10.2014 відповідачем, на час прийняття рішення не здійснено повернення суми позики в розмірі 171000,00 грн. та не сплачені проценти за її користування в розмірі 42164,39 грн., а заборгованість відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 213164,39 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасного повернення позики, позивач, на підставі підпункту 6.4 договору, просить суд стягнути з відповідача 49191,78 грн. пені, нарахованої за період з 11.04.2015 по 06.10.2015.

Відповідно до умов п. 6.4 договору, за порушення строків повернення позики, позичальник виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до вірного арифметичного розрахунку, проведеного судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 47768,30 грн., нарахована на заборгованість по сумі позики, за період з 14.04.2015 (п.п. 4.1, 5.1 договору від 10.10.2014) по 06.10.2015, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені.

Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо повернення позики, позивач, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 27018,00 грн. інфляційних втрат та 2515,81 грн. 3 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми права, враховуючи, що розрахунок інфляційних втрат, наявний в матеріалах справи, є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 27018,00 грн. інфляційних втрат визнається судом та підлягає задоволенню. Проте, здійснивши розрахунок 3 % річних, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних у розмірі 2473,64 грн., нараховані на заборгованість по сумі позики, за період з 14.04.2015 (п.п. 4.1, 5.1 договору від 10.10.2014) по 06.10.2015.

Враховуючи наведе вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СКАНДІ (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 16, код ЄДРПОУ 30971040) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Завод декоративної упаковки (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 16, код ЄДРПОУ 36965137) 171000 (сто сімдесят одну тисячу) грн. 00 коп. заборгованості по сумі позики, 42164 (сорок дві тисячі сто шістдесят чотири) грн. 39 коп. заборгованості по процентами за користування позикою, 47768 (сорок сім тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 30 коп. пені, 2473 (дві тисячі чотириста сімдесят три) грн. 64 коп. 3 % річних, 27018 (двадцять сім тисяч вісімнадцять) грн. 00 коп. інфляційних втрат та 4356 (чотири тисячі триста п'ятдесят шість) грн. 37 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 23.12.2015

Суддя О.О. Христенко