Рішення

від 17.12.2015 по справі 911/4846/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2015 р. Справа № 911/4846/15

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства Чернігівська пересувна механізована колона М'ясомолтехпром

до Приватного акціонерного товариства Бориспільський автозавод

про стягнення 425 847,46 грн

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 16.12.2015);

від відповідача не з'явились.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство Чернігівська пересувна механізована колона М'ясомолтехпром (далі - позивач) звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства Бориспільський автозавод (далі - відповідач) про стягнення 425 847,46 грн боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого згідно договору поставки №ДГ-0000027 від 01.04.2013 товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.11.2015 порушено провадження у справі № 911/4846/15, розгляд справи призначено на 17.12.2015.

15.12.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява про визнання боргу в сумі 425 847,46 грн (вх. №29807/15) та клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача (вх. №29812/15).

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Представник позивача в судовому засіданні 17.12.2015 підтримав позов повністю.

Представник відповідача у судове засідання 17.12.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, однак відповідачем було надано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2013 між Приватним акціонерним товариством Чернігівськка ПМК М'ясомолтехпром (продавець) та Приватним акціонерним товариством Бориспільський автозавод укладено договір поставки №ДГ-0000027, згідно якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти й оплатити продукцію виробничо-технічного призначення (товар), в асортименті та кількості відповідно до видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна сума договору складає орієнтовно 1 000 000,00 грн і остаточно визначається за сумою, вказаною у видаткових накладних, підписаних сторонами в період дії договору.

Згідно п. 2.2 договору покупець сплачує вартість придбаного товару в сумі згідно видаткової накладної в строк не пізніше 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Пунктом 8.3 договору визначено, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 425 847,46 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000250 від 31.08.2015 на суму 338 641,52 грн та №РН-0000254 від 31.08.2015 на суму 87 205,94 грн.

Відповідач в свою оплату за отриманий товар не здійснив, таким чином виникла сума боргу в розмірі 425 847,46 грн, яка визнана відповідачем в повному обсязі, що підтверджується заявою про визнання боргу в сумі 425 847,46 грн (вх. №29807/15 від 15.12.2015).

Предметом позову є вимоги про стягнення 425 847,46 грн боргу.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір встановленого боргу відповідає фактичним обставинам справи та визнано в повному обсязі відповідачем, вимога позивача про стягнення 425 847,46 грн основного боргу за поставлений згідно договору поставки №ДГ-0000027 від 01.04.2013, товар є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Бориспільський автозавод (08322, Київська обл., Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4; ідентифікаційний код 31936646) на користь Приватного акціонерного товариства Чернігівська пересувна механізована колона М'ясомолтехпром (14010, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Дніпровська, буд. 20; ідентифікаційний код 00451205) 425 847 (чотириста двадцять п'ять тисяч вісімсот сорок сім гривень) 46 коп. боргу за поставлений товар та 6 387 (шість тисяч триста вісімдесят сім гривень) 72 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 24.12.2015

Суддя В.М. Антонова