Постанова

від 22.12.2015 по справі 922/1910/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2015 р. Справа № 922/1910/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

першого відповідача - не з'явився,

другого відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №5625 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 19.11.15 у справі

за позовом ПАТ "БМ Банк", м. Київ,

до

1) ТОВ "Юніфуд Інтернешнл", м. Харків,

2) ТОВ "АТБ-маркет", м. Харків,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "БМ Банк", 27.03.2015 року звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніфуд Інтернешнл", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", м. Харків про стягнення солідарно 4882033,85 грн., що складається з: 3 637446,00 грн. заборгованості за ОСОБА_2 про факторингове обслуговування № 2013-04/DC-F від 21.08.2013 р., укладеного між позивачем та першим відповідачем, 40159,47 грн. прострочених процентів, 168954,54 грн. простроченої комісії та 1 035473,84 грн. пені за період з 21.08.2013р. по 16.03.2015р.

27.03.2015 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 12229), в якій позивач збільшує розмір заявлених позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 4 882033,85 грн., що складається з: 3 637446,00 грн. заборгованості за ОСОБА_2 про факторингове обслуговування № 2013-04/DC-F від 21.08.2013 р., укладеного між позивачем та першим відповідачем, 40159,47 грн. прострочених процентів, 168954,54 грн. простроченої комісії та 1 035473,84 грн. пені за період з 21.08.2013р. по 16.03.2015р. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.04.2015 року прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 12229 від 27.03.2015 р.).

В обґрунтування позову позивач зазначає про неналежне виконання першим відповідачем умов вищевказаного ОСОБА_2 про факторингове обслуговування № 2013-04/DC-F від 21.08.2013 р., в якості правових підстав позову позивач вказує, зокрема, на норми ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 265 Господарського суду України, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 543, ст.ст. 554, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629, ст.ст. 1077, 1078, 1081, 1082 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.11.2015 року (суддя Жиляєв Є.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніфуд Інтернешнл", (61145, м. Харків, вул. Новгородська, буд. 4, код ЄДРПОУ: 36986246) на користь Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 37/122, код ЄДРПОУ: 33881201) - 3637446,00 грн. заборгованості; 40159,47 грн. прострочених процентів; 168954,54 грн. простроченої комісії; 238377,28 грн. пені, 61148,12 грн. судового збору. В частині стягнення 797096,56 грн. пені - відмовлено. В позовних вимогах до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" відмовлено.

Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення змінити, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, засобами електронної пошти направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю у розгляді іншої судової справи.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Так, як вбачається з наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали Харківського апеляційного господарського суду була про призначення справи до розгляду 22.12.2014 року була вручена представнику позивача 14.12.2014 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. При цьому, позивач був завчасно повідомлений про судове засідання, а тому мав змогу направити в судове засідання іншого представника.

Згідно ст. 79 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. У даному випадку такі обставини відсутні. Можливості для реалізації сторонами права на участь їх представників в судовому засіданні судом були належним чином створені, оскільки сторони були своєчасно повідомлені судом про дату, час та місце судового засідання у даній справі. Тому, клопотання позивача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

Представник першого відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник другого відповідача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ТОВ "АТБ-маркет" залишити без змін.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

21 серпня 2013 року між позивачем - Публічним акціонерним товариством "БМ Банк" (фактор) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніфуд Інтернешнл" (підприємство) було укладено Договір №2013- 04/DC-F від 21.08.2013 р. про факторингове обслуговування (т.с. І а.с. 15-26).

Відповідно до визначеного п. 2.1. ОСОБА_2 № 2013-04/DC-F від 21.08.2013 року про факторингове обслуговування ТОВ "Юніфуд" (підприємство) зобов'язалось відступити позивачеві (факторові) відповідно до умов даного ОСОБА_2 право вимоги від дебіторів підприємства, зазначених у переліку дебіторів, коштів (включаючи усі види неустойок), право на одержання яких належить підприємству на підставі документів, що підтверджують таке право вимоги відповідно до Контракту, а позивач (фактор) зобов'язався придбати зазначені права вимоги коштів від дебіторів підприємства і передати за плату кошти у розмірі вартості відступленого підприємством факторові права вимоги коштів від дебіторів підприємства у порядку й у випадках, передбачених даним ОСОБА_2 про факторингове обслуговування.

Відповідно до п.3.1.1. вищевказаного ОСОБА_2 №2013-04/DC-F від 21.08.2013 р. про факторингове обслуговування позивач та перший відповідач уклали до нього Додатковий договір №2/1 від 04.09.2013 р. яким встановлено ліміт авансування 2294750,00 грн. (два мільйони двісті дев'яносто чотири тисячі сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.); Додатковий договір №2/2 від 06.09.2013 р., яким встановлено ліміт авансування 2742200,00 грн. (два мільйони сімсот сорок дві тисячі двісті гривень 00 коп.); Додатковий договір №2/3 від 11.10.2013 р., яким встановлено ліміт авансування 5916100.00 грн. (п'ять мільйонів дев'ятсот шістнадцять тисяч сто гривень 00 коп.). Цими ж договорами визначено перелік дебіторів і ліміт на кожного з них.

На виконання п.5.3.1. ОСОБА_2 №2013-04/DC-F від 21.08.2013 р. про факторингове обслуговування, з врахуванням умов зазначених вище додаткових договорів, позивачем, на рахунок №2600501307576 першого відповідача було перераховано грошові кошти у розмірі вартості відступленого підприємством факторові права вимоги коштів від дебіторів підприємства - аванс, - в загальному розмірі 3637446,00 грн. (три мільйони шістсот тридцять сім тисяч чотириста сорок шість гривень 00 коп.).

ОСОБА_3 (перерахування грошових коштів) підтверджується випискою з рахунку №2600501307576 за період з 19.08.2013 р. по 12.02.2015 р. про рух коштів.

Першим відповідачем прийнято на себе зобов'язання згідно п. 5.3.2. договору №2013-04/DC-F від 21.08.2013 р. про факторингове обслуговування сплатити за надані грошові кошти на користь позивача плату (проценти, комісії від суми наданого авансу) у визначеному договором розмірі (додаток № 1 Тарифи).

За невиконання вищевказаного обов'язку умовами п. 6.3. ОСОБА_2 №2013-04/DC-F від 21.08.2013 р. про факторингове обслуговування передбачено сплату на користь позивача пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Як зазначає позивач, відповідно до п. 5.2.3. договору №2013-04/DC-F від 21.08.2013 р. про факторингове обслуговування перший відповідач письмово повідомив дебітора (другого відповідача) Інформаційним повідомленням про зміну платіжних реквізитів про нові платіжні реквізити першого відповідача, за якими в подальшому необхідно проводити розрахунки, та про набуття позивачем права вимоги до другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ - Маркет" оплати з 01.09.2013 р. грошових коштів за поставлений від першого відповідача товар за Контрактами № 44265 від 30.04.2013 р. та № 29091/1 від 01.01.2013 р. на рахунок № 2909101307576 в АТ "БМ Банк" (код 33881201) протягом 90 календарних днів з моменту здійснення першим відповідачем поставки .

На виконання п. 3.2.6. ОСОБА_2 №2013-04/DC-F від 21.08.2013 р. про факторингове обслуговування перший відповідач надав позивачеві оригінали зазначених Інформаційних повідомлень. На підтвердження їх отримання від першого відповідача та надання другим відповідачем письмової згоди на зміну реквізитів оплати контрактів з першим відповідачем вказані документи підписано Генеральним директором ОСОБА_4, підпис скріплено печаткою ТОВ "АТБ-Маркет".

Позивачем наголошено, що згідно з п. 5.2. ОСОБА_2 №2013-04/DC-F від 21.08.2013 р. про факторингове обслуговування після отримання вищевказаного повідомлення було підписано реєстри переданих документів у відповідності до умов ОСОБА_2, у зв'язку із чим, позивач набув право вимоги від другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ - Маркет" (дебітора) оплати поставленого йому підприємством (першим відповідачем) товару за Договорами (за Контрактами): №44265 від 30.04.2013 р. та № 29091/1 від 01.01.2013 р., укладеними між першим та другим відповідачами.

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому вказує, що відповідно до банківських виписок про рух коштів на рахунку № 2909101307576, другим відповідачем (дебітором) не перераховано грошові кошти за Договорами (Контрактами): №44265 від 30.04.2013 р. та № 29091/1 від 01.01.2013 р. на зазначений в ОСОБА_2 №2013-04/DC-F від 21.08.2013 р. про факторингове обслуговування та інформаційних повідомленнях про зміну платіжних реквізитів рахунок №2909101307576 в АТ "БМ Банк" код банку 380913.

На підставі вищенаведеного позивач вважає, що в наслідок порушення другим відповідачем умов Контрактів: №44265 від 30.04.2013 та № 29091/1 від 01.01.2013 р. в частині строків проведення розрахунків з першим відповідачем за прийнятими сторонами контрактів реквізитами для сплати грошових коштів, у другого відповідача як дебітора АТ "БМ Банк" за ОСОБА_2 №2013-04/DC-F від 21.08.2013 р. про факторингове обслуговування виникла заборгованість перед банком.

Пунктом 7.2.1.1. ОСОБА_2 №2013-04/DC-F від 21.08.2013 р. про факторингове обслуговування сторонами визначено, що з підписанням цього договору перший відповідач (підприємство) виступає поручителем перед позивачем (фактором) за виконання дебіторами підприємства зобов'язань по оплаті за Угодами коштів, право вимоги яких відступлено підприємством факторові відповідно до умов цього ОСОБА_2. Перший відповідач (підприємство) несе солідарну відповідальність перед фактором за виконання дебітором зобов'язань, передбачених Контрактом і кожною конкретною Угодою.

Згідно з п.5.3.4. ОСОБА_2 №2013-04/0с-р від 21.08.2013 р. про факторингове обслуговування при проведенні фактором операції факторингу із застосуванням поруки у випадку невиконання або неналежного виконання дебітором своїх зобов'язань по угоді фактором надається підприємству додатковий строк, протягом якого фактор не має права пред'являти до підприємства вимоги, передбачені в п. 7.2. даного ОСОБА_2.

Відповідно до п. 5.3.4. між позивачем та першим відповідачем було підписано Додатковий договір № 1 від 01.10.2013 р., а також Додатковий договір № 4 від 27.02.2014 р. до ОСОБА_2 №2013-04/DC-F від 21.08.2013 р. про факторингове обслуговування, якими визначено перелік угод, дати продажу фактору права вимоги за угодою, суми наданого авансу, суми поставки, дати поставки, строки оплати товару дебітором, додатковий строк оплати зобов'язань дебітором "АТБ - Маркет" за відступленими АТ "БМ БАНК" вимогами за Договорами (Контрактами): №44265 від 30.04.2013 р. та № 29091/1 від 01.01.2013 р., укладеними між першим та другим відповідачами.

Згідно з п. 7.2.1.2. ОСОБА_2 №2013-04/DC-F від 21.08.2013 р. про факторингове обслуговування, у випадку невиконання або неналежного виконання дебітором зобов'язань по оплаті коштів по угоді, право вимоги по якій відступлено підприємством факторові, підприємство як солідарний боржник (поручитель дебітора) зобов'язується протягом 2-х днів із дня закінчення Додаткового строку оплатити факторові прострочену заборгованість дебітора в повному обсязі і відшкодувати факторові всі збитки, понесені ним в зв'язку з невиконанням дебітором своїх зобов'язань.

Позивачем наголошено, що в порушення умов п. п. 7.2.1.2 ОСОБА_2 №2013-04/DC-F від 21.08.2013 р. про факторингове обслуговування, строки оплати першим та другим відповідачами порушені.

У зв'язку із вищевикладеним, позивачем, 04.06.2014 р. було направлено на адресу другого відповідача ОСОБА_5 за вих. №1133-2014 з повідомленням про наявну суму заборгованості, яка утворилась станом на 28.05.2014 р. та з вимогою перерахувати грошові кошти на рахунок позивача № 2909101307576 (т.с. І а.с. 69).

У відповідь на вищевказаний лист, другий відповідач, своїм листом за вих. №43 від 16.06.2014 р. зазначив, що за весь період співробітництва першого відповідача з другим відповідачем будь - якої інформації про те, що постачальник (перший відповідач) укладав з АТ "БМ Банк" договору факторингу не надходила. Також, вказаним Листом позивача було повідомлено, що другим відповідачем виконано всі зобов'язання за Договорами поставки: № 2909/1 від 01.01.2013 р. та № 44265 від 30.04.2013 р. в повному обсязі та в установлений Договорами термін, заборгованість другого відповідача перед першим відповідачем за вказаними Договорами - відсутня (т.с. І а.с. 70).

Також, позивачем було направлено на адресу першого відповідача, в порядку досудового врегулювання спору Претензію (вимогу) від 03.09.2014 р. про сплату на користь позивача заборгованості за ОСОБА_2 №2013-04/DC-F від 21.08.2013 р. про факторингове обслуговування, яка виникла внаслідок невиконання ТОВ "АТБ - Маркет" зобов'язання по перерахуванню грошових коштів на визначені постачальником (першим відповідачем) реквізити, відповідно до ОСОБА_2 поставки: № 2909/1 від 01.01.2013 р. та № 44265 від 30.04.2013 р. (т.с. І а.с. 71).

Також, Претензію (вимогу) від 03.09.2014 р. про сплату на користь позивача заборгованості за ОСОБА_2 №2013-04/DC-F від 21.08.2013 р. про факторингове обслуговування, що виникла внаслідок невиконання другим відповідачем зобов'язання по перерахуванню грошових коштів на визначені постачальником (першим відповідачем) реквізити за Договорами поставки: № 2909/1 від 01.01.2013 р. та № 44265 від 30.04.2013 р. було направлено на адресу першого відповідача (т.с. І а.с. 75-77).

Зазначені вимоги залишено з боку першого та другого відповідачів без виконання, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За розрахунками позивача, заборгованість першого та другого відповідачів станом на 17.03.2015 р. становить 4882033,85 грн., що складається з: 3637446,00 грн. заборгованості за ОСОБА_2 про факторингове обслуговування № 2013-04/DC-F від 21.08.2013 р., укладеного між позивачем та першим відповідачем, 40159,47 грн. прострочених процентів, 168954,54 грн. простроченої комісії та 1 035473,84 грн. пені за період з 21.08.2013р. по 16.03.2015р.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, а також вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

В силу вимог ст. ст. 11, 626 ЦК України, ст. 174 ГК України договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, п. 7 ст. 193 ГК України).

Правовідносини між позивачем та першим відповідачем у даній господарській справі виникли на підставі укладеного ОСОБА_2 про факторингове обслуговування № 2013-04/DC-F від 21.08.2013 р.

Відповідно до ст.1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно з ст.1081 Цивільного кодексу України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частиною 1 ст.509 Цивільного кодексу України, норми якої кореспондуються зі ст.173 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Згідно з ч. 1 ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Щодо позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ - Маркет", колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про їх безпідставність з наступних підстав.

Так, 01.01.2013 року між другим відповідачем (покупець) та першим відповідачем (постачальник) був укладений Договір поставки №29091/1 (т.с. І а.с. 46-55), 30.04.2013 р. між другим відповідачем (покупець) та першим відповідачем (постачальник) був укладений Договір поставки №44265 (т.с. І а.с. 35-45).

Відповідно до умов вищевказаних ОСОБА_2 поставки, постачальник зобов'язався в порядку та в строки, встановлені ОСОБА_2, передати товар у власність покупцю, у відповідній кількості, відповідної якості та за узгодженою ціною, а останній прийняти товар та сплатити його на умовах, передбачених ОСОБА_2 (п. 1.1. ОСОБА_2).

Згідно з п.3.1. вищезазначених ОСОБА_2, покупець, після отримання товару та всіх необхідних документів зобов'язаний здійснити оплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 7 (семи) календарних днів від дати постачання. Терміни оплати змінювались на підставі укладених між сторонами додаткових угод.

На виконання всіх умов зазначених договорів здійснювалась поставка товару, що вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних (т.с. І а.с. 117-185).

Як вбачається з матеріалів справи, другим відповідачем здійснено усі належні платежі на користь першого відповідача за здійснене останнім постачання за Договорами поставки: №29091/1від 01.01.2013 р., №44265 від 30.04.2013 р., що підтверджується відповідною банківською випискою (т.с. І а.с. 106-111).

Станом на 31.03.2014 р. заборгованість між першим та другим відповідачем за вищевказаними Договорами поставки: №29091/1від 01.01.2013 р., №44265 від 30.04.2013 р. відсутня, про що свідчить наявний в матеріалах справи ОСОБА_6 звірки взаєморозрахунків (т.с. І а.с. 113). ОСОБА_6 підписаний між сторонами та скріплений печатками.

Під час розгляду даної справи, другим відповідачем наголошено, що після підписання вищевказаного ОСОБА_6 звіряння, постачання між сторонами не відбувались, сторони припинили співробітництво повністю розрахувавшись один перед одним відносно поставок товарів.

Доводи другого відповідача стосовно того, що раніше жодної інформації про укладання між позивачем та друговим відповідачем ОСОБА_2 факторингу на адресу другого відповідача не надходило, а також про те, що останній вперше дізнався про фінансові вимоги позивача лише у червні 2014 р. знаходять своє документальне підтвердження, зокрема, наявним в матеріалах справи Листом за вих. №1133/2014 від 04.06.2014 р. направленого позивачем другому відповідачу (т.с. І а.с. 69), тоді, як на момент отримання від позивача зазначеного листа другий відповідач повністю розрахувався з першим відповідачем (постачальником).

Як вже зазначалося судом вище, у відповідь на вищевказаний лист, другий відповідач, своїм листом за вих. №43 від 16.06.2014 р. зазначив, що за весь період співробітництва між першим відповідачем з другим відповідачем будь - якої інформації про те, що постачальник (перший відповідач) укладав з АТ "БМ Банк" договору факторингу не надходила. Також, вказаним Листом позивача було повідомлено, що другим відповідачем виконано всі зобов'язання за Договорами поставки: № 2909/1 від 01.01.2013 р. та № 44265 від 30.04.2013 р. в повному обсязі та в установлений Договорами термін, заборгованість другого відповідача перед першим відповідачем за вказаними Договорами - відсутня (т.с. І а.с. 70).

У вересні 2014 року на адресу другого відповідача надійшла Претензія (вимога) від позивача за вих. №30-07-02/285 від 03.09.2014 р. про необхідність сплати заборгованості за договором про факторингове обслуговування, що був укладений між позивачем та першим відповідачем. Необхідно зазначити, що в ЄДРПОУ міститься записи відносно юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніфуд Інтернешнл» (і.к. 36986246) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніфуд» (і.к. 32765978). У зв'язку з тим, що позивач у відповідній претензії вказував про заборгованість, що випливає із виконання договорів поставки другого відповідача та ТОВ «Юніфуд» , без зазначення відповідного коду ЄДРПОУ, другий відповідач у своїй відповіді на вищевказану претензію повідомив, що не має жодних відносин з ТОВ «Юніфуд» , та попросив позивача надати копії та оригінали для огляду документів, на яких ґрунтується Вимога останнього.

Щодо посилань позивача на наявність інформаційних повідомлень боржника про зміну платіжних реквізитів (на виконання умов контракту №2909/1 від 01.01.2013), та на виконання контракту № 44265 від 30.04.2013 слід зазначити наступне.

Зі змісту наданого позивачем інформаційного повідомлення вбачається, що інформаційне повідомлення вчинено у письмовій формі, підписано з боку позивача генеральним директором ТОВ "АТБ-маркет" ОСОБА_4, підпис якого скріплено печаткою ТОВ "АТБ-маркет" (т. 1 а.с. 56,57).

Проте, як встановлено судом під час розгляду справи, старшим слідчим СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області майором міліції ОСОБА_7 разом із супровідним листом від 02.10.2015 р. вих.№ 60/0715 надано позивачеві висновок експерта № 369 від 01.10.2015 р. за результатами судової комплексної почеркознавчої експертизи і технічної експертизи документів, проведеної Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром у кримінальному провадженні по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220480000715 від 06.02.2015 р. (т. 3 а.с. 74-102).

В пункті 3 висновку експерта зазначено таке: "У наданих на дослідження: інформаційному повідомленні про зміну платіжних реквізитів (на виконання умов контракту №2909/1 від 01.01.2013), і в інформаційному повідомленні про заміну платіжних реквізитів (на виконання контракту № 44265 від 30.04.2013), - відтиск круглої печатки з текстом "Україна * Дніпропетровська область * Дніпропетровський район * Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" * 30487219 * АТБ- ДЛЯ УГОД маркет", нанесені не печаткою "ДЛЯ УГОД" TOB "АТБ-маркет" Дніпропетровського району Дніпропетровської області, зразки відтисків якої надані на дослідження, а іншою печаткою". Окрім того, у пункті 4 експертного висновку зазначено: "Підпис від імені ОСОБА_8 в рядку "Генеральний директор ОСОБА_9" в інформаційному повідомленні про заміну платіжних реквізитів на виконання умов Контракту № 29091/1 від 01.01.2013 виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою."

Отже, згідно з висновком експерта № 369 від 01.10.2015 р. інформаційні повідомлення генеральним директором TOB "АТБ-маркет" ОСОБА_4 не підписано, оригінальна (дійсна) печатка TOB "АТБ-маркет" на інформаційних повідомленнях відсутня.

У п. 21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз'яснено, що висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про неналежність та недопустимість даного доказу як необґрунтовані. Згідно приписів п. 21 постанови Пленуму ВГСУ №4 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", а також п. 2 цієї ж постанови, в якому зазначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

У даному випадку висновок експерта № 369 від 01.10.2015 р. засвідчено печаткою експертної установи, подано до господарського суду в належним чином засвідченій копії та містить відповіді на питання, які входять до предмету доказування у даній справі та мають значення для повного, всебічного та об'єктивного вирішення даного спору.

Таким чином, колегія суддів погоджується із твердженням місцевого господарського суду про те, висновки судової експертизи № 369 від 01.10.2015 р. підтверджують доводи другого відповідача про те, що оспорювані інформаційні повідомлення генеральним директором ОСОБА_4 від імені TOB "АТБ-маркет" не підписувались, оригінальна (дійсна) печатка TOB "АТБ-маркет" на інформаційних повідомленнях не ставилася.

Згідно з ч.2 ст. 1082 ЦК України, боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Однак, позивачем не були надані копії відповідних документів у розумний строк. Більш того, другий відповідач ознайомився з текстом копій інформаційних повідомлень про зміну платіжних реквізитів, договором факторингу та інших документів, коли всі грошові зобов'язання другого відповідача перед першим відповідачем були повністю виконані і заборгованість була відсутня.

Необхідно зазначити, що згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, у зв'язку з тим, що позивач у розумний строк не надав докази того, що відступлення права вимоги справді мало місце, та враховуючи що всі платежі вже були здійснені другим відповідачем до моменту, як ТОВ "АТБ - Маркет" отримало інформацію відносно укладання договору факторингу, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про безпідставність заявлених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ - Маркет", у зв'язку із чим правомірно відмовив в їх задоволенні.

Заявлена до стягнення: заборгованість першого відповідача перед позивачем за ОСОБА_2 про факторингове обслуговування № 2013-04/DC-F від 21.08.2013 р., укладеного між позивачем та першим відповідачем в сумі 3637446,00 грн., прострочені проценти в розмірі 36671,50 грн. та прострочена комісія в розмірі 168954,54 грн. підтверджуються документальними доказами у справі, відповідають дійсним обставинам справи та не спростовані першим відповідачем в установленому законом порядку, оскільки докази, які б підтверджували виконання останнім зобов'язань щодо оплати грошової вимоги позивача в добровільному порядку на момент винесення рішення в матеріалах справи відсутні.

Розглянувши позовні вимоги в частині заявленої до стягнення пені, нарахованої на заборгованість у сумі 3637446,00 грн. за період з 21.08.2013 р. по 09.02.2015 р. в розмірі 862984,06 грн., колегія суддів зазначає про наступне.

Відповідно до п. 7.2.1.6. ОСОБА_2 №2013-04/DC-F від 21.08.2013 р. про факторингове обслуговування, за невиконання або неналежне виконання умов п. п. 7.2.1.2 даного ОСОБА_2. Підприємство сплачує Факторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплачених коштів за кожний день прострочення за період, протягом якого діяла зазначена ставка.

Згідно з п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За правилами ст. 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

В силу дії ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши надані позивачем нарахування пені, нарахованої на заборгованість у сумі 3637446,00 грн. за період з 21.08.2013 р. по 09.02.2015 р. в розмірі 862984,06 грн., колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову в цій частині виходячи, зокрема, з того, що умови вищевказаного п. 7.2.1.6. ОСОБА_2 №2013-04/DC-F від 21.08.2013 р. про факторингове обслуговування пеня сплачується "за кожний день прострочення за період, протягом якого діяла зазначена ставка", на підставі чого, вказане зобов'язання не можна розцінювати, як встановлення іншого строку нарахування пені, ніж передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України (шість місяців).

Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а тому застереження "за кожний день прострочення за період, протягом якого діяла зазначена ставка" не є зміною або продовженням строку нарахування неустойки, встановленого ч. 6 ст.232 ГК України, тобто договором не вказано інший, ніж 6 місяців, строк.

Доводи апеляційної скарги про те, що акту звірки взаєморозрахунків (т.с. І а.с. 113) складений між першим та другим відповідачем підтверджує здійснення розрахунків лише в період з 01.03.2014 по 11.03.2014 року колегія суддів відхиляє, оскільки

Враховуючи те, що в акті звірки взаєморозрахунків (т.с. І а.с. 113), що складений між першим та другим відповідачем, вказане початкове сальдо, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те що зазначений акт підтверджує здійснення розрахунків лише в період з 01.03.2014 по 11.03.2014 року, оскільки акт звірки взаєморозрахунків фіксує саме сукупний стан взаєморозрахунків сторін на певну дату, і найважливішим рядком акту є кінцеве сальдо на певну дату, оскільки встановлення сальдо є головною метою звірки взаєморозрахунків.

Крім того, після підписання сторонами актів звірки взаємних розрахунків, та підтвердження того факту, що відсутня будь-яка заборгованість між сторонами, ТОВ Юніфуд Інтернешнл своїм листом № 01.06.2014 від 01.06.2014 р. звернулося до ТОВ АТБ -маркет в якому зазначило наступне: ОСОБА_10, что наша компания ООО Юнифуд Интернешнл прекращает сотрудничество с ООО АТБ-маркет по поставке яйца куриного с 01.06.2014 г. Согласно акта сверки по взаиморасчетам по состоянию на 30.05.2014 г., компании друг другу претензий не имеют .

В апеляційній скарзі позивач стверджує, що місцевий господарський суд неправомірно і невмотивовано відхилив як доказ наявні у справі копії повідомлень - додатків до договору про факторингове обслуговування № 2013-04/ОС-Р від 21.08.2013 р. про факторингове обслуговування, не надав їм належної оцінки у сукупності з іншим доказами. Ці документи, як стверджує позивач, свідчать, що до отримання фінансування по договору про факторингове обслуговування відповідно до п. 5.2.3. договору ТОВ ЮНІФУД письмово повідомило Дебітора ТОВ АТБ - маркет про нові платіжні реквізити ТОВ ЮНІФУД , за якими в подальшому необхідно проводити розрахунки, та про набуття АТ БМ БАНК права вимоги до ТОВ АТБ-маркет сплати з 01.09.2013 року грошових коштів за поставлений від ТОВ ЮШФУД товар контрактам №44265 від 30.04.2013 та №29091/1 від 01.01.2013 р. на рахунок №2909101307576 в АТ БМ БАНК (код 33881201) протягом 90 календарних днів з моменту здійснення ТОВ ЮШФУД поставки.

Проте, з такими доводами апеляційної скарги колегія суддів погодитись не може, та зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 листопада 2015 року Господарський суд Харківської області за наслідками колегіального розгляду справи № 922/3963/15 про визнання недійсним інформаційного повідомлення про зміну реквізитів до контракту № 29091/1 від 01.01.2013 р., прийняв рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ АТБ - маркет .

У вищевказаному рішенні Господарський суд Харківської області зазначив, що як свідчать матеріали справи, оспорюване інформаційне повідомлення сторонами даного спору не виконувалося. Таким чином, суд вважає, що оспорюване інформаційне повідомлення як правочин, яким змінено правовідносини сторін за Контрактом № 29091/1 від 01.01.2013 року, є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, тому правові підстави для задоволення позовних вимог та визнання інформаційного повідомлення недійсним відсутні.

Тобто Господарський суд Харківської області своїм рішенням встановив той факт, що інформаційне повідомлення про зміну реквізитів до контракту № 29091/1 від 01.01.2013 р. є неукладеним, а отже, цей факт (обставина) за своєю правовою природою є преюдиційним, і сторони повинні бути звільнені від доказування цього факту відповідно до ст. 35 ГПК України.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається, тому - апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів зазначає, що позивачем за подання апеляційної скарги сплачено 80388,00 грн. судового збору, проте вказана сума є меншою ніж встановлена Законом України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, прийнятого на наслідками розгляду позовних вимог майнового характеру у розмірі 4882033,85 грн.

Відповідно до абз. 2 пункту 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 року Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України у випадку несплати судового збору у встановленому законом розмірі суд має право стягнути недоплачену суму збору за результатами апеляційного провадження.

За викладеного, колегія суддів вважає необхідним стягнути з позивача 165,56 грн. - недоплачену суму судового збору за подання апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.11.2015 року залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 37/122, код ЄДРПОУ: 33881201) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок отримувача: 31216206782003, банк отримувача - ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001) недоплачену суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 165,56 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 23.12.2015 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Тихий П.В.