Ухвала

від 23.12.2015 по справі 826/16680/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16680/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

23 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Межевича М.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Гуменюк Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Апрілекс до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Апрілекс звернулися в суд з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною відмову Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року (реєстраційний номер документа: 9149189314), подану Товариством з обмеженою відповідальністю Апрілекс 16 липня 2015 року, а також додаток № 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, поданий Товариством з обмеженою відповідальністю Апрілекс 16 липня 2015 року. Визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року (реєстраційний номер документа: 9149189314), подану Товариством з обмеженою відповідальністю Апрілекс 16 липня 2015 року, додаток № 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, поданий Товариством з обмеженою відповідальністю Апрілекс 16 липня 2015 року, такими, що подані у день їх фактичного отримання Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві - 16 липня 2015 року о 13:41:40.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог позивача повністю.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16 липня 2015 року позивачем засобами електронного зв'язку подано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за червень 2015 року.

Водночас, 24 липня 2015 року повідомленням Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві № 5429/26-54-15-01-10 позивача проінформовано, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року не прийнята, у зв'язку з порушенням норм пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України.

Переглянувши рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 48 Податкового кодексу України форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з пунктом 49.8 статті 48 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Як встановлено судом першої інстанції, при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року позивач вказав найменування контролюючого органу, до якого подавались податкові декларації ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві . Зазначення найменування податкового органу, до якого подається декларація ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві замість ДПІ в Оболонському районі ГУ Державної фіскальної служби у м. Києві стало формальною підставою відмови у прийнятті податкової декларації.

Згідно із частиною 4 статті 13 Закону України Про центральні органи виконавчої влади територіальні органи міністерства набувають статусу юридичної особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про їх державну реєстрацію як юридичної особи. Територіальні органи міністерства припиняються як юридичні особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію їх припинення.

Відповідно до частини 4 статті 21 Закону України Про центральні органи виконавчої влади територіальні органи центрального органу виконавчої влади набувають статусу юридичної особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про їх державну реєстрацію як юридичної особи. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади припиняються як юридичні особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію їх припинення.

Частиною 13 статті 37 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначено, що зміни до установчих документів юридичної особи, що не припиняється в результаті приєднання, підлягають державній реєстрації після державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті приєднання у порядку, встановленому статтею 29 цього Закону. Приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання, та державної реєстрації відповідних змін до установчих документів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 311 Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України утворено територіальні органи ДФС згідно з додатком 1.

Пунктом 2 вказаної Постанови прийнято рішення про реорганізацію територіальних органів Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2. Тобто, Кабінетом Міністрів України у додатку 2 до постанови № 311 визначено правонаступників територіальних органів Міндоходів - територіальні органи ДФС, до яких вони приєднуються.

Враховуючи те, що інших порушень в поданій позивачем податковій декларації відповідачем не встановлено, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що формальні помилки у відповідній декларації не є підставою для відмови у її прийнятті.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи фактичні обставини справи та недоведеність відповідачем правомірності винесення оскарженого рішення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 відповідачу відстрочено сплату судового збору до прийняття апеляційним судом рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.

За подання до суду апеляційної скарги, відповідач мав сплатити судовий збір у розмірі 160,78 грн..

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України Про судовий збір , судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору у розмірі 160,78 грн..

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за розгляд апеляційної скарги в Київському апеляційному адміністративному суді у розмірі 160 (сто шістдесят) грн. 78 коп..

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 24.12.2015 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Межевич М.В.

Сорочко Є.О.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Сорочко Є.О.

Межевич М.В.