Ухвала

від 17.12.2015 по справі 804/15276/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 року м. Київ К/800/37999/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта-Днепр» про стягнення заборгованості, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2013 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта-Днепр» (далі - відповідач, ТОВ Домінанта-Днепр») по податку на додану вартість на користь державного бюджету коштів в рахунок погашення суми податкового боргу в розмірі 149646,63 грн. з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта-Днепр» у обслуговуючих банках та за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Домінанта-Днепр».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що за відповідачем обліковується податковий борг 149646,63 грн., який у встановлені строки добровільно не погашено та такий підлягає примусовому стягненню.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та увалено нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що податкове повідомлення-рішення та податкова вимога, на підставі яких позивачем заявлено вимоги про стягнення податкової заборгованості з ТОВ «Домінанта-Днепр», скасовані в судовому порядку, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області замінено правонаступником Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - позивач, ДПІ) відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про його скасування, як такого, що ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити в силі, як скасованого помилково. У доводах касаційної скарги зазначає, що у зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу, позивачем 09.07.2013 року поштою було направлено відповідачу податкову вимогу № 283-19 від 27.06.2013 року, яка повернулася на адресу позивача у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що свідчить про те, що заборгованість по сплаті податків є узгодженою, вона не скасована і не списана податковим органом та підлягає стягненню у судовому порядку.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення без змін, оскільки при їх ухваленні суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального чи процесуального права.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 220-1 КАС України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ТОВ «Домінанта-Днепр» перебуває на податковому обліку у позивача. 28.01.2013 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Скриль Е.Г. проведено камеральні перевірку платника податку ТОВ «Домінанта-Днепр» стосовно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року від 20.03.2012 року № 9013371385 та з урахуванням декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року від 06.05.2011 року № 1136722 з усіма додатками, про що складено акт № 235/15-2/36296686 від 28.01.2013 року.

В зазначеному акті вазано про заниження відповідачем суми податкових зобов'язань, заявлених в декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року від 20.03.2012 року № 9013371385.

31.01.2013 року відповдіачем, засобами поштового зв'язку, за юридичною адресою ТОВ «Домінанта-Днепр»: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Матлахова, буд. 1, кв. 36 було направлено зазначений акт перевірки з повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак поштове повідомлення повернулось у зв'язку з закінченням терміну зберігання, що зазначено на корінці поштового відправлення.

На підставі зазначеного акту перевірки № 235/15-2/36296686 від 28.01.2013 року, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0003091502 від 05.06.2013 року, яким відповідачеві визначена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 138008,00 грн.

06.06.2013 року відповідачем, засобами поштового зв'язку за юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта-Днепр», було направлено вказане податкове повідомлення-рішення з повідомленням про вручення поштового відправлення. 11.06.2013 р. платник отримав лист із податковим повідомленням-рішенням.

У зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу, позивачем 09.07.2013 року поштою було направлено податкову вимогу № 283-19 від 27.06.2013 року, яка повернулася на адресу позивача у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (п. 59.1 ст. 59 ПК України, в редакції чинній на момент винесення спірних правовідносин).

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 цієї статті встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 95.3 ст. 93 ПК України).

Висновки суду першої інстанції та доводи позивача полягають у тому, що вказана сума податкової заборгованості є узгодженою.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2015 року у справі № 804/20837/14, що залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 року, адміністративний позов ТОВ «Домінанта-Днепр» задоволено повністю, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДФС форми «Р» № 0003091502 від 05.06.2013 року; визнано протиправним та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДФС форми «Ю» № 283-19 від 27.06.2013 року на підставі яких позивачем заявлено адміністративний позов.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що визначення відповідачеві позивачем суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 138008,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0003091502 від 05.06.2013 року визнано протиправним судовим рішенням, а тому сума грошового зобов'язання із податку на додану вартість за вказаним податковим повідомленням-рішенням, несплата якого стала підставою для адміністративного позову ДПІ, на дату прийняття рішення судом апеляційної інстанції втратила правове значення податкового боргу та стала неузгодженою сумою грошового зобов'язання. Вказані обставини виключають правові підстави для примусового стягнення з платника податків суми грошового зобов'язання, визначеної контролюючим органом.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області відхилити, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року у справі № 804/15276/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає та може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко